Відшкодування ПДВ: як перевірятимуть

1. Відшкодування ПДВ: коли буде перевірка
2. Відшкодування ПДВ: як перевірятимуть
3. Відшкодування ПДВ: що перевірятимуть
4. Відшкодування ПДВ: які письмові докази перевірятимуть
5. Відшкодування ПДВ: практичні кейси
6. Висновки

Відшкодування ПДВ: коли буде перевірка

Податковим кодексом України (далі – ПКУ) передбачене наступне:

З камеральною перевіркою, ніби все зрозуміло. Вона проводиться у приміщенні податкового органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість, з врахуванням вимог п. 200.10 ПКУ.

З позаплановою перевіркою законодавець трохи перемудрив, адже п. 200.11 ПКУ відсилає до пп. 78.1.8 ПКУ, який, в свою чергу каже про те, що позапланова документальна перевірка можлива, якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету ПДВ, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та / або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

У випадках, коли норми ПКУ мають множинне (або незрозуміле) трактування, варто дивитися на правові позиції Верховного Суду (далі – ВС).

Зокрема, ВС у постанові від 28.03.2024 у справі №640/19401/21 послався, як на сталу судову практику, на низку своїх постанов, починаючи з 2018 року (від 07.02.2018 у справі №803/1437/14, від 22.09.2020 у справі №520/8836/18, від 21.02.2020 у справі №826/17123/18) та підсумував:

…висновки щодо тлумачення норми пп. 78.1.8 ПКУ, які свідчить про дві окремі підстави проведення документальної позапланової перевірки: перша – подання декларації, в якій заявлено до відшкодування з бюджету суми ПДВ; друга – подання декларації з від`ємним значенням з ПДВ, яке становить більше 100 000 грн. При цьому, у першому випадку позапланова перевірка проводиться за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V ПКУ. Вживання в тексті норм пп. 78.1.8 та п. 200.11 ПКУ словосполучень «відшкодування з бюджету податку на додану вартість», «сума бюджетного відшкодування» поряд із «від`ємне значення з податку на додану вартість» свідчить про те, що встановлена пп. 78.1.8 ПКУ умова перевищення 100 000 грн, як підстава для проведення позапланової документальної перевірки, стосується від`ємного значення з ПДВ, як окремого від суми бюджетного відшкодування показника податкового обліку.

Тому, за усталеною судовою практикою вважається, що критерій у «100 тис. грн» відноситься саме до декларування від’ємного значення з ПДВ, а не до декларування бюджетного відшкодування.

Відшкодування ПДВ: як перевірятимуть

Юридичні прогалини у трактуванні пп. 78.1.8 та п. 200.11 ПКУ все ще залишаються, але податківці у свій спосіб намагаються перевірити якнайбільше платників, що хочуть відшкодувати ПДВ.

Вони посилаються на пп. 19-1.1.6, пп. 75.1.2, пп. 78.1.8 ПКУ та проводять перевірки:

щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за __(місяць) 202_ року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах.

Оця частинка, у пп. 78.1.8 ПКУ: «та / або» вказує на те, що ПКУ не забороняє перевіряти одночасно дві умови:

1. суму бюджетного відшкодування, поряд із від`ємним значенням з ПДВ.

У таких випадках, перевірка може бути:

1. невиїзна (проводиться в приміщенні податкового органу. Зазвичай податківці запитують від платників надання певних документів);
2. виїзна. В цьому випадку, податківці проводять перевірку за місцезнаходженням платника ПДВ, зазвичай, в офісі.

Відшкодування ПДВ: що перевірятимуть

Податківці перевірятимуть все, що слугувало (було підставою) формуванню від’ємного значення та суми для відшкодування ПДВ.

Втім, відповідно до приписів пп. 78.1.8 ПКУ, документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та / або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Це також підтверджує і ВС у постанові від 05.11.2024 у справі №380/22018/23.

Тобто, перевіряти, скажімо, правомірність утримання та своєчасність сплати ПДФО та військового збору, у даній перевірці, податківці не можуть.

І тут платникам ПДВ потрібно врахувати умовиводи ВС, що викладені у постанові від 24.01.2023 у справі №640/6754/21, а саме:

«Для висновку про правомірність декларування платником податків від`ємного значення ПДВ податковий орган в межах проведення документальної позапланової перевірки, призначеної на підставі пп. 78.1.8 ПКУ, перевіряє правильність декларування платником податків як податкового зобов`язання з ПДВ, так і податкового кредиту з цього податку за звітний (податковий) період. Податковий орган при проведенні такої перевірки не обмежений розміром від`ємного значення ПДВ, який задекларовано у податковій декларації, оскільки повинен пересвідчитись у правильності визначення платником податків від`ємного значення різниці між сумами податкового зобов`язання та податкового кредиту. Протилежний підхід суперечитиме поняттю «від`ємне значення ПДВ» у розумінні норм ПКУ та нівелюватиме мету проведення перевірки на підставі пп. 78.1.8 ПКУ, яка носить превентивний характер, що полягає у запобіганні безпідставному декларуванню від`ємного значення ПДВ.

