Експерт
Яна ЯрошенкоКреативний головний редактор текстового контенту kadroland, експерт з трудового права, кадрового та військового обліку
З 01.01.2026 діють нові правила виконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю. У статті експерт детально розбирає, як розраховується норматив за квартал, на що звертати увагу при неповній зайнятості, зарплаті нижче МЗП, лікарняних, відпустках та зміні складу працівників. Практичні кейси показують, коли норматив не виконано, і як уникнути помилок, щоб правильно розрахувати цільовий внесок та дотриматися законодавства
Нагадаємо, що з 01.01.2026 діють нові правила виконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю. Детально про це говорили на тут.
Серед новацій:
Щоб зрозуміти, чи виконано норматив за квартал, слід порівняти розрахований норматив та середньооблікову кількість штатних працівників з інвалідністю, які працевлаштовані роботодавцем з урахуванням вимог, визначених законодавством.
Тепер розберімо ситуації, коли норматив не виконано.
Працівник з інвалідністю ІІІ групи працює на 1,5 ставки. Норматив працівників з інвалідністю для підприємства у ІІ кварталі – 2 особи. Оклад за посадою – 20000 грн.
Чи виконано норматив?
Ні, норматив не виконано. Працівник з інвалідністю ІІІ групи зараховується у норматив як 1 особа.
У ст. 18-2 Закону України від 21.03.1991 № 875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі – Закон №875) йдеться про визначення нормативу на підставі такого показника як середньооблікова кількість штатних працівників (далі – СКШП). Він визначається за нормами Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Держстату від 28.09.2005 №286 (далі – Інструкція №286).
Головне правило: до показника включаємо працівників за основним місцем роботи. Працівники, які працюють за сумісництвом, не враховуються при розрахунку середньооблікової чисельності працівників (пп. 2.6.1 Інструкції №286).
Відповідно:
Якщо працівник працює на так звані 1,5 ставки, то це означає, що він працює за основним місцем роботи та за внутрішнім сумісництвом. Отже, працівник зараховується як 1 особа.
Працівник з інвалідністю 3 групи працює за основним місцем роботи на 0,25 ставки (2 години на добу). Оклад – 12000. На підприємстві має бути 1 особа з інвалідністю.
Чи зараховується наш працівник у виконання нормативу?
Ні, не зараховується.
З 01.01.2026 для врахування працівника з інвалідністю до нормативу є додаткова умова – його заробітна плата, незалежно від того, на повну чи неповну ставку він працює, має перевищувати повну мінімальну заробітну плату. Такий висновок робимо з огляду на ст. 18-2 Закону №875.
У ситуації, що розглядається, нарахована зарплата працівника становить 3000 грн (12000 грн х 0,25), тобто менше МЗП (8 647 грн). Отже, хоча на підприємстві фактично працює особа з інвалідністю за основним місцем роботи, такий працівник не буде врахований у виконання нормативу.
Щоб працівника врахувати у виконання нормативу, необхідно «дотягнути» нараховану зарплату такого працівника до суми, що перевищує 8647 грн (мінзарплату). Це можна зробити через:
Таким чином, неповна зайнятість може зберігатися, проте слід контролювати рівень заробітної плати.
У штатному розписі одна посада. На цій посаді працює 2 працівники з інвалідністю. Кожен – за основним місцем роботи, по 0,5 ставки. Оклад – 10 000.
Чи виконано норматив, адже працівникам нараховується більше МЗП?
Ні, норматив не виконано.
«Зарплатний» критерій слід контролювати щодо кожного працівника окремо. Оскільки кожен працює по 0,5 ставки, то їх нарахована зарплата менше МЗП (10 000 х 0,5 = 5 000 грн).
Лайфхак: якщо оклад за посадою буде вищій, наприклад, 17 400 грн, то у виконання нормативу буде зараховано 2 особи з інвалідністю, адже, кожен працівник працює за основним місцем роботи і його зарплата становить 8 700 грн (тобто більше МЗП)
Працівнику з інвалідністю встановлено неповну зайнятість (4 години з понеділка по п’ятницю). Оклад на повній зайнятості за посадою – 9000 грн.
Чи буде враховано такого працівника до нормативу, якщо роботодавець нараховуватиме оплату пропорційно зайнятості, а ЄСВ сплачуватиме з повного окладу?
Ні, такий працівник не враховується у виконання нормативу.
До виконання нормативу зараховуються працівники з інвалідністю, які мають нараховану зарплату більшу за МЗП.
Увага! Виконання нормативу з працевлаштування осіб з інвалідністю не залежить від суми ЄСВ, сплаченої роботодавцем за такого працівника
Працівнику з інвалідністю у квітні 2026 нараховано лікарняні та зарплату за фактично відпрацьований час. Загальна сума більше мінзарплати, а ось без лікарняних сума заробітку менша за мінзарплату.
Чи виконано «зарплатний» критерій?
Поки що немає офіційних роз'яснень, чи враховуються лікарняні працівника з інвалідністю до зарплати при визначенні «зарплатного критерію».
Відповідно до Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2004 №5, лікарняні не відносять до фонду оплати праці. Тому, вважаємо, ризиковано їх враховувати до зарплати працівника з інвалідністю.
Але зауважте, щоб лікарняні вплинули на «зарплатний» критерій, це має бути тривалий лікарняний або він має бути в кожному місяці кварталу. Якщо ж працівнику оплачено стандартний лікарняний, наприклад, 10 к.дн., то навіть, якщо в одному місяці «зарплатний» критерій не буде виконано, на норматив за ІІ квартал це не вплине.
Наприклад, якщо в квітні через лікарняні не буде виконано «зарплатний» критерій і працівник не зараховується до СКШП осіб з інвалідністю, то норматив за ІІ квартал все одно буде виконано:
(0 квітень + 1 травень + 1 червень) : 3 = 0,6667 = 1 (осіб з інвалідністю).
Але! Якщо норматив складає, наприклад, 3 особи з інвалідністю, на підприємстві працює 3 особи з інвалідністю, але всі вони хворіли протягом кварталу і по 1 місяцю не враховані у виконання нормативу, то матимемо наступну картину (цифри умовні):
(2 квітень + 2 травень + 2 червень) : 3 = 2 (особи з інвалідністю).
В результати норматив не виконано.
Працівнику з інвалідністю (основне місце роботи, оклад – 15 000 грн) з 01.05.2026 надано неоплачувану відпустку на період дії воєнного стану строком на 90 к.дн.
Чи буде він врахований у виконання нормативу?
Ні, в місяцях, у яких працівник буде у такій відпустці та йому не буде нараховано зарплату, більшу за мінімальну, він не буде врахований у виконання нормативу.
Нагадаємо, що відповідно до ст. 18-2 Закону №875 для врахування працівника з інвалідністю у виконання нормативу його нарахована заробітна плата за місяць, незалежно від зайнятості, має складати не менше повної мінімальної заробітної плати.
Цікаве уточнення щодо «працюючої» особи. Якщо читати норму буквально, то для зарахування у норматив працівник має фактично працювати. Виходить, що у загальному випадку, якщо працівник з інвалідністю весь місяць перебуває у неоплачуваній відпустці, то за такий місяць він не враховується у виконання нормативу.
Але! На нашу думку, якщо в цей час працівнику буде нарахована премія або матеріальна допомога в розмірі більшому за МЗП, то є шанси включити такого працівника у виконання нормативу. Щоправда, поки невідома позиція контролерів стосовно природи виплати. Чи обов’язково виплата має входити до фонду заробітної плати відповідно до Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держстату від 13.01.2004 № 5? Чи, наприклад, і виплата одноразової матдопомоги в розмірі не менше МЗП теж «враховується»?
Стосовно місяців початку та закінчення неоплачуваної відпустки, то працівник враховується в норматив, якщо за відпрацьований час йому буде нараховано зарплату більше мінімальної. Знову ж таки, досягти цього можна, зокрема, за рахунок нарахування премії, щоб загальний розмір нарахованої зарплати за місяць був більший за МЗП.
Норматив працевлаштування осіб з інвалідністю за ІІ квартал для підприємства дорівнює 1. Працівника з інвалідністю прийнято за основним місцем роботи 01.06.2026. Оклад – 12 000 грн.
Чи виконано норматив?
Ні, норматив не виконано.
Дійсно, виконуються дві обов’язкові умови працевлаштування особи з інвалідністю:
Однак таку особу прийнято тільки в червні, то показник СКШП осіб з інвалідністю за ІІ квартал 2026 року становить:
(0 квітень + 0 травень + 1 червень) : 3 = 0,3333 = 0 (осіб з інвалідністю).
Таким чином, хоч станом на 30.06.2026 на підприємстві є працівник з інвалідністю, але норматив не виконано і роботодавцю доведеться сплатити внесок.
Аналогічно, якщо особа з інвалідністю працювала 1 місяць протягом кварталу.
Норматив працевлаштування осіб з інвалідністю за ІІ квартал для підприємства дорівнює 1. Працівника з інвалідністю прийнято за основним місцем роботи 25.05.2026. Оклад – 12 000 грн.
Чи виконано норматив?
Ні, норматив не виконано.
Знову ж таки, виконуються дві обов’язкові умови, але є «але». Оскільки працівник прийнятий 25.05.2026, то він не зараховується до СКШП працівників з інвалідністю за травень. Тому СКШП працівників з інвалідністю за ІІ квартал становить:
(0 квітень + 0 травень + 1 червень) : 3 = 0,3333 = 0 (осіб з інвалідністю).
Для розрахунків СКШП за місяць і квартал радимо використовувати спеціальний калькулятор. Зауважте, що на цей показник впливає дата прийняття та звільнення працівника. Наприклад, якби працівника з інвалідністю було прийнято 11.05.2026, то норматив за ІІ квартал було б виконано:
(0 квітень + 1 травень + 1 червень) : 3 = 0,6667 = 1 (осіб з інвалідністю).
Норматив працевлаштування осіб з інвалідністю за ІІ квартал для підприємства становить 1 особу з інвалідністю. Працівника з інвалідністю (основне місце роботи) звільнено 04.05.2026. Оклад – 12 000 грн.
Чи виконано норматив?
Ні, норматив не виконано.
Оскільки працівник звільнений 04.05.2026., то він не зараховується до СКШП працівників з інвалідністю за травень. Тому СКШП працівників з інвалідністю за ІІ квартал становить:
(1 квітень + 0 травень + 0 червень) : 3 = 0,3333 = 0 (осіб з інвалідністю).
Джерело: kadroland
Норматив осіб з інвалідністю – 2026: кого включати та як підтвердити
Інвалідний норматив – 2026: нові правила, штрафи, звітність
Норматив осіб з інвалідністю: середня зарплата і внесок 2026
10 березня перевірте у кабінеті ПФУ штраф за норматив інвалідності!
Розрахунок СКШП для визначення обов’язку з виконання квоти 4%
Цільовий внесок за невиконання нормативу осіб з інвалідністю: як розрахувати у 2026 році
Працівник з інвалідністю: зарплата, податки, звітність, зразки документів
Щорічна відпустка для осіб з інвалідністю
Прийняти працівника з інвалідністю VS сплатити цільовий внесок: що «вигідніше» роботодавцю
Канікули для педагогічних працівників не означають автоматичного припинення роботи. Якщо цей період не збігається з черговою відпусткою, керівник закладу освіти може залучати вчителів до педагогічної та організаційної роботи, але в межах часу, що не перевищує їхнього навчального навантаження до початку канікул. Водночас робота в канікулярний період оплачується за тарифікацією, що діяла перед його початком. Розглянемо, як визначають робочий час учителів під час канікул

