Нереальні господарські операції: коротка історія проблеми
Цій проблемі вже більше 15 років і з’явилася вона тому, що податківці намагаються боротися з «тінню». Втім, оскільки до «тіні» дуже важко дотягнутися, страждають ті платники податків, які працюють, відповідно до чинного законодавства (так званий білий бізнес).
За ці роки, податківці перепробували різні назви для таких операцій, чи правочинів:
- нікчемні;
- недійсні;
- фіктивні;
- безтоварні;
- нереальні.
Але суть порушення завжди була одна й та сама:
«нереальна господарська операція, це – операція, яка відображена в бухгалтерському та податковому обліках, але яка реально не відбулася».
Наприклад, на практиці, на підприємстві працює лише один директор, який за допомогою Інтернету шукає постачальників та покупців та домовляється про поставку. При цьому, його фізична присутність в угоді не завжди є потрібною. Податківці цього не розуміють. Вони працюють в організації з чіткою структурою, тому на їхню думку, бізнес з продажу товарно-матеріальних цінностей (далі – ТМЦ) повинен мати не лише директора, а цілу низку працівників, щонайменше:
- водія та вантажне авто;
- хоча б одного вантажника;
- людину, що відповідає за складський облік.
Чому податківці так вчепилися в нереальні господарські операції (далі – НГО)?
Якщо не вдаватися в юридичні тонкощі, то для цього є, щонайменше, є дві причини:
- недійсність правочину потрібно оскаржити до суду, а для цього потрібно сплатити судовий збір, тож недійсний правочин поміняли на НГО. Якщо написати в акті перевірки «НГО», то саме платник податків буде змушений звертатися до суду (якщо скарга до ДПС України не буде задоволена. І хоча більшість платників не вірить, що ДПС України може задовольнити скаргу, таке трапляється);
- достатньо вказати, що господарська операція була НГО і можна по ній зменшувати витрати та податковий кредит з ПДВ.
До речі, зупинення (блокування) податкових накладних офіційно було запроваджено для припинення використання НГО. Тому, кількість судових спорів щодо НГО зменшилася, але вони все ще є.
За якими ознаками податківці визнають операції нереальними
Податківці все ще користуються листом ДФС України від 16.05.2016 №16872/7/99-99-14-02-02-17, яким затверджені Методичні рекомендації з фіксування в актах перевірок результатів відпрацювання документально оформлених платниками податків нереальних господарських операцій з товарами.
Цей лист має лише рекомендаційний характер. Ба більше, в ньому є посилання на ст. 205 Кримінального кодексу України, яку відмінили ще у 2019 році!
Але податківці ще й досі користуються цим листом, як свого роду шпаргалкою. Тому, варто його прочитати, щоб знати на що можна очікувати під час перевірки.
Втім, зараз пропонуємо вашій увазі систематизацію ознак, які податківці, на практиці, вважають доказами НГО:
Що та коли перевірятимуть щодо нереальних операцій
Якщо щодо платника податків ініційовано документальну (планову, або позапланову) перевірку, це може свідчити про те, що десь була здійснена господарська операція з контрагентом, щодо якого у податківців є сумніви щодо його чесності.
В таких випадках, потрібно перевірити всіх своїх контрагентів по доступних реєстрах (наскільки це можливо зробити, зважаючи на воєнний стан та постійні кібератаки). Взагалі, краще перевіряти контрагентів до укладення угоди.
Якщо виявили, що щодо контрагента є інформація, що свідчить про його підозрілість (наявна кримінальна справа, або в реєстрі є судові справи про те, що він нібито здійснював НГО), то подумайте про те, щоб подати уточнюючу декларацію за правилами ст. 50 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Навіть, якщо ви на 200% знаєте, що ви здійснили реальну господарську операцію, зважте всі обставини справи. Адже, за приписами пп. 69.38 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, до припинення або скасування воєнного стану, у разі самостійного виправлення платником податків помилок (з дотриманням вимог ст. 50 ПКУ), що призвели до заниження податкового зобов’язання, такий платник звільняється від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ПКУ. А після формування акту перевірки подати уточнюючу декларацію не вдасться. Так ви хоча б уникнете штрафу та податкового спору!
Податківці перевірятимуть всі первинні документи, як видаткові так і податкові накладні, товарно-транспортні накладні, платіжні інструкції, журнали в’їзду-виїзду автомобілів на територію платника податків, сертифікати, складський облік, тощо. А також бухгалтерські проведення та оборотні відомості.