Тобто, якщо відшкодування ПДВ містить суми податкового кредиту, що вплинув на формування від’ємного значення, яке в свою чергу стало підставою для подання заяви на відшкодування ПДВ, податківці можуть все це перевірити. Навіть, якщо податковий кредит вересня 2023 року спричинив подання заяви на бюджетне відшкодування до декларації за лютий 2025 року!

Відшкодування ПДВ: які письмові докази перевірятимуть

Податківці можуть перевірити всі документи, що пов’язані з формуванням податкового кредиту з ПДВ, що вплинув на формування від’ємного значення та відшкодування ПДВ.

Наприклад, платник сформував податковий кредит, у т.ч. на підставі декількох чеків за канцтовари, що «увійшли» до суми бюджетного відшкодування, тоді податківці перевірятимуть і ці чеки та використання канцтоварів в господарській діяльності.

Найбільше перевіряють використання ТМЦ (іноді навіть основних фондів) у господарській діяльності платника ПДВ. Виникають щонайменші сумніви, і податківці одразу зараховують такі ТМЦ до використання не в господарській діяльності, що спричиняє відмову, або часткову відмову в бюджетному відшкодуванні (і досить часто автоматично зменшується від’ємне значення, за відповідний період).

Якщо ви розблоковували податкові накладні, то фактично, при відшкодуванні ПДВ, перевіряють те саме, що податківці вимагають надати разом із поясненнями.

Примірний перелік письмових доказів, що досліджуються при перевірці, виглядає так:

Платники ПДВ чомусь доволі часто думають, що податківці перевірятимуть лише податковий кредит. На практиці ж, доволі часто, у бюджетному відшкодуванні відмовляють та зменшують від’ємне значення саме тому, що платники ПДВ легковажно поставилися до формування документів «на продаж». В таких випадках, податківці радо пишуть в акті перевірки, що ТМЦ використано не в господарській діяльності. Тому:

Відшкодування ПДВ: практичні кейси

Якщо купляєте та продаєте ТМЦ, слідкуйте, щоб назва та УКТ ЗЕД були, і при «вході», і при «виході» однакові. Інакше, податківці наполягатимуть, що це – різні товари (податківці враховують, і то дуже неохоче, відхилення лише для виробників).

Також, зверніть увагу на постанову ВС від 16.01.2025 у справі №120/15977/21-а, де, з посиланням на п. 201.10 ПКУ, було вказане таке:

…якщо податкова накладна містить помилку у коді товару згідно з УКТ ЗЕД, вона не може бути підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту, незалежно від того, чи є інші фактори, які допомагають ідентифікувати здійснену операцію.

Відшкодувати можна лише суми ПДВ, що були реально оплачені. Наприклад, у постанові від 12.02.2025 у справі №520/29867/23, ВС констатував:

… на підтвердження факту оплати контрагенту-постачальнику сум зазначених у розрахунку бюджетного відшкодування за звітний період січень 2022, позивачем (платником ПДВ – авт.) надано суду платіжні доручення щодо оплати за вересень 2021 – січень 2022 року.

У цій же справі, ВС вказав:

«Позивачем доведено в судовому засіданні зв`язок зі своєю господарською діяльністю та ділову мету цих операцій, а податковим органом навпаки не доведено умислу та факту фіктивного підприємництва позивача».

Тобто, якщо чекаєте на перевірку бюджетного відшкодування, підготуйте обґрунтування того, що придбання ТМЦ / послуг було прямо пов’язано з господарською діяльністю.

Податківці / суд ще можуть повірити, що ремонт офісу був необхідним, але їх важко буде переконати, у необхідності придбання, скажімо гравію, коли платник ПДВ надає бухгалтерські послуги, або продає дитячий одяг.

Висновки

1. Податківці можуть прийти з позаплановою перевіркою навіть якщо платник ПДВ заявляє до відшкодування суму менше 100 тис. грн.
2. Податківці можуть перевіряти податковий кредит за всі періоди, що вплинули на формування бюджетного відшкодування.
3. Документи повинні бути в ідеальному стані не лише щодо формування ПК, але і податкових зобов’язань.

Читайте більше:

Суд скасував ПДВ: як тепер виправити податкові накладні

Переплата ПДВ: коли виникає і як повернути

Коли анулюють реєстрацію платника ПДВ: усі підстави та порядок у 2026 році

Таблиця даних платника ПДВ

Які платники єдиного податку можуть бути платниками ПДВ