Збір за місця для паркування транспортних засобів

Збір за місця для паркування транспортних засобів (далі – збір за паркування) є місцевим збором.

Платники збору за паркування

Платниками збору за паркування є юридичні особи, їх філії (відділення, представництва), фізичні особи – підприємці, які згідно з рішенням сільської, селищної або міської ради організовують та провадять діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках (пп. 268-1.1.1 Податкового кодексу України; ПКУ).

Платник збору, який має підрозділ без статусу юрособи, що провадить діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на земельній ділянці не за місцем реєстрації такого платника збору, зобов’язаний зареєструвати такий підрозділ як платника збору у контролюючому органі за місцезнаходженням земельної ділянки.

Спеціально відведені автостоянки – площа території (землі), що належить на правах власності територіальній громаді або державі, яка визначається органами місцевого самоврядування із встановленням правил щодо відповідальності за збереження транспортного засобу.

Важливо! До спеціально відведених автостоянок можуть належати комунальні гаражі, стоянки, паркінги (будівлі, споруди, їх частини), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету з метою здійснення організації паркування транспортних засобів

Не належать до спеціально відведених автостоянок гаражі, автостоянки, власники або користувачі яких є платниками земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, а також земельні ділянки, що належать до прибудинкових територій (пп. 14.1.229 ПКУ).

Об’єкт та база оподаткування збором за паркування

Збором за паркування оподатковують земельні ділянки, які міська рада своїм рішенням відвела для паркування транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування (пп. 268-1.2.1 ПКУ).

Об’єктом оподаткування є:

1. земельна ділянка, яка згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради спеціально відведена для забезпечення паркування транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування, тротуарах або інших місцях;
2. комунальні гаражі, стоянки, паркінги (будівлі, споруди, їх частини), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету (пп. 268-1.2.1 ПКУ).

Виняток – площі земельної ділянки, яка відведена для безоплатного паркування транспортних засобів, передбачених ст. 30 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 №875-XII.

Для безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, необхідно виділяти не менше ніж 10% загальної кількості місць на спеціально обладнаних чи відведених майданчиках для паркування (лист ДФС від 14.05.2018 №2108/ІПК/04-36-12-23-21).

Орган місцевого самоврядування затверджує своїм рішенням перелік:

1. спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів. У цьому переліку зазначають їх місцезнаходження, загальну площу, технічне облаштування, кількість місць для паркування транспортних засобів;
2. осіб, які уповноважені на організацію та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів (пп. 268-1.1.2 ПКУ).

Тобто земельні ділянки, на яких суб’єкт господарювання планує розміщувати майданчики для платного паркування та які перебувають у власності суб’єкта, не можна вважати такими, що їх спеціально відвели для забезпечення паркування транспортних засобів і вони не є об’єктом оподаткування збором.

Щодо земельної ділянки, яку суб’єкт господарювання використовує на умовах оренди, то її не може вважати такою, що спеціально відведена для забезпечення паркування транспортних засобів, якщо:

1. договором оренди не передбачили, що використовуватимете її для паркування транспортних засобів;
2. орган місцевого самоврядування не включив суб’єкта господарювання до переліку осіб, уповноважених на організацію та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів.

За таких умов орендована земельна ділянка теж не є об’єктом оподаткування збором.

Базою оподаткування збору за паркування є площа земельної ділянки, відведена для паркування, а також площа комунальних гаражів, стоянок, паркінгів (будівель, споруд, їх частин), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету.

На замітку! Площі земельних ділянок, відведені для безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, збором за паркування не оподатковують

Ставка збору за паркування

Ставку збору за паркування автотранспорту встановлюють у гривнях з розрахунку за кожний день провадження такої діяльності. Її розмір становить до 0,075% мінімальної зарплати за 1 кв. метр площі земельної ділянки, відведеної для паркування (пп. 268-1.3.1 ПКУ). У 2026 році – до 6,49 за 1 м².

Для розрахунку ставки збору беруть розмір мінімалки, встановлений на 1 січня звітного року.

Ставку збору за паркування та порядок його сплати до бюджету встановлює відповідна сільська, селищна або міська рада.

На замітку! Ставки місцевих податків та зборів за регіонами – на сайті ДПС

Збір належить до місцевих податків і зборів, тому органи місцевого самоврядування можуть передбачити податкові пільги та порядок їх застосування (п. 7.2 ПКУ).

Під час визначення ставки збору місцеві ради враховують місцезнаходження спеціально відведених місць для паркування транспортних засобів, площу спеціально відведеного місця, кількість місць для паркування транспортних засобів, спосіб поставлення транспортних засобів на стоянку, режим роботи та їх заповнюваність (ЗІР, категорія 124.02).

