
Інше
29.04.2026
Відмова від російського бухгалтерського ПЗ: що стримує ринок
Чому український бізнес досі не відмовився від російського бухгалтерського ПЗ, попри безпекові ризики та суспільний запит? У матеріалі аналізуємо, як сформувався ринок облікових систем, чому 1С стала масовим стандартом і що заважає швидкому переходу на альтернативи. На основі опитування бухгалтерів розглядаємо реальне ставлення до відмови від такого ПЗ та ключову умову змін – появу повноцінних українських або західних рішень, готових до щоденної роботи бізнесу

Щоб зрозуміти, чому український бізнес досі масово не відмовився від бухгалтерських програм російського походження, варто згадати, як він формувався.
На початку 2000-х облік в українських компаніях почав швидко переходити з паперу й таблиць у цифрові системи. Бізнесу були потрібні інструменти, які дозволяли швидше вести облік, стандартизувати рутинні операції, готувати звітність і зменшувати залежність від ручної роботи. Чим складнішим ставало регуляторне середовище, тим вищою була цінність програм, які вже містили типову логіку бухгалтерського і податкового обліку.
У цей період на українському ринку закріпилися кілька помітних продуктів, зокрема 1С і «Парус». У підсумку саме 1С стала масовим рішенням для значної частини підприємств. Причина була практичною: продукт закривав базові потреби малого і середнього бізнесу без глибокого доопрацювання, був зрозумілим для бухгалтера і відповідав звичній для ринку логіці роботи. Для багатьох компаній цього було достатньо.
Водночас великий корпоративний сегмент розвивався за іншою логікою. Для великих підприємств типових функцій «з коробки» часто було недостатньо, а глибока переробка стандартних конфігурацій під складні бізнес-процеси ставала або надто дорогою, або недоцільною. Тому в Україні паралельно сформувався окремий сегмент споживачів, які потребували повноцінних ERP-рішень – західних, українських або кастомізованих під конкретну компанію.
Фактично ринок поділився на два сегменти:
- Перший – масовий, де домінували типові бухгалтерські рішення.
- Другий – корпоративний, де переважали ERP або складніші системи управління.
Цей поділ важливий і сьогодні, бо саме він пояснює, чому проблема переходу з російського ПЗ найгостріше стоїть передусім у малому та середньому бізнесі
Після 2017 року, а особливо після початку повномасштабної війни, питання використання програм російського походження остаточно вийшло з площини лише зручності чи звички. Воно стало питанням безпеки, технологічної залежності та відповідальності бізнесу. Але навіть це не призвело до швидкого масового переходу.
Частина компаній досі продовжує працювати на старих версіях 1С. Частина – на рішеннях, які успадкували ту саму технологічну і продуктову логіку та просувалися на українському ринку вже під іншими брендами. Натомість великий бізнес значною мірою вже давно працює або на ERP-системах, або на інших комплексних рішеннях західного чи українського походження.
На перший погляд може здатися, що справа лише в небажанні змінювати звичний інструмент. Але дані показують інше
У березні-квітні 2026 року D5 провели опитування бухгалтерів щодо ставлення до відмови від програм російського походження та умов можливого переходу на альтернативні рішення.
В рамках дослідження було опитано 150 спеціалістів що ведуть облік і подають звітність на українських підприємствах.
81% респондентів зазначили, що вважають відмову від такого ПЗ доцільною та виправданою. Водночас 94,9% назвали ключовою умовою переходу появу українських бухгалтерських програм із відповідним функціоналом і якістю. Для порівняння, 29,2% говорили про появу конфігурацій бухгалтерського обліку для України на західних платформах, а 14,6% – про державну заборону використання програм російського походження у приватному секторі.
Отже, опитування показує: запит на відмову є, але він напряму пов’язаний із наявністю повноцінної альтернативи

Для малого і середнього бізнесу перехід із звичного бухгалтерського середовища – це не просто заміна програми. Це перебудова процесів, перенесення даних, навчання працівників, ризик помилок у перехідний період, ризик зупинки звичних операцій і додаткові витрати. Якщо нове рішення не дає зрозумілої відповіді на ці ризики, бізнес відкладає перехід, навіть якщо в цілому погоджується з його необхідністю.
У цьому контексті для масового сегмента важлива не просто наявність альтернативи, а її практична придатність до щоденної роботи. Насамперед ідеться про рішення, яке має відповідати кільком базовим вимогам:
- Об’єднувати в одному середовищі бухгалтерський і податковий облік, звітність та роботу з первинними документами.
- Коли ці функції рознесені між різними сервісами, зростає кількість ручних дій, дублюються операції і підвищується ризик помилок на стиках між системами.
- Бути простим у впровадженні.
- Якщо перехід потребує тривалого навчання, складної підготовки або значного залучення технічних спеціалістів, для більшості невеликих підприємств це стає додатковим бар’єром.
- Оновлюватися без зайвого навантаження на користувача.
- З огляду на часті зміни у податковому та регуляторному полі, для ринку більш практичними виглядають хмарні рішення, де оновлення відбуваються централізовано.
- Бути зручним у щоденному використанні.
- Для бухгалтера важлива не лише функціональність, а й передбачуваність роботи системи, доступність і відсутність зайвої технічної складності.
Для малого і середнього бізнесу перехід на інше бухгалтерське ПЗ – це насамперед операційне рішення. Тому темпи змін залежать не лише від позиції користувачів, а й від того, наскільки ринок може запропонувати прості, зрозумілі й життєздатні інструменти для повсякденної роботи.
Роман ГЛОВАЦЬКИЙ, комерційний директор ERP-платформи D5
Матеріали на сайті https://7eminar.ua можуть містити роз’яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.
Заробітна плата
17.09.2026
Зарплати медпрацівників можуть зрости у 2027 році: МОЗ та НСЗУ готують розрахунки
Кабмін підтримує системне підвищення оплати праці медичних працівників, а підвищення зарплат визначено одним із пріоритетів бюджетного запиту МОЗ на 2027 рік. МОЗ та НСЗУ наразі опрацьовують необхідні параметри фінансування, а остаточні показники залежатимуть від держбюджету та програми медичних гарантій на 2027 рік