Особливу увагу в таких випадках податківці приділяють моменту: чи заплачено за товар / послуги (якщо немає сплати, податківці вважають, що має місце НГО).
Нереальність госпоперації: судова практика
В першу чергу, варто пам’ятати, що відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду (далі – ВС), є обов’язковими для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Тому, потрібно керуватися саме практикою ВС.
Судова практика з цього питання є різною:
- на користь податкової;
- ВС повертає справу на новий розгляд (зазвичай, якщо на думку ВС не дослідили всі обставини справи);
- на користь платників податків.
Зосередимося на позитивній для платників судовій практиці. Наприклад, ВС від 12.08.2024 у справі №640/36803/21 вказав на таке:
«…відповідно до сталої та послідовної практики Верховного Суду, норми податкового законодавства не ставлять у залежність право платника податків на врахування витрат при визначенні оподатковуваного прибутку та на податковий кредит від дотримання податкової дисципліни його контрагентом, якщо цей платник мав реальні витрати у зв`язку з фактичним придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Одне тільки порушення постачальником товару (робіт, послуг) вимог податкового законодавства не може бути підставою для висновку про порушення іншим платником податків – покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту та обліку витрат за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про його обізнаність щодо протиправної податкової поведінки контрагента та про злагодженість дій між ними. За умови подання платником податків усіх належним чином оформлених документів, передбачених податковим законодавством, дані податкового обліку вважаються сформованими правомірно (обґрунтовано), якщо контролюючий орган не доведе зворотне».
У постанові від 22.03.2024 у справі №808/8622/15 ВС вказав:
«Сертифікат (якості – редакція) не є документом бухгалтерського чи податкового обліку, а є лише документом, що посвідчує якість товару, а не факт проведення господарської операції, а тому його відсутність не є беззаперечною підставою для висновку про нереальність господарських операцій».
А у постанові від 22.11.2024 у справі №300/5023/23 ВС знову підтвердив свою правову позицію, за якою:
«З приводу посилань відповідача на відсутність у позивача документів на перевезення / переміщення (товарно-транспортні накладні) ТМЦ, <…> суд зазначає, що за умовами договорів перевезення ТМЦ від замовника до виконавця та від виконавця до замовника покладено на замовника, тобто на фізичних осіб - підприємців, а не на позивача, крім того, товарно-транспортні накладні надавались до перевірки та наявні в матеріалах справи. Покликання відповідача на те, що згідно технічних характеристик транспортних засобів, які зазначені в товарно-транспортних накладних, перевезення продукції у зазначених об`ємах неможлива, Суд не приймає до уваги, з огляду на те, що жодних доказів дійсних технічних характеристик жодного з транспортних засобів, які були зазначені в ТТН, відповідачем не надано, матеріали справи таких не містять».
У постанові від 11.12.2024 в справі №826/8465/17 ВС вказав на таке:
«Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема, у вигляді позбавлення права на формування витрат чи податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженості дій між ними».
Разом із тим, ВС постійно наголошує, що платники податків повинні бути обачними. Так, у постанові від 28.03.2024 у справі №120/7614/22 ВС наголошує, що:
«Належна податкова обачність і добросовісність платника податків є законною передумовою отримання податкової вигоди, з якої випливає, що сумлінним платникам податку необхідно подбати про підготовку доказової бази. <…> Свідченням належної податкової обачності є не лише подання стандартного переліку документів, але й обґрунтування мотивів вибору постачальника та пояснення обставин укладення та виконання договору з контрагентом з урахуванням звичаїв ділового обороту у відповідній сфері».
Зверніть увагу, що у цій справі ВС також вказав:
«Сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновку про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміна у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції».
Висновки
- Щоб уникнути, у майбутньому, спору з податківцями, потрібно обачно обирати контрагента та ретельно готувати підтверджуючі документи.
- Якщо дізналися, що до вас йде податкова перевірка, то ретельно перегляньте всі свої господарські операції, особливо на великі суми (навряд чи до вас прийдуть за однією тисячею грн). Якщо є шанс потрапити «у халепу» краще її уникнути, шляхом подання уточнюючої декларації.
- Потрібно передивлятися судову практику, щоб уникати помилок інших та формувати свою правову позицію. Є випадки, коли платники податків при перевірці надають ревізорам останню судову практику і… штрафи не нараховують.
Катерина ЧУЧАЛІНА, експерт, адвокатка зі спорів з органами контролю
Статті на тему: