Платники ПДВ
Визначення платників ПДВ наведене у ст. 180 Податкового кодексу України (ПКУ). Платників ПДВ можна поділити на дві групи:
- особи, які є зареєстрованими платниками, тобто внесені до Реєстру платників ПДВ (така реєстрація може бути обов’язковою або добровільною);
- особи, які є платниками ПДВ, без статусу зареєстрованого платника (див. Таблицю 1, 2).
Таблиця 1
Зареєстровані платники ПДВ
№ з/п | Платники ПДВ | Примітки |
1 | Будь-яка особа, яка провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному ст. 183 ПКУ | Відповідно до п. 183.3 ПКУ у разі добровільної реєстрації особи як платника податку реєстраційну заяву подають не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на податковий кредит і складання податкових накладних |
2 | Будь-яка особа, яка зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку | Відповідно до п. 181.1 ПКУ особа підлягає обов’язковій реєстрації платником ПДВ у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, у тому числі операцій з постачання товарів/послуг з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі (зокрема, але не виключно шляхом встановлення спеціального застосунку або додатку на смартфонах, планшетах чи інших цифрових пристроях), нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн гривень (без урахування ПДВ). Винятком із цього правила є платники єдиного податку першої – третьої груп. Вони не підлягають реєстрації платником ПДВ (окрім платників ЄП третьої групи, які обрали ставку 3%) |
3 | Будь-яка особа, яка ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України (МКУ), а також:
| Цю норму не застосовують до операцій з ввезення на митну територію України фізичними особами (громадянами) чи суб'єктами підприємницької діяльності, які не є платниками податку, культурних цінностей, зазначених у п. 197.7 ПКУ. Зокрема, це культурні цінності, виготовлені 50 і більше років тому, що класифікуються за кодами згідно з УКТ ЗЕД: 9701 21 00 00; 9701 91 00 00; 9701 29 00 00; 9701 22 00 00; 9701 92 00 00; 9701 99 00 00; 9702 10 00 00; 9702 90 00 00; 9703 10 00 00; 9703 90 00 00; 9704 00 00 00; 9705 10 00 00; 9705 21 00 00; 9705 22 00 00; 9705 29 00 00; 9705 31 00 00; 9705 39 00 00; 9706 10 00 00; 9706 90 00 00 |
4 | Особа, яка веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юридичної особи | Така особа може бути зареєстрована платником ПДВ у добровільному або обов’язковому порядку. Обов’язковій реєстрації особа, що веде облік результатів спільної діяльності, підлягає після того, як загальна сума від здійснення операцій із постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, у межах спільної діяльності за останні 12 місяців сукупно перевищить 1 млн грн (п. 181.1 ПКУ) |
5 | Особа – управитель майна, яка веде окремий податковий облік з ПДВ щодо господарських операцій, пов'язаних з використанням майна, що отримане в управління за договорами управління майном | Для цілей оподаткування господарські відносини між управителем майна з власної господарської діяльності та його діяльності з управління майном прирівнюються до відносин на основі окремих цивільно-правових договорів. Ця норма не поширюється на управителів майна, які здійснюють управління активами інститутів спільного інвестування, фондів банківського управління, фондів фінансування будівництва та фондів операцій з нерухомістю, створених відповідно до закону |
6 | Особа, яка проводить операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави (у тому числі майна, визначеного у ст. 243 МКУ) | Така особа підлягає реєстрації платником ПДВ незалежно від того, чи досягає вона загальної суми від здійснення операцій із постачання товарів/послуг, визначеної п. 181.1 ПКУ (1 млн грн), а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством |
7 | Особа, яка уповноважена вносити податок з об'єктів оподаткування, що виникають внаслідок поставки послуг підприємствами залізничного транспорту з їх основної діяльності, що перебувають у підпорядкуванні платника податку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України | Порядок внесення уповноваженими особами до бюджету податку на додану вартість з об'єктів оподаткування, що виникають у зв'язку з постачанням підприємствами залізничного транспорту послуг з їх основної діяльності, затверджений постановою КМУ від 02.03.2011 №187 |
8 | Особа – інвестор (оператор), який веде окремий податковий облік, пов'язаний з виконанням угоди про розподіл продукції | |
9 | Особа, визначена у пп. «д» пп. 14.1.139 ПКУ | Це особа-нерезидент, яка не має постійного представництва та постачає на митній території України фізичним особам, у тому числі ФОП, не зареєстрованим платниками ПДВ, електронні послуги, у тому числі шляхом надання доступу до електронних послуг через електронний інтерфейс, надання технічних, організаційних, інформаційних та інших можливостей, які здійснюють із використанням інформаційних технологій і систем, для встановлення контактів та укладення угод між продавцями і покупцями та/або постачає такі електронні послуги за посередницькими договорами від власного імені, але за дорученням надавача електронних послуг. Положення цього підпункту не поширюється на нерезидентів, які:
|
Таблиця 2
Платники ПДВ, які не підлягають реєстрації
№ з/п | Платники ПДВ | Примітки |
1 | Особа, яка отримує послуги від нерезидента, у тому числі його постійного представництва, який не зареєстрований як платник ПДВ, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України | Така особа є відповідальною за нарахування та сплату ПДВ до бюджету, тобто, по суті, є податковим агентом такого нерезидента. Місце постачання послуг визначають відповідно до ст. 186 ПКУ. Ця норма не поширюється на операції, визначені ст. 208-1 ПКУ, тобто, при отриманні фізособою-підприємцем, який не зареєстрований платником ПДВ, електронних послуг від нерезидента. У цьому випадку платником ПДВ є сам нерезидент, а підприємцю – неплатнику ПДВ нараховувати ПДВ з таких отриманих послуг не потрібно |
2 | Особа, яка ввозить товари на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню згідно із законом | Такі особи зобов’язані сплачувати ПДВ під час митного оформлення без реєстрації платником ПДВ. У тому числі це стосується і платників єдиного податку, які не є зареєстрованими платниками ПДВ (тобто платники першої – третьої груп) |
3 | Оператор поштового зв’язку, експрес-перевізник у разі ввезення товарів на митну територію України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, якщо він здійснює декларування таких товарів шляхом подання реєстрів (тимчасових та/або додаткових) міжнародних поштових та експрес-відправлень | Така особа є відповідальною за нарахування та сплату ПДВ до бюджету. Такі особи мають права, виконують обов'язки та несуть відповідальність, передбачену законом, як платники податку |
4 | Особа, яка реалізує товари, визначені частиною сьомою ст. 293 МКУ | До таких товарів відносяться іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення, що перебувають на митній території України під митним контролем та за які не сплачені митні платежі, а також ті, що незаконно ввезені на митну територію України, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі ті, які відповідно до кримінального процесуального законодавства України передані Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів. На особу, що реалізує такі товари покладається обов’язок із сплати митних платежів (у тому числі ПДВ). Такі митні платежі у порядку, встановленого ст. 295-1 МКУ |
Ознайомтеся також із статтями:
Об’єкт та база оподаткування ПДВ
Перелік операцій, які є об’єктом оподаткування ПДВ, наведені у ст. 185 ПКУ. Для зручності наведемо їх у Таблиці 3.
Таблиця 3
Об’єкти оподаткування ПДВ
№ п/п | Об’єкт оподаткування ПДВ | Норма ПКУ | Примітки |
1 | Постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ | Місцем постачання товарів є: а) фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання (крім випадків, передбачених у пп. «б» і «в» п. 185.1 ПКУ); б) місце, де товари перебувають на час початку їх перевезення або пересилання, у разі якщо товари перевозить або пересилає продавець, покупець чи третя особа; в) місце, де провадять складання, монтаж чи встановлення, у разі якщо товари складає, монтує або встановлює (із випробуванням чи без нього) продавець або від його імені | |
2 | Безоплатна передача права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) та на товари, що передаються на умовах товарного кредиту | ||
3 | Передача об'єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю | ||
4 | Постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ | Місце постачання послуг визначається відповідно до ст. 186 ПКУ (див. Таблицю 4) | |
5 | Ввезення товарів на митну територію України | З метою оподаткування ПДВ до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України | |
6 | Вивезення товарів за межі митної території України | ||
7 | Постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом |
Правила визначення місця постачання послуг наведено в п. 186.2–186.4 ПКУ (див. Таблицю 4).
Таблиця 4
Визначення місця постачання послуг
Вид послуг | Норма ПКУ | Місце постачання | Об’єкт обкладення ПДВ |
1 | 2 | 3 | 4 |
Послуги, пов’язані з рухомим майном, а саме: а) послуги, що є допоміжними в транспортній діяльності: навантаження, розвантаження, перевантаження, складське оброблення товарів та інші аналогічні види послуг; б) послуги з проведення експертизи та оцінки рухомого майна; в) послуги, пов’язані з перевезенням пасажирів та вантажів, у т. ч. із постачанням продуктів і напоїв, призначених для споживання; г) послуги з виконання ремонтних робіт і перероблення сировини, а також інші роботи і послуги, пов’язані з рухомим майном | Місце фактичного постачання послуг – Україна | Є | |
Місце фактичного постачання послуг – за межами України | Немає | ||
Послуги, пов’язані з нерухомим майном, у т. ч. що будується, а саме: а) послуги агентств нерухомості; б) послуги з підготовки та проведення будівельних робіт; в) інші послуги за місцезнаходженням нерухомого майна, у т. ч. що ще будують | Нерухоме майно розташоване в Україні | Є | |
Нерухоме майно розташоване за межами України | Немає | ||
Послуги у сфері культури, мистецтва, освіти, науки, спорту, розваг, включаючи послуги організаторів діяльності в зазначених сферах, та послуги, що надаються для влаштування платних виставок, конференцій, навчальних семінарів та інших подібних заходів | Місце фактичного надання послуг – Україна | Є | |
Місце фактичного надання послуг – за межами України | Немає | ||
Інші послуги, а саме: а) надання майнових прав інтелектуальної власності, створення на замовлення та використання об’єктів права інтелектуальної власності, у т. ч. за ліцензійними договорами, а також надання (передача) права на скорочення викидів парникових газів (вуглецевих одиниць); б) рекламні послуги; в) консультаційні, інжинірингові, інженерні, юридичні (у т. ч. адвокатські), бухгалтерські, аудиторські, актуарні, а також послуги з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у т. ч. з використанням комп’ютерних систем; г) надання персоналу, у т. ч. якщо персонал працює за місцем провадження діяльності покупця; ґ) надання в оренду (лізинг) рухомого майна, крім транспортних засобів і банківських сейфів; д) телекомунікаційні послуги, а саме: послуги, пов’язані з переданням, поширенням або прийманням сигналів, слів, зображень та звуків або інформації будь-якого характеру за допомогою дротових, супутникових, стільникових, радіотехнічних, оптичних або інших електромагнітних систем зв’язку, включаючи відповідне надання або передання права на використання можливостей такого передання, поширення або приймання, у т. ч. надання доступу до глобальних інформаційних мереж; е) послуги радіо- та телевізійного мовлення; є) надання посередницьких послуг від імені та за рахунок іншої особи або від свого імені, але за рахунок іншої особи, якщо забезпечується надання покупцю послуг, перелічених у цьому пункті; ж) надання транспортно-експедиторських послуг; з) надання послуг з виробництва та компонування відеофільмів, кінофільмів, анімаційних (мультиплікаційних) фільмів, телевізійних програм, рекламних фільмів, фоторекламних матеріалів та комп’ютерної графіки | Місце реєстрації постачальника послуг – Україна | Є | |
Місце реєстрації постачальника послуг – за межами України | Немає | ||
Електронні послуги. Це послуги, визначені пп. 14.1.56-5 ПК, тобто через Інтернет, автоматизовано, за допомогою інформаційних технологій і переважно без втручання людини, у т. ч. шляхом установлення спеціального застосунку або додатка на смартфонах, планшетах, телевізійних приймачах або інших цифрових пристроях. До таких послуг, зокрема, але не виключно, належать:
| Місцезнаходження отримувача послуг – Україна | Є | |
Місцезнаходження отримувача послуг – за межами України | Немає | ||
Місце реєстрації постачальника послуг – Україна | Є | ||
Місце реєстрації постачальника послуг – за межами України | Немає |
База оподаткування
Базу оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначають виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п. 188.1 ПКУ).
Під час визначення бази оподаткування не враховують:
- акцизний податок із роздрібних продажів (згідно з пп. 213.1.9 і 213.1.14 ПКУ);
- ПДВ;
- пенсійний збір, який нараховують на вартість послуг мобільного зв’язку;
- акцизний податок на спирт етиловий, який використовують для виробництва лікарських засобів, компонентів крові та виготовлених із них препаратів (за винятком лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
До складу договірної (контрактної) вартості включають будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передає платнику податків безпосередньо покупець або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг.
