Чи існують у роботодавця підстави для відмови розірвати трудовий договір якщо на час подання такої заяви права працівника вже поновлені?
Для звільнення працівника на підставі ч. 3 ст. 38 Кодексу законів про працю (далі – КЗпП) через порушення роботодавцем законодавства про працю необхідно, щоб
- такі порушення мали місце та не були усунуті на момент подання працівником заяви про звільнення.
Якщо на час подання заяви права працівника вже поновлені (зокрема, в судовому порядку) або порушення не доведені, у роботодавця виникає право відмовити у звільненні за цією підставою. При цьому роботодавець не вправі самостійно змінювати підставу звільнення, визначену працівником (Постанова КЦС ВС від 23.04.2025 у справі №369/12450/21).
Ким може бути пред'явлений позов про покриття шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації у зв’язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу?
Позов про покриття шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації у зв’язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу, може бути пред’явлений як самою юридичною особою, так і вищестоящим в порядку підлеглості органом.
Застосовуючи матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди на підставі п. 8 ч. 1 ст. 134 КЗпП, суди повинні мати на увазі, що за цим законом:
- покладається обов’язок з відшкодування шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації у зв’язку з оплатою незаконно звільненому чи незаконно переведеному працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи, на винних службових осіб, за наказом або розпорядженням яких звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону або якими затримано виконання рішення суду про поновлення на роботі;
- відповідальність в цих випадках настає незалежно від форми вини.
У чинному законодавстві відсутні застереження щодо того, чи має ця особа продовжувати виконувати свої функції, чи вже має бути звільненою (Постанова КЦС ВС від 02.05.2025 у справі №522/17256/22).
Чи можливе поновлення на роботі працівника у разі ліквідації роботодавця (юридичної особи)?
У разі ліквідації роботодавця (юридичної особи) поновлення на роботі працівника в такій установі неможливе, оскільки припиняється саме існування роботодавця як суб’єкта господарювання.
Установлена законодавством можливість ліквідації бюджетної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) особи, що ліквідується, не виключає, а включає зобов’язання роботодавця (органу місцевого самоврядування) по працевлаштуванню працівників ліквідованої установи.
Повноваження суду при вирішенні трудового спору про поновлення працівника на попередній роботі не треба ототожнювати з процедурою призначення на посаду, що належить до компетенції роботодавця.
Повноваження щодо призначення працівника в порядку переведення на відповідну посаду, згідно із затвердженим штатним розписом у новоствореній юридичній особі, яка є правонаступником роботодавця, є винятковою компетенцією роботодавця і суд, як орган, що розглядає трудовий спір, не повинен і не може втручатися у здійснення дискреційних повноважень державного органу.
Обов’язок по працевлаштуванню незаконно звільненого працівника покладений на роботодавця, яким у випадку реорганізації державної установи є її правонаступник, якому передані відповідні завдання і функції (Постанова КЦС ВС від 02.04.2025 у справі №462/6558/22).
Чи передбачений нормами КЗпП України обов’язок власника або уповноваженого ним органу прийняти відкликання працівником заяви про звільнення, якщо було досягнуто домовленості про звільнення за угодою сторін?
КЗпП України не передбачає обов’язку власника або уповноваженого ним органу приймати відкликання працівником заяви про звільнення, якщо було досягнуто домовленості про звільнення за угодою сторін (п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП). Анулювання такої домовленості може мати місце виключно при взаємній згоді на це власника або уповноваженого ним органу і працівника (Постанова КЦС ВС від 29.01.2025 у справі №947/7799/23).
Чи може факт введення воєнного стану бути підставою для застосування простою саме для одного (декількох) працівника (-ів)?
Факт введення в Україні з 24 лютого 2022 року воєнного стану є загальновідомим, проте існування воєнного стану автоматично не означає знищення (відсутність) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій, та не може бути підставою для застосування простою саме для одного (декількох) працівника (-ів) (Постанова КЦС ВС від 17.01.2025 у справі №761/3896/23).
Джерело: Верховний Суд
Читайте більше:
Виплата премії за контрактом: правова позиція Верховного Суду
ВС підтвердив: домовленість про звільнення має силу навіть після відкликання заяви
Судова практика: професії, де ЦПД неможливий
ВС пояснив, як рахувати компенсацію після змін до КЗпП
ВС: якщо ліквідацію підприємства скасовано – звільнення є неправомірним