Нереальні господарські операції

1. Нереальні господарські операції: коротка історія проблеми
2. За якими ознаками податківці визнають операції нереальними
3. Що та коли перевірятимуть щодо нереальних операцій
4. Нереальність госпоперації: судова практика
5. Висновки

Нереальні господарські операції: коротка історія проблеми

Цій проблемі вже більше 15 років і з’явилася вона тому, що податківці намагаються боротися з «тінню». Втім, оскільки до «тіні» дуже важко дотягнутися, страждають ті платники податків, які працюють, відповідно до чинного законодавства (так званий білий бізнес).

За ці роки, податківці перепробували різні назви для таких операцій, чи правочинів:

1. нікчемні;
2. недійсні;
3. фіктивні;
4. безтоварні;
5. нереальні.

Але суть порушення завжди була одна й та сама:

«нереальна господарська операція, це – операція, яка відображена в бухгалтерському та податковому обліках, але яка реально не відбулася».

Наприклад, на практиці, на підприємстві працює лише один директор, який за допомогою Інтернету шукає постачальників та покупців та домовляється про поставку. При цьому, його фізична присутність в угоді не завжди є потрібною. Податківці цього не розуміють. Вони працюють в організації з чіткою структурою, тому на їхню думку, бізнес з продажу товарно-матеріальних цінностей (далі – ТМЦ) повинен мати не лише директора, а цілу низку працівників, щонайменше:

1. водія та вантажне авто;
2. хоча б одного вантажника;
3. людину, що відповідає за складський облік.

Чому податківці так вчепилися в нереальні господарські операції (далі – НГО)?

Якщо не вдаватися в юридичні тонкощі, то для цього є, щонайменше, є дві причини:

1. недійсність правочину потрібно оскаржити до суду, а для цього потрібно сплатити судовий збір, тож недійсний правочин поміняли на НГО. Якщо написати в акті перевірки «НГО», то саме платник податків буде змушений звертатися до суду (якщо скарга до ДПС України не буде задоволена. І хоча більшість платників не вірить, що ДПС України може задовольнити скаргу, таке трапляється);
2. достатньо вказати, що господарська операція була НГО і можна по ній зменшувати витрати та податковий кредит з ПДВ.

До речі, зупинення (блокування) податкових накладних офіційно було запроваджено для припинення використання НГО. Тому, кількість судових спорів щодо НГО зменшилася, але вони все ще є.

За якими ознаками податківці визнають операції нереальними

Податківці все ще користуються листом ДФС України від 16.05.2016 №16872/7/99-99-14-02-02-17, яким затверджені Методичні рекомендації з фіксування в актах перевірок результатів відпрацювання документально оформлених платниками податків нереальних господарських операцій з товарами.

Цей лист має лише рекомендаційний характер. Ба більше, в ньому є посилання на ст. 205 Кримінального кодексу України, яку відмінили ще у 2019 році!

Але податківці ще й досі користуються цим листом, як свого роду шпаргалкою. Тому, варто його прочитати, щоб знати на що можна очікувати під час перевірки.

Втім, зараз пропонуємо вашій увазі систематизацію ознак, які податківці, на практиці, вважають доказами НГО:

Що та коли перевірятимуть щодо нереальних операцій

Якщо щодо платника податків ініційовано документальну (планову, або позапланову) перевірку, це може свідчити про те, що десь була здійснена господарська операція з контрагентом, щодо якого у податківців є сумніви щодо його чесності.

В таких випадках, потрібно перевірити всіх своїх контрагентів по доступних реєстрах (наскільки це можливо зробити, зважаючи на воєнний стан та постійні кібератаки). Взагалі, краще перевіряти контрагентів до укладення угоди.

Якщо виявили, що щодо контрагента є інформація, що свідчить про його підозрілість (наявна кримінальна справа, або в реєстрі є судові справи про те, що він нібито здійснював НГО), то подумайте про те, щоб подати уточнюючу декларацію за правилами ст. 50 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Навіть, якщо ви на 200% знаєте, що ви здійснили реальну господарську операцію, зважте всі обставини справи. Адже, за приписами пп. 69.38 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, до припинення або скасування воєнного стану, у разі самостійного виправлення платником податків помилок (з дотриманням вимог ст. 50 ПКУ), що призвели до заниження податкового зобов’язання, такий платник звільняється від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ПКУ. А після формування акту перевірки подати уточнюючу декларацію не вдасться. Так ви хоча б уникнете штрафу та податкового спору!

Податківці перевірятимуть всі первинні документи, як видаткові так і податкові накладні, товарно-транспортні накладні, платіжні інструкції, журнали в’їзду-виїзду автомобілів на територію платника податків, сертифікати, складський облік, тощо. А також бухгалтерські проведення та оборотні відомості.

Особливу увагу в таких випадках податківці приділяють моменту: чи заплачено за товар / послуги (якщо немає сплати, податківці вважають, що має місце НГО).

Нереальність госпоперації: судова практика

В першу чергу, варто пам’ятати, що відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду (далі – ВС), є обов’язковими для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Тому, потрібно керуватися саме практикою ВС.

Судова практика з цього питання є різною:

1. на користь податкової;
2. ВС повертає справу на новий розгляд (зазвичай, якщо на думку ВС не дослідили всі обставини справи);
3. на користь платників податків.

Зосередимося на позитивній для платників судовій практиці. Наприклад, ВС у постанові від 30.10.2025 у справі №380/27500/23 вказав на таке:

У постанові від 28.02.2025 у справі №803/1564/17 ВС вказав:

А у постанові від 22.11.2024 у справі №300/5023/23 ВС знову підтвердив свою правову позицію, за якою:

У постанові від 11.05.2026 у справі №460/15443/24 ВС вказав на таке:

Разом із тим, ВС постійно наголошує, що платники податків повинні бути обачними. Так, у постанові від 28.03.2024 у справі №120/7614/22 ВС наголошує, що:

Зверніть увагу, що ВС у постанові від 14.04.2026 у справі №520/525/20 вказав на таке:

Висновки

1. Щоб уникнути, у майбутньому, спору з податківцями, потрібно обачно обирати контрагента та ретельно готувати підтверджуючі документи.
2. Якщо дізналися, що до вас йде податкова перевірка, то ретельно перегляньте всі свої господарські операції, особливо на великі суми (навряд чи до вас прийдуть за однією тисячею грн). Якщо є шанс потрапити «у халепу» краще її уникнути, шляхом подання уточнюючої декларації.
3. Потрібно передивлятися судову практику, щоб уникати помилок інших та формувати свою правову позицію. Є випадки, коли платники податків при перевірці надають ревізорам останню судову практику і… штрафи не нараховують.

Катерина ЧУЧАЛІНА, експерт, адвокатка зі спорів з органами контролю

Читайте більше:

Оскарження податкового повідомлення-рішення: види

Виплати ФОПам у 4ДФ: позиція Верховного Суду та ДПС

Процедура понад усе: новий акцент ВС у податкових спорах щодо анулювання єдиного податку

Неустойка, застава, гарантія: як працюють способи забезпечення зобов’язань у договорах

ЦПД з головним бухгалтером: коли договір визнають трудовим і які штрафи загрожують

Нереальність операцій: теорія і практика