Податкова декларація з ПДВ із додатками: інструкція заповнення

Номер рядка

Пояснення

Рядок 01

«Податкова декларація з податку на додану вартість». Вказують тип Декларації. В одному з двох рядків ставлять позначку «Х»:

1. у рядку 011 «Звітна», якщо подають поточну (звітну) Декларацію;
2. рядку 012 «Звітна нова», якщо за звітний період подають нову Декларацію замість попередньої до закінчення строку подання ПДВ-звітності за цей період. У Декларації з типом «Звітна нова» можна виправити помилки, яких припустились в раніше поданій Декларації, але тільки до закінчення строку її подання

Рядок 02

«Звітний (податковий) період». Зазначають рік і місяць звітного періоду

Рядок 03

«Платник». Зазначають для:

1. юросіб та постійних представництв нерезидентів – повне найменування згідно з реєстраційними документами;
2. фізосіб-підприємців – прізвище, ім’я, по батькові (за наявності);
3. уповноважених платників в межах договорів про спільну діяльність, договорів про управління майном, угод про розподіл продукції – повну назву, дату та номер такого договору або угоди (п. 8–10 розд. I Порядку №21)

Рядок 031

«Податковий номер платника податку або серія та / або номер паспорта». Зазначають:

1. юрособи та постійні представництва нерезидентів, які є відокремленими представництвами нерезидентів і пройшли держреєстрацію, – 8-значний код відповідно до ЄДРПОУ;
2. постійні представництва нерезидентів, згадані в абзаці другому пп. 14.1.193 ПКУ – 9-значний реєстраційний (обліковий) номер;
3. ФОПи – 10-значний реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (ідентифікаційний номер фізособи). Фізособи, які через свої релігійні переконання відмовилися від отримання реєстраційного номера, повідомили про це податковий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта, – паспортні дані (серія та / або номер);
4. уповноважені платники в межах договорів про спільну діяльність, договорів про управління майном, угод про розподіл продукції – 9-значний реєстраційний (обліковий) номер уповноваженої особи договору про спільну діяльність на території України без створення юрособи, управителя майном, інвестора (оператора) угоди про розподіл продукції, який така особа отримала під час взяття на окремий облік відповідного договору (п. 2.3, 2.4, 3.5, 4.5–4.7 Порядку, затвердженого наказом Мінфіну від 09.12.2011 №1588)

Рядок 04

«Індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість». Вказують ІПН платника ПДВ згідно з Реєстром платників ПДВ. ІПН може бути (п. 1.6 Положення, затвердженого наказом Мінфіну від 14.11.2014 №1130):

1. 12-значним – для юросіб;
2. 10-значним – для ФОП (збігається з РНОКПП фізособи, а в тих, хто відмовився від отримання реєстраційного номера, містить номер паспорта);
3. 9-значним – для осіб, відповідальних за нарахування та сплату ПДВ під час виконання договорів про спільну діяльність, договорів про управління майном, угод про розподіл продукції (збігається з реєстраційним (обліковим) номером уповноваженої особи, отриманим ним під час узяття на облік відповідного договору);
4. 12-значним – для постійних представництв нерезидентів, які є відокремленими представництвами нерезидентів, пройшли держреєстрацію та мають код ЄДРПОУ;
5. 9-значним – для постійних представництв нерезидентів, які згадані в абзаці другому пп. 14.1.193 ПКУ, та створені з присвоєнням реєстраційного (облікового) номера та / або були зареєстровані платниками ПДВ до набуття чинності Положенням №1130 і на дату ПДВ-реєстрації не мали коду ЄДРПОУ

Рядок 05

«Податкова адреса». Вказують:

1. для ФОП – місце проживання, за яким така особа стає на облік як платник податків у ДПС;
2. для юросіб – місцезнаходження, зазначене в ЄДР.

Адресу наводять у загальновстановленому порядку із зазначенням:

1. вулиці;
2. номеру будинку;
3. номеру офісу;
4. населеного пункту (місто, селище, село і т. п.);
5. району в області (якщо є);
6. області;
7. поштового індексу (обов’язковий).

На замітку! Можна користуватися загальноприйнятими скороченнями: «вул.», «буд.» та ін. Не буде помилкою, якщо особа, яка живе в місті, поділеному на райони, додатково вкаже у своїй адресі район міста. На практиці під час написання адреси рекомендуємо орієнтуватися на виписку або витяг з ЄДР.

Крім того, у цьому полі наводять інформацію про телефон, факс, електронну адресу (e-mail) платника, а також податковий орган, до якого подаємо Декларацію.

Також зазначають назву податкового органу, до якого подаємо Декларацію

Розділ І Податкові зобов’язання

У рядках розділу I Декларації відображають:

1. у колонці А – обсяги постачань без урахування ПДВ;
2. у колонці Б – сума ПДВ (п. 5 розд. III Порядку №21).

А за операціями, які оподатковують ПДВ за ставкою 0%, звільняють від оподаткування ПДВ або які не є об’єктом оподаткування, заповнюють тільки колонку А

Рядок 1 (1.1, 1.2, 1.3)

Операції на митній території України, що оподатковуються за та ставками 20%, 7% і 14% відповідно, крім ввезення товарів на митну територію України.

У цих рядках постачальник відображає операції постачання товарів і послуг. Які операції відносяться до операцій постачання товарів (послуг) зазначено у пп. 14.1.191, 14.1.185 ПКУ. Також нагадаємо, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції з постачання товарів (послуг) якщо місцем їх постачання є митна територія України (п. 185.1 ПКУ). Місце постачання товарів (послуг) визначають відповідно до ст. 186 ПКУ.

Зокрема, у рядках 1.1, 1.2, 1.3 (залежно від застосовуваної ставки) відображають:

1. постачання товарів (послуг) на митній території України як платникам, так і неплатникам ПДВ;
2. передання матеріальних і нематеріальних активів як вкладу до статутного капіталу юрособи-резидента або повернення підприємством такого вкладу своїм засновникам у майновій формі;
3. постачання послуг нерезиденту, якщо місцем постачання згідно з п. 186.2 або 186.4 ПКУ є територія України;
4. передачу лізингоотримувачеві і повернення лізингодавцеві матеріальних активів за договорами фінансового лізингу;
5. постачання за договорами фінлізингу товарів, які раніше були повернені лізингоотримувачем – неплатником ПДВ у зв’язку з невиконанням умов укладеного з ним договору фінлізингу, де базою оподаткування є додатна різниця між ціною продажу і ціною придбання таких товарів (п. 189.5 ПКУ);
6. донарахування податкових зобов’язань до бази оподаткування у випадках, коли договірна ціна товарів (послуг) менша за базу оподаткування визначену п. 188.1 ПКУ;
7. постачання поворотної тари у випадку, якщо вона не була повернена платникові податків – продавцеві у строк більше 12 календарних місяців (п. 189.2 ПКУ);
8. передачу товару позичальникові та повернення товару кредиторові в рамках договору товарної позики згідно зі ст. 1046 Цивільного кодексу України;
9. нарахування процентів за договорами товарного кредиту (товарної позики, розстрочки) (п. 187.3 ПКУ);
10. постачання товарів (послуг) у рамках посередницьких договорів без переходу права власності на такі товари (послуги) (п. 189.4 ПКУ);
11. постачання послуг з комісійної торгівлі товарами, що були у використанні, прийнятими на комісію в осіб, які не є платниками ПДВ, без переходу права власності на такі товари до платника, який здійснює комісійну торгівлю, за якими базою оподаткування є комісійна винагорода (п. 189.3 ПКУ);
12. ліквідацію ОЗ платника за його власним бажанням, відповідно до абзацу першого п. 189.9 ПКУ.

У разі формування суми податкових зобов’язань за звітний (податковий) період на підставі податкових накладних (далі – ПН), не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних на дату подання Декларації, відомості про такі податкові накладні зазначають у таблиці 1.1 (Д1)

Рядок 2

Операції з вивезення товарів за межі митної території України, має наступні підрядки:

2.1 – вказують обсяги операцій з вивезення товарів за межі митної території України, що оподатковують за нульовою ставкою відповідно до вимог пп. 195.1.1 ПКУ. Тобто це вивезення товарів у таких митних режимах, як:

1. експорт (гл. 15 Митного кодексу України, далі – МКУ);
2. реекспорт відповідно до п. 3, 5 ч. 1 ст. 86 МКУ;
3. безмитна торгівля (гл. 22 МКУ);
4. вільна економічна зона (гл. 21 МКУ).

Нагадаємо, що до операцій з постачання товарів на митній території України, які звільнені від обкладення ПДВ згідно з нормами ПКУ, у разі їх експорту застосовують ставку 0% (п. 195.2 ПКУ). Тобто їх експорт відображають у рядку 2.1 Декларації.

Рядок 2.2 – вказують обсяги операцій з вивезення товарів за межі митної території України, які звільнені від оподаткування.

Звільнені від обкладення ПДВ операцій з експорту окремих товарів прямо передбачено нормами згідно з розділ. V, підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ і міжнародними договорами (угодами) (пп. 3 п. 3 розд. V Порядку №21). Зокрема, це такі операції, як:

1. реекспорт товарів, крім операцій, що здійснюють згідно з п. 3, 5 ч. 1 ст. 86 МКУ (п. 206.5 ПКУ);
2. експорт культурних цінностей (п. 210.7 ПКУ);
3. тимчасово, до 01.01.2027, – експорт відходів і лому чорних і кольорових металів, а також паперу і картону для утилізації (макулатури і відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТЗЕД (п. 23 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ).

