Безкоштовні модулі ТОПових професій доступні!

Прогул по-новому: законопроєкт закріплює позицію Верховного Суду про поважні причини відсутності

Суди вже давно наголошують: сам факт відсутності працівника не є автоматичною підставою для звільнення за прогул – вирішальним є наявність чи відсутність вини. Верховний Суд сформував широкий перелік поважних причин, які роблять відсутність на роботі об’єктивно неминучою. Тепер ці положення пропонують закріпити й у законі, щоб роботодавці діяли за чіткими правилами, а працівники були краще захищені від необґрунтованих звільнень

3

415

Подобаються наші матеріали? Додайте нас в улюблені джерела Google, щоб частіше бачити наші новини в пошуку та ШІ-оглядах в Google.

Додати


Відсутність не дорівнює провині


Відповідна норма статті 40 Кодексу законів про працю України не містить визначення поважних причин відсутності, тому роботодавець у кожній ситуації вимушений оцінювати їх на власний розсуд.


Прогалину заповнює судова практика. Верховний Суд послідовно наголошує, що ключовим фактором при звільненні за прогул є не лише встановлення факту відсутності працівника понад три години протягом робочого дня, а й перевірка поважності причин такої відсутності.


Широкий перелік поважних причин сформований у постанові від 31.01.2025 у справі №699/687/23: стихійні лиха, хвороба працівника або членів його сім'ї, нерегулярна робота транспорту, участь у рятувальних діях, відмова від незаконного переведення, відмова від виконання, також невихід на роботу після закінчення строку попередження про звільнення з ініціативи працівника.

Тобто поважними визнаються обставини, які виключають вину працівника, за яких відсутність на роботі є об'єктивно неминучою


Практика в законі


Цей перелік поважних причин, сформований Верховним Судом, зібрав законопроєкт №14235 «Про внесення змін до статті 40 КЗпП щодо уточнення можливих підстав для звільнення працівника з роботи з ініціативи роботодавця через відсутність на робочому місці більше трьох годин для гарантування захисту працівника від незаконного звільнення».


Документом уточнюється механізм звільнення за прогул – лише після зʼясування поважності причини відсутності на роботі, а також визначається перелік поважних причин, а саме:


  1. пожежа, повінь (інші стихійні лиха);
  2. аварії або простій на транспорті;
  3. воєнні дії (у тому числі оголошена повітряна тривога через ракетну небезпеку),
  4. виконання громадянського обов`язку (надання допомоги особам, потерпілим від нещасного випадку, порятунок державного або приватного майна при пожежі, стихійному лиху тощо);
  5. догляд за захворілим зненацька членом родини;
  6. відсутність на роботі з дозволу безпосереднього керівника;
  7. відсутність за станом здоров`я тощо.


Водночас запропонований перелік є неповним і не позбавляє норму ризику подвійного трактування. Формулювання із завершенням «тощо» не забезпечує належної правової визначеності. Доцільно замінити на фразу «а також з інших поважних причин». Це узгодить норму із встановленою судовою практикою та мінімізує ризики колізій.


Логічним кроком було б також доповнити законопроєкт визначенням поняття «прогул» як відсутності на роботі без поважних причин більше трьох годин (безперервно чи сумарно протягом робочого дня).


Джерело: НААУ


Читайте більше:


У КЗпП пропонують встановити чіткі критерії «поважних» причин відсутності на роботі: законопроєкт

Прогул працівника: нові заборони для звільнення під час воєнного стану

Звільнення, простій, поновлення, вимушений прогул: огляд практики ВС за 2025 рік

Як звільнити працівника, який не виходить на зв'язок

Безперервний стаж після незаконного звільнення: ВРУ підтримала важливий законопроєкт

Як звільнити відсутнього працівника

Матеріали на сайті https://7eminar.ua можуть містити роз’яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.
3

415

1

3

1

4

13

69627

1

6

1

8

1

7

1

5

3

24

4

283

3

814

4

80

5

131

5

430

4

55

4

192

Оновлено
Перевірки, штрафи
14.09.2026

Штраф 170 тис. грн за порушення військового обліку для кадровика: законопроєкт №16013-1 відхилено Комітетом

Законопроєкт №16013-1 пропонує посилити відповідальність за окремі порушення правил військового обліку, зокрема для службових осіб, дії яких призвели до незаконного взяття людини на військовий облік. Водночас запропонована норма не означає автоматичного штрафу для будь-якого кадровика за помилку у військовому обліку – необхідним є причинний зв’язок між порушенням і незаконним взяттям конкретної особи на облік. Окремо важливо встановити, чи має відповідальний за військовий облік працівник статус службової особи з огляду на його фактичні організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарські повноваження. Законопроєкт було відхилено Комітетом і він не буде розглядатися ВРУ

основне зображення для Штраф 170 тис. грн за порушення військового обліку для кадровика: законопроєкт №16013-1 відхилено Комітетом
4

180

4

73

3

197

4

76

5

98