На замітку! До договірної (контрактної) вартості, а отже, і до бази обкладення ПДВ не включають неустойки (штрафи, пені), 3% річних та інфляційні, отримані платником ПДВ унаслідок невиконання (неналежного виконання) контрагентом своїх договірних зобов’язань, а також суми відшкодування збитку, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішенням міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, отриманого платником ПДВ унаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов’язань
Слід пам’ятати, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче:
- для придбаних товарів – ціни придбання таких товарів/послуг;
- самостійно виготовлених товарів/послуг – звичайних цін;
- необоротних активів – балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюють такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни).
Норма щодо мінімальної бази оподаткування не розповсюджується на:
- товари (послуги), ціни на які підлягають державному регулюванню;
- газ, який постачають для потреб населення;
- електричну енергію, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.
До бази оподаткування включають вартість товарів/послуг, які постачають (за винятком суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю – бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передає платнику податків безпосередньо отримувач товарів/послуг, поставлених таким платником податку.
Для деяких операцій вставні особливі правила визначення бази оподаткування, які наведені у Таблиці 5.
Таблиця 5
Особливості визначення бази оподаткування в разі постачання товарів/послуг в окремих випадках
№ з/п | Суть операції | Норма ПКУ | База оподаткування |
1 | Використання придбаних із ПДВ товарів (послуг), необоротних активів в операціях, що не обкладають ПДВ, або негосподарській діяльності | Базу оподаткування для нарахування компенсуючих податкових зобов’язань згідно з п. 198.5 ПКУ визначають виходячи із (п. 189.1 ПКУ):
| |
2 | Продаж товарів у поворотній (заставній) тарі (якщо поворотну тару обкладають ПДВ) | Базою оподаткування є вартість тари, якщо її не повертають постачальникові протягом 12 календарних місяців із моменту отримання покупцем | |
3 | Продаж уживаного товару | Якщо здійснюється комісійна торгівля вживаними товарами, які були придбані в неплатників ПДВ, базою оподаткування буде комісійна винагорода. Якщо платник ПДВ торгує вживаними товарами, придбаними в неплатників ПДВ за договором купівлі-продажу, то це різниця між ціною продажу та ціною придбання таких товарів | |
4 | Продаж уживаного транспортного засобу, придбаного платником ПДВ за договором купівлі-продажу у фізособи – неплатника ПДВ | Різниця між ціною продажу та ціною придбання таких товарів. При цьому ціну продажу визначають виходячи з договірної ціни, але не нижчою від звичайних цін, а ціна придбання – виходячи з договірної ціни, але не нижчою від оціночної вартості транспортного засобу, установленої суб’єктом оціночної діяльності При цьому ціну продажу вживаного транспортного засобу визначають:
| |
5 | Передача товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління | Базою оподаткування є вартість постачання цих товарів/послуг, визначена у порядку, встановленому ст. 188 ПКУ. Зазначений порядок застосовують також для операцій із примусового продажу арештованого майна органами юстиції | |
6 | Постачання товарів, які лізингоодержувач повернув лізингодавцю за договором фінансового лізингу у зв’язку з його невиконанням чи неналежним виконанням (у тому числі повернув на підставі виконавчого напису нотаріуса), та при цьому лізингодавець за операцією з повернення таких товарів до складу податкового кредиту не включав суми податку | Базою оподаткування є позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання таких товарів. Ціну придбання визначають як вартість товарів, за якою такі товари були повернуті лізингодавцю, а саме як первісна вартість товарів (об’єкта фінансового лізингу) за вирахуванням сплачених лізингових платежів у частині компенсації вартості об’єкта фінансового лізингу. У разі придбання товарів у платника податку ціну придбання визначають з урахуванням ПДВ. Якщо за товарами, базу оподаткування при постачанні яких визначали як позитивну різницю між ціною постачання та ціною придбання, в майбутніх податкових періодах суми податку за операцією з повернення таких товарів були включені до складу податкового кредиту лізингодавця, застосовують положення п. 198.5 ПКУ | |
7 | Постачання товарів/послуг, які є об'єктом оподаткування згідно із ст. 185 ПКУ, під забезпечення боргових зобов'язань покупця, наданих такому платнику податку у формі простого або переказного векселя, або інших боргових інструментів (далі – вексель), випущених таким покупцем або третьою особою | Базою оподаткування є договірна вартість, визначена в порядку, встановленому п. 188.1 ПКУ, без урахування дисконтів або інших знижок з номіналу такого векселя, а за процентними векселями – така договірна вартість, збільшена на суму процентів, нарахованих або таких, що мають бути нараховані на суму номіналу такого векселя | |
8 | Ліквідація основних виробничих або невиробничих засобів за самостійним рішенням платника податку | Таку ліквідацію для цілей оподаткування розглядають як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації. Норма цього пункту не поширюється на випадки, коли основні виробничі або невиробничі засоби ліквідують у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли таку ліквідацію здійснюють без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення основних виробничих або невиробничих засобів, що підтверджується відповідно до законодавства або коли платник податку подає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням. У разі якщо внаслідок ліквідації необоротних активів отримують комплектувальні вироби, складові частини, компоненти або інші відходи, які оприбутковують на матеріальних рахунках з метою їх використання в господарській діяльності платника, на такі операції не нараховують податкові зобов'язання | |
9 | Постачання особам, які не зареєстровані як платники податку, сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки, раніше придбаних (заготовлених) таким платником податку у фізичних осіб, які не є платниками цього податку | Базою оподаткування є торгова націнка (надбавка), встановлена таким платником податку | |
10 | Постачання відповідно до Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 №2344-III квитків на проїзд в автобусах та на перевезення багажу | Базою оподаткування є винагорода, що включає автостанційний збір. До бази оподаткування не включають вартість перевезення, що перераховують перевізнику, та сума витрат на страхування пасажирів, яка перераховують страховій компанії | |
11 | Постачання на митній території України товарів, які є продуктами переробки товарів, поміщених у митний режим переробки на митній території, у тому числі отриманих як оплата за постачання послуг з переробки, | Базу оподаткування визначають згідно із ст. 188 ПКУ | |
12 | Постачання (продаж, відчуження іншим способом) банками та іншими фінансовими установами майна, набутого ними у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно | Базою оподаткування є позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання такого майна. Ціну придбання визначають як вартість майна, за якою таке майно набуте у власність. У разі придбання майна у платника податку ціну придбання визначають з урахуванням ПДВ. Якщо за таким майном суми податку були включені до складу податкового кредиту банком, іншою фінансовою установою, застосовують положення п. 198.5 ПКУ | |
13 | Постачання послуг з перевезення (переміщення, транспортування) природного газу транскордонними газопроводами (транспортування природного газу територією України в митному режимі транзиту), що виконує (надає) публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» | Базу оподаткування визначають виходячи із договірної (контрактної) вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів | |
14 | Вивезення товарів за межі митної території України (експорт товарів) | Базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, зазначена в митній декларації, оформленій відповідно до вимог МКУ | |
15 | Ввезення товарів на митну територію України (імпорт товарів) | Базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість імпортованих товарів, але не нижча від митної вартості (з урахуванням мита та акцизного податку, які сплачують на митниці та включають до вартості товарів). У цьому випадку під час визначення бази оподаткування перерахунок інвалюти в гривні здійснюється за курсом НБУ, що діє на 0 годин дня подання митної декларації (п. 39-1.1 ПКУ) | |
16 | Постачання тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, для яких встановлені максимальні роздрібні ціни | Базою оподаткування при постачанні на митній території України є максимальна роздрібна ціна таких товарів без урахування ПДВ | |
17 | Умовне постачання у разі анулювання реєстрації платником ПДВ | Для товарів (послуг), необоротних активів, які на дату анулювання ПДВ-реєстрації не були використані в оподатковуваних операціях у рамках господарської діяльності, базою оподаткування є їхня звичайна ціна. Але тільки за умови, що під час придбання (виготовлення) таких товарів (послуг), необоротних активів суми ПДВ було включено до податкового кредиту | |
18 | Отримання послуг від нерезидента з місцем їх постачання на МТУ | Базою оподаткування є договірна вартість послуг (з урахуванням податків і зборів, які включають до вартості послуги відповідно до законодавства, крім ПДВ). Якщо послуги нерезидент надає безплатно, базу оподаткування визначають виходячи зі звичайної вартості таких послуг (без урахування ПДВ). Вартість послуг перераховують у гривні за курсом НБУ на дату виникнення податкових зобов’язань | |
19 | Продаж туроператором туристичного продукту, призначеного для споживання (отримання) як на території України, так і за її межами | Базою оподаткування є винагорода туроператора, розрахована як різниця між вартістю проданого турпродукту та витратами на його придбання (створення) | |
20 | Посередницька діяльність туроператора в Україні з укладення договорів на туробслуговування з іноземними суб’єктами туристичної діяльності | Базою оподаткування є винагорода туроператора, яку виплачує йому іноземний суб’єкт туристичної діяльності або утримує сам туроператор із коштів, сплачених замовником турпослуги | |
21 | Продаж туристичної послуги турагентом | Базою оподаткування є винагорода, яку нараховує (виплачує) туроператор (інші постачальники турпослуги) або утримує турагент самостійно з коштів, отриманих від замовника турпослуги |
Дата виникнення податкових зобов’язань
У загальному випадку податкові зобов’язання з ПДВ виникають у постачальника на дату першої події в операції (п. 187.1 ПКУ).
Першою подією може бути:
- отримання передоплати від покупця на банківський рахунок або в касу (у разі її відсутності – інкасація готівки в банку). Якщо списання грошей з рахунка покупця і зарахування їх на банківський рахунок постачальника відбуваються в різні дні – податкові зобов’язання у постачальника виникають на дату зарахування грошей на його рахунок. Це випливає як із самої норми п. 187.1 ПКУ, так і з роз’яснень податкової (ЗІР, категорія 101.06);
або
- відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – оформлення митної декларації (отримання передоплати від нерезидента не є першою подією для експортної операції – п. 187.11 ПКУ). Для послуг – оформлення документа, що засвідчує факт надання послуги.
На яку дату виникає податкове зобов’язання у постачальника, якщо дата відвантаження товару і дата його отримання покупцем різні, а згідно умов договору право власності до покупця переходить у момент його отримання покупцем?
Дата виникнення податкових зобов’язань при постачанні товарів не залежить від дати переходу права власності на товар, що поставляють.
У разі, якщо першою подією є відвантаження товарів, датою виникнення податкових зобов’язань є дата початку процесу фізичного переміщення товару від місця його розташування у постачальника до покупця (ІПК ДПС від 04.09.2020 №3698/ІПК/99-00-05-06-02-06).
В ІПК ДПС від 21.05.2021 №1977/ІПК/99-00-21-03-02-06 податківці зазначають, що датою виникнення податкових зобов’язань уважається дата, на яку припадає початок передання товару від постачальника безпосередньо покупцеві або організації, яка буде доставляти покупцеві цей товар будь-яким способом (перевезення, пересилання і т. д.). Документом, що підтверджує початок переміщення товару від постачальника до покупця, найчастіше є товарно-транспортна накладна.
Касовий метод обліку ПДВ
Для нарахування податкових зобов’язань може також використовуватися касовий метод обліку ПДВ.
Відповідно до пп. 14.1.266 ПКУ касовий метод – це метод податкового обліку, за яким:
- дату виникнення податкових зобов'язань визначають як дату зарахування (отримання) коштів на рахунки платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг, на електронний гаманець у емітента електронних грошей та/або на рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, у касу платника податків або дату отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають постачанню) ним товарів (послуг);
- дату віднесення сум податку до податкового кредиту визначають як дату списання коштів з рахунків платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг, з електронних гаманців у емітента електронних грошей та/або з рахунків в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, дата видачі з каси платника податків або дату надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають постачанню) йому товарів (послуг).
Для цілей касового методу обліку під іншими видами компенсації вартості таких товарів (послуг) можуть бути, наприклад:
- зарахування передоплати за одним договором в оплату товарів за іншим договором;
- відступлення права вимоги;
- списання простроченої дебіторської заборгованості за поставлені та неоплачені товари/послуги.
Касовий метод обліку ПДВ можуть застосовувати тільки певні категорії платників ПДВ (див. Таблицю 6).
