«Подвійне зарахування» до квоти осіб з інвалідністю вже діє: кого (не)враховувати

1. Постанова №490: з якої дати застосовувати нові правила розрахунку нормативу осіб з інвалідністю
2. Подвійне зарахування до нормативу: кого враховують «1 за 2» та як застосовувати у 2026 році
3. Документи для подвійного зарахування: що підтверджує право працівника з інвалідністю
4. Штатні одиниці, які виключаються з нормативу: перелік важких, шкідливих і небезпечних робіт

Постанова №490: з якої дати застосовувати нові правила розрахунку нормативу осіб з інвалідністю

1 квітня 2026 року Уряд прийняв постанову №490, яка стосується важливих питань виконання нормативу із працевлаштування осіб з інвалідністю. А 15 квітня було опубліковано текст постанови Кабміну від 01.04.2026 №490.

Цим документом затверджено:

1. Порядок зарахування роботодавцем до виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю забезпечення роботою осіб з інвалідністю першої групи незалежно від причин її встановлення або осіб з інвалідністю другої групи з порушенням зору або психічними розладами (далі – Порядок);

та

1. перелік штатних одиниць, що відносяться до робіт, професій з важкими, шкідливими чи небезпечними умовами праці та не включаються до середньооблікової кількості осіб штатного облікового складу під час розрахунку нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Перше питання яке виникає:

З якої дати застосовувати порядок подвійного зарахування та перелік посад, професій з важкими, шкідливими чи небезпечними умовами праці?

Відповідь одразу знаходимо в п. 2 постанови №490 – вона набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 1 січня 2026 року.

Це означає, що вже при розрахунку нормативу за 1 квартал 2026 року роботодавці будуть виключати при розрахунку середньооблікової кількості штатних працівників штатні одиниці, що відносяться до робіт, професій з важкими, шкідливими чи небезпечними умовами праці.

Подвійне зарахування до нормативу: кого враховують «1 за 2» та як застосовувати у 2026 році

Крім того, вже за 1 квартал 2026 року певних працівників з інвалідністю можна зарахувати до нормативу за принципом «один за двох».

Що ще передбачає нова постанова №490?

В порядку подвійного зарахування до нормативу, так само як і в Законі України від 21.03.1991 №875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», визначено, що роботодавець може зарахувати одну працевлаштовану особу з інвалідністю у розрахунку за двох штатних працівників, а саме, якщо це:

1. особа з інвалідністю першої групи незалежно від причин її встановлення,
2. особа з інвалідністю другої групи з порушенням зору,
3. особа з інвалідністю другої групи з психічними розладами.

Також Порядком визначено перелік діагнозів, які надають право на подвійне зарахування.

Як працюватиме це правило?

Якщо для роботодавця норматив складає 2 особи, то у нього має бути працевлаштований працівник з інвалідністю, наприклад якщо встановлено 3 групу інвалідності, таких працівників має бути двоє. Якщо працівнику встановлено 1 групу, то він один буде «закривати» норматив у 2 особи.

Зверніть увагу! Подвійне зарахування можна застосовувати у разі дотримання вимоги щодо зарплати працівників з інвалідністю

При чому в опублікованому Порядку норми відрізняються від тих, що були передбачені в проєкті постанови. А саме в Порядку зазначено, що розмір оплати праці особи з інвалідністю за повністю відпрацьований календарний місяць має перевищувати мінімальну зарплату при нормальній тривалості робочого часу або у разі, коли за рахунок заходів розумного пристосування тривалість робочого часу є скороченою або неповною.

Зарплатний критерій не дотримано?

Тоді зарахувати до нормативу не можна.

Наприклад, якщо на підприємстві працює особа з інвалідністю, і його зарплата становить 8647 грн або менше, зарахувати до нормативу не вийде. Зарплата 8648 і більше – включаємо до квоти 4%.

