Робота над Законом про профосвіту розпочали ще у 2020 році. До цього майже 30 років професійна освіта залишалася поза увагою.Після першого читання (16.04.2025 року) до законопроєкту було подано рекордні 2 570 правок.
Старий закон (1998 року) створив широкий перелік типів закладів: ліцеї, центри профосвіти, училища, які підпорядковувалися різним органам управління. Це створювало певні складнощі. До того ж, професійна освіта тонула у стереотипах: «ПТУ», «бурса», «запасний варіант». Новий закон це змінює.
Базовим типом закладу тепер стане професійний коледж. Разом із ним працюватимуть військові заклади професійної освіти, коледжі з військово-фізичною підготовкою, центри досконалості. Для кожного з цих закладів закон запроваджує чіткі вимоги до статусу, спеціалізації і можливості створювати кваліфікаційні центри.
Основні зміни:
- Заклади освіти зможуть функціонувати як некомерційні товариства, вони зможуть самостійно управляти коштами, затверджувати штатні розписи та відходити від тарифної сітки.
- Створення наглядових рад: вони проводитимуть конкурс на посаду директора закладу, оцінюватимуть його роботу, затверджуватимуть стратегію та фінансовий план.
- Відбудеться перехід на кредитно-модульну систему, що є кроком до інтеграції в спільний освітній простір ЄС.
- Замість «ПТУ», «ВПУ» та інших абревіатур, залишаться професійні коледжі та навчальні центри.
Крім того, законопроєкт ще й євроінтеграційний за своєю суттю. Він входить до «Ukraine Facility» – програми підтримки реформ в Україні з боку ЄС.
Це важливий інструмент післявоєнного відновлення, що дозволить готувати фахівців відповідно до потреб економіки.
Джерело: ВРУ, Олексій Гончаренко