Таблиця 6
Порядок застосування касового методу обліку ПДВ
№ п/п | Хто і в яких випадках застосовує касовий метод | Норма ПКУ | Примітки |
1 | Підрядники та субпідрядники під час виконання підрядних будівельних робіт | Підрядник/субпідрядник має право вибору, застосовувати касовий метод чи правило першої події (про це має бути зазначено у наказі про облікову політику). Якщо обраний касовий метод обліку у декларації з ПДВ, починаючи зі звітного періоду, з якого платник податку почав застосовувати касовий метод, платник у відповідному полі в кінці декларації проставляє відповідну позначку. Якщо платник податку бажає відмовитися від застосування касового методу податкового обліку, то таку відмову реалізує з початку року шляхом внесення відповідних змін до облікової політики підприємства | |
2 | Перше постачання житла (об’єктів житлової нерухомості), неподільного житлового об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта житлової | Відповідно до пп. 197.1.14 ПКУ перше постачання житла (об’єкта житлової нерухомості) означає: а) першу передачу готового новозбудованого житла (об’єкта житлової нерухомості) у власність покупця або постачання послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) із спорудження такого житла за рахунок замовника; б) перший продаж реконструйованого або капітально відремонтованого житла (об’єкта житлової нерухомості) покупцю, який є особою, іншою, ніж власник такого об’єкта на момент виведення його з експлуатації (використання) у зв’язку з такою реконструкцією або капітальним ремонтом, або постачання послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) на таку реконструкцію чи капітальний ремонт за рахунок замовника. Перше постачання неподільного житлового об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта житлової нерухомості означає першу передачу спеціального майнового права на відповідний об’єкт покупцю за договором купівлі-продажу неподільного житлового об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта житлової нерухомості (перший продаж) від замовника будівництва/девелопера будівництва, за яким зареєстровано спеціальне майнове право на відповідний об’єкт | |
2 | Платники ПДВ (підприємства ЖКГ), які постачають:
| Застосування касового методу під час виконання умов п. 187.10 ПКУ є обов’язковим. Для цілей застосування касового методу такі послуги слід постачати:
Якщо платник ПДВ одночасно з операціями, переліченими в п. 187.10 ПКУ, здійснює й інші операції або такі товари/послуги постачає іншим отримувачам (не включеним до п. 187.10 ПКУ), тоді для обліку ПДВ до цих операцій застосовують правило першої події | |
3 | Платники ПДВ – постачальники електричної та/або теплової енергії, вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2704 00 згідно з УКТЗЕД, послуг із централізованого водопостачання та водовідведення | Застосування касового методу є обов’язковим, але тільки для постачань, перелічених у п. 44 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ. Для інших постачань діє правило першої події. Також для цілей застосування касового методу не має значення, хто є отримувачем товарів і послуг, зазначених у згаданій вище нормі ПКУ. Ця норма тимчасова, діє до 01.01.2026 (якщо її дію не буде продовжено) |
Особливі правила дати виникнення податкових зобов’язань
Для деяких операцій ПКУ визначені особливі правила дати виникнення податкових зобов’язань.
Такі операції наведемо у Таблиці 7.
Таблиця 7
Особливості дати виникнення податкових зобов’язань в окремих випадках
№ п/п | Суть операції | Дата виникнення податкових зобов’язань | Норма ПКУ |
1 | Виконання підрядних будівельних робіт | Дата першої події або дата, визначена за правилами касового методу з пп. 14.1.266 ПКУ (тобто дата зарахування коштів на банківський рахунок, дата отримання грошей у касу або дата отримання інших видів компенсації вартості товарів/послуг). Підрядники і субпідрядники можуть вибрати касовий метод нарахування податкових зобов’язань і податкового кредиту за своїм бажанням | |
2 | Постачання товарів або послуг з використанням торговельних автоматів або іншого подібного обладнання | Дата виймання грошової виручки з торговельних автоматів або подібного обладнання | |
3 | Постачання товарів за договорами товарного кредиту (товарної позики, розстрочення), умови яких передбачають сплату процентів | Для товарів – дата їх відвантаження (такі договори припускають відстрочення платежу, тому відвантаження завжди буде першою подією). Для процентів – дата їх нарахування, передбачена відповідним договором | |
4 | Постачання товарів/послуг через торговельні автомати з використанням жетонів, карток або інших замінників національної валюти | Дата постачання жетонів, карток або інших замінників національної валюти | |
5 | Постачання товарів/послуг з оплатою банківською карткою, дорожніми, комерційними, іменними або іншими чеками | Дата першої з подій:
або
| |
6 | Передача об’єкта у фінлізинг | Дата фактичної передачі об’єкта фінлізингу у володіння і використання лізингоотримувачу | |
7 | Постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів | Дата зарахування бюджетних коштів на банківський рахунок постачальника або дата отримання ним відповідної компенсації в будь-якій іншій формі, включаючи зменшення його заборгованості перед бюджетом. Підтвердженням того, що оплату здійснюють за рахунок бюджетних коштів, є наявність у договорі цієї умови і зазначення номера відповідного рахунка в Казначействі. Податковий кредит у постачальника товарів/послуг відображають в загальному порядку – за правилом першої події | |
8 | Увезення товарів на митну територію України | Дата подання для митного оформлення митної декларації (документа, який використовують замість митної декларації у разі ввезення товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, у несупроводжуваному багажі). Тобто, перерахування постачальникові-нерезиденту попередньої оплати не змінює суму податкових зобов’язань імпортера | |
9 | Постачання послуг нерезидентом із місцем їх постачання в Україні | Дата першої з подій, а саме:
або
| |
10 | Передача виконавцем довгострокових договорів (контрактів) результатів робіт за цими договорами | Дата фактичної передачі результатів робіт їх виконавцем. Для цілей визначення податкових зобов’язань довгостроковим договором (контрактом) є будь-який договір на виготовлення товарів, виконання робіт, надання послуг з тривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва, якщо таким договором не передбачена їх поетапна здача | |
11 | Постачання теплової енергії, природного газу, води, послуг водовідведення, а також послуг, вартість яких включається до складу квартирної плати, фізособам, ЖЕКам, ОСББ, управителям багатоквартирних будинків, бюджетним установам | Дата зарахування коштів на банківський рахунок, дата отримання грошей у касу або дата отримання інших видів компенсації вартості товарів/послуг. Тобто дату податкових зобов’язань визначають за касовим методом. | |
12 | Постачання товарів/послуг) в рамках посередницьких договорів | Дата першого з подій:
або
| |
13 | Використання товарів/послуг і необоротних активів в операціях, що не обкладають ПДВ, або в негосподарській діяльності | Податкові зобов’язання виникають:
Зверніть увагу! Податкові зобов’язання нараховують не пізніше останнього дня звітного податкового періоду, на який припадають ці дати. На цю дату оформляють зведену податкову накладну | |
14 | Використання товарів/послуг і необоротних активів частково в оподатковуваних, а частково – в неоподатковуваних операціях | Податкові зобов’язання нараховують не пізніше останнього дня звітного податкового періоду, на який припадає дата придбання таких товарів/послуг і необоротних активів або дата їх використання у двох видах операцій | |
15 | Нарахування ПДВ на залишки товарів, необоротних активів, передоплат, за якими раніше був відображений податковий кредит, у разі анулювання ПДВ-реєстрації | Податкові зобов’язання нараховують в останньому звітному періоді, але не пізніше дати анулювання ПДВ-реєстрації | |
16 | Постачання туристичного продукту (туристичної послуги) туроператором | Дата оформлення документа, що підтверджує факт надання туристичної послуги |
Ставки ПДВ
Відповідно до п. 193.1 ПКУ ставки ПДВ установлені у відсотках від бази оподаткування. Їх розмір наведемо у Таблиці 8.
Таблиця 8
Ставки ПДВ
№ п/п | Ставка | Суть операції | Норма ПКУ |
1 | 0% | Вивезення товарів за межі митної території України в митному режимі:
| |
Постачання товарів: а) для заправки або забезпечення морських суден, які:
б) для заправки або забезпечення повітряних суден, які:
в) для заправки (дозаправки) і забезпечення космічних кораблів, космічних ракетних носіїв або супутників Землі; г) для заправки (дозаправки) або забезпечення наземного військового транспорту або іншого спеціального контингенту Збройних Сил України, що бере участь у миротворчих акціях за кордоном, або в інших випадках, передбачених законодавством; ґ) магазинами безмитної торгівлі, відповідно до порядку, установленого КМУ. Постачання товарів магазинами безмитної торгівлі можна здійснювати винятково:
| |||
0% | Постачання таких послуг, як: а) міжнародні перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом; б) послуги, що передбачають роботи з рухомим майном, заздалегідь увезеним на митну територію України для виконання таких робіт і вивезеним за межі митної території України платником, що виконував такі роботи, або отримувачем-нерезидентом. До робіт з рухомим майном належать роботи з переробки товарів, що можуть включати власне переробку (обробку) товарів – монтаж, збирання, монтування та налагодження, у результаті чого створюються інші товари, у тому числі постачання послуг з переробки давальницької сировини, а також модернізацію та ремонт товарів, що передбачає проведення комплексу операцій з частковим або повним відновленням виробничого ресурсу об'єкта (або його складових частин), визначеного нормативно-технічною документацією, у результаті виконання якого передбачається поліпшення стану такого об'єкта; в) обслуговування повітряних суден, що виконують міжнародні рейси. До послуг з обслуговування повітряних суден, які виконують міжнародні рейси, відносяться послуги, які комплексно необхідні та безпосередньо пов'язані з виконанням міжнародного рейсу, а саме:
| ||
0% | Експорт товарів, постачання яких на території України звільнене від оподаткування | ||
2 | 7% | – Постачання на території України і ввезення в Україну:
– постачання послуг з показу (проведення) театральних, оперних, балетних, музичних, концертних, хореографічних, лялькових, циркових, звукових, світлових та інших вистав, постановок, виступів професійних художніх колективів, артистичних груп, акторів та артистів (виконавців), кінематографічних прем’єр, культурно-мистецьких заходів; – постачання послуг з показу оригіналів музичних творів, демонстрації виставкових проєктів, проведення екскурсій для груп та окремих відвідувачів у музеях, зоопарках і заповідниках, відвідування їх територій і об’єктів відвідувачами; – постачання послуг з розповсюдження, демонстрації, публічного сповіщення і публічного показу фільмів, адаптованих відповідно до законодавства в україномовних версіях для осіб з порушеннями зору та осіб з порушеннями слуху; – реалізація квитків на спортивні заходи всеукраїнського та міжнародного рівнів | |
7% | Постачання послуг з тимчасового розміщення (проживання), що надаються готелями і подібними засобами тимчасового розміщення (клас 55.10 група 55 КВЕД ДК 009:2010) | ||
3 | 14% | Постачання на митній території України і ввезення в Україну сільськогосподарської продукції, яку класифікують за такими кодами згідно з УКТЗЕД:
| |
4 | 20% (загальна ставка) | Усі операції, які не обкладають ПДВ за ставками 0%, 7%, 14% |
Подання декларації та строки сплати ПДВ
Звітним періодом для подання податкової декларації з податку на додану вартість (далі – Декларація), який застосовують усі платники ПДВ, є календарний місяць (п. 202.1 ПКУ).
Платник ПДВ подає Декларацію до органу ДПС за основним місцем обліку.
Увага! У разі зміни платником ПДВ місцезнаходження (місця проживання), пов’язаного із зміною адміністративного району, подавати Декларацію та сплачувати ПДВ слід за попереднім місцезнаходженням (місцем проживання) (неосновне місце обліку) до закінчення поточного бюджетного року, а починаючи з 1 січня наступного року – за новим місцезнаходженням (місцем проживання) (основне місце обліку)
Декларацію подають протягом 20 календарних днів після закінчення звітного періоду (п. 202.1 ПКУ). При цьому якщо останній день подання декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний день, що настає за таким вихідним або святковим днем (п. 49.20 ПКУ).
Є певні особливості визначення звітного періоду, передбачені п. 202.1 ПКУ:
- якщо суб'єкт реєструється платником ПДВ не з початку календарного місяця, першим звітним періодом є період, який починається з дня такої реєстрації і закінчується останнім днем першого повного календарного місяця. Наприклад, дата реєстрації платника ПДВ припадає на 16.07.2025. Тоді вперше відзвітувати з ПДВ треба за період із 16.07.2025 по 31.08.2025, тобто не пізніше 20.09.2025;
- у разі анулювання ПДВ-реєстрації до кінця місяця останнім звітним періодом є період, який розпочинається з дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, і закінчується днем анулювання реєстрації (п. 184.6 ПКУ). У такому разі в полі 02 заголовної частини Декларації зазначають останній неповний період, а в заключній частині проставляють позначку «Х» про подання останньої декларації. Декларацію подають протягом 20 календарних днів після закінчення звітного періоду, в якому відбулося анулювання ПДВ-реєстрації. Наприклад, дата анулювання 16.07.2025, у цьому випадку платник подає Декларацію за період із 01.7.2025 по 16.07.2025 не пізніше 20.08.2025.
Чи потрібно подавати декларацію, якщо у звітному періоді немає операцій, які підлягають декларуванню?
У такому випадку Декларацію можна не подавати.
Так, відповідно до п. 49.2 ПКУ платник податків зобов’язаний подавати податкові декларації за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню.
За роз’ясненням ДПС (ЗІР, категорія 101.24), якщо платником податку господарську діяльність протягом звітного (податкового) періоду не проводили, але такий платник податку має суми від’ємного значення попередніх періодів, що підлягають відображенню в Декларації звітного (податкового) періоду, то Декларацію за такий звітний (податковий) період слід подати.