Рядок 2.3 – операції з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту товарів, до яких застосовано режим експортного забезпечення (далі – окремих видів товарів):

1. 2.3.1 – вказують обсяги операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, що оподатковуються за ставкою 0% відповідно до вимог пп. «а» пп. 97.2 підрозд. 2 розд. XX ПКУ. Тобто, коли ПН складають із типом причини «22» – Складена на операції з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів. Якщо ПН складають одразу на ставку 0%;
2. 2.3.2 – зазначають дані операцій з вивезення у режимі експортного забезпечення окремих видів товарів, що оподатковують за ставкою 20% відповідно до вимог пп. «б» пп. 97.2 підрозд. 2 розд. XX ПКУ на підставі ПН із типом причини «22»;
3. 2.3.3 – зазначають дані операцій з вивезення у режимі експортного забезпечення окремих видів товарів, що оподатковують за ставкою 14% відповідно до вимог пп. «б» п. 97.2 підрозд. 2 розд. XX ПКУ на підставі ПН із типом причини «22»

Рядок 3

Інші операції, що оподатковуються за нульовою ставкою.

У цьому рядку наводять дані про постачання товарів (послуг), які оподатковують ПДВ за ставкою 0% згідно з пп. 195.1.2, 195.1.3, п. 211.1 ПКУ

Рядок 4

Нараховано податкових зобов'язань відповідно до п. 198.5, 199.1 ПКУ за операціями, що оподатковуються за ставками 20% (рядок 4.1), 7% (рядок 4.2), 14% (рядок 4.3).

У зазначених рядках відображають нарахування податкових зобов’язань за придбаннями товарів (послуг), необоротних активів з ПДВ, які використовують у:

1. звільнених від ПДВ операціях (повністю або частково);
2. операціях, що не є об’єктом оподаткування (повністю або частково);
3. негосподарській діяльності платника ПДВ;
4. операціях із передання в межах балансу платника ПДВ товарів для невиробничого використання і переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих;

Також у цих рядках відображають нарахування податкових зобов’язань згідно з п. 187.4 ПКУ у разі анулювання ПДВ-реєстрації.

У рядках 4.1.1, 4.2.1, 4.3.1 відображають коригування компенсуючих і розподільчих ПЗ, нарахованих за ставкою 20%, 7%, 14% відповідно. У тому числі коригування за підсумками річного перерахунку ПДВ у Декларації за останній звітний період року (період зняття з обліку ПДВ-платника) їх заповнюють платники, що здійснюють одночасно оподатковувані й неоподатковувані операції (п. 199.4 ПКУ)

Рядок 5

Операції, що не є об'єктом оподаткування, операції з постачання послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначено відповідно до п. 186.2, 186.3 ПКУ за межами митної території України, операції, які звільнені від оподаткування.

Тут відображають усі операції, що:

1. не є об’єктом оподаткування (ст. 196 ПКУ). Але тільки ті з них, які підпадають під визначення операції з постачання товарів послуг (з пп. 14.1.185 і 14.1.191 ПКУ). Наприклад, обсяги операцій з передачі майна на відповідальне зберігання або в операційну оренду або операції з виплати зарплати у рядку 5 Декларації не відображають, адже у цьому випадку не відбувається операція з постачання (переходу права власності);
2. постачання послуг місце постачання яких визначено за межами України (пп. 186.2, 186.3, 186.3-1 ПКУ);
3. звільнені від оподаткування на підставі ст. 197, підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, та згідно з міжнародними договорами.

Рядок 5.1 – цей рядок спеціально введений для контролю за правильністю розрахунку сум ПДВ, не сплачених до бюджету у зв’язку з наявністю податкових пільг. У ньому з підсумку рядку 5 вибирають тільки ті операції, які звільнені від оподаткування ПДВ.

При цьому в рядку 5.1 зазначають обсяги операцій з огляду на коригування з рядку 5.1.1 Декларації.

Рядок 5.1.1 – показують коригування обсягів операцій, що відображають у рядку 5.1 (пп. 6 п. 3 розд. V Порядку №21). При цьому значення рядку 5.1.1 може бути як додатним, так і від’ємним (залежно від підсумкової суми коригувань)

Рядок 6

Тут вказують послуги, отримані від нерезидента, місце постачання яких визначено на митній території України.

У рядках 6.1 та 6.2 Декларації відображають операції придбання послуг нерезидента, що оподатковують ПДВ за ставками 20% та 7% відповідно, за умови, що місцем такого постачання є територія України згідно з п. 186.2, 186.3 ПКУ.

Нагадаємо, що податкові зобов’язання за такими операціями виникають на дату першої події та їх нарахування має супроводжуватися оформленням ПН (п. 187.8, 190.2, 208.2 ПКУ)

Також у рядках 6.1, 6.2 зазначають і коригування сум компенсації за такими операціями згідно зі ст. 192 ПКУ.

На замітку! Значення рядків 6.1 та 6.2 може бути як додатним, так і від’ємним (зі знаком «–»), якщо сума коригування раніше нарахованих податкових зобов’язань у бік зменшення перевищить суму нарахування податкових зобов’язань і збільшуючих коригувань поточного періоду

Рядок 7

Коригування обсягів постачання та податкових зобов’язань, що проводяться на підставі ст. 192 ПКУ (повернення товарів / передоплат, зміна суми компенсації, перегляд цін).

Збільшення суми податкових зобов’язань відображають у періоді складання розрахунку коригування (далі – РК) незалежно від того, зареєстрований такий РК чи ні (пп. 192.1.2 ПКУ).

Зменшення суми податкових зобов’язань відображають у періоді реєстрації РК в ЄРПН (пп. 192.1.1 ПКУ). При цьому якщо зменшуючий РК зареєстровано:

1. своєчасно – зменшення податкових зобов’язань відображають у періоді складання РК;
2. несвоєчасно – зменшення суми податкових зобов’язань відображають у періоді реєстрації РК.

Якщо на підставі РК обсяги постачання товарів / послуг і сума ПЗ платника не змінилися, то рядок 7.1 не заповнюють (ЗІР, категорія 101.24).

Не відображають у рядку 7.1 коригування:

1. обсягів постачання звільнених операцій. Такі коригування відображають у рядку 5.1.1;
2. компенсуючих і розподільчих податкових зобов’язань, нарахованих згідно з пп. 198.5, 199.1 і 199.4 ПКУ. Їм місце в рядках 4.1.1, 4.2.1 або 4.3.1 Декларації;
3. податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг від нерезидента з місцем постачання на митній території України. Їх показують у рядках 6.1 або 6.2 Декларації;
4. податкових зобов’язань за операціями з вивезення окремих видів товарів у режимі експортного забезпечення. Їх наводять у рядках 7.2.1, 7.2.2 та 7.2.3.

Рядок 7.2.1 – зазначають коригування обсягів постачання за операціями, що оподатковуються за ставкою 0%.

Рядок 7.2.3 – коригування обсягів постачання та податкових зобов’язань за операціями, що оподатковують за ставкою 20%.

Рядок 7.3.3 – коригування обсягів постачання та постачання та податкових зобов’язань за операціями, що оподатковують за ставкою 14%

Рядок 8

вказують суму збільшення податкових зобов’язань, що виникають у зв’язку з нецільовим використанням товарів, ввезених на митну територію України у пільговому режимі згідно зі ст. 197, підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, міжнародними договорами (пп. 8 п. 3 розд. V Порядку №21).

Податкові зобов’язання збільшують на суму ПДВ, яка мала бути сплачена за зазначеними операціями в момент увезення таких товарів. Саме цю суму ПДВ і відображають у рядку 8. При цьому ПН за такою операцією не складають (ЗІР, категорія 101.24)

Рядок 9

Заповнюють тільки колонку Б. У ній відображають підсумкову суму податкових зобов’язань звітного періоду (з урахуванням коригувань), розраховану за формулою:

сума значень рядків (1.1 + 1.2 + 1.3 + 2.3.2 + 2.3.3 + 4.1 + 4.1.1 (-/+) + 4.2 + 4.2.1 (-/+) + 4.3 + 4.3.1 (-/+) + 6.1 (-/+) + 6.2 (-/+) + 7.1 (-/+) + 7.2.2 (-/+) + 7.2.3 (-/+) + 8) колонки Б.

Увага! Якщо сума ПДВ, зазначена у цьому рядку, перевищує показник ∑НаклВид за звітний період, то різниця формує показник ∑Перевищ

Розділ ІІ Податковий кредит

У цьому розділі відображають операції із придбання товарів/послуг і сума ПДВ, що відносять до складу податкового кредиту.

При цьому за операціями, які оподатковують ПДВ за ставкою 0%, звільняють від оподаткування або які не є об’єктом оподаткування, заповнюють тільки колонку А

Рядок 10

Відображають усі придбання на митній території України, як з ПДВ, так і без ПДВ незалежно від:

1. їх призначення: для оподатковуваних операцій / неоподатковуваних / негосподарської діяльності (п. 198.3 ПКУ);
2. статусу продавця: платник ПДВ чи ні.