ПДФО
17.09.2026
18% ПДФО та 5% військового збору: як оподатковують дохід за «зеленим» тарифом
ДПС пояснила, що кошти, які електропостачальник виплачує фізособі за електроенергію з альтернативних джерел, вироблену за «зеленим» тарифом понад обсяг місячного споживання домогосподарства, включаються до оподатковуваного доходу. Такий дохід оподатковується 18% ПДФО та 5% військового збору і відображається у додатку 4ДФ

Особи з інвалідністю
17.09.2026
Норматив працевлаштування осіб з інвалідністю рахують щокварталу: Держпраці роз’яснила правила 2026 року
Норматив працевлаштування осіб з інвалідністю тепер розраховують за календарний квартал: 1 робоче місце – для роботодавців із 8–25 працівниками, а понад 25 – 4% середньооблікової чисельності. За певних умов одну працевлаштовану особу з інвалідністю можна зарахувати як двох, а за невиконання нормативу під час воєнного стану сплачується 50% розрахованого цільового внеску

Заробітна плата
17.09.2026
Зарплата вчителя – до 37 тис. грн: МОН роз’яснило нові правила оплати праці
МОН пояснило, як формуватиметься зарплата педагогів після переходу на нову систему: для вчителів шкіл вона становитиме 16,6–37 тис. грн нарахованими залежно від посади, стажу, навантаження та інших виплат. Доплата 2 600 грн включається до посадового окладу, а надбавка за престижність для педагогів шкіл становитиме 20–30% окладу

Заробітна плата
17.09.2026
30% з січня та ще 20% з вересня: МОН роз’яснило нові умови оплати праці педагогів
МОН пояснило, як працюватиме нова система оплати праці педагогічних і науково-педагогічних працівників у 2026 році: з 1 січня посадові оклади підвищено на 30%, а з 1 вересня нова система передбачає ще 20% і більше. Для закладів, що фінансуються з місцевих бюджетів, перехід із 1 вересня рекомендований урядом і залежить від рішення засновника та можливостей місцевого бюджету, тоді як для закладів із державним фінансуванням перехід є обов’язковим

Е-сервіс
17.09.2026
З 4 вересня 2026 року IMEI телефонів перевіряють онлайн: новий сервіс Держмитслужби
Держмитслужба запустила онлайн-сервіс, за допомогою якого можна перевірити, чи міститься IMEI мобільного телефону в даних його митного оформлення в Україні. Відомості про IMEI під час декларування телефонів подаються з 4 вересня 2026 року, а сам сервіс не перевіряє гарантію, блокування оператором чи наявність пристрою серед викрадених

Сільгоспдіяльність
17.09.2026
Аграрії просять продовжити «5-7-9%» до 2028 року та тимчасово зупинити перевірки
15 вересня Президент Володимир Зеленський провів онлайн-зустріч із представниками аграрного сектору, під час якої Всеукраїнська Аграрна Рада запропонувала тимчасово зупинити перевірки бізнесу, продовжити пільгове кредитування за програмою «5-7-9%» до 2028 року та переглянути умови державних портфельних гарантій

Державний нагляд
16.09.2026
З 16.09 запрацювала нова система державного контролю за ГМО та продукцією з ними
З 16.09.2026 набирає чинності новий закон, який змінює підходи до державного регулювання генетично модифікованих організмів і продукції з ГМО. Документ передбачає нову процедуру державної реєстрації, створення Державного реєстру ГМО, оновлені правила маркування, моніторингу та державного контролю

Пільги
16.09.2026
Коли не застосовується ПСП: основні обмеження для працівників у 2026 році
ПСП зменшує оподатковуваний дохід працівника, але застосовується лише до зарплати та за одним місцем її нарахування. Є випадки, коли навіть за наявності зарплати працівник не може скористатися податковою соціальною пільгою

