Податкові перевірки 2026: хто у полі зору фіскалів і чому

1. Як податкова «читає» ваш бізнес
2. Які показники «підсвічують» бізнес у системі ДПС
3. Які бізнеси потрапили до плану перевірок 2026 року
4. Що реально захищає бізнес від податкових ризиків
5. Висновки

ДПС офіційно підтверджує: сьогодні податковий контроль базується на ризик-орієнтованому підході, а не на масових перевірках. Це частина Національної стратегії доходів до 2030 року (далі – Нацстратегія–2030), де податкова діє як аналітичний центр, а не каральний орган.

На замітку! Податкова служба працює за моделлю ризик-орієнтованого контролю, і це не тимчасове явище – це частина реформ до 2030 року

Податківці прямо заявляють: перевіряють не всіх, а тих, у кого система бачить реальні ризики.

Як податкова «читає» ваш бізнес

Сучасна ДПС не аналізує одну накладну чи окрему декларацію. Вона дивиться на поведінку бізнесу в динаміці, порівнює її з галузевими моделями та шукає аномалії.

Очільники ДПС підкреслюють, що ДПС активно впроваджує ризик-орієнтований підхід у всіх сферах податкового контролю, і його мета – зосередити увагу на реальних ризиках, а не на кількості перевірок. Цей підхід дозволяє скоротити кількість фактичних перевірок на >30% порівняно з попередніми періодами, концентруючи ресурси на найбільш ризикових платниках.

Система податкового комплаєнсу, яку ДПС впроваджує відповідно до Нацстратегії–2030, оцінює:

1. податкову віддачу;
2. стабільність звітності;
3. структуру витрат;
4. мережу контрагентів;
5. фінансову логіку операцій;
6. історію спорів і перевірок.

Це типу відповідає міжнародним стандартам OECD щодо управління податковими ризиками, де контроль ґрунтується не на інтуїції інспектора, а на математичних моделях і аналізі великих даних.

Регіональні податківці запевняють, що коли платник отримує запит на пояснення від ДПС, це не завжди передбачає автоматичну перевірку чи штраф – це частина алгоритму уточнення ризику: податкові органи можуть аналізувати відповіді платника та виключати низькоризикові питання, якщо вони не підтверджують ризикової поведінки.

Якщо підсумувати основні аргументи податкової служби:

1. Контроль будується на ризик-орієнтованій моделі, а не на масових перевірках.
2. Система управління податковими ризиками – це не кара, а інструмент превенції.
3. Запити на пояснення – це частина аналізу, а не автоматичний початок перевірки.
4. Мета – відсіяти добросовісний бізнес і зосередитися на зонах реального ризику.

Які показники «підсвічують» бізнес у системі ДПС

Податкова не «полює» навмання. Вона працює за чіткою цифровою логікою. Як пояснюють податківці, система аналізує так звані «опорні показники» платників – реєстрацію, звітність, сплату, декларування, фінансову поведінку бізнесу. Це не фантазія й не внутрішні наративи – це вимога постанови Кабміну від 25.07.2024 №854, якою затверджено експериментальну систему управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в ДПС.

Законодавча основа: 18 червня 2024 року Верховна Рада ухвалила Закон України від 18.06.2024 №3813-IX, яким до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) внесено положення щодо впровадження податкового комплаєнсу. Закон ввів нову філософію взаємодії між платниками податків і податковими органами – на основі довіри та прозорості.

Саме в межах цього Порядку визначено: ключовими є податкові ризики, пов’язані з недотриманням норм податкового законодавства, а система працює як цифровий фільтр «червоних прапорців».

Важливо! Доперевірочний аналіз ґрунтується на опорних показниках звітності та фінансово-господарської діяльності, які формують податкову історію бізнесу

1. Ризики реєстрації – 7 базових показників, зокрема:

1. обов’язкова реєстрація платником ПДВ у разі перевищення 1 млн грн обороту (ст. 183 ПКУ);
2. відсутність обліку нерезидентів, які здійснюють діяльність в Україні (п. 64.5 ПКУ);
3. анулювання ПДВ-реєстрації за умови, що не подано та або подано податкові декларації з ПДВ із нульовими показниками за останні 12 календарних місяців;
4. реалізація пального без реєстрації платником акцизу;
5. неправомірне застосування спрощеної системи (у т. ч. для резидентів Дія Сіті);
6. перевищення граничних доходів платниками ЄП 3 групи;
7. штучне завищення частки сільгоспвиробництва.

