Перерахунок ПДВ – 2024: що врахувати

Хто проводить перерахунок ПДВ

Згідно з п. 199.4 Податкового кодексу України (далі  – ПКУ) за підсумками календарного року (або його частини, якщо протягом року було анулювання реєстрації платника ПДВ) здійснюється перерахунок «частки використання товарів / послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях». Такий перерахунок проводять платники, які здійснювали неоподатковувані операції (п. 199.1 ПКУ). Відповідь на те, які операції вважаються неоподатковуваними з позиції ст. 199 ПКУ, міститься у формі табл. 1 дод. Д5 діючої форми декларації з ПДВ.

Нагадаємо, що наказом Мінфіну від 09.08.2024 №400 до форми податкової декларації було внесено зміни. У тому числі форма Д6 стала формою Д5, а таблиця 1 зазнала змін, внаслідок чого перерахунок частки використання відображається тепер у рядку 1 цієї таблиці. Зважаючи на номери рядків у шапці таблиці, можна відокремити оподатковувані та неоподатковувані операції за рядками декларації наступним чином:

Відповідно, рядки 4,6,8 декларації не беруть участі в розрахунку або перерахунку частки використання.

Якщо у платника немає операцій, зазначених у таблиці як неоподатковувані, перерахунок не проводиться.

Також не проводиться перерахунок, якщо у платника немає оподатковуваних операцій, а є лише неоподатковувані – тоді вважається, що всі придбані товари використовуються для неоподатковуваних операцій, тобто застосовується п. 198.5 ПКУ, а не п. 199.1 ПКУ.

«Розподіл» і перерахунок ПДВ проводиться виключно за товарами і послугами, які частково використовуються в оподатковуваних, і частково – в неоподатковуваних операціях. Тобто йдеться про оренду офісу, комунальні послуги, охорону, зв’язок, послуги клінінгових компаній, придбання канцтоварів, офісної техніки та інші загальногосподарські витрати.

Алгоритм перерахунку ПДВ

При проведенні перерахунку передбачається, що вже виникло право на податковий кредит за товарами або послугами, які призначені для використання в неоподатковуваних операціях (або які фактично в них використані, якщо раніше вони призначалися для оподатковуваних операцій).

Тобто не важливо, чи включені суми ПДВ до складу податкового кредиту платником, чи з якихось причин платник «притримав» податковий кредит для наступних періодів (виключення складають випадки придбання товарів / послуг до 1 липня 2015 року (абз. 1 п. 198.5 ПКУ), тобто податкові зобов’язання нараховуються тільки якщо суму ПДВ включено до складу податкового кредиту).

Якщо ж, навпаки, ПН немає, то немає і необхідності складати зведені ПН і за такими операціями перерахунок не проводиться.

Отже, в процесі проведення перерахунку необхідно:

1. розрахувати фактичні обсяги оподатковуваних операцій за 2024 рік;
2. розрахувати фактичні обсяги неоподатковуваних операцій за 2024 рік (за виключенням тих, за якими не складалися зведені ПН у зв’язку з відсутністю права на податковий кредит);
3. перерахувати суму податкових зобов’язань за кожною зведеною ПН, виходячи з «фактичної» частки використання;
4. скласти розрахунки коригування (РК) до зведених ПН і зареєструвати їх в ЄРПН;
5. відобразити результати коригування податкових зобов’язань у податковій декларації за грудень 2024 року.

Відображення в декларації результатів перерахунку ПДВ

В результаті перерахунку сума коригування з відповідним знаком відображається у рядку 7.1 декларації «коригування обсягів постачання та податкових зобов’язань».

Одночасно заповнюються таблиці 1 і 2 дод. Д5.

У табл. 1 заповнюється ряд.1 виходячи з фактичних показників обсягів постачання. Потім слід заповнити табл. 2 з коригуванням ПДВ за кожною зведеною ПН із застосуванням «фактичної» частки використання. Кількість рядків табл. 2 дорівнює кількості РК, складених до зведених ПН, що коригуються. Підсумок графи 9 (або 10 чи 11, якщо йдеться про ставки ПДВ 7% або 14%) переноситься до ряд. 7.1 декларації.

Звертаємо увагу на те, що дод. 5 і ряд. 7 декларації заповнюються незалежно від факту реєстрації РК, складених до зведених ПН (ЗІР, категорія 101.24)

Заповнення і реєстрація РК до зведених ПН

До кожної зведеної ПН, складеної протягом року при «розподілі» ПДВ, слід скласти РК виходячи з нової частки використання. При заповненні РК слід врахувати наступне.

Згідно з абз. 3 п. 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.2015 №1307 порядок складання РК та його реєстрації в ЄРПН у загальному випадку аналогічний порядку, передбаченому для ПН. Отже, більшість показників РК відповідають ПН, до якої він складений.

Для наочності особливості заповнення такого РК наведемо у вигляді таблиці.

При цьому у табличній частині РК заповнюються 2 рядки: перший рядок – з показниками зведеної ПН, однак у гр. 13 і 14 обсяги постачання і сума ПДВ відображаються з мінусом. У другому рядку відображається перерахований обсяг постачання і відкоригована сума ПДВ. Це одна група коригування (гр. 2.2). 

Реєстрація РК

Складені РК реєструються платником, що здійснює перерахунок, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені (п. 201.10 ПКУ). Зважаючи на дату складання РК – 31.12.2024, останній день реєстрації РК – 20.01.2025.

За несвоєчасну реєстрацію РК передбачено штраф у розмірі 2% обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1020 гривень (п. 120-1.1 ПКУ). При цьому не важливо, збільшується чи зменшується сума податкових зобов’язань у зведеній ПН. Що стосується терміну, протягом якого взагалі можна зареєструвати РК, то він складає 1095 днів (як і у будь-якому випадку реєстрації ПН /РК) – ЗІР, категорія 101.16.

Висновки

1. Якщо протягом року неоподатковувані операції не здійснювалися, перерахунок ПДВ проводити не потрібно. У разі появи неоподатковуваних операцій у 2025 році частку використання треба буде розрахувати за обсягами операцій першого місяця здійснення таких операцій.
2. Якщо придбані протягом року товари / послуги повністю використано (або призначено для використання) в неоподатковуваних операціях, зведені ПН складаються за п. 198.5, а не п. 199.1 ПКУ і відповідно перерахунок за ними не проводиться.
3. Якщо суми ПДВ не включено до складу податкового кредиту протягом року за вхідними ПДВ, і при цьому є підтверджуючі документи (зареєстровані ПН, митні декларації, квитки та готельні рахунки тощо), зведені ПН треба було складати все одно. Йдеться про товари і послуги, частково призначені (або фактично використані в неоподатковуваних операціях). Якщо зведені ПН не складалися, доведеться виправити помилки – скласти і зареєструвати зведені ПН, подати уточнені декларації за відповідні періоди. А потім провести річний перерахунок.
4. Перерахунок ПДВ відображається в декларації за грудень незалежно від факту реєстрації РК до зведених ПН. Але реєструвати РК все одно потрібно, бо буде штраф.
5. При розрахунку і перерахунку частки використання враховуються коригування податкових зобов’язань в РК, складених протягом року до зведених ПН при зміні ціни, поверненні товарів, виправленні помилок. Це витікає з формулювання табл. 1 дод. Д5.

Ольга ПАПИРІНА, незалежний експерт-консультант з оподаткування та бухгалтерського обліку

Шаблони та зразки документів:

Податкова декларація з податку на додану вартість з додатками (починаючи із звітування за жовтень 2024)