Невчасна плата податків та ЄСВ або ж не на той рахунок: наслідки

1. Сплата податків на помилковий рахунок
2. Сплата ЄСВ на помилковий рахунок
3. Сплата податків не вчасно, бо банк не провів вчасно операцію

Сплата податків на помилковий рахунок

23 лютого 2024 року був прийнятий Закон України №3603-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства», яким, зокрема, врегулювали питання сплати податків не на той рахунок.

Коли (не)притягують до фінансової відповідальності

Ст. 112 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлює загальні умови притягнення до фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема:

1. особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом (п. 112.1 ПКУ);
2. особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності (п. 112.2 ПКУ).

Обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, визнано зокрема:

1. вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла відповідно до індивідуальної податкової консультації (ІПК), наданої такому платнику податків у паперовій або електронній формі, за умови, що така ІПК зареєстрована в єдиному реєстрі ІПК, або до узагальнюючої податкової консультації та / або до висновку об’єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норми права, від якого в подальшому було відступлено (п. 112.8.2 ПКУ);

та

1. помилкова сплата платником податків, у тому числі податковим агентом, грошового зобов’язання на інший бюджетний рахунок (без порушення законодавчо визначеного строку сплати податку або узгодженої суми грошового зобов’язання до бюджету). Умовою підтвердження таких обставин є вчинення платником дій, передбачених статтею 43 ПКУ, щодо повернення помилково сплачених грошових зобов’язань (п. 112.8.8-1 ПКУ).

Крім того, пеня за несвоєчасну сплату податків не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню, зокрема, у разі помилкової сплати платником податків, у тому числі податковим агентом, грошового зобов’язання на інший бюджетний рахунок (без порушення законодавчо визначеного строку сплати податку або узгодженої суми грошового зобов’язання до бюджету). Умовою підтвердження таких обставин є вчинення платником дій, передбачених статтею 43 ПКУ (п. 129.9.8 ПКУ).

Повернення помилково сплаченого податку

Статтею 43 ПКУ врегульовано умови повернення помилково та / або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені.

Обов’язковою умовою для повернення сум грошового зобов’язання та пені є подання платником заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та / або надміру сплаченої суми та / або пені (п. 43.3 ПКУ). Але крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум ПДФО, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу.

Тобто, законодавець виходить з того, що помилково не на той рахунок сплачені кошти не будуть «перекинуті» на правильний рахунок чи зараховані в рахунок правильно сплачених податків. Такі кошти повертаються платнику, а це означає, що обов’язок вчасно сплати податки на правильний рахунок має бути виконаний незалежно від того, коли платнику повернуться з бюджету помилково сплачені суми податків

Врахуйте, що у разі наявності у платника податкового боргу, помилково та / або надміру сплачені суми грошового зобов’язання повертаються лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків (п. 43.2 ПКУ).

Тож можна стверджувати, що судова практика, сформована до прийняття вказаного вище Закону, очевидно буде змінена. Раніше КАС ВС робив висновок:

про безпідставність застосування до позивача штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податку, оскільки помилкове зазначення неправильного рахунку отримувача коштів не є правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми податку у визначений законодавством строк. Допущена позивачем помилка не спричинила настання будь-яких негативних наслідків або збитків для відповідного бюджету, й, до того ж, в подальшому була самостійно виявлена та усунута підприємством, а кошти спрямовані за належністю (постанова від 01.08.2018, справа №813/2487/17).

Тож тепер такий висновок, мабуть, таки втратить свою актуальність.

Та поки нова судова практика буде напрацьовуватися, керуватися доведеться ЗАКОНОМ.

Сплата ЄСВ на помилковий рахунок

Згідно зі ст. 12 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464) ДПС, зокрема:

1. забезпечує збір та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску;
2. здійснює контроль за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску.

За статтею 25 Закону №2464 податковий орган застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції, зокрема:

1. за донарахування податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10% зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50% суми донарахованого єдиного внеску;
2. за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 % таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум.

У випадку помилкової сплати ЄСВ не на належний рахунок 3556 та виникнення недоїмки, здійснюється повернення коштів (пп. 2 п. 5 Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Мінфіну від 23.07.2021 №417).

Для повернення ЄСВ, помилково сплачених не на належний рахунок 3556, платник має подати до ДПС за місцем обліку заяву про повернення помилково сплачених коштів з рахунків 3556 (далі – Заява) за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку №417 разом з копією розрахункового документа (квитанції, платіжного доручення тощо), що підтверджує сплату коштів на рахунок 3556 (п. 6 Порядку № 417).

У разі підтвердження помилкової сплати ЄСВ не на належний рахунок 3556 із дотриманням граничних строків сплати та подання Заяви разом з копією розрахункового документа (квитанції, платіжного доручення тощо), що підтверджує сплату коштів на рахунок 3556, із обов’язковим зазначенням напряму перерахування таких коштів («Сплата коштів у рахунок погашення податкового боргу/заборгованості з єдиного внеску/грошових зобов’язань»), підстави для притягнення платника до відповідальності за несплату або несвоєчасну сплату ЄСВ відсутні (ЗІР, категорія 201.09).

Сплата податків не вчасно, бо банк не провів вчасно операцію

Зрозуміло, що несвоєчасна сплата податків може бути спричинена не лише діями самого платника. Проте ст. 38 ПКУ стверджує, що виконанням податкового обов’язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов’язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно з п. 112.8.5 ПКУ однією з обставин, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень, є вчинення діяння (дії або бездіяльності) з вини банку, органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, небанківського надавача платіжних послуг, еквайра, емітента електронних грошей (щодо порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов’язання).

Тобто у разі, якщо платник вчасно подав платіжний документ банку на виконання переказу щодо сплати податку, а переказ не відбувся, це не знімає обов’язку з платника податків щодо сплати податку. Це знімає з нього лише відповідальність за несвоєчасну сплату податку. Тож, якщо банк стане неплатоспроможним, платник податків має сплатити податок з іншого банку, а клопіт повертати кошти з неплатоспроможного банку – залишити собі.

Відповідно до ч. 12 ст. 25 Закону податкові органи застосовують до банків, небанківських надавачів платіжних послуг фінансові санкції, зокрема:

1. за несвоєчасне перерахування або несвоєчасне зарахування на рахунки податкових органів або на єдиний рахунок сум єдиного внеску, фінансових санкцій, зазначених у частині одинадцятій цієї статті, нараховується пеня з розрахунку 0,1% зазначених сум, розрахована за кожний день прострочення їх перерахування (зарахування), та накладається штраф у розмірі 10 % своєчасно не зарахованих (неперерахованих) сум;
2. за порушення вимог, щодо контролю одночасного перерахування єдиного внеску зі сплатою доходу, накладають на банки, небанківських надавачів платіжних послуг штраф у розмірі 100% суми єдиного внеску, яка підлягає сплаті платниками.

Шаблони та зразки документів:

Заява про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені

Заява про повернення коштів з рахунків ЄСВ

Статті на тему:

ЄСВ для ФОП у 2025 році: хто (не)сплачує, строки сплати, розмір

ЄСВ-2025: доплата до мінімального та розміри штрафів

Сплата та звільнення від ЄСВ для ФОПів у 2025 році

Довідка-розрахунок ЄСВ для банку