Як визнати заповіт недійсним: роз’яснює Мінʼюст

Цивільне законодавство України чітко регламентує випадки, коли заповіт може бути визнаний недійсним. Це необхідно для захисту прав спадкоємців і забезпечення справедливого розподілу спадщини. Недійсним заповіт може бути як нікчемним – якщо він оформлений із порушеннями закону, так і оспорюваним – якщо доведено, що волевиявлення заповідача було невільним. Окрему увагу закон приділяє праву на обов’язкову частку у спадщині, яке діє незалежно від змісту заповіту


Види недійсних заповітів


Цивільний кодекс України розрізняє два види недійсних заповітів: нікчемний і оспорюваний.


Нікчемним є заповіт, який складено особою, що не мала права його складати, або який оформлено з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення. Недійсність такого заповіту встановлюється без звернення до суду – нотаріус самостійно відмовляє у видачі свідоцтва про право на спадщину у разі виявлення порушення. У разі незгоди з діями нотаріуса заінтересована особа може звернутися до суду з позовом щодо оскарження його дій.


Нікчемними можуть бути визнані, зокрема, такі заповіти:


  1. без необхідних реквізитів – підписів, печаток, дати тощо;
  2. складені фізичною особою без повної цивільної дієздатності;
  3. вчинені через представника;
  4. посвідчені особами, які не мали на це повноважень;
  5. посвідчені без обов’язкової присутності свідків;
  6. секретні заповіти, посвідчені з порушенням вимог;
  7. щодо майна, охопленого спадковим договором, за умови, що на момент відкриття спадщини договір діяв;
  8. посвідчені на тимчасово окупованій території України, на якій органи державної влади не здійснюють свої повноваження.


Оспорюваним є заповіт, який може бути визнаний недійсним за рішенням суду – якщо буде доведено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.


До обставин, які можуть свідчити про невільне волевиявлення, належать:


  1. заповідач не усвідомлював значення своїх дій або не міг ними керувати;
  2. заповіт був складений під впливом обману, погроз, насильства або у вкрай складних життєвих обставинах;
  3. оформлення заповіту було вимушеним.


У таких випадках суд, на підставі позову заінтересованої особи, може визнати заповіт повністю або частково недійсним.


Обов’язкова частка у спадщині


Чинне цивільне законодавство не дозволяє заповідачу позбавити права на спадкування певне коло осіб, що мають право на обов’язкову частку у спадщині. Якщо ці особи не враховані в заповіті, суд може частково або повністю визнати заповіт недійсним.


До осіб, які мають право на обов’язкову частку, належать:


  1. малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця;
  2. непрацездатна вдова або вдівець;
  3. непрацездатні батьки.


Ці особи мають право успадкувати половину частки, яка належала б їм у разі спадкування за законом. Їхнє право виникає незалежно від змісту заповіту і діє на момент відкриття спадщини.


Оскарження заповіту в суді


Подати позов про визнання заповіту недійсним може особа, права та інтереси якої порушено. Такими особами, наприклад, можуть бути:


  1. спадкоємці за законом;
  2. спадкоємці за іншим заповітом
  3. особи, які мають право на обов’язкову частку у спадщині
  4. особи, на користь яких складено заповідальне розпорядження.


Позов може бути подано лише після смерті заповідача. Він розглядається судом за місцем відкриття спадщини.


Джерело: Мін'юст


Читайте більше:


Тлумачення заповіту: інструмент з’ясування волі заповідача

Спадковий договір, заповіт та договір дарування: основні відмінності

Кому належить обов’язкова частка у спадщині, попри заповіт

Як успадкувати банківські вклади, пенсію, аліменти та компенсації: роз'яснення Мін’юсту

Що таке заповідальний відказ


Матеріали на сайті https://7eminar.ua можуть містити роз’яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.

Отримуйте щодня свіжі новини та корисні подарунки 🎁👇