Прогул по-новому: законопроєкт закріплює позицію Верховного Суду про поважні причини відсутності

Суди вже давно наголошують: сам факт відсутності працівника не є автоматичною підставою для звільнення за прогул – вирішальним є наявність чи відсутність вини. Верховний Суд сформував широкий перелік поважних причин, які роблять відсутність на роботі об’єктивно неминучою. Тепер ці положення пропонують закріпити й у законі, щоб роботодавці діяли за чіткими правилами, а працівники були краще захищені від необґрунтованих звільнень

1

22


Відсутність не дорівнює провині


Відповідна норма статті 40 Кодексу законів про працю України не містить визначення поважних причин відсутності, тому роботодавець у кожній ситуації вимушений оцінювати їх на власний розсуд.


Прогалину заповнює судова практика. Верховний Суд послідовно наголошує, що ключовим фактором при звільненні за прогул є не лише встановлення факту відсутності працівника понад три години протягом робочого дня, а й перевірка поважності причин такої відсутності.


Широкий перелік поважних причин сформований у постанові від 31.01.2025 у справі №699/687/23: стихійні лиха, хвороба працівника або членів його сім'ї, нерегулярна робота транспорту, участь у рятувальних діях, відмова від незаконного переведення, відмова від виконання, також невихід на роботу після закінчення строку попередження про звільнення з ініціативи працівника.

Тобто поважними визнаються обставини, які виключають вину працівника, за яких відсутність на роботі є об'єктивно неминучою

Практика в законі


Цей перелік поважних причин, сформований Верховним Судом, зібрав законопроєкт №14235 «Про внесення змін до статті 40 КЗпП щодо уточнення можливих підстав для звільнення працівника з роботи з ініціативи роботодавця через відсутність на робочому місці більше трьох годин для гарантування захисту працівника від незаконного звільнення».


Документом уточнюється механізм звільнення за прогул – лише після зʼясування поважності причини відсутності на роботі, а також визначається перелік поважних причин, а саме:


  1. пожежа, повінь (інші стихійні лиха);
  2. аварії або простій на транспорті;
  3. воєнні дії (у тому числі оголошена повітряна тривога через ракетну небезпеку),
  4. виконання громадянського обов`язку (надання допомоги особам, потерпілим від нещасного випадку, порятунок державного або приватного майна при пожежі, стихійному лиху тощо);
  5. догляд за захворілим зненацька членом родини;
  6. відсутність на роботі з дозволу безпосереднього керівника;
  7. відсутність за станом здоров`я тощо.


Водночас запропонований перелік є неповним і не позбавляє норму ризику подвійного трактування. Формулювання із завершенням «тощо» не забезпечує належної правової визначеності. Доцільно замінити на фразу «а також з інших поважних причин». Це узгодить норму із встановленою судовою практикою та мінімізує ризики колізій.


Логічним кроком було б також доповнити законопроєкт визначенням поняття «прогул» як відсутності на роботі без поважних причин більше трьох годин (безперервно чи сумарно протягом робочого дня).


Джерело: НААУ


Читайте більше:


У КЗпП пропонують встановити чіткі критерії «поважних» причин відсутності на роботі: законопроєкт

Прогул працівника: нові заборони для звільнення під час воєнного стану

Звільнення, простій, поновлення, вимушений прогул: огляд практики ВС за 2025 рік

Як звільнити працівника, який не виходить на зв'язок

Безперервний стаж після незаконного звільнення: ВРУ підтримала важливий законопроєкт

Як звільнити відсутнього працівника

Матеріали на сайті https://7eminar.ua можуть містити роз’яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.
1

22

Отримуйте щодня свіжі новини та корисні подарунки 🎁👇

Коментарі
0/700

Коментарів поки немає

Почніть розмову…

1

5

2

8

2

6

1

116

1

7

3

129

2

79

4

5964

3

6

1

5480

1

14

2

28

3

7

2

2125

4

482

3

2759

1

17

3

17

2

992