Тобто, якщо платник податку господарську діяльність протягом звітного (податкового) періоду не проводив та відсутні показники, які підлягають декларуванню (в тому числі суми від’ємного значення попередніх періодів), то Декларацію за такий звітний (податковий) період не подає.
Сума податкового зобов’язання, зазначена платником ПДВ в поданій ним Декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку подання Декларації (п. 203.2 ПКУ). Якщо останній день сплати податку припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку сплати вважається операційний день, що настає за таким вихідним або святковим днем (п. 57.1 ПКУ).
Податковий кредит
Податковий кредит – це сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду.
Розглянемо умови для відображення податкового кредиту і дату його визнання.
Умови для визнання податкового кредиту
Правила виникнення права на податковий кредит з ПДВ визначає ст. 198 ПКУ.
Так, до податкового кредиту відносять суми ПДВ, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного капіталу та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;
ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюють незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні засоби почали використовувати в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Документи, на підставі яких виникає право на податковий кредит
Право податковий кредит відображають за умови наявності податкової накладної (далі – ПН), зареєстрованої в ЄРПН (п. 198.6 ПКУ).
Але у разі ввезення товарів на митну територію України право на податковий кредит виникає на підставі митної декларації (у тому числі тимчасової, додаткової та інших видів митних декларацій, за якими сплачуються суми ПДВ до бюджету), оформленої відповідно до вимог митного законодавства.
Також в деяких випадках дозволяється відображення податкового кредиту без наявності ПН. Такі випадки визначає п. 201.10 ПКУ.
Податковий кредит відображається на підставі так званих замінників ПН (див. Таблицю 9).
Таблиця 9
Документи, на підставі який виникає право на податковий кредит
Найменування документа | Реквізити,які має містити документ | Умови для відображення права на податковий кредит |
1 | 2 | 3 |
Касовий чек | Вартість отриманих товарів (послуг), загальна сума ПДВ, фіскальний і податковий номери постачальника | Загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 грн за день (без урахування ПДВ). Тобто загальна сума з ПДВ має бути не більше 240 грн. Якщо касовий чек більший, ніж 200 грн без ПДВ, то він не підлягає включенню повністю у всій сумі, тобто право визнати податковий кредит на будь-яку суму за ним втрачено. При цьому, якщо касові чеки оформлені різними датами, то вони всі можуть бути включені до податкового кредиту, якщо не відбувається перевищення 200 грн без ПДВ сукупно за чеками на один день |
Рахунок, який виставляють платнику ПДВ за послуги зв’язку | Загальна сума платежу, сума ПДВ та податковий номер постачальника | Обмеження що суми такого рахунку немає. Тож будь-які рахунки на послуги зв’язку (телефонного (дротового і бездротового), надання доступу до Інтернету, послуги теле- і радіомовлення) є підставою для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту |
Рахунок, який виставляють платнику ПДВ за послуги, вартість яких визначають за показниками приладів обліку | Загальна сума платежу, сума ПДВ та податковий номер постачальника послуг | До таких рахунків відносять рахунки за послуги газо-, електро-, тепло-, водопостачання, воду, тепло- і електроенергію тощо. Вимог до форми таких рахунків також не установлено: головне, щоб вартість у них була наведена за показниками приладів обліку. Тож, якщо отриманий рахунок містить вартість послуг, визначених, наприклад, розрахунковим шляхом, то право на податковий кредит за таким рахунком не виникає. У такому випадку податковий кредит може бути відображений тільки на підставі ПН, зареєстрованої в ЄРПН |
Транспортний квиток | Загальна сума платежу, сума ПДВ, податковий номер продавця. Виняток становлять транспортні квитки, форму яких установлено міжнародними стандартами: для відображення податкового кредиту квиток на міжнародне перевезення не має містити податковий номер продавця | Умовою для відображення податкового кредиту є наявність необхідних реквізитів (див. графу 3) |
Готельний рахунок | Загальна сума платежу, сума ПДВ і податковий номер постачальника (крім тих, форму яких установлено міжнародними стандартами). | Будьте уважні! Рекомендована для застосування усіма готельними підприємствами України форма №4-г «Рахунок», затверджена наказом Держкомархітектури від 13.10.2000 №230, не містить податкового номера постачальника. Тож, якщо вам надійшов такий готельний рахунок без податкового номера постачальника, відобразити податковий кредит за ним не можна |
Визначення дати виникнення права на податковий кредит
У загальному випадку датою виникнення права на податковий кредит уважається дата першої з подій (п. 198.2 ПКУ):
- списання грошей із банківського рахунка платника ПДВ в оплату товарів (послуг),
або
- отримання платником ПДВ товарів (послуг).
Також дата виникнення податкового кредиту залежить від строку реєстрації ПН. Так, у разі:
- своєчасної реєстрації ПН, право на податковий кредит виникає у періоді оформлення ПН;
- несвоєчасної реєстрації, право на податковий кредит виникає не раніше періоду, в якому зареєстрована ПН.
Строки реєстрації ПН визначені п. 201.10 ПКУ, а на період дії воєнного стану – п. 89 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ.
Важливо! Платник ПДВ може відкласти право на податковий кредит на майбутні періоди. Так, відповідно до п. 198.6 ПКУ у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих ПН/РК, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення ПН/РК. Але якщо податковий кредит відображається на підставі митної декларації, то перенесення його на наступні періоди не дозволяється. Тобто, право на податковий кредит можна відобразити тільки у періоді оформлення відповідної митної декларації
Який строк відображення права на податковий кредит для платників, які застосовують касовий метод?
Відповідно до п. 198.6 ПКУ платники ПДВ, які застосовують касовий метод податкового обліку, суми ПДВ, зазначені в ПН/РК, зареєстрованих в ЄРПН, та не включені до податкового кредиту протягом періоду 365 календарних днів з дати складення ПН/РК у зв’язку з відсутністю фактів списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг, мають право на включення таких сум до податкового кредиту у звітному податковому періоді, в якому відбулося списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг, але не пізніше ніж через 60 календарних днів з дати такого списання, надання інших видів компенсацій.
На яку дату визнають податковий кредит за замінниками ПН?
Спеціальної дати включення сум ПДВ до податкового кредиту за замінниками ПН не передбачено. Тому тут діє загальне правило п. 198.2 ПКУ – податковий кредит відображають на дату першої події:
- списання коштів із банківського рахунка в оплату товарів/послуг;
або
- отримання товарів/послуг.
Слід враховувати, поки платник ПДВ не отримає замінник ПН, який підтверджує придбання товарів, послуг або споживання послуги, воно не зможе включити суму ПДВ до податкового кредиту (п. 198.6 ПКУ).
Тому, якщо перша подія – перерахування коштів покупцем (отримувачем послуги), то без зареєстрованої ПН відобразити податковий кредит не вийде.
Якщо платник ПДВ отримує замінник ПН від підзвітної особи, то, на думку спеціалістів ДПС, датою відображення податкового кредиту є дата подання авансового звіту (роз’яснення ДПС у ЗІР). Адже саме на цю дату платник ПДВ дізнається, що підзвітна особа придбала для підприємства товари/послуг.
У деяких випадках ПКУ передбачені особливі правила виникнення права на податковий кредит (див. Таблицю 10).
Таблиця 10
Дата визнання податкового кредиту в окремих випадках
№ з/п | Операція платника ПДВ | Дата виникнення права на податковий кредит із ПДВ | Норма ПКУ |
1 | Увезення товару на МТУ в митному режимі імпорту | Дата сплати податкових зобов'язань при митному оформленні товарів, що імпортують. Підставою для відображення податкового кредиту є належно оформлена МД (у т. ч. тимчасова) | |
2 | Придбання послуг у нерезидента з місцем їх постачання на МТУ | Дата складання платником ПДВ – отримувачем послуг ПН за умови її реєстрації в ЄРПН. Якщо ПН зареєстрована в ЄРПН несвоєчасно, право на податковий кредит у платника ПДВ виникне в періоді реєстрації такої ПН | |
3 | Отримання об'єкта у фінансову оренду | Дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу в оренду орендарем | |
4 | Виконання робіт у рамках довгострокового договору | Дата фактичного отримання замовником – платником ПДВ результатів робіт, оформлених актами виконаних робіт | |
5 | Постачання теплової енергії, природного газу, надання послуг із водопостачання, водовідведення, а також послуг, вартість яких включається в квартплату, фізособам, бюджетним установам, ЖЕКам, ОСББ | Дата оплати придбаних товарів (послуг), які використовуватиме платник ПДВ для постачань за касовим методом. Якщо товари (послуги) придбають для використання в операціях, ПДВ за якими нараховують за правилом першої події, право на податковий кредит за такими придбаннями також виникає на дату першої події | |
6 | Постачання, передача і розподіл електро і теплової енергії, а також постачання вугілля і продуктів його збагачення | Дата отримання плати за такі послуги. Тимчасово, до 01.01.2026, постачальники електро- і теплової енергії, а також вугілля і продуктів його збагачення визначають дату виникнення податкового кредиту за касовим методом | |
7 | Придбання товарів туроператором | Дата отримання товарів (послуг), вартість яких не включали до вартості турпродукту, підтверджена ПН, зареєстрованою в ЄРПН. Суми ПДВ, сплачені (нараховані) при придбанні товарів (послуг), вартість яких включали до вартості турпродукту, не відносять до податкового кредиту туроператора |
Використання придбаних товарів послуг в неоподатковуваних операціях або не в господарській діяльності
Як зазначали вище, у разі придбання товарів/послуг/необоротних активів право на податковий кредит виникає на підставі ПН, зареєстрованої в ЄРПН, а також на підставі митної декларації та замінників ПН. При цьому податковий кредит відображають незалежно від того, у яких операціях платник ПДВ планує використовувати придбані товари/послуги/необоротні активи.
Але, якщо такі придбані товари/послуги/необоротні активи призначені для їх використання або їх починають використовувати в операціях, не є об’єктом оподаткування, в операціях, звільнених від оподаткування або в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, платник ПДВ зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання (п. 198.5 ПКУ).
Для нарахування таких компенсуючих податкових зобов’язань платник ПДВ повинен скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН зведену ПН.
Базу оподаткування при цьому визначають відповідно до п. 189.1 ПКУ. Так, у разі придбання:
- товарів або послуг – базу оподаткування визначають виходячи із вартості їх придбання;
- необоротних активів – базу оподаткування визначають виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюють такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни).
З метою застосування цього пункту податкові зобов’язання визначають за товарами/послугами, необоротними активами:
- придбаними для використання в неоподатковуваних операціях – на дату їх придбання;
- придбаними для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовувати в неоподатковуваних операціях, – на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV.
При цьому, якщо такі товари/послуги/необоротні активи в подальшому починають використовувати в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов’язань, що були нараховані відповідно до п. 198.5 ПКУ, на підставі РК до зведеної ПН, зареєстрованого в ЄРПН.
Компенсуючі податкові зобов’язання не нараховують за операціями, передбаченими:
- пп. 196.1.7 ПКУ. Йдеться про операції з реорганізації (злиття, приєднання, поділ, виділення та перетворення) юридичних осіб;
- пп. 197.1.28 ПКУ. Це операції з постачання товарів/послуг у частині компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету;
- п. 197.11 ПКУ. Це операції з постачання товарів у вигляді міжнародної технічної допомоги;
- пп. 4 та 5 п. 32 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ (у частині постачання товарів за державними контрактами (договорами) з оборонних закупівель);
- п. 32-1 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ.
Пропорційний розподіл податкового кредиту
Якщо придбані з ПДВ товари/послуги/необоротні активи частково використовують в оподатковуваних операціях, а частково – у неоподатковуваних, платник зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної на підставі п. 189.1 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН зведену ПН на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів у неоподатковуваних операціях (п. 199.1 ПКУ).
Отже, вхідний ПДВ за товарами/послугами подвійного призначення, отриманий на підставі ПН, зареєстрованих в ЄРПН, має бути розподілений між оподатковуваними і неоподатковуваними операціями.
Важливо! Розподіл вхідного ПДВ за товарами/послугами подвійного призначення полягає в нарахуванні податкових зобов’язань і оформленні зведеної ПН
Для розподілу податкового кредиту треба розрахувати частку використання товарів/послуг подвійного призначення в оподатковуваних і неоподатковуваних операціях.
При цьому слід зважити на такі моменти. Якщо у минулому році платник ПДВ здійснював неоподатковувані операції, то при розподілі ПДВ у поточному році треба брати частку використання, розраховану за минулий рік. Якщо ж у попередньому році платник не здійснював неоподатковувані операції, то частку використання розраховують за наслідками першого звітного податкового періоду (місяця), в якому задекларовані такі операції.