Платник ПДВ може відображати податковий кредит у рядках 10.1 – 10.3 на підставі:

1) належно оформленої ПН, зареєстрованої у ЄРПН (п. 201.10 ПКУ). При цьому, якщо ПН зареєстрована своєчасно, її можна включити до Декларації в періоді складання. Якщо ж ПН зареєстрована несвоєчасно – то не раніше періоду її реєстрації. Відобразити податковий кредит на підставі зареєстровано в ЄРПН накладної платник ПДВ може протягом 365 к. д. із дня її оформлення;

2) замінників ПН, до яких віднесено:

1. фіскальні чеки на суму (без ПДВ) не більше 200 грн на день;
2. рахунки, які виставляють за надані послуги, вартість яких визначають за показниками приладів.
3. транспортні квитки, готельні рахунки (п. 201.11 ПКУ).

Рядок 10.1 – відображають операції з придбання із ПДВ за ставкою 20%.

Рядок 10.2 – відображають придбання товарів за укороченою 7% ставкою. Йдеться про придбання:

1. лікарських засобів та медичних виробів згідно з пп. «в» п. 193.1 ПКУ;
2. операцій із постачання послуг у сфері культури та мистецтва (ЗІР, категорія 101.08, пп. «в» п. 193.1 ПКУ);
3. послуг із тимчасового розміщування (проживання), що надають готелі і подібні засоби тимчасового розміщування (клас 55.10 група 55 КВЕД ДК 009:2010), (пп. «в» п. 193.1 ПКУ).

Рядок 10.3 – відображають придбання сільгосппродукції, яку оподатковують ПДВ за ставкою 14% (пп. «г» п. 193.1 ПКУ).

Ідеться про придбання пшениці і суміші пшениці та жита (меслин) (1001), ячменю (1003), кукурудзи (1005), соєвих бобів (1201), насіння свіріпи або ріпаку (1205) та соняшнику (1206 00).

Рядок 10.4 – вказують обсяги придбання товарів / послуг:

1. за ставкою ПДВ 0%;
2. без ПДВ, тобто придбані у неплатників ПДВ або ті, що звільнені від оподаткування (ст. 197, підрозд. 2 розд. XX ПКУ; за міжнародними договорами), не є об’єктом оподаткування (ст. 196 ПКУ).

Зокрема, у рядку 10.4 відображають послуги банку з розрахунково-касового обслуговування, які не є об’єктом оподаткування (пп. 196.1.5 ПКУ), роялті, що виплачують грошима або цінними паперами (пп. 196.1.7 ПКУ)

Рядок 11

Ввезені на митну територію України товари, необоротні активи, а саме:

1. імпорт товарів / необоротних активів (далі – НА), у тому числі реімпорт, згідно з п. 3 ч. 2 ст. 78 МКУ (ЗІР, категорія 101.24) та ввезених на митну територію України товарів у разі їх безоплатного отримання (ЗІР, категорія 101.13) на підставі належно оформленої митної декларації. Податковий кредит на підставі митної декларації слід відображати в періоді виникнення на нього права, переносити на інші періоди не можна;
2. розстрочення сплати ПДВ при ввезенні товарів / основних засобів у митному режимі імпорту (ЗІР, категорія 101.24). Відображають ці суми у тому звітному періоді, в якому відбувається сплата (погашення) розстрочених сум податкових зобов’язань з ПДВ, на підставі митних декларацій (аркушів коригування), оформлених відповідно до встановлених вимог;
3. коригування податкового кредиту (з «+» або «-») у разі зміни після митного оформлення митної вартості. Коригування відбувається на дату набуття чинності рішенням суду або на дату прийняття відповідного рішення митним органом. Підставою для коригування є аркуш коригування до митної декларації (ЗІР, категорія 101.24)

Рядок 11.1 – відображають імпорт товарів, які обкладаються ПДВ за ставкою 20%.

Рядок 11.2 – відображають імпорт товарів, які обкладаються ПДВ за ставкою 7%.

Рядок 11.3 – відображають імпорт сільгосппродукції, що обкладається за ставкою 14%.

Рядок 11.4 – зазначають дані про ввезення в Україну (імпорт) товарів та необоротних активів, операції з ввезення яких звільняють від ПДВ, або які не є об’єктом оподаткування.

Ідеться про операції з:

1. імпорту товарів незалежно від обраного митного режиму, митною вартістю до 150 євро, а також імпорту товарів у міжнародних поштових відправленнях або в одному вантажі експрес-перевізника від одного відправника у міжнародних експрес-відправленнях, сумарна митна вартість яких не перевищує 150 євро, на адресу одного одержувача – юрособи або ФОП, згідно до пп. 196.1.16, 196.1.17 ПКУ;
2. імпорту товарів оборонного призначення, які звільнені від ПДВ відповідно до п. 32 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ;
3. імпорту товарів перелічених у п. 9-36 розділу ХХІ МКУ, які звільнені від ПДВ згідно з п. 87-1 підрозд. 2 розд. XX ПКУ;
4. комплектуючих для виробництва та / або ремонту безпілотних систем, машин механізованого розмінування, засобів протидії технічним розвідкам, які використовуються у власній виробничій діяльності та / або для ремонту згаданих активів, що звільнені від ПДВ при ввезені відповідно до п. 95 підрозд. 2 розд. XX ПКУ

Рядок 12

Відображають операції ввезення в Україну товарів, під час митного оформлення яких сплату ПДВ відстрочили шляхом видання податкового векселя відповідно до підрозд. 3 розд. XX ПКУ. Цей рядок заповнюють у звітному (податковому) періоді, у якому податкові векселі погасили (п. 7 підрозд. 3 розд. XX ПКУ).

Підставою для відображення податкового кредиту є погашений податковий вексель

Рядок 13

Рядок призначений для відображення податкового кредиту за послугами від нерезидента, місце постачання яких розташоване на митній території України відповідно до ст. 186 ПКУ.

Підставою для відображення податкового кредиту є ПН із типом причини «14» та умовним ІПН «500000000000», зареєстрована у ЄРПН (п. 198.2 ПКУ).

Нагадаємо, таку ПН складає отримувач послуг нерезидента під час нарахування податкових зобов’язань і відображає в рядку 6 Декларації. Податковий кредит за такою ПН відображають в одному періоді разом із податковими зобов’язаннями, якщо ПН зареєстрували вчасно. У разі несвоєчасної реєстрації ПН податковий кредит відображають у періоді реєстрації цієї ПН.

Також у цьому рядку відображають й коригування податкового кредиту за такими послугами (пп. 1 п. 4 розд. V Порядку №21). Підставою для відображення коригування є РК до ПН із типом причини «14».

Рядок 13.1 – вказують обсяги послуг, отриманих на територій України від нерезидента, а також коригування податкового кредиту за такими операціями, що оподатковують за ставкою 20%.

Рядок 13.2 – вказують обсяги послуг, отриманих на територій України від нерезидента, а також коригування податкового кредиту за такими операціями, що оподатковують за ставкою 7%

Рядок 14

Відображають коригування податкового кредиту, що проводять на підставі РК згідно з п. 192.1 ПКУ, тобто в разі:

1. зміни суми компенсації вартості товарів (послуг);
2. повернення товарів / передоплат.

Підставою для коригування податкового кредиту є РК. При цьому відповідно до пп. 192.1.1, 192.1.2 ПКУ:

1. зменшити податковий кредит покупець повинен у періоді проведення коригування (тобто складання РК) незалежно від періоду реєстрації РК. Зменшувальний РК реєструється покупцем;
2. збільшити податковий кредит покупець може тільки на підставі зареєстрованого РК. Збільшувальний РК реєструє постачальник

Важливо! Коригування обсягів придбань без ПДВ, а також за ставкою 0% у Декларації не відображають

Рядок 15

Відображають коригування ПК у бік зменшення, що проводять згідно з пп. 192.1.1 ПКУ у разі повернення товарів / передоплат, зміні суми компенсації, перегляді цін тільки у випадку, коли відсутній зареєстрований РК на зменшення. Тобто у ситуації, коли внаслідок коригування відбулося зменшення податкового кредиту, а продавець не склав та/або не надіслав покупцю РК на зменшення, або зменшувальний РК був заблокований.

Оскільки заповнюють рядок 15 тільки у разі коригування ПК у бік зменшення, то показник рядка 15 може бути тільки із знаком «-»

Рядок 16

Наводять суму від’ємного значення ПДВ, яку включають до податкового кредиту поточного звітного періоду. У рядках 16.1-16.3 заповнюють тільки колонку Б. Показник цього рядка формують за рахунок:

1. від’ємного значення ПДВ попереднього звітного періоду;
2. коригувань податкового кредиту в разі самостійного виправлення помилок;
3. коригувань податкового кредиту за результатами податкової перевірки.

Рядок 16.1 – переносять значення рядка 21 Декларації за попередній звітний (податковий) період.

Рядок 16.2 – вказують суми збільшення/зменшення залишку від’ємного значення за результатами УР, поданих протягом звітного (податкового) періоду. Тобто, коли виправлення помилки вплинуло на показник рядка 21 Декларації попереднього звітного періоду (як у бік зменшення, так і в бік збільшення). Отже, до рядка 16.2 (із «+» або «–») переносять дані граф 6 рядка 21 УР, поданих у такому звітному періоді (п. 5 розд. VI Порядку №21).