На нашу думку, якщо працівника з інвалідністю прийнято з неповним робочим часом і зарплата нараховуються пропорційно відпрацьованому часу, за місяць його нарахована зарплата також має бути більше 8648 грн

Якщо особа з інвалідністю втрачає статус особи з інвалідністю або він змінюється на інший, який не дає право на подвійне зарахування, роботодавець втрачає право на подвійне зарахування до виконання нормативу щодо такої особи, але не з наступного дня, а з наступного кварталу після кварталу, в якому роботодавцю стало відомо про зміну/втрату такого статусу.

Документи для подвійного зарахування: що підтверджує право працівника з інвалідністю

Крім того, Порядком уточнено перелік документів, які має надати особа з інвалідністю для подвійного зарахування до нормативу. Наприклад, для особи інвалідністю першої групи це може бути:

1. і довідка МСЕК,
2. і витяг з рішення експертної команди,
3. і індивідуальна програма реабілітації,
4. і пенсійне посвідчення тощо.

Для особи з інвалідністю 2 групи з порушенням зору чи з психічними розладами перелік документів менший. Це може бути

1. або довідка МСЕК,
2. або витяг з рішення експертної команди,
3. або ІПР.

Штатні одиниці, які виключаються з нормативу: перелік важких, шкідливих і небезпечних робіт

Постановою №490 також затверджено перелік штатних одиниць, що відносяться до робіт, професій з важкими, шкідливими чи небезпечними умовами праці. Якщо у роботодавця є такі працівники, то їх не включають на етапі обчисленні середньооблікової кількості осіб штатного облікового складу для нормативу 4%.

Яких саме працівників потрібно виключати?

По-перше, це штатні одиниці, умови праці на яких за результатами проведеної атестації робочих місць відповідно до Державних санітарних норм та правил «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу», затверджених МОЗ, відносяться до робіт:

1. із шкідливими умовами праці, в тому числі важкими та напруженими умовами праці (3 клас);
2. з небезпечними умовами праці (4 клас).

По-друге, це штатні одиниці, робота на яких належить до робіт підвищеної небезпеки, за умови, що роботодавцем:

1. отримано дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та/або експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки;
2. та зареєстровано декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці.

Перелік таких видів робіт та порядок отримання дозволу наведено в постанові Кабміну від 26.10.2011 №1107.

По-третє, це штатні одиниці, умови праці (служби) на яких передбачають проходження служби на посадах рядового та начальницького складу або на посадах із спеціальним званням, пов’язаної з провадженням оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування, виконанням обов’язків з підвищеним ризиком для життя або здоров’я, аварійно-рятувальних чи інших невідкладних робіт, постійним зберіганням та носінням зброї, застосуванням заходів фізичного впливу, керуванням спеціалізованим транспортом, а також проходження військової служби, праці (служби) на посадах, які передбачають особистий виступ у всеукраїнських та міжнародних спортивних змаганнях, або посадах, у разі призначення на які законодавством встановлено вимоги щодо придатності за станом здоров’я, що підтверджується рішенням медичної (військово-лікарської) комісії.

Для підприємств залізничного транспорту, електроенергетичних підприємств та суб’єктів охоронної діяльності цей перелік застосовується з урахуванням положень Законів України:

1. від 04.07.1996 №273/96-ВР «Про залізничний транспорт»,
2. від 13.04.2017 №2019-VIII «Про ринок електричної енергії»,
3. від 22.03.2012 №4616-VI «Про охоронну діяльність».

Читайте більше:

Звіт про цільовий внесок за невиконання «інвалідного» нормативу до 20 квітня чи 10 травня?

Є працівник з інвалідністю, а норматив за квартал не виконано: у чому причина

Цільовий внесок за невиконання нормативу осіб з інвалідністю: як розрахувати у 2026 році

Розрахунок СКШП для визначення обов’язку з виконання квоти 4%

Працівник з інвалідністю: зарплата, податки, звітність, зразки документів

Щорічна відпустка для осіб з інвалідністю

Прийняти працівника з інвалідністю VS сплатити цільовий внесок: що «вигідніше» роботодавцю