2. Ризики звітності

Порушення строків або неподання звітності – зокрема з ПДВ, податку на нерухомість, плати за землю, неподання обов’язкових додатків, звітів про контрольовані операції та участь у міжнародних групах компаній.

4. Ризики сплати

Аналізують:

1. повноту та своєчасність сплати податків;
2. динаміку податкового боргу;
3. новоутворені заборгованості.

5. Ризики декларування (наймасивніша категорія – 57 показників)

Серед найбільш актуальних:

1. штучне накопичення або відсутність руху запасів;
2. інші операційні витрати перевищують матеріальні витрати та оплату праці;
3. розбіжності між даними форми 4ДФ і деклараціями ФОПів або фізосіб;
4. нетипова структура статутного капіталу;
5. завищена або занижена частка собівартості [Див. статтю «Собівартість агропідприємств під прицілом податкової: реальний кейс перевірки»];
6. непропорційні витрати на збут.

Окремо сюди ж відносять ризики СМКОР: блокування ПН/РК, формування податкового кредиту від ризикових постачальників тощо.

Матеріали за темою:

1. Як розблокувати ПН/РК: алгоритм дій
2. Як розблокувати ПН і чи обов’язково це робити
3. Проблемний податковий кредит: що це
4. ПН розблоковано: коли виникає податковий кредит
5. Податківці телефоном просять зменшити ПДВ-кредит: що відповідати і чи можна відмовити

На практиці у 2025–2026 роках реально спрацьовують ще такі 6 основних маркерів, які «підсвічують» бізнес у системі ДПС.

1. Масова робота з ФОПами замість персоналу

Коли компанія регулярно платить однакові суми одним і тим самим ФОПам – система читає це як можливу підміну трудових відносин цивільно-правовими.

Податківці не раз пояснювали: регулярність, сталість виплат і відсутність альтернативних клієнтів у підприємця – це класичні індикатори прихованого найму.

Увага! Саме ФОПи як моделі обслуговування бізнесу стали одним із найчастіших приводів для одночасних перевірок ДПС і Держпраці

Матеріали за темою:

1. Співпраця бізнесу з ФОПами для заниження витрат
2. ФОП і «дроблення бізнесу»: податкова логіка перевірок
3. «Дроблення» ФОП: як податкова штрафує мережі бізнесу

2. Проблемні контрагенти

У 2026 році вже не має значення, наскільки акуратно працюєте ви – важливо, з ким ви працюєте.

Податкова бачить:

1. ланцюги постачання;
2. зв’язки між компаніями;
3. спільні IP-адреси;
4. перетини директорів, бухгалтерів, засновників.

Якщо у вашого бізнес-партнера є «червоні прапорці» – ризик поширюється на вас.

На замітку! Фактично йдеться про ланцюгову реакцію: один проблемний контрагент може «запалити» всю мережу бізнесів

Матеріали за темою:

1. Перевірка контрагента: інструменти, джерела та сигнали небезпеки
2. Як перевірити контрагента у реєстрі платників єдиного податку через Е-кабінет
3. (Не) обачність у бізнесі: як врятуватися від неприємностей
4. Співпраця з контрагентами з тимчасово окупованих територій: ризики та рекомендації щодо їх зниження
5. ФОП на єдиному податку: які клієнти і контрагенти під (не)забороною

3. Податкова віддача нижча за галузеву норму

У ДПС є орієнтири: скільки податків у середньому має сплачувати бізнес певного профілю з конкретним оборотом. Якщо ваші показники суттєво нижчі – система не шукає помилку, вона шукає пояснення.

Податківці у своїх роз’ясненнях прямо зазначають: низька податкова віддача – один із ключових критеріїв відбору платників для перевірки. І це не загальні слова, а чітко прописані правила. Зокрема, відповідно до наказу Мінфіну від 02.06.2015 №524 «Про затвердження Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків» до «ризикових» юридичних осіб відносять тих, у кого:

1. рівень сплати податку на прибуток на 50% і більше нижчий за середній у відповідній галузі [Див. у статті, як оптимізувати податкове навантаження, щоб не привернути увагу ДПС];
2. рівень сплати ПДВ на 50% і більше нижчий за галузевий показник;
3. дебіторська заборгованість перевищує кредиторську більш ніж у два рази.

