Як ГО, лікар і військовий можуть співпрацювати без порушень податкових правил

Податківці пояснили, що виплата громадською організацією компенсації витрат лікарю-стоматологу за надану допомогу військовому не є порушенням умов перебування на спрощеній системі оподаткування. Громадська організація, що перераховує кошти ФОП, повинна відобразити такі виплати у формі №4ДФ з ознакою доходу «157»


Було укладено тристоронню угоду між:


  1. Громадською організацією (неприбуткова організація);
  2. фізичною особою – підприємцем, платником єдиного податку 2 групи – лікарем-стоматологом;
  3. військовослужбовцем.


За умовами угоди:


  1. Громадська організація здійснює оплату вартості стоматологічних послуг ФОП.
  2. ФОП (лікар-стоматолог) надає зазначені послуги військовослужбовцю.


У податківців запитали:


  1. Чи може ФОП – платник єдиного податку 2 групи надавати стоматологічні послуги військовослужбовцю з оплатою їх вартості за рахунок коштів, що перераховує Громадська організація? Чи не є це порушенням умов перебування на спрощеній системі оподаткування? Враховуючи те, що наразі лікарі-стоматологи фактично добровільно надають безоплатну стоматологічну допомогу, кошти, які перераховує громадська організація, не є оплатою за послуги, а компенсацією фактичних витрат лікаря на використані матеріали, відповідно вважати таку діяльність порушенням умов перебування фізичної особи – підприємця на спрощеній системі оподаткування не є достатньо обґрунтованим.
  2. Чи зобов’язана громадська організація відображати у формі №4ДФ виплату коштів ФОП? Якщо так, то з якою ознакою доходу?


Податківці проаналізували пункти 291.2, 291.4, 291.5 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).


Вони також вказали, що згідно зі статтею 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.


Отже, нормами законодавства передбачено, що договір про надання послуг є складним зобов’язанням, що складається з двох зобов’язань:


  1. правовідношення, в якому виконавець повинен надати послугу, а замовник має право вимагати виконання цього обов’язку;
  2. правовідношення, в якому замовник зобов’язаний оплатити надану послугу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати.

Якщо фізична особа – підприємець – платник єдиного податку другої групи надає послуги відповідно до договору, яким визначено, що замовником є фізична особа, яка підписує акт виконаних робіт, але вартість виконаних послуг для фізичної особи оплачує юридична особа (громадська або неприбуткова організація), яка не є платником єдиного податку, то такий підприємець має право перебувати на другій групі платника єдиного податку за умови дотримання вимог підпункту 2 пункту 291.4 та пункту 291.5 ПКУ, тобто здійснювати діяльність з надання послуг тільки платникам єдиного податку та/або населенню

Якщо фізична особа – підприємець – платник єдиного податку другої групи надає послуги відповідно до договору, яким визначено, що замовником є юридична особа або фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування, яка підписує акт виконаних робіт та оплачує вартість виконаних послуг, то такий підприємець порушує умови, передбачені ПКУ, для другої групи платників єдиного податку, але за таким підприємцем залишається право обрання третьої групи платника єдиного податку.


Також податківці проаналізували пп. 14.1.180, пп. «б» пункту 176.2, главу 2 ПКУ та вказали на таке.


Відповідно до пп. 72.1.1. ПКУ, для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, звітах про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 ПКУ, інших звітних документах.


Згідно з пунктом 51.1 ПКУ, платники податків, у тому числі податкові агенти, платники єдиного внеску, зобов’язані подавати контролюючим органам у строки, встановлені ПКУ для податкового місяця, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок).


Форма Розрахунку і Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового Розрахунку, затверджено наказом Мінфіну від 13.01.2015 №4 (далі – Порядок).

Враховуючи викладене, податковий агент у разі нарахування (виплати) доходів на користь фізичних осіб – підприємців зобов’заний подавати контролюючому органу Розрахунок, незалежно від того, що ПКУ передбачено звільнення податкового агента від обов’язку нарахування і сплати податку і збору з зазначених доходів, за умови надання фізичною особою – підприємцем копії документів, що підтверджують його державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності, а також у разі необхідності витяг з реєстру платників єдиного податку

Згідно з Довідником ознак доходів фізичних осіб, наведеним у додатку 2 до Порядку, дохід, виплачений самозайнятій особі, відображається податковим агентом у додатку 4ДФ до Розрахунку за ознакою доходу «157».



Джерело Лист ДПС від 16.10.2025 №1140/2/99-00-21-03-02-02


Читайте більше:


ФОП-стоматолог: коли виникає обов’язок вести облік товарів

Декларація платника єдиного податку – ФОП 2 групи: інструкція

Єдиний податок 2025: яку групу обрати ФОПу, ліміти, строки сплати


Матеріали на сайті https://7eminar.ua можуть містити роз’яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.

Отримуйте щодня свіжі новини та корисні подарунки 🎁👇