Визначену у процентах частку використання застосовують для розподілу вхідного ПДВ протягом поточного календарного року в кожному місяці, в якому виконані неоподатковувані операції (п. 199.2 ПКУ). Якщо в якомусь місяці таких операцій не було, то розподіляти вхідний ПДВ не потрібно.
Правила ст. 199 ПКУ не поширюються на операції, передбачені (п. 199.6 ПКУ):
- пп. 196.1.7 ПКУ. Йдеться про операції з реорганізації (злиття, приєднання, поділ, виділення та перетворення) юридичних осіб;
- пп. 197.1.28 ПКУ. Це операції з постачання товарів/послуг у частині компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету;
- пп. 197.11 ПКУ. Це операції з постачання товарів у вигляді міжнародної технічної допомоги;
- пп. 4 та 5 п. 32 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ (у частині постачання товарів за державними контрактами (договорами) з оборонних закупівель);
- п. 32-1 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ.
Тобто, якщо придбані товари/послуги/необоротні активи використовують в операціях, які звільнені від оподаткування на підставі наведених вище норм ПК, розподіл вхідного ПДВ за такими товарами/послугами/необоротними активами робити не потрібно.
Чи потрібно робити перерахунок ПДВ за підсумками звітного року?
Так, якщо хоча б в одному місяці року здійснювали неоподатковувані операції. За підсумками року слід робити перерахунок частки використання виходячи із загального обсягу оподатковуваних і неоподатковуваних операцій, здійснених протягом звітного року. Це так званий річний перерахунок ПДВ.
Електронне адміністрування ПДВ
Система електронного адміністрування ПДВ (СЕА ПДВ) – сукупність організаційних та технічних засобів, що спрямована на забезпечення обліку адміністрування ПДВ в електронному вигляді. Цю систему ввели для покращення контролю за сплатою ПДВ та підвищення прозорості всіх операцій, пов'язаних із цим податком. Головною метою впровадження СЕА ПДВ є запобігання зловживань шляхом незаконного отримання відшкодування ПДВ із бюджету. Розглянемо правила функціонування СЕА ПДВ.
Основні функції СЕА ПДВ
СЕА ПДВ дозволяє здійснювати контроль за реєстрацією податкових накладних та розрахунків коригування (далі – РК). Усі ПН та РК мають бути зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН). Усім платникам ПДВ відкривають єдиний рахунок ПДВ, на якому зберігаються кошти для сплати ПДВ до бюджету.
Система дозволяє автоматично перевіряти реальність операцій, пов'язаних із ПДВ, та наявність податкового кредиту. Це сприяє зменшенню кількості фіктивних операцій.
Порядок електронного адміністрування ПДВ визначають ст. 200-1 ПКУ, а також Порядок, затверджений постановою КМУ від 16.10.2014 №569 (далі – Порядок № 569).
СЕА ПДВ забезпечує автоматичний облік в розрізі платників ПДВ:
- суми податку, що містяться у складених та отриманих ПН та РК, зареєстрованих в ЄРПН;
- суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України;
- суми поповнення та залишку коштів на рахунках в СЕА ПДВ;
- суми податку, на яку платники мають право зареєструвати ПН та РК в ЄРПН.
Формула реєстраційного ліміту
Ліміт реєстрації – це віртуально розрахована величина, яка показує, на яку суму ПДВ підприємство має право зареєструвати ПН/РК в ЄРПН. Ліміт реєстрації (∑Накл) обчислюють за формулою (п. 200-1.3 ПКУ):
∑Накл = ∑НаклОтр + ∑Митн + ∑ПопРах + ∑Овердрафт – ∑НаклВид – ∑Відшкод – ∑Перевищ.
Як бачимо, одні показники формули збільшують ліміт реєстрації, інші, навпаки, зменшують.
Показники формули обчислюють із 1 липня 2015 року (п. 200-1.3 ПКУ).
Важливо пам’ятати! Ліміт реєстрації – це не сума грошей, перерахована на електронний рахунок. Цей показник формується виключно розрахунковим шляхом
Також є деякі особливості у формуванні ліміту реєстрації в разі реорганізації та відновлення ПДВ-реєстрації за рішенням суду (п. 200-1.3 ПКУ). А саме:
- суму ліміту платника ПДВ, реорганізованого шляхом злиття, приєднання, перетворення, сформована на момент держреєстрації припинення юрособи, передають правонаступникові. А під час реорганізації шляхом поділу ліміт платника, з якого здійснюється виділ, сформований на дату припинення держреєстрації такого платника, використовують під час обчислення ліміту правонаступника пропорційно до частки майна, отриманої ним згідно з розподільчим балансом;
- у разі скасування анулювання ПДВ-реєстрації за рішенням податкової або суду, що набуло законної сили, показник ∑Накл такого платника перераховують за звітний період, у якому відбулося таке анулювання.
Як платник ПДВ може дізнатися про стан показників формули реєстраційного ліміту?
Потрібно відправити запит за формою F/J1301206. У відповідь вам надішлють витяг із СЕА за формою F/J1401206, звідки і дізнаєтеся про стан формули.
Завважимо, що цей витяг містить не тільки інформацію про показники формули, але й деякі додаткові дані, які разово вплинули на суму ліміту реєстрації. Це такі показники, як:
- ∑ВЗ – сума від’ємного значення, яка включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, і сума непогашеного від’ємного значення попередніх звітних періодів на кінець поточного звітного періоду, зазначеного в деклараціях з ПДВ за червень/ІІ квартал 2015 року (пп. 4, 5 п. 34 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ). Цей показник був відображений у формулі один раз у серпні 2015 року, і його сума не змінюється. Він відображається у рядку 7 Витягу;
- ∑Переплат – сума надмірно та/або помилково сплачених до бюджету грошових зобов'язань із ПДВ, які були у платника станом на 1 липня 2015 року (пп. 3 п. 34 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ). Цей показник був відображений у формулі один раз, і його сума не змінюється. Його відображають у рядку 9 Витягу.
Розглянемо, як формуються показники формули реєстраційного ліміту у Таблиці 11.
Таблиця 11
Показники формули реєстраційного ліміту
№ з/п | Назва показника | Пояснення показника | Джерело інформації про показник |
1 | ∑НаклОТР | Цей показник включає суми ПДВ:
Якщо податковий кредит відображають на підставі замінників ПН, тобто чеків РРО, транспортних квитків, готельних рахунків, рахунків за послуги зв’язку, суми ПДВ із таких замінників не впливають на ліміт реєстрації та в розрахунку показників формули не беруть участі. Вони впливають на податковий кредит тільки в декларації. Також не впливає на ліміт реєстрації:
| Рядок 1 витягу F/J1401206 |
2 | ∑Митн | Показник формує сума ПДВ, сплачена платником ПДВ під час увезення товарів в Україну на підставі даних митної декларації (далі – МД). Тобто в цьому випадку податкові зобов’язання сплачують не на електронний рахунок, а до бюджету. Також до цього показника входять суми з аркушів коригування до МД. Показник ∑Митн впливає на ліміт реєстрації таким чином:
Майте на увазі! Щоб сума ПДВ, сплачена під час увезення товарів в Україну, потрапила до СЕА, у МД має бути зазначений податковий номер (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника/реєстраційний (обліковий) номер платника) платника ПДВ, що претендує на податковий кредит (ЗІР, категорія 101.17) | Рядок 2 витягу F/J1401206 |
3 | ∑ПопРах | Показник включає суму грошей, перераховану платником ПДВ зі свого поточного рахунка на електронний рахунок у СЕА. Також для розрахунку показника ∑ПопРах беруть суми коштів (п. 200-1.3 ПКУ):
Показник ∑ПопРах впливає на ліміт реєстрації таким чином:
| Рядок 3 витягу F/J1401206 |
4 | ∑Овердрафт | Цей показник формується за рахунок середньомісячного значення суми ПДВ, яка за останні 12 календарних місяців була відображена до сплати до бюджету в рядку 18 Декларації, а також в УР і погашена (або розстрочена, відстрочена). Тобто якщо суб’єкт господарювання зареєстрований платником ПДВ менше 12 календарних місяців, перерахунок показника ∑Овердрафт буде проведено протягом перших 6 робочих днів кварталу, що настає за кварталом, у якому строк ПДВ-реєстрації досягне 12 звітних місяців. Цей показник перераховується автоматично щокварталу, тобто без участі платника ПДВ. Результат перерахунку може як збільшити ліміт реєстрації, так і зменшити його. Зменшує ліміт відсутність або зменшення суми податкових зобов’язань, задекларованих до сплати | Рядок 8 витягу F/J1401206 |
5 | ∑НаклВид | Показник формується за рахунок ПН/РК, виданих постачальником товарів (послуг), і ПН/РК, оформлених отримувачем послуг від нерезидента на території України, зареєстрованих в ЄРПН. Показник ∑НаклВид впливає на ліміт реєстрації так: | Рядок 4 витягу F/J1401206 |
6 | ∑Відшкод | Цей показник включає суму ПДВ, заявлену платником до бюджетного відшкодування за даними Декларації або УР (ряд. 20.2). Показник ∑Відшкод збільшується за рахунок суми від’ємного значення, яка декларується платником ПДВ у рахунок погашення податкового боргу (ряд. 20.1 Декларації або УР). На думку податкової (ЗІР, категорія 101.17), якщо підприємство самостійно не погашає наявний податковий борг за ПДВ грошима, а погашає його за рахунок від’ємного значення, то сума в рядку 20.1 Декларації зменшує ліміт (за рахунок збільшення ∑Відшкод) і вважається відшкодованою в рахунок погашення податкового боргу. Також на цей показник впливають результати перевірок податкової суми від’ємного значення, заявленої до бюджетного відшкодування. Показник ∑Відшкод впливає на ліміт реєстрації таким чином:
| Рядок 5 витягу F/J1401206 |
7 | ∑Перевищ | Цей показник формується за рахунок суми перевищення податкових зобов’язань, відображених у Деклараціях та УР до них, над сумою ПДВ, яка зазначена в складених і зареєстрованих в ЄРПН ПН і РК (п. 200-1.9 ПКУ). Інакше кажучи, показник ∑Перевищ виникає, коли рядок 9 Декларації за звітний період більше від показника ∑НаклВид. Причому такий перерахунок відбувається щомісяця. Виникнення або збільшення показника ∑Перевищ зменшує ліміт реєстрації | Рядок 6 витягу F/J1401206 |
Електронний ПДВ-рахунок
Усім платникам ПДВ автоматично відкриваються рахунки в СЕА ПДВ (далі – електронний рахунок).
Розрахунки із бюджетом (сплата ПДВ за декларацією) здійснюються з електронного рахунку, крім випадку, передбаченого абзацом другим п. 87.1 ПКУ. Відповідно до абзацу другого п. 87.1 ПКУ у разі сплати податкових зобов’язань, що виникли до 1 липня 2015 року, та/або погашення податкового боргу за податковими зобов’язаннями, що виникли до 1 липня 2015 року, перерахування коштів до бюджету здійснюється безпосередньо з рахунків платника податків, відкритих у банках, небанківських надавачах платіжних послуг, а не з рахунку СЕА ПДВ.
А от штрафи та пеню, нараховані платнику ПДВ, платник перераховує не на електронний рахунок, а на бюджетний рахунок ПДВ.
Для отримання інформації про залишок коштів на електронному рахунку платник ПДВ має подати запит за формою J/F1302301. У відповідь він отримає витяг за формою J/F1402301.
В яких випадках кошти зараховуються на електронний рахунок?
Відповідно до п. 200-1.4 ПКУ на електронний рахунок зараховуються кошти:
а) з рахунку у банку/небанківському надавачу платіжних послуг такого платника в сумах, необхідних для збільшення розміру реєстраційного ліміту;
б) з рахунку у банку/небанківському надавачу платіжних послуг такого платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань з цього податку;
в) з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв’язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України;
г) з бюджету в сумах надміру сплачених грошових зобов’язань з ПДВ, повернутих платнику податків у порядку, встановленому п. 43.4-1 ПКУ;
ґ) вилучені контролюючим органом відповідно до п. 95.5 ПКУ в рахунок погашення податкового боргу з ПДВ по задекларованих до сплати податкових зобов’язаннях за періоди починаючи з 1 липня 2015 року, визначених платником податків у Декларації або уточнюючому розрахунку.
В яких випадках кошти списуються з електронного рахунку?
Відповідно до п. 200-1.5 ПКУ з електронного рахунку перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов’язань з ПДВ, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг платника податку за його заявою, яку він подає до контролюючого органу у складі податкової звітності з ПДВ, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов’язань та суми податкового боргу з ПДВ.
Тобто, коштами з електронного рахунку не можна вільно розпоряджатися. Списання коштів з електронного рахунку відбувається без безпосередньої участі платника ПДВ. А саме податківці не пізніше ніж за 3 робочих дні до закінчення граничного строку сплати ПДВ надсилають Казначейству реєстр платників із сумами податкових зобов’язань, які підлягають списанню. На підставі такого реєстру Казначейство не пізніше останнього дня граничного строку сплати ПДВ перерахує суми податку з електронного рахунку до бюджету.
Де в електронному кабінеті знайти реквізити електронного рахунку?
Знайти реквізити електронного рахунка можна у два способи.
Спочатку треба зайти до приватної частини Електронного кабінету, а потім зліва зі списку вибрати:
- спосіб 1 – меню «Облікові дані платника». У даних, що відкрилися, знайдіть таблицю «Дані про банківські реквізити». У цій таблиці будуть наведені реквізити поточних рахунків підприємства і реквізити електронного рахунка в СЕА;
- спосіб 2 – меню «СЕА ПДВ», далі вкладку «Реєстр транзакцій». Відкривши цю вкладку, ви побачите рух за електронним рахунком у СЕА і його реквізити.
В яких випадках закривається електронний рахунок?
Електронний рахунок закривається після анулювання реєстрації платником ПДВ, а залишок на ньому (п. 200-1.8 ПКУ). Перерахування коштів до бюджету здійснюється на підставі реєстру, який ДПС надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у СЕА ПДВ, в якому зазначені назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника і сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру такий орган перераховує суми податку до бюджету.
Бюджетне відшкодування ПДВ
Бюджетне відшкодування ПДВ є важливою складовою системи оподаткування в Україні, яка дозволяє платникам ПДВ отримувати повернення надмірно сплаченого податку на додану вартість. Якщо в декларації з ПДВ виникло від’ємне значення, то за дотримання певних умов таку суму можна заявити до бюджетного відшкодування, тобто повернути із бюджету на поточний рахунок. Розглянемо порядок і умови отримання бюджетного відшкодування ПДВ, а також основні аспекти, що потрібно враховувати платникам податків.
Умови для отримання бюджетного відшкодування
Бюджетне відшкодування ПДВ – це процес повернення платникам ПДВ надмірно сплаченої суми податку, коли сума податкового кредиту за придбані товари та послуги перевищує податкові зобов'язання.
Умови, яких повинен дотриматися платник ПДВ для отримання бюджетного відшкодування, наведено в пп. «б» п. 200.4 ПКУ. Так, сума від’ємного значення може бути заявлена до бюджетного відшкодування, якщо вона:
- була фактично сплачена постачальникам товарів (послуг) або до держбюджету (мається на увазі, сплачені при імпорті товарів);
- не перевищує ліміт реєстрації на момент подання Декларації.
Також платник ПДВ повинен переконатися, що в нього немає податкового боргу за ПДВ, який міг виникнути в попередніх звітних періодах. Адже за наявності такого боргу сума від’ємного значення (у межах ліміту реєстрації) піде насамперед у рахунок його погашення й тільки потім її залишок можна задекларувати до бюджетного відшкодування.
До відома! До бюджетного відшкодування може бути заявлена сума від’ємного значення як поточного, так і попередніх звітних періодів (звичайно, при виконанні норм пп. «б» п. 200.4 ПКУ)
Також під час декларування бюджетного відшкодування необхідно врахувати такі тонкощі:
- платник ПДВ може заявити до бюджетного відшкодування від’ємне значення, з моменту виникнення якого минуло 1095 днів (ЗІР, категорія 101.26);
- якщо платник ПДВ анулює ПДВ-реєстрацію й за результатами останнього податкового періоду має право на отримання бюджетного відшкодування. Таке відшкодування йому надають незалежно від того, буде він ще платником ПДВ на дату отримання такого бюджетного відшкодування чи вже ні (п. 184.9 ПКУ);
- сума ПДВ із несвоєчасно зареєстрованої ПН може бути заявлена до бюджетного відшкодування починаючи з періоду, у якому в платника виникло право на відображення податкового кредиту за такою ПН;
- сума, задекларована до бюджетного відшкодування, зменшує ліміт реєстрації в СЕА ПДВ після подання декларації.
Які суми від’ємного значення ПДВ не можуть брати участь під час розрахунку суми для бюджетного відшкодування?
Не підлягає бюджетному відшкодуванню сума від’ємного значення, до розрахунку якої включено суми ПДВ, сплачені отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам товарів/послуг, які використані або будуть використані в операціях з першого постачання житла (об’єктів житлової нерухомості), неподільного житлового об’єкта незавершеного будівництва / майбутнього об’єкта житлової нерухомості. Суми такого від’ємного значення зараховують до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду до їх повного погашення податковими зобов’язаннями (п. 200.4-2 ПКУ).
Також на період дії воєнного стану за товарами, які були придбані з ПДВ і знищені в цей період внаслідок дії обставин непереборної сили, компенсуючі податкові зобов’язання згідно з п. 198.5 ПКУ не нараховують (п. 32-1 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ). Тобто податковий кредит за такими товарами зберігається, тобто в Декларації може виникнути від’ємне значення. Але воно не може бути заявлене до бюджетного відшкодування (пп. 69.29 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).
Чи може платник ПДВ заявляти бюджетне відшкодування за отриманими послугами від нерезидента, незареєстрованого як платник цього податку?
Ні, не може.
Адже виходячи з норм пп. «б» п. 200.4 ПКУ платник податку не може задекларувати до бюджетного відшкодування суми ПДВ, нараховані за операціями із отримання послуг від нерезидента, незареєстрованого як платник ПДВ, місце постачання яких розташоване на митній території України, оскільки такі суми не сплачуються ні постачальнику послуг, ні до Державного бюджету України.
Чи можна заявити до бюджетного відшкодування від’ємне значення, якщо воно сформовано за рахунок передоплати?
ПКУ не містить обмеження щодо отримання бюджетного відшкодування за рахунок від’ємного значення, якщо воно виникло за рахунок перерахованої постачальнику передоплати.
Але в деяких роз’ясненнях податківці зазначають, що факт придбання товарів має бути документально підтверджений і платник ПДВ не має права заявляти від’ємне значення до бюджетного відшкодування, поки товари не отримані і їх не почали використовувати в господарській діяльності (див. ІПК ДФС від 05.01.2018 №74/6/99-99-12-02-01-15/ІПК, від 05.12.2017 №2848/6/99-99-12-02-01-15/ІПК).
У той же час Мінфін у листі від 21.07.2017 №11310-09-10/19633 зробив акцент на тому, що податковий кредит з ПДВ відображають за правилом першої події і у разі виконання норм пп. «б» п. 200.4 ПКУ платник має підставу для включення ПДВ за передоплатами до суми бюджетного відшкодування. З цим висновком, до речі, погодилася і податкова (ІПК ДФС від 05.04.2018 №1432/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).
Тому платник ПДВ має право оскаржити рішення податкової, якщо в такій ситуації вона відмовить у бюджетного відшкодування.
Чи можна заявити до бюджетного відшкодування суми ПДВ, якщо оплату здійснила третя сторона?
ДПС вважає, що не можна.
Адже сума ПДВ у складі вартості отриманих товарів не була сплачена постачальникові, а фактично оплата надійшла від третьої особи. Тобто, по суті, не дотримано норму пп. «б» п. 200.4 ПКУ: сума ПДВ, заявлена до бюджетного відшкодування, має бути сплачена постачальникам або до бюджету. Виходить, що платник не має права заявити до бюджетного відшкодування суми від’ємного значення, не сплачені постачальникові (ІПК ДПС від 06.09.2018 №3879/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).
Порядок заявлення бюджетного відшкодування
Платник ПДВ може розпорядитися сумою бюджетного відшкодування так (пп. «б» п. 200.4 ПКУ):
- отримати на поточний рахунок (заповнюють ряд. 20.2.1 Декларації);
- направити в рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу за іншими платежами до держбюджету (заповнюють ряд. 20.2.2 Декларації);
- розділити між цими двома напрямами (у Декларації будуть заповнені обидва рядки: 20.2.1 і 20.2.2).
Якщо після декларування бюджетного відшкодування платник ПДВ захоче змінити напрям його використання (наприклад, було вказано в рахунок сплати грошових зобов’язань за платежами до держбюджету, а потім прийнято рішення отримати бюджетного відшкодування на поточний рахунок), він може зробити це шляхом подання уточнюючого розрахунку до Декларації, в якій була відображена сума ПДВ до бюджетного відшкодування.
Платник ПДВ, який бажає заявити бюджетне відшкодування повинен, окрім Декларації, заповнити додатки 2 та 3 до Декларації.
Порада! Ознайомтеся зі статтями «Додаток 2 (Д2) до декларації з ПДВ: алгоритм заповнення» та «Додаток 3 (Д3) до декларації з ПДВ: алгоритм заповнення»
Які особливості заповнення декларації?
У разі заявлення від’ємного значення до бюджетного відшкодування рядки Декларації заповнюють так:
- у службовому полі рядка 19.1 відображають ліміт реєстрації на момент подання Декларації;
- рядку 19.1 – сума перевищення від’ємного значення над лімітом реєстрації на момент подання Декларації;
- рядку 20 – сума від’ємного значення, яка дорівнює або показнику рядка 19 (якщо він менше або дорівнює ліміту реєстрації), або різниці між значеннями рядків 19 і 19.1 (якщо від’ємне значення більше ліміту реєстрації). Сума від’ємного значення з рядка 20 в першу чергу спрямовується на зменшення податкового боргу (за наявності) (відображають у ряд. 20.1), а вже потім заявляється до бюджетного відшкодування;
- рядку 20.2 – загальна сума, заявлена до бюджетного відшкодування, а напрям її використання вказують у рядках 20.2.1, 20.2.2.
Які особливості заповнення Додатку 2 до Декларації?
У Додатку 2 заповнюють таблицю 1. У ній розшифровують за постачальниками суму від’ємного значення і суми ПДВ, фактично сплачені в поточному та попередніх податкових періодах постачальникам товарів/послуг або до бюджету.
Податківці зазначають, що під час заповнення Додатка 2 доцільно застосовувати принцип хронології формування від’ємного значення, згідно з яким податкові зобов’язання поточного звітного періоду зменшують на суму податкового кредиту в хронологічному порядку його виникнення – від найдавнішого до найновішого (роз’яснення ДПС у ЗІР).
Платники ПДВ, які здійснюють вивезення товарів у режимі експортного забезпечення і бажають заявити бюджетне відшкодування мають, окрім таблиці 1, також заповнювати таблицю 1.1 Додатка 2. У ній треба окремо розшифровувати суму від’ємного значення, задекларовану до бюджетного відшкодування, яка виникла внаслідок коригування податкових зобов’язань за операціями у межах режиму експортного забезпечення на підставі пп. «в» пп. 97.4 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ.
Які особливості заповнення Додатку 3 до Декларації?
У Додатку 3 під час декларування бюджетного відшкодування заповнюють розділ «Відповідно до статті 200 розділу V Кодексу бюджетне відшкодування, визначене у податковій декларації за звітний (податковий) період (рядок 20.2) з податку на додану вартість за _____ 20__ року», в якому відображають спосіб отримання бюджетного відшкодування.
Так, якщо платник ПДВ має намір отримати бюджетне відшкодування:
- грошовими коштами на рахунок у банку/небанківського надавача платіжних послуг, то він має заповнити поле «а». Тут зазначають звітний період, за який подають Декларацію і сума (цифрами) бюджетного відшкодування, відображена в рядку 20.2.1 Декларації, реквізити поточного рахунку (у форматі IBAN) і найменування банку. Якщо реквізити рахунку для отримання відшкодування згодом зміняться, то нові наводять у рядках нижче;
- шляхом зарахування бюджетного відшкодування в сплату грошових зобов’язань або погашення податкового боргу за іншими платежами до держбюджету, тоді заповнюють таблицю 1 у полі «б». У ній відображають інформацію про те, у сплату яких платежів та в якій сумі направляють суму бюджетного відшкодування. При цьому значення графи 5 рядка «Усього» таблиці 1 має дорівнювати показнику рядка 20.2.2 Декларації.
Податкові перевірки задекларованого бюджетного відшкодування
У разі декларування платником бюджетного відшкодування проводять два види перевірок: камеральна та документальна позапланова.
Камеральну перевірку Декларації проводять протягом 20 календарних днів після закінчення строку подання Декларації (п. 76.3, п. 200.10 ПКУ).
Документальну позапланову перевірку проводять протягом 40 календарних днів після закінчення строку подання Декларації (п. 200.11 ПКУ). Перевірку проводять виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ та/або від'ємного значення з ПДВ, яке становить більше 100 тис. гривень (пп. 78.1.8 ПКУ).
Якщо в ході перевірки виявлять, що сума бюджетного відшкодування завищена або платник ПДВ не має права на бюджетне відшкодування, тоді за її результатами приймають податкові повідомлення-рішення за формою В1 або В3 згідно з п. 2 розд. ІІ Порядку, затвердженого наказом Мінфіну від 28.12.2015 №1204.
Якщо податкова відмовляє в бюджетному відшкодуванні або зменшує його суму, але при цьому не має претензій до від’ємного значення (не зменшує податковий кредит), тоді суми, які не були визнані до бюджетного відшкодування, платник відображає у рядку 16.3 Декларації за період, у якому було отримане податкове повідомлення-рішення. Також на цю суму повинен бути збільшений і ліміт реєстрації в СЕА ПДВ.
Протягом якого строку платникові надається БВ?
Суми бюджетного відшкодування надходять із бюджету в хронологічному порядку за черговістю внесення заяв до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість. Інформація про узгодження бюджетного відшкодування та його суми орган ДПС відображає в Реєстрі на наступний робочий день після такого узгодження.
Після набуття статусу узгодженої сума бюджетного відшкодування протягом 5 операційних днів перераховується з бюджетного рахунка на поточний рахунок платника ПДВ та/або на бюджетні рахунки, якщо сума бюджетного відшкодування була заявлена в рахунок погашення податкових зобов’язань та/або податкового боргу (п. 200.13 ПКУ).
На замітку! У пригоді також може стати стаття «Відшкодування ПДВ: як перевіряють»
Порядок повернення переплати з ПДВ
З різних причин у платника ПДВ може утворитися переплата з цього податку. При цьому переплата може бути як на електронному ПДВ-рахунку, так і на бюджетному. Розглянемо, як повернути суми переплати у кожному з цих випадків.
Повернення переплати із електронного рахунку
За загальним правилом кошти, які знаходяться на електронному рахунку, призначені для сплати податкових зобов’язань із ПДВ до бюджету. Але, якщо з певних причин на цьому рахунку опинилася зайва сума, її можна повернути на поточний рахунок платника ПДВ (п. 200-1.5 ПКУ).
Проте слід розуміти, що на суму, яка буде перерахована з електронного рахунка на поточний, через зменшення показника ∑ПопРах формули буде зменшено реєстраційний ліміт, тобто сума, на яку платник ПДВ може зареєструвати ПН. Оскільки значення ліміту реєстрації не може бути від’ємним, перерахування грошей на поточний рахунок здійснюється тільки в межах такого ліміту.
Причому реєстраційний ліміт зменшиться відразу після подання заяви на повернення коштів – Додатка 3 до Декларації (п. 200-1.6 ПКУ). Хоча, якщо кошти так і не повернуть на поточний рахунок, реєстраційний ліміт повинні поновити (п. 21 Порядку електронного адміністрування ПДВ, затвердженого постановою КМУ від 16.10.2014 №569).
Увага! У разі анулювання ПДВ-реєстрації залишок грошей на електронному рахунку перераховується в бюджет, а сам рахунок закривається. Повернути такі гроші на свій поточний рахунок суб’єкт господарювання зможе у порядку, визначеному п. 43.3 ПКУ
Умови повернення коштів з електронного рахунку
Наведемо умови, за дотримання яких кошти з електронного рахунка можуть бути перераховані на поточний рахунок платника ПДВ.
Умова 1
На дату подання поточної декларації з ПДВ сума коштів на електронному рахунку має перевищувати суму податкових зобов’язань, яку слід сплатити за такою декларацією (ряд. 18), та суму податкового боргу з ПДВ (п. 200-1.6 ПКУ).
Приклад 1. На дату подання декларації сума коштів на електронному рахунку становить 150 000 грн, а сума податкових зобов’язань в рядку 18 Декларації – 95 000 грн. Податкового боргу з ПДВ немає. Отже, платник ПДВ може розраховувати на повернення на поточний рахунок суми не більше ніж 55 000 грн (150 000 грн – 95 000 грн).
Умова 2
Повернути кошти на поточний рахунок можна, тільки якщо у платника сума ПДВ у виданих ПН та РК, складених у звітному періоді та зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), не перевищує суму податкових зобов’язань у податковій звітності з ПДВ за цей звітний період.
Тобто податківці будуть порівнювати дані про ПН та РК, зареєстровані платником в ЄРПН, із сумою податкових зобов’язань за звітний період (ряд. 9 Декларації). Ідеться про те, щоб сума з рядка 9 Декларації не була меншою, ніж загальна сума податкових зобов’язань у ПН та РК, виписаних і зареєстрованих у звітному місяці конкретним платником.
Приклад 2. У звітному періоді платник ПДВ виписав і зареєстрував ПН та РК у ЄРПН на суму 120 000 грн, а сума податкових зобов’язань у рядку 9 Декларації – 105 000 грн (така ситуація може статися, якщо ПН була зареєстрована не в тому звітному періоді, в якому виникли податкові зобов’язання). Тоді в такому звітному періоді повернути кошти із СЕА не вдасться.
Умова 3
Вище було зазначено, що внаслідок перерахування коштів із електронного рахунка на поточний рахунок реєстраційний ліміт платника ПДВ зменшується на перераховану суму. Так от згідно з п. 200-1.6 ПКУ на поточний рахунок можна повернути тільки ту суму, що не призведе до формування від’ємного значення показника ліміту реєстрації (∑Накл).
Тобто сума коштів, яку платник ПДВ бажає спрямувати на свій поточний рахунок, не повинна перевищувати суму реєстраційного ліміту (∑Накл) на момент подання Декларації.
Приклад 3. Якщо на електронному рахунку фігурує 150 000 грн зайвих коштів, а реєстраційний ліміт платника ПДВ становить 90 000 грн, то на поточний рахунок можна повернути не більше 90 000 грн.
Чи можна повернути з електронного рахунка кошти, які на нього помилково перерахував контрагент, наприклад покупець?
В принципі, можна. Але тут слід ураховувати такі нюанси.
По-перше, кошти із електронного рахунка можуть бути перераховані на поточний рахунок власника рахунка, а не його контрагента.
По-друге, якщо кошти на електронний рахунок надходять не з поточного рахунка, який належить власнику цього рахунка, то в разі їх перерахування реєстраційний ліміт не збільшується.
Тобто кошти на рахунку є, але для їх повернення може бути недостатньо суми реєстраційного ліміту. Тож теоретично повернути такі кошти можна (якщо у власника електронного рахунка є достатній реєстраційній ліміт), але слід зважити, що на суму повернення цей ліміт зменшиться. Іншого механізму повернення коштів із електронного рахунка на сьогодні не передбачено.
Порядок заповнення Додатку 3 до Декларації
Прийнявши рішення про перерахування коштів із електронного рахунка на поточний, платник ПДВ має заповнити і подати разом із декларацією за звітний період Додаток 3 до Декларації.
У Додатку 3 необхідно заповнити тільки таблиці 2 та 3 розділу «Відомості щодо суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету».
У таблиці 2 розраховують надлишок коштів на електронному рахунку, який платник може повернути на свій поточний рахунок.
Заповнюють її так:
- у графі 1 наводять суму коштів на електронному рахунку на дату подання Декларації. Інформацію про цю суму можна отримати, подавши електронний запит за формою J/F 1302301 й отримавши витяг за формою J/F 1402301;
- графі 2 – показник рядка 18 поточної Декларації, тобто сума узгоджених податкових зобов’язань;
- графі 3 – податковий борг, що виник на момент подання Декларації. Якщо такого боргу немає, графу не заповнюють. Інформацію про суму податкового боргу можна знайти в Електронному кабінеті або направити електронний запит за формою J/F 1300207 й отримати витяг за формою J/F 1400207;
- графі 4 – сума, яка може бути перерахована на поточний рахунок платника (гр. 1 – гр. 2 – гр. 3).
У таблиці 3 зазначають окремо словами й цифрами суму до повернення (у межах значення гр. 4 таблиці 2) та реквізити поточного рахунка (номер рахунка, найменування і МФО банку).
Якщо у платника ПДВ є податковий борг, то під таблицею 3 він зазначає цифрами суму, яку хоче перерахувати до бюджету в погашення такого боргу. При цьому така сума не має перевищувати показник графи 3 таблиці 2.
Строк повернення коштів з електронного рахунку на поточний
Механізм повернення грошей з електронного рахунка передбачає п. 21 Порядку №569:
- після подання Декларації з додатком 3 ДПС формує реєстр, у якому зазначає дані платника ПДВ і суму, що підлягає поверненню, після чого направляє цей реєстр до Казначейства;
- Казначейство на підставі реєстру протягом 10 робочих днів після закінчення строку для сплати податкових зобов’язань за декларацією за звітний період повертає гроші платникові на поточний рахунок.
Повернення переплати із бюджетного рахунку
Переплата на бюджетному рахунку можу виникнути, якщо платник ПДВ:
- помилково сплатив податок, нарахований у Декларації, на бюджетний рахунок замість електронного;
- подав уточнюючий розрахунок до Декларації на зменшення податкових зобов’язань;
- сплатив за ППР донараховані суми (податок, штрафні санкції), а у разі судового оскарження суд визнав ППР неправомірним і скасував його.
Порядок повернення переплати залежить від джерела її виникнення. Так, якщо кошти на бюджетний рахунок надішли з поточного рахунку (наприклад, при помилковому перерахуванні), то і поверненні вони можуть бути тільки на поточний рахунок (п. 43.4 ПКУ).
Якщо ж переплата виникла за рахунок перерахування коштів електронного рахунку (це відбувається, якщо переплата виникла за рахунок подання уточнюючого розрахунку на зменшення податкових зобов’язань), то і поверненні вони можуть бути тільки на електронний рахунок (п. 43.4-1 ПКУ).
Увага! Платник ПДВ можу не повертати переплату з бюджетного рахунку. Переплату наприклад, можна буде використати у майбутньому для сплати штрафних санкцій з ПДВ або пені. Адже ці платежі не проходять через електронний рахунок, а відразу перераховуються на бюджетний рахунок ПДВ
Чи можна не платити ПДВ за декларацією, якщо на бюджетному рахунку є переплата?
В принципі можливо, але у цьому немає сенсу.
Нагадаємо, поточні податкові зобов’язання мають перераховуватися на електронний рахунок, а з нього казначейство вже перераховує їх в бюджет.
Якщо платник не сплатить ПДВ за декларацією на підставі того, що у нього є у бюджеті переплата, податкового боргу не буде (переплата в інтегрованій картці платника зарахується на сплату податку за Декларацією). Але за поточними Деклараціями податківці все одно направлятимуть реєстр Казначейству на списання коштів з електронного рахунку (виходячи з показника ряд. 18 поточної декларації). І такий реєстр у Казначействі висітиме до повного виконання. А це означає, що при першому надходженні грошей на електронний рахунок Казначейство автоматично їх спише до бюджету в рахунок сплати податкових зобов’язань за декларацією. Тому переплата, хоча спершу і спишеться (зарахується) в погашення ПДВ-зобов’язань, потім усе одно відновиться і в результаті залишиться в ІКП.
Чи проводиться податкова перевірка при поданні заяви для повернення суми переплати?
Сам факт подання заяви не є підставою для проведення документальної позапланової перевірки відповідно до п. 78.1 ПКУ. Хоча іноді податкові ці заявляють, повернення переплати можливе тільки за результатами проведення контрольно-перевірочних заходів (лист ДПС від 17.10.2023 №3623/ІПК/99-00-04-02-03-06).
На замітку! У пригоді також може стати стаття «Переплата ПДВ: коли виникає і як повернути»
Механізм повернення переплати
Для повернення переплати з бюджету потрібно подати заяву:
- довільної форми через меню «Листування з ДПС» в Електронному кабінеті;
або
- встановленої форми (ідентифікатор форми J/F 1302002) – подати такий документ можна за допомогою Електронного кабінету, M.E.Doc тощо.
Наведемо особливості заповнення заяви встановленої форми:
- потрібно зазначити свої дані (дані платника ПДВ, який подає заяву), а також код і назву органу ДПС, до якого подаєте заяву (тобто реквізити податкової за місцем реєстрації); код ЄДРПОУ, назву, поштову адресу, контактний телефон, суму, яку ви хочете повернути;
- у графі «Дата сплати до бюджету» – дату, коли гроші були перераховані на бюджетний рахунок. Якщо переплата утворилася за рахунок подання уточнюючого розрахунку на зменшення податкових зобов’язань, то дізнатися дату перерахування можна в Електронному кабінеті – меню «СЕА ПДВ» – «Реєстр транзакцій»;
- код бюджетної класифікації та реквізити бюджетного рахунка, на якому фігурує переплата. Цю інформацію можна знайти в Електронному кабінеті – «Стан розрахунків з бюджетом»;
- у розділі «Напрям перерахування коштів» потрібно вибрати або «На електронний рахунок ПДВ» і зазначити реквізити цього рахунка, або «На поточний рахунок платника податку в установі банку», де зазначити реквізити цього рахунка;
- до заяви потрібно додати копію платіжної інструкції, на підставі якої гроші перераховувалися до бюджету, за допомогою документа довільної форми (J/F 1360102). Зробити відповідну позначку в полі «До заяви додаються» і зазначити кількість доданих документів.
Чи потрібно подавати якісь документи разом із заявою?