Податкова декларація про майновий стан і доходи подається не у всіх випадках. Податковий кодекс України передбачає низку винятків, коли фізичні особи звільняються від цього обов’язку незалежно від виду та суми отриманих доходів, а також ситуації, коли отримані доходи не вимагають декларування. Розглянемо, коли декларацію можна не подавати, а коли вона все ж є обов’язковою

Уряд і Верховна Рада готують проєкт Державного бюджету України на 2027 рік до другого читання. Після ухвалення законопроєкту №16000 у першому читанні Кабмін має опрацювати бюджетні висновки та врахувати пропозиції парламенту. Серед головних пріоритетів Держбюджету-2027 – фінансування оборони й безпеки, фінансова стійкість держави та соціальна підтримка населення. Також бюджет має відповідати макроекономічному прогнозу та програмі співпраці з МВФ. Які зміни готують до другого читання та коли планують ухвалити Держбюджет на 2027 рік – розповідаємо далі

Мобінг на роботі – це не лише порушення трудових прав, а й підстава вимагати відшкодування завданої шкоди. Якщо факт цькування підтверджено судовим рішенням, працівник може претендувати на компенсацію моральної шкоди, а також розірвати трудовий договір у визначений ним строк. У разі звільнення через мобінг йому належить вихідна допомога – не менше тримісячного середнього заробітку