Цільове фінансування
16.09.2026
19 400 грн на підготовку до зими: подавайте заявки до 30 жовтня
Отримати одноразову допомогу у розмірі 19 400 грн на підготовку до зими. Програма передбачає підтримку найбільш вразливих домогосподарств, зокрема сімей із дітьми, людей з інвалідністю, пенсіонерів, ВПО та багатодітних родин. Цього року допомога буде доступна не лише мешканцям приватних будинків, а й жителям багатоквартирних будинків. Очікується, що прийом заявок триватиме з 1 вересня до 30 жовтня, а виплати здійснюватимуть у міру формування списків отримувачів

Відрядження, підзвітні кошти
16.09.2026
Витрати на відрядження – 2026: що не оподатковується ПДФО та чим підтвердити витрати
Витрати на відрядження працівника не завжди є його оподатковуваним доходом: важливі вид витрат, їх зв’язок із відрядженням та наявність підтвердних документів. Без ПДФО можна компенсувати документально підтверджені витрати на проїзд, проживання, страхування та інші необхідні витрати, передбачені правилами відрядження. Водночас алкоголь, тютюнові вироби, чайові та плата за видовищні заходи мають окремі правила оподаткування. Тож перед відшкодуванням витрат на відрядження варто перевірити документи та визначити, чи включається конкретна сума до оподатковуваного доходу працівника

ПДФО
16.09.2026
Роботодавець компенсував медогляд перед працевлаштуванням: чи потрібно сплачувати податки у 2026 році
Якщо працівник самостійно оплатив профілактичний медогляд до працевлаштування, а роботодавець після прийняття на роботу компенсував ці витрати, така виплата вважається додатковим благом та оподатковується. Водночас для обов’язкового медогляду окремих категорій працівників діють інші правила: якщо витрати безпосередньо несе роботодавець, вони не включаються до оподатковуваного доходу

Перевірки, штрафи
16.09.2026
Відсутній код УКТ ЗЕД у чеку: яка відповідальність у 2026 році
Продаж підакцизних товарів в Україні вимагає суворого дотримання правил застосування РРО/ПРРО, зокрема обов’язкового програмування товарів із зазначенням коду УКТ ЗЕД, ціни та кількості. Порушення цих вимог може призвести не лише до значних фінансових санкцій, а й до адміністративної відповідальності посадових осіб

Відрядження, підзвітні кошти
16.09.2026
Працівник їде у відрядження на власному авто: які податки виникають із компенсації ПММ, – позиція ДПС
Працівник може використовувати власний автомобіль під час службового відрядження, а роботодавець – компенсувати витрати на придбані паливно-мастильні матеріали. Водночас така компенсація має податкові наслідки для працівника та підприємства. За наведеним роз’ясненням, відшкодована вартість ПММ включається до оподатковуваного доходу працівника як додаткове благо та оподатковується ПДФО і військовим збором. Крім того, на суму компенсації роботодавець має нарахувати ЄСВ

Єдиний податок
16.09.2026
Для відмови від спрощенки подайте заяву до 21 вересня (включно) + зразки заяв
Суб’єкти господарювання, які бажають відмовитися від спрощеної системи оподаткування з 1 жовтня 2026 року, мають подати відповідну заяву до контролюючого органу не пізніше 21 вересня (включно). Заява може бути подана особисто, поштою, електронними засобами чи через державного реєстратора. Подані заяви не можна відкликати

ПДВ
16.09.2026
ПДВ після реорганізації: чи може правонаступник включити податковий кредит у 2026 році
Якщо податкова накладна / розрахунок коригування була зареєстрована постачальником в ЄРПН після реорганізації платника податку – покупця шляхом приєднання, правонаступник такого платника податку не має права на включення такої податкової накладної / розрахунку коригування до податкового кредиту

Пільги
16.09.2026
Застосування ПСП без отримання від працівника заяви: чи є відповідальність у 2026 році
Податкова соціальна пільга дозволяє зменшити суму податку на доходи фізичних осіб, утримуваного із зарплати працівника. Вона застосовується лише за одним місцем роботи та діє з моменту подання працівником відповідної заяви і підтвердних документів

Політика, економіка
16.09.2026
Держбюджет-2027 буде ухвалено до грудня 2026 року: етапи розгляду законопроєкту від нардепа
Проєкт Державного бюджету України на 2027 рік зареєстровано у Верховній Раді 15 вересня, а 16 вересня його представив народним депутатам Міністр фінансів. Документ стане основою для подальшого парламентського розгляду та підготовки до першого читання. До 1 жовтня депутати й комітети мають подати свої пропозиції, після чого Бюджетний комітет розгляне правки та підготує проєкт до голосування. Розгляд у першому читанні має відбутися не пізніше 20 жовтня, а друге читання – завершитися до 20 листопада

Бронювання, критичність
16.09.2026
Нові критерії критично важливих підприємств з 18 жовтня: вимоги для агро-, лісової та рибної галузей
Міністерство аграрної політики та продовольства України затвердило нові Критерії визначення підприємств, установ та організацій, які мають важливе значення для галузей національної економіки в особливий період. Відповідний наказ від 02 вересня 2026 року було зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04 вересня 2026 року за № 1210/46604. Документ набирає чинності з 18 жовтня 2026 року




