
Експерт
Тетяна ГульКонсультант з питань оплати праці та трудового законодавства, редактор 7еminar та kadroland
З 2026 року для роботодавців діють суттєві зміни в правилах працевлаштування осіб з інвалідністю: норматив перевірятимуть щоквартально, а сам факт працевлаштування «для звітності» вже не спрацює – потрібно буде забезпечити ще й мінімальний рівень зарплати. Натомість штрафів більше не буде, але з’явиться обов’язковий цільовий внесок. У матеріалі – ключові новації, приклади та практичні поради, як уникнути ризиків і зайвих витрат

Усі роботодавці зобов'язані виконувати норматив із працевлаштування осіб з інвалідністю. У 2025 році для виконання квоти чотири відсотки застосовували всім давно відомі правила. З 2026 року вони кардинально змінилися. Відповідні зміні внесені Законом України від 15.01.2025 №4219-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права осіб з інвалідністю на працю» (далі – Закон №4219) до Закону України від 21.03.1991 №875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».
Перша новація: тепер норматив виконуватимуть не за підсумками року, а поквартально.
Також з 1 січня 2026 року для роботодавців буде встановлений такий норматив працевлаштування осіб з інвалідністю:
Зверніть увагу, що як раніше, так і починаючи з 2026 року норматив будуть визначати, орієнтуючись на показник середньооблікової кількості штатних працівників. Він свою чергу визначається за нормами Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 №286
Спочатку визначаємо середньооблікову кількість штатних працівників окремо за кожний місяць кварталу – наприклад за січень, лютий, березень. Далі складаємо ці показники та ділимо на 3.
Але тут є нюанси. При визначенні нормативу до середньооблікової кількості штатних працівників для нормативу не включаються штатні одиниці, що відносяться до робіт, професій з важкими, шкідливими чи небезпечними умовами праці, перелік яких визначається Кабміном.
16 квітня 2026 набула чинності постанова Кабміну від 01.04.2026 №490 «Деякі питання розрахунку та виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю», якою затверджено, зокрема, перелік штатних одиниць, що відносяться до робіт, професій з важкими, шкідливими чи небезпечними умовами праці та не включаються до середньооблікової кількості осіб штатного облікового складу під час розрахунку нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (далі – Перелік №490, Постанова №490).
Увага! Норми Постанови №490 слід застосовувати з 1 січня 2026 року
Проте не всіх працівників, які працюють в шкідливих, небезпечних, важких умовах праці можна виключити при обчислені СКШП. Виключити можна тільки тих, які відповідають умовах Переліку №490. Відповідно до Переліку №490 не включаються до СКШП під час розрахунку нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю:
1) штатні одиниці, умови праці на яких за результатами проведеної атестації робочих місць відповідно до Державних санітарних норм та правил «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу», затверджених МОЗ, відносяться до робіт:
2) штатні одиниці, робота на яких належить до робіт підвищеної небезпеки, на які відповідно до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабміну від 26.10.2011 №1107, роботодавцем:
3) штатні одиниці, умови праці (служби) на яких передбачають проходження служби на посадах рядового та начальницького складу або на посадах із спеціальним званням, пов’язаної з провадженням оперативнорозшукової діяльності, досудового розслідування, виконанням обов’язків з підвищеним ризиком для життя або здоров’я, аварійно-рятувальних чи інших невідкладних робіт, постійним зберіганням та носінням зброї, застосуванням заходів фізичного впливу, керуванням спеціалізованим транспортом, а також проходження військової служби, праці (служби) на посадах, які передбачають особистий виступ у всеукраїнських та міжнародних спортивних змаганнях, або посадах, у разі призначення на які законодавством встановлено вимоги щодо придатності за станом здоров’я, що підтверджується рішенням медичної (військово-лікарської) комісії.
Крім того, для підприємств залізничного транспорту, електроенергетичних підприємств та суб’єктів охоронної діяльності Перелік №490 застосовується з урахуванням положень Законів України від 04.07.1996 №273/96-ВР «Про залізничний транспорт», від 13.04.2017 №2019-VIII «Про ринок електричної енергії», від 22.03.2012 №4616-VI «Про охоронну діяльність».