Якщо кошти платник самостійно перерахував на бюджетний рахунок, то потрібно подати за допомогою форми J/F 136010 копію платіжної інструкції, що підтверджує факт перерахування грошей до бюджету.
Якщо ж переплата до бюджету потрапила з електронного рахунка, платіжної інструкції у платника ПДВ не буде. Адже задекларована сума податку перераховується до бюджету Казначейством з електронного рахунка. Тому для повернення грошей з бюджету на електронний рахунок ніяких документів разом із заявою подавати не потрібно.
Строк повернення коштів
Строк повернення грошей зазначений у п. 43.5 ПКУ. Так, податківці повинні не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення 20-денного строку з дня подання заяви підготувати висновок про суму, що підлягає поверненню, і направити його до Казначейства.
Протягом 5 робочих днів після отримання цього висновку Казначейство повертає кошти на поточний або електронний рахунок (залежно, який рахунок платник ПДВ вказав у заяві) суму, зазначену у висновку ДПС.
Як можна використовувати суму переплати після повернення на електронний ПДВ-рахунок?
Повернені на електронний ПДВ-рахунок кошти в першу чергу спрямовують на погашення картотеки (за її наявності). Якщо такої заборгованості у вас немає, то ці гроші можна використовувати для сплати податкових зобов’язань на підставі поточної Декларації.
Якщо після сплати всіх зобов’язань на електронному рахунку ще залишаються гроші, то за бажанням їх можна повернути на свій поточний рахунок (про те, як це зробити, читайте вище).
Як сума поверненої на електронний рахунок переплати впливає на ліміт реєстрації?
Ніяк. Тобто повернення грошей на електронний рахунок не збільшить ліміт реєстрації.
Пояснимо чому. Якщо спочатку гроші на електронний рахунок потрапляють з поточного рахунка платника ПДВ, збільшується показник формули ∑ПопРах і відповідно збільшується ліміт реєстрації. Перерахування грошей до бюджету для сплати податкових зобов’язань за декларацією не впливає на ліміт реєстрації (тобто не зменшує його). А отже, ці ж гроші, що повторно потрапили на електронний рахунок, також не впливають на ліміт реєстрації.
Відповідальність за порушення правил щодо справляння ПДВ
За порушення правил під час справляння ПДВ можливі різні види відповідальності. Зокрема, за порушення реєстрації ПН та РК, заниження суми податку, несвоєчасне подання чи неподання декларації тощо. Тож розглянемо усі можливі види відповідальності, а також наведемо розмір штрафів за кожне порушення.
Несвоєчасна реєстрація ПН та РК
Податковий кодекс окремо встановлені штрафи за несвоєчасну реєстрацію ПН/РК і окремо за нереєстрацію ПН/РК.
Штраф за несвоєчасну реєстрацію/нереєстрацію ПН/РК накладають на особу, яка зобов’язана реєструвати ПН/РК в ЄРПН. Це передбачають п. 201.10 та п. 192.1 ПКУ.
Тобто, на постачальника накладають штраф за несвоєчасну реєстрацію/нереєстрацію ПН, РК на збільшення суми компенсації, а також зменшуючих РК, які не надають покупцю (отримувачу).
Відповідно, на покупця накладають штраф за несвоєчасну реєстрацію/нереєстрацію зменшуючих РК (але тільки в тому випадку, якщо постачальник надіслав їх покупцю для реєстрації).
За несвоєчасну реєстрацію ПН/РК встановлені різна відповідальність для «звичайних» ПН, тобто які виписують на операції, що оподатковують ПДВ за ставками 20, 14 та 7%. І окремо визначені штрафи за несвоєчасну реєстрацію особливих ПН.
Під особливими ПН мають на увазі ті, які:
- складені на операції з постачання товарів/послуг, що звільнені від оподаткування ПДВ. Тобто, це ПН/РК, складені за умовною ставкою ПДВ 903;
- складені на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою. Тобто, це ті, які складені за умовними ставками 901 або 902;
- складені відповідно до п. 198.5 ПКУ. Це так звані компенсуючі ПН/РК;
- складені відповідно до ст. 199 ПКУ. Тобто, це ПН/РК, які складені для розподілу податкового кредиту між оподатковуваним та звільненими від ПДВ операціями;
- складені відповідно до абзацу одинадцятого п. 201.4 ПКУ. Це ПН/РК, які складені на перевищення бази оподаткування над договірною ціною. Тобто, ПН/РК із типом невидачі покупцю 15.
У разі порушення строку реєстрації особливих ПН/РК штраф становить 2% від обсягу постачання, але не більше 1020 грн. Тобто, який би не був строк прострочки реєстрації таких ПН/РК розмір штрафу не зміниться.
Для звичайних ПН штраф застосовують залежно від строку порушення реєстрації. При цьому у період дії воєнного стану діють спеціальні (зменшені розміри штрафів).
Зменшені (воєнні) розміри штрафу на думку ДПС (ЗІР, категорія 101.27) зменшені розміри штрафів застосовують до ПН/РК із датою оформлення з 16.01.2023 року. Адже саме 16 січня 2023 року набрав чинності Закон України від 12.01.2023 №2876-ІХ, яким до ПКУ ввели зменшені розміри штрафів.
Отже, наразі діють дві шкали штрафів залежно від дати оформлення ПН/РК:
- для ПН/РК із датою оформлення до 16.01.2023 застосовують штрафи, визначені п. 120-1.1 ПКУ;
- для ПН/РК із датою оформлення з 16.01.2023 застосовують штрафи, визначені п. 90 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ (див. Таблицю 12).
Таблиця 12
Розміри штрафі за несвоєчасну реєстрацію звичайних ПН/РК
Розмір штрафу за несвоєчасну реєстрацію ПН,РК (у відсотках від обсягу постачання, без суми ПДВ) | ||
Кількість календарних днів прострочення | Дата складання ПН/РК та підстава для застосування штрафу | |
до 16.01.2023 | з 16.01.2023 | |
До 15 | 10% | 2% |
16–30 | 20% | 5% |
31–60 | 30% | 10% |
61–365 | 40% | 15% |
366 і більше | 50% | 20% |
Строк прострочення реєстрації рахують із дня, наступного за останнім (граничним) днем реєстрації ПН/РК, по день фактичної реєстрації ПН/РК (включно). Відповідне роз’яснення ДПС надане у ЗІР (категорія 101.27).
Тобто, розрахунок кількості днів прострочення реєстрації ПН:
- починається – з дня, наступного за останнім (граничним) днем реєстрації ПН;
- закінчується – днем фактичної реєстрації ПН (тобто днем припинення порушення).
Не застосовують штраф за несвоєчасну реєстрацію/нереєстрацію таких ПН/РК:
- ПН/РК, реєстрація, яких зупинена. Відповідно до п. 120-1.1 ПКУ у разі зупинення реєстрації ПН/РК у ЄРПН штрафні санкції не застосовують на період зупинення до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації.
- нульових РК, тобто, в яких не змінюється ні обсяг постачання, ні сума ПДВ. У таких РК відсутня база для нарахування штрафу (розділ А не заповнюють).
Штраф нараховує орган ДПС, а перераховують його безпосередньо до бюджету, а не на електронний рахунок платника ПДВ. Тобто, це той самий рахунок, на який Казначейство перераховує податкові зобов’язання з ПДВ із електронного рахунку до бюджету.
За умови декларування в повному обсязі податкових зобов’язань, адміністративну відповідальність за нереєстрацію/несвоєчасну реєстрацію ПН/РК не застосовують (ЗІР, категорія 101.27).
Порада! Ознайомтеся також із статтею «Реєстрація ПН та РК – 2025: строки, штрафи»
Нереєстрація ПН/РК
За нереєстрацію ПН/РК штраф становить 50% суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК (п. 120-1.2 ПКУ). Причому на період дії воєнного стану цей штраф не зменшили.
Більше того, якщо платник не зареєструє ПН/РК протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання ним податкового повідомлення-рішення, то до нього застосують ще один штраф у тому ж розмірі – 50% суми ПДВ, зазначеної у ПН/РК. Це передбачає абзац другий п. 120-1.2 ПКУ.
Тобто, максимальна сума штрафу за нереєстрацію ПН/РК – 100% суми ПДВ, зазначеної у ПН.
Якщо ж платник зареєструє ПН протягом 10 днів після отримання ППР, тоді решта 50% штрафу не застосовуватимуть.
За нереєстрацію «особливих» ПН/РК (див. вище) штраф становить 5% від обсягу постачання, але не більше 3400 грн.
Відповідальність постачальників товарів/послуг за помилки в обов'язкових реквізитах ПН, виявлені за результатами документальної перевірки
Допущення продавцем товарів/послуг помилок під час зазначення обов'язкових реквізитів ПН, передбачених п. 201.1 ПКУ, виявлених контролюючим органом за результатами документальної позапланової виїзної перевірки, проведеної за заявою покупця тягне за собою накладення на платника податку – продавця штрафу в розмірі 170 грн та зобов'язання виправити такі помилки (п. 120-1.3 ПКУ).
Невиконання податкового повідомлення-рішення з попередженням про необхідність виправлення платником податків – продавцем помилок протягом 10 календарних днів, наступних за днем його отримання, – тягне за собою накладення на платника штрафу, який залежить від порушення строку реєстрації ПН (див. Таблицю 13).
Таблиця 13
Штрафи за порушення строку виконання ППР із зобов’язанням виправити помилки
Кількість днів порушення реєстрації ПН після отримання ППР | Розмір штрафу |
у разі невиправлення помилок протягом 15 календарних днів | 10% суми ПДВ, зазначеної в такій ПН |
у разі невиправлення помилок від 16 до 30 календарних днів | 20% суми ПДВ, зазначеної в такій ПН |
у разі невиправлення помилок від 31 до 60 календарних днів | 30% суми ПДВ, зазначеної в такій ПН |
у разі невиправлення помилок від 61 до 90 календарних днів | 40% суми ПДВ, зазначеної в такій ПН |
у разі невиправлення помилок від 91 до 120 календарних днів | 50% суми ПДВ, зазначеної в такій ПН |
у разі невиправлення помилок від 121 до 150 календарних днів | 60% суми ПДВ, зазначеної в такій ПН |
у разі невиправлення помилок від 151 до 180 календарних днів | 70% суми ПДВ, зазначеної в такій ПН |
у разі невиправлення помилок після спливу 181 календарного дня | 100% суми ПДВ, зазначеної в такій ПН |
Несвоєчасне подання або неподання декларації
Неподання або несвоєчасне подання Декларації тягне за собою штраф у розмірі 340 грн за кожне таке неподання чи несвоєчасне подання (п. 120.1 ПКУ).
Ті самі дії, вчиненні платником податків, до якого протягом року застосовували штраф за таке порушення, тягнуть за собою штраф у розмірі 1020 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання (п. 120.1 ПКУ).
Несвоєчасна сплата ПДВ
Розмір штрафу за несвоєчасну сплату податку визначає ст. 124 ПКУ. Так, відповідно до п. 124.1 ПКУ у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, такого платника податків притягують до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 5% погашеної суми податкового боргу;
- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу.
Якщо ДПС вважатиме порушення строку сплати податку умисним, то може застосувати штраф у розмірі 25% від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов’язання (п. 124.2 ПКУ).
Якщо умисне порушення буде повторне протягом 1095 днів або якщо прострочення сплати грошового зобов’язання становить більше 90 календарних днів, то застосують штраф у розмірі 50% від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов’язання.
Заниження суми податку, завищення суми бюджетного відшкодування, виявлене органом ДПС
У разі самостійного визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми ПДВ платника податків застосовують штраф у розмірі 10% суми визначеного податкового зобов’язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Якщо порушення кваліфікують як умисне, то на платника накладуть штраф у розмірі 25% суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Якщо умисне порушення скоєне повторно протягом 1095 днів, тоді загрожує штраф у розмірі 50% суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Віра ЛИСНЯК, консультант з питань оподаткування та бухгалтерського обліку
Статті за темою:
Обов’язкова реєстрація платником ПДВ
Анулювання реєстрації платником ПДВ: підстави та процедура
Як позбутися ризикового статусу платника ПДВ
Продаж активів нижче собівартості: ризики донарахування ПДВ
Річний перерахунок ПДВ: що врахувати
Відшкодування ПДВ: як перевіряють
Переплата ПДВ: коли виникає і як повернути
Аналіз типових помилок під час обліку ПДВ зовнішньоекономічної діяльності
Податкова декларація з ПДВ із додатками: інструкція заповнення
Виправлення помилок з ПДВ: правила подання уточнюючого розрахунку
Реєстрація ПН та РК – 2025: строки, штрафи
Зведена компенсуюча податкова накладна з типом причини «13»: заповнення та зразок
Режим експортного забезпечення ПДВ: оформлення ПН, РК та відображення у декларації з ПДВ
Шаблони та зразки документів:
Податкова декларація з податку на додану вартість з додатками
Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість
Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до ПН