Нові правила обладнання робочих місць для осіб з інвалідністю у 2026 році: що мають врахувати роботодавці

1. Кого стосується стандарт
2. Основні терміни
3. Загальні вимоги до обладнання (облаштування) робочих місць для особи з інвалідністю
4. Спеціальні вимоги до обладнання (облаштування) робочих місць для осіб з інвалідністю різних типів порушень функцій організму

Мінекономіки наказом від 11.11.2025 №1265 затвердило Державний стандарт обладнання (облаштування) робочого місця для різних видів втрати функціонала. Наказ набирає чинності 01.01.2026.

Кого стосується стандарт

Норми поширюються на всіх роботодавців, на:

1. всіх роботодавців, які використовують найману працю осіб з інвалідністю,

та

1. осіб з інвалідністю.

Основні терміни

Втрата функціонала – стійке порушення функцій та/або структур організму, зумовлене захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженим станом, що призводить до стійкого обмеження життєдіяльності, потреби в додаткових заходах для забезпечення повноцінної участі у трудовій діяльності, якщо це супроводжується встановленням інвалідності.

Обладнання (облаштування) робочого місця – комплекс заходів, спрямованих на створення оптимальних та безпечних умов праці для особи з інвалідністю, що включає, зокрема, але не виключно, адаптацію фізичного простору, забезпечення спеціалізованим обладнанням, допоміжними засобами та програмне забезпечення відповідно до її індивідуальних потреб та стійкого порушення функцій та/або структур організму.

Розумне пристосування – внесення, коли це потрібно в конкретному випадку, необхідних і підхожих модифікацій і коректив, що не становлять непропорційного чи невиправданого тягаря, для цілей забезпечення реалізації або здійснення особами з інвалідністю нарівні з іншими всіх прав людини й основоположних свобод.

Загальні вимоги до обладнання (облаштування) робочих місць для особи з інвалідністю

1. Роботодавці, які використовують працю осіб з інвалідністю, зобов'язані:

1. забезпечувати для особи з інвалідністю належні умови праці та інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством,
2. а також уживати додаткових заходів безпеки праці, які відповідають потребам цієї категорії працівників.

Робочі місця для осіб з інвалідністю, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства про охорону та гігієну праці, санітарним нормам і правилам, ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення», а також вимогам, установленим цим Державним стандартом.

2. Роботодавець зобов'язаний, зокрема, але не виключно:

1. здійснювати заходи із створення та підтримання належних умов праці для осіб з інвалідністю відповідно до вимог цього Державного стандарту;
2. проводити разом з особою з інвалідністю оцінку потреб такої особи щодо обладнання (облаштування) робочого місця;
3. забезпечувати, у тому числі з урахуванням частини першої статті 17¹ Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», розумне пристосування робочого місця;
4. забезпечувати навчання, інструктаж і перевірку знань з охорони праці особи з інвалідністю, зокрема з питань використання спеціального обладнання та засобів, з прикріпленням до особи з інвалідністю на період навчання наставника із числа досвідчених працівників, ураховуючи індивідуальні особливості сприйняття інформації;
5. забезпечувати належне утримання спеціального обладнання;
6. співпрацювати з особою з інвалідністю та його представниками з питань облаштування робочого місця;
7. забезпечувати чітке та видиме маркування шляхів евакуації, а також використання знаків безпеки та здоров'я на роботі, якими за допомогою вказівних знаків, кольорів, світлових знаків або звукових сигналів, вербального спілкування або сигналів, поданих за допомогою рук, установлюється заборона щодо вчинення небезпечних дій або дій, що можуть спричинити небезпеку, або дається вказівка щодо здійснення заходів безпеки та здоров'я або попередження про наявність ризику чи небезпеки, або зобов'язання до виконання певних дій для забезпечення безпеки та здоров'я працівників на роботі;
8. проводити інструктаж для працівників підприємства, установи, організації або фізичної особи - підприємця щодо толерантної взаємодії з працівником з інвалідністю у виробничому процесі, способам та методам допомоги під час виконання ним виробничих завдань тощо.