Щоб перевірити, чи виконаний норматив, його розраховану величину слід порівняти із показником середньооблікової кількості штатних працівників які є особами з інвалідністю. Але з 2026 року не всіх працівників можна буде зарахувати до нормативу.
Головна новація: нарахована зарплата кожного працівника з інвалідністю має перевищувати мінзарплату у розрахунку за повністю відпрацьований календарний місяць. Тобто до 2026 року до нормативу можна включити працівника з інвалідністю за основним місцем роботи, який взагалі не відпрацював місяць і нарахована зарплата дорівнює нулю. Або який працює з неповним робочим часом і сума нарахованого заробітку не дотягує до мінімальної зарплати. В будь-якому випадку зараз такий працівник буде зарахований до середньооблікової кількості штатних працівників і до нормативу як одна особа.
З 2026 року, до нормативу зараховуємо такого працівника тільки за умови його нарахованої зарплати, більше ніж мінімальна за повний місяць.
Наприклад, якщо працівнику встановлено неповний робочий час по 4 години щодня, оклад 10000 грн, за відпрацьований час його нарахована зарплата буде становити 5000 грн. Отже, включити його до нормативу не можна.
Що слід зробити?
«Дотягнути» його нараховану зарплату до розміру не менше мінзарплати. Наприклад, якщо оклад за посадою буде, наприклад, 18000 гривень, то за фактично відпрацьований час нараховано буде 9000 грн, що перевищує розмір мінзарплати. Отже, такого працівника з інвалідністю буде зараховано до нормативу. Разом з тим хочеться почути й офіційну позицію з цього приводу. Наша редакціє підготує відповідний запит, і як тільки ми отримаємо відповідь, одразу вас повідомимо.
Таким чином роботодавцю потрібно буде потурбуватись не тільки прийняти особу з інвалідністю на роботу «для галочки», а й витримувати зарплатний критерій.
У 2026 році не буде адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу. Замість них запроваджується цільовий внесок на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю, який буде визначатись щоквартально.
Розмір внеску рахуватимуть як добуток таких показників:
Своєю чергою порядок обчислення середньомісячної зарплати на 1 працівника для цільового внеску наведено в порядку, затвердженого постановою Кабміну від 25 лютого 2026 №268.
Зверніть увагу, що на період дії воєнного стану в Україні та до останнього числа останнього місяця кварталу, в якому воєнний стан буде припинено чи скасовано, розмір внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю буде встановлено на рівні 50% базового розміру
Якщо роботодавець не виконає норматив і не сплатить внесок, його очікує штраф та пеня.
Так, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) внеску – штраф у розмірі 7% від несвоєчасно сплаченого внеску; за донарахування Пенсійним фондом або платником несвоєчасно нарахованого внеску – штраф у розмірі 10% за кожен звітний період, якщо внесок донараховано після перевірки (але не більше 50% від загальної суми).
Проте на виконання Закону №4219, ще чекаємо затверджений Порядок обчислення, сплати та адміністрування внеску.
Ще одна зі змін: повертається звітність.
Вже декілька років роботодавці не зобов’язані подавати звітність до Фонду соцзахисту осіб з інвалідністю. Всю інформацію, необхідну для обчислення нормативу, фонд отримує від пенсійного фонду на підставі даних податкового розрахунку.
В 2026 році все зміниться! Роботодавці будуть зобов’язані подавати звітність про нарахування, обчислення та сплату цільового внеску до територіального органу Пенсійного фонду України за основним місцем обліку платника внеску. Строки подання звіту – такі ж самі, що встановлені для подання звітності зі сплати ЄСВ. За неподання або несвоєчасне подання звітності штраф буде складати 170 грн. Форма та порядок подання мають бути затверджені.
Читайте більше:
Підтвердження інвалідності по-новому: пільгова ставка ЄСВ 8,41%
Працівник з інвалідністю: зарплата, податки, звітність, зразки документів
Штрафи за невиконання нормативу з працевлаштування осіб з інвалідністю у 2025 році
Оскарження штрафів за недотримання нормативу працевлаштування людей з інвалідністю
У ДПС знову виникли проблеми з надходженням квитанції №2 про прийняття повідомлення про прийняття працівника на роботу. Податківці рекомендують не подавати повідомлення повторно, а дочекатися другої квитанції. Експерт Антон Янко пояснює: дату подання фіксує перша квитанція, тому затримка з другою не означає несвоєчасного подання. Як повідомляє ДПС, що є технічні проблеми з боку ПФУ і вже завтра, 1 жовтня, обіцяють, всі отримають Квитанцію №2