Простіше кажучи, якщо бізнес платить суттєво менше податків, ніж інші в тій самій сфері, або має «перекошену» фінансову структуру, це автоматично підвищує його шанси потрапити до плану перевірок.

4. ПДВ-відшкодування та експортні операції

Це зона найвищої чутливості для ДПС. Будь-яка аномалія – і система:

1. перевіряє ланцюг постачання до кількох рівнів углиб;
2. аналізує логіку ціноутворення;
3. співставляє обсяги з ринковими показниками.

Податківці не приховують: ПДВ-відшкодування – один із головних об’єктів ризик-контролю, і саме тут алгоритми працюють найжорсткіше (роз’яснення ГУ ДПС у Чернігівській області, ГУ ДПС у м. Києві).

Порада! Докладніше читайте у статті «Відшкодування ПДВ: як перевірятимуть»

5. Податкове минуле, яке не забувається

Для податкової ви – це не назва компанії, а набір цифрових маркерів: судові спори, скасовані податкові повідомлення-рішення, участь у кримінальних провадженнях, часті уточнення декларацій.

Навіть якщо всі справи виграні – система все одно класифікує такий бізнес як підвищено ризиковий.

Власне історія взаємодії з ДПС впливає на подальшу увагу до платника – і це закладається в податкову історію бізнесу.

6. Різкі структурні зміни в бізнесі

Реорганізація, виділення активів, злиття, зміна структури власності – для системи це момент максимальної податкової уваги.

Податківці пояснюють: у такі періоди найчастіше відбувається:

1. виведення прибутку;
2. маніпуляції з ціноутворенням;
3. оптимізація податкових різниць.

Тому система автоматично «збільшує масштаб» на бізнес у момент трансформації.

Які бізнеси потрапили до плану перевірок 2026 року

Якщо коротко подивитися на План-графік податкових перевірок на 2026 рік (далі – План 2026), картина така.

Усього податківці запланували провести 4558 перевірок. Це приблизно на 7% менше, ніж у 2025 році. Тобто податкова, схоже, більше зосереджується не на кількості, а на якості перевірок.

Увага! У пригоді може стати також стаття «Як ДПС формує план-графік перевірок на 2026 рік»

Найчастіше перевірятимуть:

1. юросіб – 3284 перевірки (основна маса);
2. ФОПів – 1016 перевірок;
3. роботодавців щодо зарплатних податків (ПДФО, ВЗ, ЄСВ) – 258 перевірок.

Виділимо важливий нюанс: платники, які входять до «Клубу білого бізнесу», до плану перевірок не потрапляють.

Зважаючи на План 2026 податкова поділила платників за рівнем ризику:

1. ФОПи з доходом до 20 млн грн – найбільша група перевірок;
2. ФОПи з доходом понад 100 млн грн – під особливим контролем;
3. компанії та їхні ключові контрагенти – перевіряють не лише бізнес, а й «ланцюжок»;
4. середні та великі підприємства – тут фокус на зарплатах і ЄСВ.

На замітку! Більшість перевірок ФОПів у 2026 році припадає на підприємців із доходом до 20 млн грн (≈670 осіб), тоді як ФОПи з доходом 20–100 млн грн – 285 перевірок, а понад 100 млн грн – 61

Які галузі під прицілом? Найбільше уваги у Плані 2026 приділено бізнесам з великими оборотами і низькими податками:

1. промисловість;
2. енергетика і паливо;
3. торгівля та азартні ігри;
4. логістика і транспорт.

Серед регіонів із найбільшою кількістю перевірок юросіб лідирують:

1. Київ – 770;
2. Дніпропетровська обл. – 370;
3. Київська обл. – 279;
4. Львівська обл. – 262;
5. Одеська обл. – 246.

Разом – понад половина всіх перевірок по країні.