Для визначення обов'язку зі сплати транспортного податку важливе значення має не лише вартість автомобіля, а й строк його використання. Податківці нагадали, з якої саме дати обчислюється п'ятирічний термін: залежно від наявності реєстраційних документів це може бути дата першої реєстрації транспортного засобу або дата його виготовлення. Саме від цієї дати визначається, чи є автомобіль об'єктом оподаткування транспортним податком

Рядки 3.2.1, 3.3.1 та 3.4.1 розд. І Розрахунку ЮО заповнюють у разі застосування роботодавцями ставок ЄСВ 8,41%, 5,3% та 5,5% відповідно. Зазначені суми мають довідковий характер і показують суми ЄСВ, які могли б бути сплачені до ПФУ за ставкою 22% з доходів осіб з інвалідністю

Кабмін оновив правила реалізації експериментального проєкту «Обрій», спрямованого на цифровізацію послуг у сфері праці та зайнятості. Зміни передбачають інтеграцію системи з Реєстром призовників, військовозобов’язаних та резервістів, залучення Держпраці до проєкту, уточнення роботи електронних кабінетів і посилення вимог до захисту персональних даних. Крім того, уряд оновив типові форми договорів про надання освітніх послуг і присвоєння професійних кваліфікацій

Податківці роз’яснили, що подавати заяву за формою №20-ОПП щодо газового котла чи генератора не потрібно, якщо інформацію про приміщення вже було задекларовано. У такому випадку застосовується принцип укрупнення даних про об’єкти оподаткування

Під час воєнного стану бізнес може зберігати до 2 000 літрів пального для заправлення електрогенераторів на кожному об’єкті без отримання ліцензій чи дозвільних документів. У разі перевищення цього обсягу достатньо подати безоплатну декларацію до податкової служби

В умовах воєнного стану генератори стали для бізнесу не розкішшю, а необхідністю. Водночас їх придбання та експлуатація тягнуть за собою низку бухгалтерських, податкових і дозвільних питань: від ПДВ та амортизації – до ліцензій на пальне й екологічного податку. Ми зібрали для вас добірку практичних матеріалів, зразків документів і відповідей на запитання, які найчастіше виникають у бухгалтерів та ФОПів

Податківці роз’яснили, до яких органів суб’єктам господарювання звертатися з питань методології обчислення середньооблікової кількості штатних працівників для визначення внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю. До відповідних повноважень належать Держпраці, Мінсоцполітики та Мінекономіки

На сайті Мін’юсту запрацювала ШІ-асистентка «Лекса», яка допомагатиме користувачам орієнтуватися в державних послугах Міністерства. Вона надаватиме інформацію про 176 послуг: від реєстрації народження та шлюбу до оформлення спадщини й майнових прав. За допомогою асистентки можна отримати покрокові інструкції, дізнатися, які документи потрібні та де знайти офіційні форми й реєстри. Водночас «Лекса» не замінює юридичних консультацій і не оцінює індивідуальні правові ситуації

ДПС надала індивідуальну податкову консультацію щодо оподаткування та бухгалтерського обліку орендної плати за вантажний автомобіль. Питання виникло через те, що власник авто зареєстрований як ФОП на спрощеній системі (3 група), однак у нотаріально посвідченому договорі оренди він зазначений виключно як фізична особа

Фізичні особи, які не погоджуються з нарахованим загальним мінімальним податковим зобов’язанням (МПЗ), можуть звернутися до податкової для звірки даних. Для цього потрібно подати заяву за своєю податковою адресою та додати документи, що підтверджують площу й нормативну грошову оцінку земельних ділянок, доходи від продажу власної сільгосппродукції та сплачені податки. Звернутися можна й через Електронний кабінет, причому 30-денного обмеження для такої звірки вже немає

Податківці розглянули практичне питання юридичної особи – платника єдиного податку 3-ї групи (ставка 5%), яка планує укласти договір про безповоротне прощення (анулювання) дебіторської заборгованості контрагента за надані раніше послуги. У наданій індивідуальній податковій консультації ДПС дала відповіді на два ключові запитання підприємства: чи виникає у кредитора оподатковуваний дохід та чи є це порушенням вимог щодо грошових розрахунків

Мінагрополітики пропонує зберегти чинні критерії бронювання працівників аграрних підприємств, які набрали чинності 18 жовтня 2026 року. Відповідні пропозиції вже передали на розгляд Координаційного центру з організації бронювання військовозобов’язаних. Нагадаємо, що через зміни, запроваджені Постановою №1328, державні органи мають до 7 листопада переглянути критерії критичності підприємств