Кошти на загальну суму понад 27, 6 млн грн вже спрямовано для 1 424 домогосподарств у межах «Зимової підтримки». Йдеться про родини, які проживають на прифронтових територіях (0-20 км), що відносяться до першого Переліку. Загалом на одноразову виплату по 19 400 грн передбачено понад 7,4 млрд грн. Розповідаємо, хто може отримати допомогу, як подати заяву та до якої дати це можна зробити

Працівник працює дистанційно з-за кордону. На підприємство надійшла повістка про його явку до ТЦК для уточнення даних. Підприємство направило працівнику на офіційно зареєстровану адресу лист-повідомлення та наказ про увільнення від роботи для явки до ТЦК, а також направило до ТЦК повідомлення з копіями квитанцій про оповіщення працівника. Згодом направлені працівнику документи повернулися на підприємство як неотримані. Як діяти підприємству в такій ситуації? Чи потрібно повідомляти ТЦК про те, що документи, направлені працівнику, повернулися як неотримані?

Працівники пройшли періодичний медогляд, який проводився за кошти підприємства згідно зі ст. 116 КЗпП, та ст. 17 Закону про охорону праці. Тобто для працівників – це безоплатно і, відповідно, не буде утримань ПДФО та ВЗ. Тож, якщо не відображати медогляд у Додатку 4ДФ, то чи будуть штрафні санкції та які?

Фізична особа підписала договір оренди землі комунальної власності у 2020 році, а у 2025 стала ФОП. Чи потрібно подавати податкову декларацію з оренди землі, якщо договір оренди підписаний ще до того, як фізична особа стала ФОП?

ДПС роз’яснила особливості оподаткування ПДВ та податком на прибуток під час облаштування індустріальних парків, зокрема в разі безоплатної передачі об’єктів інфраструктури у комунальну власність. Право на податковий кредит за придбаними товарами та послугами залежить від дотримання вимог ПКУ, а не від джерела фінансування витрат. Водночас за певних умов безоплатна передача інфраструктури звільняється від ПДВ, проте це не скасовує обов’язку нарахувати податкові зобов’язання за п. 198.5 ПКУ. Розглянемо, які правила оподаткування застосовуються до таких операцій

Роботодавці можуть самостійно впливати на організацію робочого часу працівників, зокрема встановлювати додаткові дні відпочинку. Водночас важливо враховувати вимоги трудового законодавства щодо тривалості робочого часу та оплати праці

Розмінну монету, отриману з каси підприємства або залишену на місці проведення розрахунків із попереднього дня, потрібно проводити через РРО та/або ПРРО за допомогою операції «службове внесення». Підтвердженням такої операції є фіскальний звітний чек (Z-звіт), у якому відображено відповідну суму

Відправила через Електронний кабінет повідомлення про прийняття працівника за новою формою, але отримала лише квитанцію №1. Чи достатньо цього для підтвердження виконання обов'язку перед ДПС, якщо трудовий договір вже укладено? Чи потрібно вимагати від працівника переписування заяви та повторного подання повідомлення?

Закриття ФОП у ЄДР не означає автоматичного завершення податкових зобов’язань. Після припинення діяльності підприємець зобов’язаний подати ліквідаційну звітність, сплатити податки та ЄСВ і бути готовим до можливої перевірки. При цьому строки подання декларацій відрізняються залежно від системи оподаткування. Невиконання цих вимог може призвести до штрафів, донарахувань або податкового боргу

Для забезпечення стабільного та безпечного користування Starlink під час воєнного стану в Україні запроваджено «білий список» терміналів. Тільки внесені до списку пристрої працюють без обмежень, решта – тимчасово заблоковані. Процес реєстрації триває постійно, тому власникам важливо знати правила верифікації, строки та нюанси подачі своїх терміналів

Фізичні особи можуть верифікувати термінали Starlink не лише у ЦНАПах, а й у відділеннях поштових операторів. Після перевірки пристрій вносять до білого списку, що допомагає забезпечити стабільний зв’язок і блокувати неавторизовані термінали

Роботодавець не може в односторонньому порядку встановити працівнику неповний робочий день або тиждень – за загальним правилом це потребує домовленості сторін. Водночас КЗпП визначає категорії працівників, на прохання яких роботодавець зобов’язаний встановити неповний робочий час. Розповідаємо, у яких випадках діють такі правила та як оплачується робота за неповного робочого часу

Зміна прізвища ФОП потребує оновлення інформації в усіх державних реєстрах і системах обліку. Це важливо, адже від коректності даних залежить робота електронних сервісів, подання звітності, реєстрація ПРРО/РРО, отримання витягів і навіть чинність електронного підпису. У цьому матеріалі ми розглянемо повний алгоритм дій для ФОП після зміни прізвища – від оновлення даних у ЄДР до синхронізації ПРРО та податкових реєстрів

Верховний Суд залишив у силі рішення про скасування податкових донарахувань ТОВ «Корпорація Бугські кар’єри» на понад 9 млн грн. Суди встановили, що під час перевірки ДПС не врахувала вилучення первинних документів підприємства правоохоронцями та не вжила належних заходів для їх отримання. Крім того, податківці не перенесли строки перевірки до моменту отримання документів, як того вимагає п. 85.9 ПКУ. У результаті дії посадових осіб ДПС щодо проведення та неперенесення строків перевірки визнано протиправними, а податкові повідомлення-рішення залишилися скасованими

Україна переходить на нову класифікацію видів економічної діяльності NACE 2.1-UA, яка відповідатиме сучасним європейським стандартам. Нова класифікація набере чинності з 1 січня 2027 року, однак перехід буде поступовим. До кінця 2027 року паралельно застосовуватимуться як чинний КВЕД-2010, так і нові коди NACE 2.1-UA. Держстат уже оприлюднив таблиці відповідності, а ДПС готує зміни до Податкового кодексу