Увага! Не допустиме встановлення індивідуальних пільгових ставок окремим юридичним і фізичним особам або звільнення їх від сплати збору (пп. 12.3.7 ПКУ, лист ДФС від 29.09.2015 №22840/5/99-99-15-03-02-16). Виняток – податкові пільги зі сплати збору на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами (з обов’язковим зазначенням кадастрових номерів таких земельних ділянок)

Сплата збору за паркування

Сплачують збір за паркування щокварталу, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк, за місцезнаходженням об’єкта оподаткування (пп. 268-1.5.1 ПКУ). Тобто впродовж 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку подання податкової декларації збору за місця для паркування транспортних засобів (далі – Декларація) (п. 57.1 ПКУ; ЗІР, категорія 124.03). Нагадаємо, що Декларацію подають протягом 40 календарних днів по закінченню звітного кварталу (пп. 49.18.2 ПКУ).

Порада! Скористайтеся статтею «Платіжна інструкція на сплату податків і ЄСВ: приклади заповнення»

Якщо граничний день сплати припадає на вихідний, то він переноситься на найближчий робочий день (для сплати – це найближчий операційний (банківський) день), що настає за таким вихідним чи святковим днем.

За допомогою сервісу на вебпорталі ДПС «Рахунки для сплати платежів», платники податків можуть отримувати необхідну інформацію та уникати помилок при здійснення платежів (див. інфографіку ДПС):

На замітку! У пригоді може стати матеріал «Сплата податків через Е–кабінет»

Не пропустити жоден дедлайн та уникнути штрафів за прострочки допоможе наш зручний сервіс «Календар бухгалтера». З ним отримаєте усю звітність та платежі в одному місці: на тиждень, місяць і навіть рік!

Розрахунок суми збору за паркування

Суму збору за паркування обчислюють відповідно до Декларації шляхом множення площі земельної ділянки, яка є базою оподаткування (за винятком площі земельної ділянки, відведеної для безоплатного паркування ТЗ), на ставку збору за кожний день провадження діяльності із забезпечення паркування ТЗ та на кількість днів провадження цієї діяльності за базовий податковий (звітний) період.

Формула розрахунку має такий вигляд:

(S × ставку збору × МЗП × кількість днів) – пільга (за наявності),

де S – площа об’єкта оподаткування;

МЗП – розмір мінімальної зарплати на 01 січня звітного року;

кількість днів – кількість днів провадження діяльності із паркування транспортних засобів;

пільга – сума податкової пільги.

Якщо рішенням відповідної місцевої ради не встановлено кількості місць для паркування із зазначенням розміру одного такого місця, а вказано лише площу земельної ділянки, відведеної для паркування транспортних засобів, то базу оподаткування збором визначають виходячи з розміру такої ділянки за мінусом площі для безоплатного паркування, яка становить 10% від загальної площі такої парковки для місць паркування осіб з інвалідністю.

Якщо в рішенні місцевої ради визначено кількість місць для паркування та їх розмір, то базу оподаткування обчислюють як добуток розміру одного такого місця на їх загальну кількість (без 10% місць для паркування осіб з інвалідністю, при цьому не може бути менше одного такого місця).

Відповідальність за несплату збору за паркування

Платники збору за паркування несуть відповідальність за порушення податкового законодавства згідно з вимогами ПКУ.

За несвоєчасну сплату або несплату збору за паркування його платнику загрожують штрафи та пеня.

Так, у разі несплати податку (або несвоєчасної сплати) платнику загрожує штраф у розмірі:

1. 5% погашеної суми податкового боргу – у разі затримки до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання;
2. 10% погашеної суми податкового боргу – у разі затримки більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання (п. 124.1 ПКУ).

Порада! Ознайомтеся також із матеріалами «Невчасна плата податків та ЄСВ або ж не на той рахунок: наслідки» та «Як повернути помилковий платіж та уникнути пені: офіційна інструкція ДПС»

Якщо ж контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов’язання за результатами проведеної перевірки, це тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10% нарахованої суми. Якщо доведуть, що збір не сплатили умисно, оштрафують на 25% від донарахованої суми. При повторному (протягом 1095 днів) умисному порушенні, штраф становитиме вже 50% (ст. 123 ПКУ).

Крім штрафів за несвоєчасну сплату або несплату збору також нараховують пеню відповідно до ст. 129 ПКУ.

За неподання або несвоєчасне подання платіжок на перерахування збору на посадових осіб підприємства чи ФОПа також можуть накласти адмінштраф у розмірі:

1. від 5 до 10 нмдг (від 85 до 170 грн);
2. від 10 до 15 нмдг (від 170 до 255 грн) – за повторне порушення (ст. 163-2 Кодексу про адміністративні правопорушення України).

Також не варто забувати й про кримінальну відповідальність за ухилення від сплати податків та зборів (див. довідник).

Наталія ВАСИЛЬЧЕНКО, юрист, податковий консультант, редактор 7еminar

Матеріали за темою:

Збір за паркування: чи передбачені пільги та для кого вони діють

Декларація збору за місця для паркування транспортних засобів: заповнення

Платіжна інструкція на сплату податків і ЄСВ: приклади заповнення