Чому виникає «прихований» податковий борг?
Корінь проблеми – у законодавчо встановленій «сірій зоні». Податковий кодекс України (далі – ПКУ) дозволяє податковій не турбувати платника, доки його борг не перевищить 3060 гривень.
Часто можна зустріти хибне трактування норми про 17 гривень. Формально, згідно з п. 59.1 ПКУ, податкова вимога може не надсилатися, якщо борг не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму (17 грн). Однак ключовим є інше положення цього ж пункту: податкова вимога не надсилається, а заходи, спрямовані на стягнення боргу, не застосовуються, якщо загальна сума боргу не перевищує 180 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Це означає, що на будь-яку заборгованість до цієї суми, наприклад, 500 чи 2500 гривень, податковий орган не лише не надішле офіційну вимогу, але й не розпочне процедуру стягнення. Проте сам борг існує, і на нього продовжують нараховуватися пеня та штрафи.
Окрім цього, ви можете не знати про борг з таких причин:
- Неактуальна податкова адреса: Ви переїхали, але не повідомили ДПС. Лист, надісланий на вашу офіційну адресу, вважається врученим, навіть якщо ви там не проживаєте.
- Ігнорування Електронного кабінету: Повідомлення, надіслане в Електронний кабінет платника, вважається офіційно врученим, але є важливий нюанс. Ця норма є безумовною лише для тих платників, які подали офіційну заяву про бажання отримувати документи в електронній формі. Якщо такої заяви не було, єдиним належним способом комунікації залишається рекомендований лист.
- Збої в роботі пошти: Лист загубився під час доставки.
- Людський фактор: Повідомлення не було вчасно сформовано чи відправлено.
Найпоширеніші джерела «тихих» боргів
Найчастіше такі борги виникають через:
- Податок на нерухомість: від 500 до 2500 грн за квартиру. Важливо знати, що податок за 2024 рік, який сплачується у 2025, розраховується на основі мінімальної зарплати станом на 1 січня саме звітного 2024 року (7100 грн).
- Земельний податок: від 300 до 3000 грн. Ця сума є орієнтовною, оскільки кінцевий розмір залежить від нормативної грошової оцінки (НГО) землі та місцевих ставок.
- Хибне трактування «правила 1 липня»: Існує поширена помилка, що якщо податкова не надіслала повідомлення-рішення (ППР) до 1 липня, то податок можна не платити. Це не так. Законодавство (пп. 266.7.2 ПКУ) звільняє фізичну особу лише від відповідальності за несвоєчасну сплату (тобто від штрафів та пені). Сам податковий обов’язок не зникає. Податкова може нарахувати вам суму податку за попередні періоди в межах строку давності у 1095 днів.
- Борги ФОП після закриття: довічний ризик ЄСВ та податкова «амністія» через 3 роки. Борги можуть виникнути у підприємців, які припинили діяльність. Навіть після державної реєстрації припинення, відповідальність за зобов’язаннями, що виникли під час підприємництва, зберігається за фізичною особою. Однак тут існує критична різниця у строках давності:
- Податковий борг (з єдиного податку, ПДФО): На нього поширюється загальний строк давності у 1095 днів (близько 3 років). Після спливу цього терміну податкова втрачає право на примусове стягнення.
- Борг з Єдиного соціального внеску (ЄСВ): Це найнебезпечніша пастка. На стягнення недоїмки з ЄСВ, а також нарахованих на неї штрафів та пені, строк давності не застосовується. Це означає, що забутий борг з ЄСВ у кількасот гривень може бути стягнутий з вас через 5, 10 або 20 років, перетворившись на значну суму. Цей ризик є довічним.
Джерело: Команда адвокатів Богдана Янківа
Читайте більше:
Податковий борг до 3060 грн: як про нього дізнатися