Співпраця з контрагентами з тимчасово окупованих територій: ризики та рекомендації щодо їх зниження

1. Правовий статус тимчасово окупованих територій
2. Чи дійсні правочини з такими контрагентами
3. Ризики співпраці з контрагентом з ТОТ
4. Податкова адреса та місце проживання: чи є тотожними поняттями в контексті ТОТ
5. Методи мінімізації ризиків

Правовий статус тимчасово окупованих територій

Термін «тимчасово окупована територія» визначено в Законі України від 15.04.2014 №1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (далі – Закон №1207). Це території України – зокрема, суша, внутрішні води та територіальне море, які офіційно визнані окупованими в умовах воєнного стану за спеціальним порядком, встановленим Кабінетом Міністрів України (далі – КМУ).

Визначає ці території Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, який затверджує Перелік таких територій. В ньому вказано, де ведуться (або велися) бойові дії чи які знаходяться під тимчасовою окупацією Російської Федерації. Офіційний документ – наказ від 22.12.2022 №309, зареєстрований у Мін'юсті (мав чинність до березня 2025 року), наказ Мінрозвитку від 28.02.2025 №376 (чинний від 20 березня).

На ТОТ діє особливий правовий режим.

Це означає:

1. там не проводяться вибори чи референдуми;
2. діють обмеження на укладання угод;
3. по-іншому реалізуються деякі права громадян.

Згідно із Законом №1207, компанії та підприємці, зареєстровані на тимчасово окупованих територіях, не можуть вести легальну господарську діяльність, поки не змінять свою податкову адресу на підконтрольну Україні територію.

Чи дійсні правочини з такими контрагентами

Якщо одна зі сторін угоди – компанія або підприємець, зареєстровані на тимчасово окупованій території, така угода вважається нікчемною – тобто недійсною автоматично, без рішення суду.

Це означає, що сторони мають повернути все отримане за угодою. Якщо це неможливо (наприклад, була послуга або оренда), потрібно відшкодувати вартість за ринковими цінами на момент повернення. Таким чином, будь-яка співпраця з контрагентом з ТОТ не матиме юридичної сили і не створює зобов’язань – окрім тих, що стосуються повернення отриманого.

Ніяких виключень Закон №1207 не містить. Ситуації, коли контрагент юридично зареєстрований на ТОТ, але має фактичну адресу на підконтрольній території, трактуються аналогічно нікчемними (недійсними), незалежно від того, де фактично знаходиться офіс або здійснюється діяльність.

Щоб законно співпрацювати, такий контрагент повинен:

1. Офіційно змінити юридичну адресу на підконтрольну територію України.
2. Оновити дані в Єдиному державному реєстрі.
3. Лише після цього він зможе легально укладати угоди та бути повноцінним учасником господарських правовідносин.

Ризики співпраці з контрагентом з ТОТ

Податкова адреса та місце проживання: чи є тотожними поняттями в контексті ТОТ

Згідно з пунктом 14.1.36 ст. 14 ПКУ, податкова адреса – місце проживання фізичної особи або місцезнаходження юридичної особи, визначене відповідно до закону, за яким ведеться податковий облік.

Місцем проживання фізичної особи визнається житло, в якому вона постійно або переважно проживає як власник, наймач або на інших законних підставах (ст. 29 Цивільного кодексу України, далі – ЦКУ).

Розглянемо практику застосування даних термінів на прикладі судової справи №160/23621/21 та постанови Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 19.03.2024 (далі – ВС).

Суть справи: податківці провели перевірку, на підставі якої донарахували ПДФО та ВЗ по причині того, що підприємство співпрацювало з ФОП у якого податкова адреса – ТОТ, а у платника наявний обов'язок виступати податковим агентом ФОП у разі знаходження цієї особи чи її податкової адреси на ТОТ. Вказана норма застосовуються також у разі, коли місцезнаходження особи змінено, однак не була змінена податкова адреса такого платника податків. На висновки податківців платник податків зауважив, що контролюючий орган не мав підстав для донарахування платнику ПДФО та ВЗ за співпрацю з ФОП з місцем реєстрації на ТОТ, оскільки такий ФОП є ВПО і його фактичне місце проживання є підтвердженим та знаходиться на території підконтрольній уряду України.

Суд погодився із доводами платника та зауважив, що податкова адреса та місце проживання не є тотожними поняттями; той факт, що ФОП змінив місце проживання, але не змінив податкову адресу, яка знаходиться на ТОТ, не може слугувати підставою для донарахування. Ключовим є визначення місця проживання, яке в свою чергу може бути зареєстрованим та фактичним.

Основні висновки зі справи:

1. Податковий кодекс України не містить визначення терміна «місце проживання» , тому застосовується визначення з ЦКУ (ст. 29).
2. Податкова адреса фізичної особи – це окреме поняття, яке означає місце її обліку в податковій і може не збігатися з фактичним місцем проживання.
3. Використання у пункті 38 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ терміна «місце проживання» передбачає його тлумачення саме за нормами ЦКУ, а не як податкову адресу.
4. Якщо ФОП є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою Управління праці та соціального захисту населення, у якій вказано, що зареєстроване місце проживання на ТОТ, а фактичне – на підконтрольній території, яка не є тимчасово окупованою територією, дане місце проживання зберігається протягом усього періоду господарських відносин між ТОВ і ФОП, то, відповідно до Закону України від 20.10.2014№1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», довідка ВПО підтверджує фактичне місце проживання особи під час дії обставин переміщення.
5. Суди визнали, що донарахування ПДФО та військового збору є безпідставним, оскільки ФОП не перебував на ТОТ.
6. Аналогічні висновки викладені у постанові ВС від 03.10.2023 у справі №420/2121/22, що підтверджує правильність такого підходу.

