Види недійсних заповітів
Цивільний кодекс України розрізняє два види недійсних заповітів: нікчемний і оспорюваний.
Нікчемним є заповіт, який складено особою, що не мала права його складати, або який оформлено з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення. Недійсність такого заповіту встановлюється без звернення до суду – нотаріус самостійно відмовляє у видачі свідоцтва про право на спадщину у разі виявлення порушення. У разі незгоди з діями нотаріуса заінтересована особа може звернутися до суду з позовом щодо оскарження його дій.
Нікчемними можуть бути визнані, зокрема, такі заповіти:
- без необхідних реквізитів – підписів, печаток, дати тощо;
- складені фізичною особою без повної цивільної дієздатності;
- вчинені через представника;
- посвідчені особами, які не мали на це повноважень;
- посвідчені без обов’язкової присутності свідків;
- секретні заповіти, посвідчені з порушенням вимог;
- щодо майна, охопленого спадковим договором, за умови, що на момент відкриття спадщини договір діяв;
- посвідчені на тимчасово окупованій території України, на якій органи державної влади не здійснюють свої повноваження.
Оспорюваним є заповіт, який може бути визнаний недійсним за рішенням суду – якщо буде доведено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.
До обставин, які можуть свідчити про невільне волевиявлення, належать:
- заповідач не усвідомлював значення своїх дій або не міг ними керувати;
- заповіт був складений під впливом обману, погроз, насильства або у вкрай складних життєвих обставинах;
- оформлення заповіту було вимушеним.
У таких випадках суд, на підставі позову заінтересованої особи, може визнати заповіт повністю або частково недійсним.
Обов’язкова частка у спадщині
Чинне цивільне законодавство не дозволяє заповідачу позбавити права на спадкування певне коло осіб, що мають право на обов’язкову частку у спадщині. Якщо ці особи не враховані в заповіті, суд може частково або повністю визнати заповіт недійсним.
До осіб, які мають право на обов’язкову частку, належать:
- малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця;
- непрацездатна вдова або вдівець;
- непрацездатні батьки.
Ці особи мають право успадкувати половину частки, яка належала б їм у разі спадкування за законом. Їхнє право виникає незалежно від змісту заповіту і діє на момент відкриття спадщини.
Оскарження заповіту в суді
Подати позов про визнання заповіту недійсним може особа, права та інтереси якої порушено. Такими особами, наприклад, можуть бути:
- спадкоємці за законом;
- спадкоємці за іншим заповітом
- особи, які мають право на обов’язкову частку у спадщині
- особи, на користь яких складено заповідальне розпорядження.
Позов може бути подано лише після смерті заповідача. Він розглядається судом за місцем відкриття спадщини.
Джерело: Мін'юст
Читайте більше:
Тлумачення заповіту: інструмент з’ясування волі заповідача
Спадковий договір, заповіт та договір дарування: основні відмінності
Кому належить обов’язкова частка у спадщині, попри заповіт
Як успадкувати банківські вклади, пенсію, аліменти та компенсації: роз'яснення Мін’юсту