Рядок 16.3 – зазначають суму збільшення / зменшення від’ємного значення, узгоджена за результатами перевірки контролюючого органу, у звітному (податковому) періоді, на який припадає день узгодження податкового повідомлення-рішення (далі – ППР).

У цьому випадку платникові ПДВ направляють ППР за формами:

1. «В3» – у разі відмови від бюджетного відшкодування. У періоді отримання такого ППР слід заповнити рядок 16.3 зі знаком «+», оскільки сума від’ємного значення, не прийнята до бюджетного відшкодування, збільшить від’ємне значення поточного періоду, за який подають Декларацію;
2. «В4» – якщо за результатами перевірки виявлено завищення від’ємного значення. У періоді отримання такого ППР необхідно заповнити ряд. 16.3 зі знаком «–». (ЗІР, категорія 101.24).

Сума бюджетного відшкодування, заявлена і невідшкодована за Декларацією, на яку складено ППР за формою «В1» (тобто за результатами перевірки зменшили суму бюджетного відшкодування), зменшується в інтегрованій картці платника, але не підлягає відображенню в декларації (ЗІР, категорія 101.24).

Також у цьому рядку показують суму податкового зобов’язання, отриманого правонаступником від реорганізованого підприємства (п. 198.7 ПКУ)

Рядок 17

Значення цього рядка розраховують за формулою:

(сума значень рядків (10.1 + 10.2 + 10.3 + 11.1 + 11.2 + 11.3 + 12 + 13.1 (-/+) + 13.2 (-/+) + 14 (-/+) + 15 (-) + 16 (-/+) колонки Б))

Розділ ІІІ Розрахунки за звітний період

У цьому розділі Декларації відображають суму ПДВ до сплати або суму від’ємного значення, яка може бути заявлена до бюджетного відшкодування (далі – БВ) або включена до податкового кредиту наступного звітного періоду

Рядок 18

Зазначають додатну різницю між рядком 9 (сума податкових зобов’язань) і рядком 17 (сума податкового кредиту). Ця сума підлягає сплаті до бюджету через електронний рахунок у системі електронного адміністрування.

Якщо в розділі ІІІ Декларації заповнено рядок 18, інші його рядки не заповнюють

Рядок 19

Відображають від’ємну різницю між рядками 9 і 17. Тобто цей рядок заповнюють, коли сума податкового кредиту перевищує суму податкових зобов’язань. Показник цього рядка наводять у Декларації без знака «–».

Рядок 19.1 – сума від’ємного значення, розрахована як різниця між показником ряд. 19 і лімітом реєстрації на момент подання декларації (дані зі службового поля ряд. 19.1).

Увага! Показник рядка 19.1 не може брати участі в розрахунку суми бюджетного відшкодування (п. 200.4 ПКУ), але може бути включений до податкового кредиту наступного звітного періоду (тобто в рядку 21).

Якщо ж від’ємне значення рядка 19 менше або дорівнює ліміту реєстрації, тоді рядок 19.1 не заповнюють, а показник із рядка 19 відразу переносять до рядка 20 (пп. 2 п. 5 розд. V Порядку №21).

Службове поле рядка 19.1 – довідково зазначають величину ліміту реєстрації на дату подання Декларації

Рядок 20

Зазначають суму від’ємного значення у межах ліміту реєстрації. При цьому якщо:

1. рядок 19 ≤ ліміту реєстрації – то рядок 20 = рядку 19;
2. рядок 19 > ліміту реєстрації – то рядок 20 = рядку 19 - рядок 19.1.

Сума від’ємного значення із рядка 20 спочатку направляють у рахунок погашення податкового боргу з ПДВ (за його наявності — рядок 20.1). А решту суми від’ємного значення платник ПДВ може (п. 200.4 ПКУ):

1. заявити до БВ (ряд. 20.2): на поточний рахунок або на платіжний рахунок, відкритий у небанківського надавача платіжних послуг (ряд. 20.2.1), та/або в рахунок погашення зобов’язань / боргу з інших платежів, що сплачуються до держбюджету (ряд. 20.2.2),
2. та / або зарахувати до складу податкового кредиту наступного періоду (ряд. 20.3).

Рядок 20.1 – заповнюють, якщо сума від’ємного значення буде спрямована платником ПДВ на погашення податкового боргу (у т. ч. відстроченого або розстроченого) (пп. «а» п. 200.4 ПКУ).

Слід врахувати, що зазначена у цьому рядку сума зменшує ліміт реєстрації. Тому сума, що заявляють у рахунок погашення боргу, не може перевищувати ліміт реєстрації на дату подання Декларації.

Податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов’язання, яка не була сплачена платником податків у встановлений ПКУ строк, а також сума непогашеної пені, яка була нарахована в порядку, визначеному ПКУ (пп. 14.1.175 ПКУ).

Установлена черговість погашення податкового боргу за рахунок від’ємного значення відповідно до п. 2 підрозд. 8 розд. IV Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Мінфіну від 12.01.2021 №5.

Так, суми з рядка 20.1 зараховують у погашення:

1. у першу чергу – податкового зобов’язання;
2. другу – штрафу;
3. останню – пені (за наявності).

В інтегрованій картці платника ці зарахування відображаються саме в такому порядку.

Рядок 20.2 – зазначають загальну суму, заявлену платником ПДВ до БВ.

Рядок 20.2.1 – вказують суму БВ, яку платник ПДВ хоче отримати коштами на свій поточний рахунок у банку.

Рядок 20.2.2 – наводять суму БВ, яку платник ПДВ хоче зарахувати у рахунок сплати грошових зобов’язань / погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачують до держбюджету (пп. «и» п. 87.1, пп. «б» п. 200.4 ПКУ).

На замітку! Сплатити за рахунок БВ можна тільки ті податки та збори, що спрямовані повністю до Держбюджету і не розподіляються між Держбюджетом та місцевими бюджетами, наприклад акцизний податок, рентна плата за користування радіочастотним ресурсом. А от зарахувати БВ у рахунок розподілюваних платежів таких як податок на прибуток, ПДФО не можна (ІПК ДПСУ від 17.03.2023 №569/ІПК/99-00-04-02-03-06, від 12.12.2019 №1859/6/99-00-04-02-03-15/ІПК).

Рядок 20.3 – зазначають залишок від’ємного значення, що переходить до складу податкового кредиту наступного звітного періоду. Показник рядка розраховують за формулою: рядок 20 – рядок 20.1 – рядок 20.2.

Якщо податкового боргу немає і не заявлено БВ, то до рядка 20.3 переносять значення з рядка 20

Рядок 21

Сума від’ємного значення, яку розраховують за формулою: ряд. 19.1 + ряд. 20.3. Значення рядка. 21 має відповідати значенню графи 10 «Усього» таблиці 1 додатка 2.

Сума із цього рядка переносять до рядка 16.1 Декларації наступного звітного періоду

Відмітки

Після розділу ІІІ Декларації є спеціальні поля, у яких потрібно проставити позначки «Х» у разі:

1. подання Декларації за останній звітний (податковий) період у випадку анулювання реєстрації платником ПДВ;
2. застосування касового методу обліку ПДВ. Відмітку проставляють у разі застосування касового методу відповідно до п. 187.1, 187.10, та п. 44 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ. Однак її не заповнюють платники податку, що здійснюють постачання товарів / послуг з оплатою за бюджетні кошти відповідно до п. 187.7 ПКУ. Таке ж роз'яснення навели і податківці

Таблиця «Відмітка про подання до декларації»

Проставляють позначка «Х»:

1. щодо додатків, які подають разом з Декларацією;
2. якщо разом з Декларацією подають митні декларації у паперовій формі;
3. у разі подання разом з Декларацією доповнень (пояснень) у паперовій формі. Якщо платник податків вважає, що форма податкової декларації, збільшує або зменшує його податкові зобов'язання, всупереч нормам ПКУ (п. 46.4 ПКУ)

Під виноскою «Збільшено / зменшено залишок від'ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу на підставі податкового повідомлення-рішення та / або уточнюючих розрахунків»

Заповнюють табличку у разі, якщо у Декларації заповнили рядки 16.2, 16.3, де зазначають:

1. дані УР (дата, реєстраційний номер з квитанції про подання УР, звітний період, що уточняють, сума з відповідним знаком) – у разі заповнення рядка 16.2;
2. дані ППР – у разі заповнення рядка 16.3

Номер рядка

Пояснення

Розділ І. Податкові зобов’язання

Розділ I містить три таблиці: 1.1, 1.2, 1.3. У таблицях 1.1 та 1.2 надавайте інформацію винятково за ПН та збільшувальним РК, які не зареєстрували в ЄРПН на дату подання Декларації, зобов’язання за якими відобразили у рядках 1.1, 1.2, 1.3, 4.1, 4.1.1, 4.2, 4.2.1, 4.3, 4.3.1, 6.1, 6.2, 7.1 такої звітної декларації.

Увага! Зареєстровані ПН та зареєстровані збільшувальні РК на дату подання декларації в таблицях 1.1 та 1.2 додатка Д1 не відображайте

Таблиця 1.1

У Таблиці 1.1 відображайте ПН, не зареєстровані на дату подання декларації, незалежно від причини (недостатність ліміту чи зупинення реєстрації).

Сенс відображення таких ПН у таблиці 1.1 полягає у тому, що відповідно до п. 200^{1.9 ПКУ} за рахунок ПН, які не зареєстровані в ЄРПН, але відображені в декларації, зменшується реєстраційний ліміт, завдяки якому формується показник ∑Перевищ формули СЕА ПДВ. Якщо платник ПДВ відобразить у таблиці 1.1 додатку 1 незареєстровані ПН, то вони мають бути зареєстровані в ЄРПН не за рахунок основного ліміту реєстрації, а за рахунок показника ∑Перевищ. Щоб програма ДПС розуміла, які саме ПН сформували цей показник, для їх розшифрування в додатку 1 призначена Таблиця 1.1

Графа 2

Зазначайте ІПН покупця, або умовний ІПН, якщо складаєте для нарахування зобов’язань відповідно до п. 198.5, 199.1 ПКУ. У разі отримання послуг від нерезидента з місцем їх постачання на території України зазначайте власний ІПН платника ПДВ як отримувача таких послуг

Графи 3 та 4

Зазначайте дату і номер ПН, що не зареєстрована в ЄРПН

Графа 5

Ставте позначку «+» у разі здійснення операцій відповідно до п. 198.5, 199.1 ПКУ

Графа 6

Зазначайте обсяг операцій без ПДВ

Графи 7, 8, 9

Зазначайте суму ПДВ за ставками 20%, 7%, 14% відповідно

Також таблиця 1.1 передбачає окремі підсумки по графам 6-9 для рядків 1.1, 1.2, 1.3, 4.1, 4.2, 4.3 декларації і по графам 6-8 для рядків 6.1 та 6.2 декларації

Таблиця 1.2

У Таблиці 1.2 показуйте РК, оформлені на збільшення податкових зобов’язань у зв’язку зі зміною суми компенсації вартості товарів (послуг) і не зареєстровані в ЄРПН на дату подання Декларації

Графа 2

Зазначайте ІПН покупця, або умовний ІПН, якщо складаєте для нарахування зобов’язань відповідно до п. 198.5, 199.1 ПКУ. У разі отримання послуг від нерезидента з місцем їх постачання на території України зазначайте власний ІПН платника ПДВ як отримувача таких послуг

Графи 3 та 4

Зазначайте дату і номер РК, що не зареєстрована в ЄРПН

Графа 5

Ставте позначку «+» у разі здійснення операцій відповідно до п. 198.5, 199.1 ПКУ

Графа 6

Зазначайте обсяг операцій без ПДВ

Графи 7, 8, 9

Зазначайте суму ПДВ за ставками 20%, 7%, 14% відповідно

Підсумкові рядки таблиці 1.2

Складаються з трьох частин. У них окремо наводьте коригування, які відображаєте в декларації:

1. у рядках 7, 4.1.1, 4.2.1, 4.3.1 – коригування податкових зобов’язань до звичайних ПН та коригування до зведених ПН з умовним ІПН «600000000000», складених згідно з п. 198.5 ПКУ;
2. рядках 6.1, 6.2 – коригування до ПН з умовним ІПН «500000000000», які склали під час отримання послуг від нерезидента з місцем їх постачання в Україні та які оподатковують ПДВ за ставками 20% та 7%;
3. рядках 4.1.1, 4.2.1, 4.3.1 – коригування податкових зобов’язань у зв’язку з перерахунком відповідно до ст. 199 ПКУ

Таблиця 1.3

У цій таблиці відображайте коригування податкових зобов’язань за операціями з вивезення окремих видів товарів у митному режимі експортного забезпечення. Розшифровуйте у таблиці РК, складені на підставі пп. «б» та «в» п. 97.4 підрозд. 2 розд. XX ПКУ після завершення митного оформлення вивезення товару (РК РЕЗ 2 та РК РЕЗ 3). Тобто у разі заповнення рядків 7.2.2 та/або 7.2.3 Декларації

Графи 2, 3

Зазначайте дату і номер РК

Графа 4

Зазначайте ознаку:

1 – у разі коригування податкових зобов'язань на підставі пп. «б» пп. 97.4 підрозд 2 розд. XX ПКУ (РК РЕЗ 2). Тобто у разі приведення показників ПН у відповідність з даними митної декларації (далі - МД) без зміни ставки ПДВ. Зазначимо, що у більшості випадків такий РК складається на зменшення суми операції, вказаної у ПН. Разом з тим, в окремих випадках, РК РЕЗ 2 може бути складений на збільшення суми операції, вказаної у ПН, зокрема, у разі зміни курсу валют, внаслідок чого відбулося збільшення вартості експортованого товару в гривневому еквіваленті (роз'яснення ДПС);

2 – у разі коригування податкових зобов'язань на підставі пп. «в» п. 97.4 підрозд. 2 розділу XX ПКУ (РК РЕЗ 3). Тобто у разі зміни ставки ПДВ з 20% або 14% на 0% та, відповідно, нарахованої суми податку після завершення розрахунків за експортною операцією

Графи 5, 6

Зазначайте дату і номер ПН, до якої оформлюєте РК

Графи 7, 8

Зазначайте місяць та рік звітного (податкового) періоду, у якому відобразили операцію з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів

Графа 9

Зазначайте коригування обсягів постачання (без ПДВ). Причому цю графу заповнюйте тільки у разі оформлення РК РЕЗ 2. А от у разі коригування податкових зобов'язань на підставі пп. «в» п. 97.4 підрозд. 2 розд. XX ПКУ, тобто оформлення РК РЕЗ 3 після завершення розрахунків за відповідною операцією з експорту окремих видів товарів, графу 9 не заповнюйте

Графи 10, 11

Зазначайте суму коригування ПДВ залежно від ставки оподаткування з відповідним знаком

Розділ ІІ Податковий кредит

У цьому розділі розшифровуйте податковий кредит та його коригування.

На замітку! Придбання без ПДВ, або ставкою 0% і коригування таких придбань у таблицях 2.1, 2.2 не відображайте

Таблиця 2.1

Розшифровуєте податковий кредит, відображений у рядках 10.1, 10.2, 10.3 Декларації

Графа 2

Зазначайте ІПН постачальника, у тому числі у разі придбання товарів (послуг) на підставі замінників ПН (касових чеків, рахунків, квитків тощо) (ЗІР, 101.24)

Графа 3

Зазначайте період складання (місяць, рік) ПН або іншого документа, за яким відображаєте податковий кредит. Наприклад, 12 2024

Графа 4

Ставте позначку «+» у разі, якщо суми ПДВ включаєте до складу податкового кредиту за касовим методом відповідно до п. 187.10 ПКУ. У разі застосування касового методу на підставі інших норм ПКУ (п. 187.1, 187.7, п. 44 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ) позначку «+» не проставляйте

Графа 5

Ставте позначку «+», якщо вхідна ПН пов’язана з придбанням (будівництвом, спорудженням, створенням) необоротних активів

Графа 6

Зазначайте обсяг придбання без ПДВ у гривнях з копійками

Графи 7, 8, 9

Зазначайте суму ПДВ, включену до складу податкового кредиту, залежно від ставки ПДВ – 20%, 7%, 14% відповідно

Графа 10

Загальну суму ПДВ

Підсумковий рядок

Зазначайте загальний обсяг придбання товарів (послуг) і суму ПДВ (окремо за ставками 20%, 7% і 14% та усього), з нього:

1. обсяги придбань (спорудження, будівництва) об’єктів ОЗ та суми ПДВ. Також, на думку податківців, у таблиці 2.1 слід відображати й обсяги придбання з ПДВ товарів/послуг, пов’язаних з ремонтом та поліпшенням необоротних активів (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція) (ЗІР, 101.24);
2. обсяги придбань, за якими податковий кредит відображаєте за касовим методом відповідно до п. 187.1 ПКУ.

Увага! Підсумкові рядки заповнюйте у гривнях без копійок

Таблиця 2.2

Розшифровуйте коригування податкового кредиту з рядків 13.1, 13.2, 14 та 15 Декларації

Графа 2

Зазначайте ІПН постачальника, що оформив РК

Графа 3.1

Зазначайте період (місяць, рік) складання ПН, яку коригуєте

Графа 3.2

Ставте позначку «+», якщо коригуєте податковий кредит, що виник внаслідок придбання (будівництвом, спорудженням, створенням) необоротних активів. Також це відноситься і до коригувань, пов’язаних із ремонтом та поліпшенням необоротних активів

Графа 3.3

Зазначайте період складання РК, на підставі якого коригуєте податковий кредит у рядку 14 декларації

Графа 3.4

Зазначайте період складання іншого документа (зокрема, бухдовідки), на підставі якого провели коригування податкового кредиту у бік зменшення ПК за відсутності зареєстрованого РК. Таке коригування відображають у рядку 15 декларації

Графа 4

Зазначайте коригування з відповідним знаком «+» або «−» обсягів придбання

Графи 5, 6, 7

Зазначайте коригування з відповідним знаком «+» або «−» суми ПДВ за операціями придбання, що оподатковують за ставкою 20%, 7%, 14% відповідно

Графа 8

Зазначайте загальну суму ПДВ.