3. Роботодавець зобов'язаний забезпечити для особи з інвалідністю, зокрема, але не виключно:

1. пристосування робочого місця, ураховуючи безперешкодний доступ до будівлі (споруди), у якій розташоване робоче місце, вільний прохід до робочого місця, переміщення в межах робочого простору та доступність санітарно-побутових приміщень, що включає, зокрема, облаштування пандусів, поручнів, розширення дверних прорізів, усунення порогів, забезпечення достатнього простору для маневрування на кріслі колісному;
2. надання інформації в доступних форматах (для осіб з порушеннями зору - шрифт Брайля, аудіосупровід, контрастне маркування; для осіб з порушеннями слуху – візуальна інформація, можливість письмового спілкування, залучення перекладача жестової мови (у разі потреби));
3. пристосувати основне та допоміжне обладнання, інструменти та технологічні процеси до фізичних та сенсорних можливостей особи з інвалідністю, що включає, зокрема, модифікацію пристроїв керування, використання спеціалізованих інструментів, регулювання висоти робочих поверхонь, забезпечення додаткового освітлення або зменшення рівня шуму.

4. Освітлення на робочому місці повинно відповідати вимогам:

1. ДСТУ EN 12464-1:2022 (EN 12464-1:2021, IDT) «Світло та освітлення. Освітлення робочих місць. Частина 1. Робочі місця в приміщенні»

та

1. ДСТУ EN 12464-2:2016 (EN 12464-2:2014, IDT) «Світло та освітлення. Освітлення робочих місць. Частина 2. Зовнішні робочі місця»

або

1. національним стандартам, якими їх замінено, з урахуванням індивідуальних потреб особи з порушенням зору.

5. Рівень шуму та вібрації на робочому місці не повинен перевищувати встановленого вимогами законодавства про охорону та гігієну праці, санітарних норм і правил. Для особи з інвалідністю з порушеннями слуху необхідно забезпечити візуальні та/або тактильні засоби оповіщення.

6. Мікроклімат на робочому місці повинен відповідати вимогам законодавства про охорону та гігієну праці, санітарним нормам і правилам та забезпечувати комфортні умови для особи з інвалідністю.

7. У разі розташування робочого місця на кількох рівнях або на віддалених ділянках необхідно розглянути можливість установлення підйомних пристроїв або адаптованого транспорту.

8. Обладнання (облаштування) робочого місця повинно максимально відповідати потребам особи з інвалідністю та характеру виконуваної ним роботи в конкретній сфері діяльності.

9. Обладнання (облаштування) робочого місця повинно враховувати можливість професійного навчання та кар'єрного зростання особи з інвалідністю у відповідній сфері.

10. Робоче місце повинно бути ергономічним, забезпечувати безпеку особи з інвалідністю та мінімізувати ризики травмування або погіршення стану здоров'я.

11. Роботодавець відповідно до Закону України «Про охорону праці» зобов'язаний забезпечити для особи з інвалідністю наявність засобів індивідуального захисту, у разі необхідності, адаптованих до потреб особи з інвалідністю.

Спеціальні вимоги до обладнання (облаштування) робочих місць для осіб з інвалідністю різних типів порушень функцій організму

Роботодавець з метою впровадження спеціальних вимог до обладнання (облаштування) робочих місць для осіб з інвалідністю різних типів порушень функцій організму вживає таких заходів:

Джерело: 7еminar

Читайте більше:

Підтвердження інвалідності по-новому: пільгова ставка ЄСВ 8,41%

Працівник з інвалідністю: зарплата, податки, звітність, зразки документів

Середньомісячна зарплата для квоти 4%: новий розрахунок для осіб з інвалідністю

«Подвійне зарахування» до квоти осіб з інвалідністю вже діє: кого (не)враховувати

Як виконати норматив осіб з інвалідністю у 2026 році: 4 правила + 8 прикладів

Прийняти працівника з інвалідністю VS сплатити цільовий внесок: що «вигідніше» роботодавцю

Середня кількість працівників: як визначити для «інвалідного» нормативу та цільового внеску