Важливо! Включення до плану не означає автоматичне підтвердження порушень, а відсутність – не виключає можливості потрапити до перевірки пізніше. План коригують двічі на рік, враховуючи фінансові та податкові показники останнього періоду

Ті, хто покращить звітність і сплату податків, можуть бути виключені з Плану 2026, а платники з помітними ризиками – додані, обіцяє ДПС. При цьому податкова рекомендує системно аналізувати власні показники і вчасно використовувати законні можливості для їх коригування. А саме:

1. подавати достовірні показники декларацій з ПДВ та податку на прибуток за 2025 рік;
2. виправити помилки у вже поданих звітах;
3. перевірити показники сплати податків на вебпорталі ДПС за КВЕДами та порівняти їх із власними даними;
4. добровільно сплатити податкові зобов’язання на рівні галузевих норм.

Ми ж радимо періодично перевіряти свої компанії або ФОП за ЄДРПОУ/ІПН у списках ДПС, щоб знати, чи ви в плані і з якого місяця. Якщо так – матимете час належно підготуватися.

Порада! Скористайтеся сервісом «Моніторинг перевірок»! Цей універсальний помічник допоможе знайти ваше підприємство в реєстрах запланованих перевірок у 2026 році ДПС, ПФУ та інших держорганів у форматі комплексної перевірки. Спробуйте вже зараз!

Що реально захищає бізнес від податкових ризиків

Головний захист бізнесу від перевірок та санкцій – не в судах, а в системній, продуманій підготовці та внутрішньому контролі. Є кілька ключових кроків, які реально зменшують ризики та дозволяють бізнесу працювати спокійно навіть у зоні підвищеної уваги податкової.

Перший і найважливіший – внутрішній податковий аудит. Це не формальність, а регулярний аналіз власних фінансових та податкових показників до того, як це зробить ДПС. Сюди входить перевірка звітності, правильності нарахувань, своєчасності сплати податків і відповідності внутрішніх документів законодавству. Такий аудит дозволяє виявляти «слабкі місця» заздалегідь і швидко їх усувати.

Другий крок – перевірка контрагентів. Не обмежуйтесь лише формально наявними договорами. Слід оцінювати структуру компаній-партнерів, їхню історію, фінансову дисципліну та податкові ризики. Податкова бачить не лише вашу компанію, а й «ланцюжок» контрагентів, і проблемний партнер може автоматично підвищити увагу до вашого бізнесу.

Третій момент – економічне обґрунтування операцій. Нетипові або сумнівні угоди без логіки та економічної доцільності одразу привертають увагу системи. Пояснюйте кожну незвичну операцію, документуйте рішення та вартість, тоді автоматичні «червоні прапорці» будуть менш болючими.

Четвертий важливий елемент – контроль галузевих показників. Податкова порівнює бізнеси за середніми галузевими нормами, і якщо ваші доходи, витрати чи податкові відрахування «випадають із коридору», система це одразу бачить. Моніторинг ключових показників дозволяє вчасно реагувати та уникати непотрібного інтересу контролерів.

У комплексі ці кроки формують реальний «щит» для бізнесу: підготовлений, прозорий та контрольований бізнес значно рідше потрапляє під підвищену увагу податкових алгоритмів, а в разі перевірки має всі аргументи для відстоювання своєї позиції.

Висновки

1. Перевірка – це не випадковість. У 2026 році податкова перевірка є логічним результатом цифрового аналізу: аномальні показники, ризикові контрагенти, часті зміни структури або складна податкова історія рано чи пізно привернуть увагу системи.
2. Прозорість і підготовка – головний захист. Бізнес, який розуміє алгоритми податкового контролю, діє на випередження і будує зрозумілі фінансові моделі, фактично стає «невидимим» для ризик-алгоритмів.
3. Податки – це процес, яким можна керувати. У 2026 році питання не в тому, чи уникнути перевірки, а в тому, чи керуєте податковим процесом ви, а не система.

Наталія ВАСИЛЬЧЕНКО, юрист, редактор 7еminar

Читайте більше:

Як ДПС формує план-графік перевірок на 2026 рік

Документальні податкові перевірки

Позапланові перевірки 2025

Відшкодування ПДВ: як перевірятимуть

Документальні перевірки у ФОПів

Як дотримати податкове навантаження в декларації з податку на прибуток

Собівартість агропідприємств під прицілом податкової: реальний кейс перевірки

Як ФОП успішно пройти фактичну податкову перевірку

«Дроблення» ФОП: як податкова штрафує мережі бізнесу

Запити від податківців: як реагувати та чи відповідати