На замітку! Графи 4-8 заповнюйте у гривнях з копійками

Підсумковий рядок

Зазначайте загальний обсяг коригувань обсягів придбань і суму ПДВ (окремо за ставками 20%, 7% і 14% та усього) та окремо підсумок коригувань:

1. що переносите до рядка 14 декларації;
2. що переносите до рядка 15 декларації;
3. придбань (будівництва, спорудження, створення) необоротних активів та ремонтів та поліпшень;
4. що переносите до рядків 13.1, 13.2 декларації

Номер рядка

Пояснення

Таблиця 1

Призначення Таблиці 1 додатку 2 (Д2) до Декларації – розшифровка інформації про від’ємне значення (у цілому) – рядка 19 декларації за звітний період

Графи 2, 3

Зазначайте звітний (податковий) період, у якому виникло від'ємне значення у формати місяць, рік. Заповнюйте у хронологічному порядку виникнення сум від’ємного значення починаючи від найстарішого до найсвіжішого

Графа 4

Вказуйте ІПН постачальника або умовний ІПН. Тут зазначайте:

1. ІПН постачальників за рахунок придбань у яких виникло від’ємне значення;
2. власний ІПН платника ПДВ, якщо від’ємне значення виникало за рахунок ввезення товарів на митну територію України або у результаті коригування податкових зобов’язань у бік зменшення (лист ДПСУ від 28.10.2024 № 29885/7/99-00-21-03-02-07);
3. умовний ІПН «500000000000», якщо від’ємне значення виникло у разі отримання від нерезидента послуг, місце постачання яких визначено на митній території України;
4. умовний ІПН «300000000000» – у разі виникнення від’ємного значення за рахунок коригування податкових зобов’язань на підставі пп. «в» пп. 97.4 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ. Таке коригування здійснюйте у разі провадження режиму експортного забезпечення (далі – РЕЗ);
5. умовний ІПН «900000000000» — якщо у складі від’ємного значення є залишки сум помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань з ПДВ станом на 01.07.2015, на яку відповідно до пп. 3 пункту 34 підрозділу 2 розділу XX ПКУ збільшили ліміт реєстрації. Оскільки періодом виникнення такого від’ємного значення вважається липень 2015 року, у гр. 2 зазначайте «07», а у гр. 3 – «2015». При цьому гр. 5 і 7 таблиці 1 не заповнюйте

Графа 5

У числовому форматі – місяць і рік зазначайте період складання документа (ПН, РК, митної декларації, замінників ПН). Тобто тих документів, що є підставою для відображення у декларації податкового кредиту, і як наслідок – виникнення від’ємного значення

Графа 6

Розшифровуйте суму від’ємного значення у розрізі періодів його виникнення та постачальників.

Важливо! Значення рядка «Усього» графи 6 таблиці 1 Д2 має дорівнювати рядку 19 декларації

Графа 7

Це довідкова графа і її заповнює правонаступник у разі реорганізації (п. 198.7 ПКУ). У ній правонаступник проставляє позначку «+», якщо сума від’ємного значення 3 графи 6 була сформована за рахунок від’ємного значення, отриманого від реорганізованого платника. У такому разі в гр. 4 зазначають ІПН такого реорганізованого платника, а в графах 2, 3 і 5 – період, коли таке від’ємне значення узгоджено ДПС – підтверджено перевіркою, показано в таблиці 3 Д2 і включено до складу податкового кредиту через рядок 16.3 декларації (пп. 5 п. 4 розд. V Порядку, затвердженого наказом Мінфіну від 28.01.2016 № 21)

Графа 8

Зазначайте суму, зараховану у зменшення суми податкового боргу з ПДВ (за наявності).

Нагадаємо, що платник ПДВ має право зарахувати суму від’ємного значення, сформовану за результатами податкової звітності, у зменшення суми податкового боргу, що виник за попередні звітні (податкові) періоди та обліковувався в інтегрованій картці платника станом на перше число місяця, у якому було подано таку декларацію, в частині, що не перевищує суму ліміту реєстрації на момент отримання контролюючим органом податкової декларації. Значення рядка «Усього» графи 8 таблиці 1 додатка Д2 має дорівнювати рядку 20.1 декларації

Графа 9

Зазначайте суму від’ємного значення, яку платник ПДВ декларує до бюджетного відшкодування. Значення рядка «Усього» графи 9 таблиці 1 додатка Д2 має дорівнювати рядку 20.2 декларації

Графа 10

Вкажіть суму від’ємного значення, яку зараховуєте до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, тобто переносите до рядка 16.1 декларації наступного періоду. Значення рядка «Усього» графи 10 таблиці 1 додатку Д2 має дорівнювати рядку 21 декларації.

Увага! Якщо платник не декларує суму від’ємного значення до погашення податкового боргу та/або до бюджетного відшкодування, то значення рядка «Усього» за графами 6 та 10 будуть однакові

Рядок «Сума від'ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200¹.3 статті 200¹ розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, за вирахуванням суми, зарахованої у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість (рядок 20 - рядок 20.1 декларації звітного (податкового) періоду)»

Якщо немає податкового боргу, то до цього рядка перенесіть суму з рядка 20.3

Таблиця 1.1

Ця таблиця призначена для розшифрування суми від’ємного значення, що декларуєте до бюджетного відшкодування. Ідеться про суму з графи 9 таблиці 1 додатку Д2, яка виникла внаслідок коригування податкових зобов’язань за операціями у межах РЕЗ на підставі пп «в» п. 97.4 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ (тобто у разі оформлення РК РЕЗ 3).

Таблицю 1.1 заповнюйте у розрізі:

1. звітних (податкових) періодів, у яких виникло від'ємне значення;
2. сум ПДВ, які фактично сплатили у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України за операціями з придбання з ПДВ, які враховано у зменшення сум податкових зобов'язань, визначених на підставі пп. «б» п. 97.2 підрозд. 2 розд. XX ПКУ

Графа 2

Вкажіть ІПН постачальника або умовний ІПН. Так у разі сплати ПДВ до бюджету безпосередньо декларантом бюджетного відшкодування — зазначають умовний ІПН «300000000000» (задекларовано рядок 18 декларації у відповідному періоді та фактично сплачено)

Графи 3, 4

Вкажіть період у форматі місяць, рік, у якому ПН та/або РК включили до податкового кредиту

Графи 5, 6

Вкажіть період у форматі місяць, рік, у якому від’ємне значення врахували в рахунок погашення податкових зобов'язань або фактично сплатили до Держбюджету

Графа 7

Вкажіть суму ПДВ, що фактично сплатили у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Держбюджету. Значення за графою «Усього» графи 7 має дорівнювати сумі значень рядків графи 9 таблиці 1, в яких у графі 4 зазначили умовний ІПН «300000000000»

Таблиці 2 та 3

Суму від’ємного значення, що підлягає включенню до податкового кредиту наступного звітного періоду платника ПДВ, який реорганізується, переносять до складу податкового кредиту правонаступника (п. 198.7 ПКУ). Саме для такого перенесення й призначені таблиці 2 та 3 додатку Д2, де:

1. реорганізоване підприємство заповнює таблицю 2;
2. правонаступник – таблицю 3.

Порядок передання правонаступникові від’ємного значення та його розмір залежить від виду реорганізації. Так, якщо реорганізація проводиться шляхом:

1. перетворення, злиття, приєднання – від’ємне значення передають правонаступникові повністю (у всій сумі) після підписання передавального акта;
2. поділу, виділу – тоді частково, пропорційно до отриманої правонаступником частки майна згідно з розподільчим балансом

Таблиця 2

Заповнює підприємство, що реорганізується, за останній звітний період. Але за умови, що в ПДВ-декларації заповнено ряд. 21

Графа 2

Вкажіть ІПН підприємства правонаступника

Графа 3

Вкажіть суму від’ємного значення, яка буде передана правонаступникові (або правонаступникам) відповідно до частки, зазначеної в передавальному акті або розподільчому балансі

Графи 4, 5

Вкажіть дату і номер передавального акта або розподільчого балансу

Таблиця 3

Підприємство-правонаступник заповнює тільки після підтвердження суми від’ємного значення податковою перевіркою так

Графа 2

Вкажіть ІПН підприємства, що реорганізується

Графа 3

Вкажіть суму від’ємного значення, яка передану (розподілену) у зв’язку з реорганізацією

Графа 4

Вкажіть звітний період, у якому підприємство, що реорганізується, подало заяву про передання від’ємного значення правонаступникові

Графа 5

Вкажіть суму від’ємного значення з графи 3, передану (розподілену) у зв’язку з реорганізацією та підтверджену податковою перевіркою

Графи 6, 7

Вкажіть дату і номер акта, що підтверджує результати податкової перевірки

Номер рядка

Пояснення

Таблиця 1

Графа 2

Зазначають код бюджетної класифікації платежу

Графа 3

Зазначають рахунок платежу в Казначействі

Графа 4

Зазначають суму цифрами. Значення рядка «Усього» графи 4 має дорівнювати значенню рядка 20.2.2 декларації

Таблиця 2

Таблицю 2 у додатку 3 платник ПДВ заповнює, якщо у нього накопичилися на електронному рахунку ПДВ кошти, і він бажає їх повернути на свій поточний рахунок у банку або у небанківського надавача платіжних послуг.

Але є певні умови такого повернення:

1. на дату подання декларації сума коштів на електронному рахунку в СЕА ПДВ має перевищувати суму податкового боргу з ПДВ (за наявності) та суму узгоджених податкових зобов’язань, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до декларації за цей звітний період;
2. сума реєстраційного ліміту має бути не менше за суму, яку платник ПДВ планує повернути з електронного рахунку. Адже повернення таких коштів призводить до зменшення розміру реєстраційного ліміту, а від’ємним він бути не може. Тобто повернути кошти можна тільки у межах ліміту реєстрації на момент подання декларації

Графа 1

Зазначають суму коштів на ПДВ-рахунку на дату подання декларації. Ці дані можна отримати, подавши електронний запит за формою J1302301 й отримавши витяг за формою J1402301. Або можна скористатися даними з Електронного кабінету у розділі «СЕА ПДВ» – «Реєстр операцій»

Графа 2

Зазначають показник рядка 18 поточної декларації, тобто суму узгодженого податкового зобов’язання

Графа 3

Зазначають податковий борг, що виник на момент подання декларації. Якщо такого боргу немає, графа не підлягає заповненню

Графа 4

Зазначають суму, яка підлягає перерахуванню на поточний рахунок платника (гр. 1 – гр. 2 – гр. 3).

Важливо! Якщо гр. 1 < (гр. 2 + гр. 3), платнику ПДВ не повернуть зайві кошти з електронного ПДВ-рахунку

Таблиця 3

У таблиці 3 у додатку Д3 зазначають окремо словами й цифрами суму до повернення (у межах значення гр. 4 таблиці 2) та реквізити поточного рахунку (номер рахунку у форматі IBAN і найменування банку або небанківського надавача платіжних послуг).

Якщо платник ПДВ має податковий борг, то під таблицею 3 він наводить цифрами суму, яку хоче перерахувати до бюджету в погашення такого боргу. При цьому така сума не має перевищувати показник графи 3 таблиці 2

Таблиці 4 та 5

Таблиці 4 і 5 у додатку Д3 до Декларації заповнюють у випадку, коли слід передати правонаступникові (правонаступникам) реєстраційний ліміт у разі реорганізації платника ПДВ. Така передача (отримання) реєстраційного ліміту відбувається за правилами, що містить п. 200¹.3 ПКУ. Тобто, якщо відбувається передача ліміту, то у правонаступників він збільшується через показник ΣНакл.

Щоб передати ліміт, потрібно заповнити таблицю 4 чи 5 Д3 до декларації з ПДВ

Таблиця 4

Заповнює платник ПДВ, що реорганізується (у складі декларації за останній звітний період)

Графа 2

Наводиться ІПН правонаступника (якщо реорганізація відбувається шляхом приєднання, злиття, перетворення) або ІПН усіх правонаступників (якщо реорганізація відбувається шляхом виділення)

Графа 3

Зазначають значення ∑Накл, що підлягає включенню до розрахунку показника ∑Накл правонаступника згідно із часткою, указаною в передавальному акті (розподільчому балансі). Тобто якщо правонаступників декілька, то суму ліміту реєстрації розподіляють між ними пропорційно до часток переданого їм за розподільчим балансом майна

Графи 4, 5

Зазначають дату і номер передавального акта (розподільчого балансу). Перед таблицею 4 словами і цифрами наводять суму реєстраційного ліміту (∑Накл), яка переноситься до податкового кредиту правонаступника.

Після того як суму реєстраційного ліміту, зазначену підприємством, що реорганізується, у таблиці 4 Д3 підтвердить позапланова документальна перевірка органом ДПС, правонаступник може разом із декларацією подати Д3 із заповненою таблицею 5. На підставі цього додатку йому збільшать реєстраційній ліміт (∑Накл) у формулі СЕА ПДВ

Таблиця 5

Заповнює правонаступник реорганізованої юрособи, але тільки після підтвердження суми ліміту податковим органом (п. 9 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою КМУ від 16.10.2014 №569)

Графа 2

Зазначають ІПН реорганізованого платника податків

Графа 3

Вказують значення ∑Накл на момент анулювання держреєстрації реорганізованого платника. Це значення має відповідати сумі, заявленій реорганізованою особою в таблиці 4 Д3 до декларації за останній звітний період, у частині, переданій правонаступнику

Графа 4

Зазначають реєстраційну суму (∑Накл), підтверджену документальною перевіркою, проведеною податковим органом

Графи 5, 6

Зазначають дату і номер акта або довідки, оформлених за результатами перевірки

Номер рядка

Пояснення

Таблиця 1

Таблицю 1 в додатку Д4 до Декларації заповнюють платники ПДВ, які:

1. здійснюють постачання товарів (послуг), що не є об’єктом обкладення ПДВ згідно зі ст. 196 Податкового кодексу України (далі – ПКУ);
2. надають послуги, місце постачання яких визначено за межами митної території України згідно з п. 186.2 і 186.3 ПКУ.

У рядку 5 декларації, а отже, і в таблиці 1 додатка 4, слід відображати операції з вивезення товарів вартістю в еквіваленті до 150 євро (не є об’єктом оподаткування відповідно до пп. 196.1.16 ПКУ).

Важливо! У таблиці 1 розшифровують показник рядка 5 декларації у частині операцій постачання, що не є об’єктом оподаткування ПДВ

Таблицю 1 заповнюють у розрізі операцій. Тобто окремо зазначають операції, що не є об’єктом оподаткування ПДВ на підставі ст. 196 ПКУ, і операції з постачання послуг нерезидентом з місцем їх постачання за межами України. При цьому обсяг операцій постачання за гр. 4 вказують загальною сумою за звітний період без розшифровки в розрізі контрагентів за такою операцією. Тобто, якщо у платника ПДВ за період було декілька операцій у межах однієї норми ПКУ незалежно від кількості контрагентів за такими операціями, обсяг постачання наводять узагальнено в одному рядку

Графа 2

Зазначають назву операції, яка відповідає операціям, переліченим у п. 196.1, 186.2 і 186.3 ПКУ

Графа 3

Зазначають норму ПКУ (підпункт, пункт, статтю), на підставі якої операцію відносять до такої, що не є об’єктом оподаткування ПДВ або за якою місце постачання послуги визначають за межами митної території України

Графа 4

Зазначають обсяг постачання

Таблиця 2

Таблиця 2 в додатку Д4 до декларації з ПДВ підлягає заповненню, якщо у звітному періоді платники ПДВ здійснюють операції, звільнені від оподаткування ПДВ згідно зі ст. 197, підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, умовами міжнародних договорів. Тут розраховують суму пільги, тобто суму ПДВ, яку не сплатив платник до бюджету у зв’язку з отриманням податкової пільги.

Увага! У Таблиці 2 розшифровують рядок 5.1 декларації за звітний період з урахуванням коригувань за рядком 5.1.1, якщо вони мали місце.

Несплачені до держбюджету суми ПДВ, наведені у розділі V¹ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну від 28.01.2016 №21 (далі – Порядок №21), розраховують за формулою:

∑ПП = Vпост. зв х 20% – (Vприд. з ПДВ 20% + Vприд. з ПДВ 7% + Vприд. з ПДВ 0%/зв + Vприд. з ПДВ 14%) х 20%, де

1. Vпост. зв – обсяги постачань на території України товарів (послуг), звільнених від обкладення ПДВ (з ряд. 5.1 розд. I декларації або уточнюючого розрахунку);
2. Vприд. з ПДВ 20% – обсяги операцій із придбання товарів (послуг), необоротних активів (далі – НА) без урахування ПДВ, нарахованого (сплаченого) під час придбання таких товарів (послуг), НА, оподатковуваних за ставкою 20%, які використані в операціях, звільнених від оподаткування (згідно з розд. V, підрозд. 2 розд. XX ПКУ, міжнародними договорами (угодами)), на які платник ПДВ нарахував податкові зобов’язання відповідно до п. 198.5 і 199.1 ПКУ;
3. Vприд. з ПДВ 7% – обсяги операцій із придбання товарів (послуг), НА без урахування ПДВ, нарахованого (сплаченого) під час придбання таких товарів (послуг), НА, оподатковуваних за ставкою 7%, які використані в операціях, звільнених від оподаткування (згідно з розд. V, підрозд. 2 розд. XX ПКУ, міжнародними договорами (угодами)), на які платник ПДВ нарахував податкові зобов’язання на підставі п. 198.5 і 199.1 ПКУ;
4. Vприд. з ПДВ 0%/зв – обсяги операцій із придбання товарів (послуг), НА, які звільнені від обкладення ПДВ та / або обкладаються ПДВ за ставкою 0% і використані в операціях, звільнених від оподаткування (згідно з розд. V, підрозд. 2 розд. XX ПКУ, міжнародними договорами (угодами));
5. Vприд. з ПДВ 14% – обсяги операцій із придбання товарів без урахування ПДВ, нарахованого (сплаченого) під час придбання таких товарів, що обкладаються ПДВ за ставкою 14%, які використані в операціях, звільнених від оподаткування, та на які платником податку нараховано податкові зобов’язання відповідно до п. 198.5 та 199.1 ПКУ.

Під час розрахунку суми пільги слід ураховувати, що період використання придбаних товарів (послуг), НА в операціях, що не обкладаються ПДВ, не завжди збігається з періодом їх придбання, а нарахування компенсуючих податкових зобов’язань залежить від напрямку використання активів, що купуються.