Ще одна справа, яка заслуговує на увагу в контексті співпраці платників з юридичними особами з ТОТ – справа №160/20136/23 (Рішення Дніпропетровського Окружного адміністративного суду від 17.03.2025).

Суть справи: у березні 2023 року платник податків придбав вітчизняний газ скраплений в контрагента. До перевірки податківцям надав видаткову накладну, прибутковий ордер, товарно-транспортну накладну та договір купівлі-продаж.

Податковим органом було збільшено суму грошового зобов'язання з ПнП, зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ та збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ, оскільки платник фактично здійснив безпідставне документальне оформлення нереальних господарських операцій з придбання товарів (сировини) та обладнання.

Аргументами такого висновку зазначено:

в ТТН перевізником товару вказано продавця, автомобіль ЗИЛ 130. Вказаний автомобіль є в об'єктах оподаткування підприємства. Автомобіль зареєстрований за адресою в м. Каховка. Пункт навантаження товару – адреса в м. Дніпро. Проте за такими адресами у контрагента платника податків відсутні будь-які об'єкти оподаткування. Місцезнаходження контрагента платника зареєстроване за адресою в м. Каховка. Відповідно до Закону України від 15.04.2014 №1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (далі – Закон №1207), правочин, стороною якого є суб`єкт господарювання, місцезнаходженням якого є ТОТ, є нікчемним.

Територія визнана ТОТ податківцями згідно наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309, яким затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, в якому зазначено Каховську міську територіальну громаду. Дата початку тимчасової окупації – 24.02.2022, в графі дата завершення тимчасової окупації інформація – відсутня, на що платник зауважив, що Рішення КМУ про поширення положень ст. 13 Закону №1207 на ТОТ в умовах воєнного стану не приймалося.

Рішення суду аргументовано тим, що норма про заборону здійснення господарської діяльності юридичними особами, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є ТОТ, до зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України, а відтак – й визнання правочину, вчиненого з такою юридичною особою, нікчемним, розповсюджується на території, визнані тимчасово окупованими в умовах воєнного стану, лише після поширення цієї норми на такі території відповідним рішенням КМУ (ч. 1 ст. 13 Закону №1207).

Отже, на час виникнення спірних правовідносин таке рішення КМУ відсутнє, відтак заборона на здійснення господарської діяльності на таких юридичних осіб не розповсюджується.

Методи мінімізації ризиків

Щоб мінімізувати ризики під час співпраці з контрагентами з тимчасово окупованих територій, компаніям варто діяти обачно та системно.

Найперше, важливо перевірити контрагента:

1. зазирнути в ЄДР;
2. замовити витяг з податкової;
3. переконатися, що ця особа дійсно веде діяльність і перебуває на підконтрольній Україні території.

Це можна підтвердити через наявність сайту, соцмереж, контактів, реальних офісів чи складів. Бажано зберігати всі зібрані скріншоти, витяги в окремих папках і поки не пройде перевірка даного періоду – не знищувати.

Обов’язково слід збирати документи, які підтверджують місце фактичного проживання або ведення діяльності. Якщо це внутрішньо переміщена особа – бажано мати довідку ВПО, а також акти виконаних робіт, ТТН, чеки доставки – усе, що доводить реальний характер операції.

Ще один важливий момент – обґрунтування ділової мети. Варто мати пояснення, чому співпраця відбувається саме з цим контрагентом. Це особливо актуально, якщо на ринку є інші постачальники, і податкова може поставити під сумнів економічну доцільність такої співпраці.

Краще не здійснювати жодних платежів на рахунки, відкриті в банках на ТОТ або в установах, які потрапили під санкції. Такі операції можуть заблокувати самі банки через питання фінансового моніторингу або викликати запитання в ДПС.

Якщо є сумніви, рекомендуємо звернутися за ІПК – індивідуальною податковою консультацією. Це офіційна відповідь податкової, яка може захистити компанію у випадку перевірки.

Також не завадить вести окремий облік таких операцій, щоб чітко розуміти їх обсяг і за потреби швидко надати пояснення. А ще – оновити внутрішні політики: хто і як перевіряє контрагентів, як працює система комплаєнсу, хто відповідає за санкційний моніторинг.

Якщо прямої співпраці з ТОТ уникнути не вдається – розгляньте варіант залучення посередника з підконтрольної території. Але й тут важливо не втратити контроль і переконатися, що схема законна й прозора.

У договорах бажано передбачити застереження: що контрагент працює згідно з українським законодавством, і що договір може бути розірвано, якщо з’явиться зв’язок із окупованою територією або країною-агресором.

І наостанок – перевірте поточних контрагентів. Іноді ми роками працюємо з кимось і навіть не здогадуємося, що його статус змінився або виникли нові ризики.

Ці кроки – це не лише про податки. Це про відповідальність, репутацію і здатність вести бізнес навіть у складних умовах – чесно, безпечно та в межах правового поля.

Статті на тему:

Нереальні господарські операції

Перевірка контрагента: інструменти, джерела та сигнали небезпеки

Консультації на тему:

Чи потрібно утримувати ПДФО та військовий збір з виплат ФОПу, який зареєстрований на ТОТ

Виплата ФОПу із ТОТ без сплати ПДФО та військового збору: чи виправить ситуацію повернення грошей