Увага! Для заповнення Д4 і розрахунку показника ∑ПП беруть тільки обсяги придбань товарів (послуг), НА, використані в оподатковуваних операціях протягом звітного періоду.

Якщо, наприклад, платник ПДВ отримав передоплату за товари (послуги), постачання яких звільнене від оподаткування ПДВ і при цьому товари (послуги), які використають у таких пільгових операціях, будуть придбані в наступних звітних періодах, то графи 6–9 у таблиці 2 не заповнюють

Графи 2, 3

Зазначають найменування та код податкової пільги на основі Довідника пільг, розміщеного на вебпорталі ДПС та оновлюваного щокварталу. Якщо у Довіднику немає коду пільги, то у гр. 3 проставляють умовний код пільги «99999999». Дані заносять у розрізі пільг – щодо кожної ПДВ-пільги, застосованої платником у звітному періоді, окремим рядком

Графа 4

Зазначають суму ПДВ, несплачену до бюджету у зв’язку з отриманням податкової пільги (ΣПП). Її розраховують за наведеною вище формулою, але під час заповнення таблиці 2 у програмі, наприклад M.E.Doc, такий розрахунок відбувається автоматично. Врахуйте, що за правильного розрахунку сума у графі 4 не може бути від’ємною. Якщо ж таки отримали від’ємне значення, наприклад придбання перевищили постачання, то тоді графу 4 не заповнюють

Графа 5

Зазначають обсяги пільгових постачань на митній території України, здійснених за місяць, окремо щодо кожної пільги, якщо їх декілька. У цій графі слід розшифрувати показник ряд. 5.1 декларації. Тобто показник графи 5 у рядку «Усього», має дорівнювати даним ряд. 5.1 декларації

Графа 6

Зазначають обсяги (без ПДВ) придбань, що оподатковують ПДВ за ставкою 20%, у поточному та попередніх звітних періодах, використаних у звільнених від оподаткування операціях у поточному звітному періоді. Це дані з ряд. 10.1 декларації

Графа 7

Зазначають обсяги (без ПДВ) придбань, що оподатковують ПДВ за ставкою 7%, у поточному та попередніх звітних періодах, використаних у звільнених від оподаткування операціях у поточному звітному періоді. Це дані з ряд. 10.2 декларації

Графа 8

Зазначають обсяги придбань, що оподатковують ПДВ за ставкою 0% і звільнені від обкладення ПДВ, у поточному та попередніх звітних періодах, використаних у звільнених від оподаткування операціях у поточному звітному періоді. Ці дані беруть із рядка 10.4 декларації. Нагадаємо, у ряд. 10.4 декларації відображають операції з придбання товарів (послуг), НА території України, які:

1. оподатковують ПДВ за ставкою 0%;
2. звільнені від оподаткування;
3. придбані без ПДВ у неплатників цього податку.

На замітку! Обсяги операцій із придбання в неплатників ПДВ на території України товарів (послуг), НА, які використовують в операціях, звільнених від оподаткування, у розрахунку показників таблиці 2 не беруть участі. Це випливає з формули, наведеної у розділі V¹ Порядку №21

Графа 9

Зазначають обсяги (без ПДВ) придбань, що оподатковують ПДВ за ставкою 14%, у поточному та попередніх звітних періодах, використаних у звільнених від оподаткування операціях у поточному звітному періоді. Це дані з рядка 10.3 декларації

Таблиця 3

Таблицю 3 в додатку Д4 до Декларації заповнюють тільки ті платники ПДВ, які є підприємствами та організаціями, заснованими громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю (п. 14 розд. III Порядку №21).

Такі підприємства на власний розсуд можуть обирати будь-який режим оподаткування і застосовувати:

1. ПДВ-пільгу за п. 197.6 ПКУ. У такому разі підприємство повинне заповнювати також і таблицю 2 у додатку Д4;

або

1. нульову ставку ПДВ за п. 8 підрозд. 2 розд. ХХ ПК. Щоправда, до 01.01.2025 (ІПК ДПС від 28.11.2019 №1630/6/99-00-07-03-02-15/ІПК).

Незалежно від обраного режиму оподаткування такі підприємства кожен звітний період у таблиці 3 повинні підтверджувати відповідність трьом критеріям, що надають їм право на застосування одного з режимів оподаткування. Тому кожен звітний період у таблиці 3 вони розраховують показники:

1. ЧПІ – має бути не менше ніж 50% від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу підприємства;
2. ФОПІ – має становити не менше ніж 25% суми загальних витрат на оплату праці, що включають до складу витрат;
3. БВТ – має становити не менше ніж 8% продажної ціни товарів, послуг

Таблиця 4

Таблицю 4 у додатку Д4 до Декларації заповнюють платники ПДВ, які є переробними підприємствами і відповідають критеріям, визначеним п. 68 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, у разі здійснення:

1. операцій із ввезення на митну територію України в митному режимі імпорту обладнання і комплектуючих винятково для використання у власній виробничій діяльності;

та / або

1. операцій із постачання товарів власного виробництва, які звільнені від оподаткування ПДВ.

У таблиці 4 додатку Д4 такі підприємства мають підтверджувати відповідність критеріям, визначеним п. 68 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, що дозволяють застосувати пільговий режим оподаткування до цих операцій (п. 14 розд. III Порядку №21). А саме у цій таблиці слід зазначати:

1. питому вагу доходу, отриманого ними від реалізації продукції власного виробництва та продуктів її переробки, у загальній сумі доходу протягом звітного періоду. Щоб виконати цей критерій, розмір питомої ваги має становить понад 90%. Значення цього показника наводять із точністю до двох знаків після коми з округленням за загальновстановленими правилами;
2. позначку «+» у полі «Відмітка про наявність виробничих потужностей, розташованих виключно на території населених пунктів, зазначених у пункті 68 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу»

Номер рядка

Пояснення

Таблиця 1

У Таблиці 1 розраховують частку використання (далі – ЧВ) придбаних товарів (послуг), необоротних активів (далі – НА) у неоподатковуваних ПДВ операціях.

До неоподатковуваних належать операції, які:

1. звільнені від обкладення ПДВ (відповідно до ст. 197, підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, міжнародних договорів);
2. не є об’єктом оподаткування (згідно зі ст. 196 ПКУ або у зв’язку з їх здійсненням за межами України за ст. 186 ПКУ).

Платники ПДВ розподіляють вхідний ПДВ за правилами, визначеними п. 199.1 ПКУ, і подають Д5:

1. в останньому звітному періоді року (разом із декларацією за грудень) або в періоді анулювання ПДВ-реєстрації;
2. у звітному періоді, у якому вперше декларують оподатковувані та неоподатковувані операції, якщо підстави для розподілу ПДВ за ст. 199 ПКУ вперше виникли в поточному році

Графа 4

Тут зазначають обсяг постачань, що оподатковують ПДВ (без урахування ПДВ) за:

1. поточний рік або останній звітний період у разі анулювання реєстрації платника ПДВ – у разі заповнення рядка 1;
2. перший місць звітного періоду року, у якому вперше відбулися неоподатковувані операції постачання, – у разі заповнення рядка 2.

Значення графи 4 – це сума значень рядків 1.1, 1.2, 1.3, 2.1, 2.2, 2.3.1, 2.3.2, 2.3.3, 3, 5, 7.1, 7.2.1, 7.2.2 та 7.2.3 колонки А декларації і всіх уточнюючих розрахунків

Графа 5

Зазначають загальний обсяг усіх постачань (без урахування ПДВ) за:

1. поточний рік або останній звітний період у разі анулювання реєстрації платника ПДВ – у разі заповнення рядка 1;
2. перший місць звітного періоду року, у якому вперше відбулися неоподатковувані операції постачання, – у разі заповнення рядка 2.

Значення графи 5 – це сума значень рядків 1.1, 1.2, 1.3, 2.1, 2.3.1, 2.3.2, 2.3.3, 3, 7.1, 7.2.1, 7.2.2 та 7.2.3 колонки А декларації та всіх уточнюючих розрахунків

Графа 6

Тут розраховують ЧВ в оподатковуваних операціях: колонка 5 × 100% ÷ колонка 4

Графа 7

Тут розраховують ЧВ в неоподатковуваних операціях: (100 - (колонка 5 × 100% ÷ колонка 4)).

Коефіцієнт ЧВ із графи 7 використовують:

1. для нарахування розподільчих податкових зобов’язань протягом року, якщо ЧВ вперше розраховували у звітному періоді такого року;

або

1. для здійснення перерахунку (річного або за останній звітний період у разі ПДВ реєстрації)

Таблиця 2

У Таблиці 2 фактично здійснюють перерахунок ПДВ за рік або за останній місяць у разі анулювання ПДВ-реєстрації. Тобто її заповнюють раз на рік – до Декларації за грудень або за останній звітний період до анулювання реєстрації як платника ПДВ.

Податкові зобов’язання коригують (як у бік зменшення, так і в бік збільшення) шляхом оформлення розрахунку коригування (далі – РК) до кожної зведеної ПН, складеної згідно з п. 199.1 ПК за всі періоди року. А під час анулювання ПДВ-реєстрації – за періоди з початку року і до останнього звітного періоду.

Суми ПДВ у Таблиці 2 заповнюють у гривнях із копійками, а от підсумковий показник («Усього») відображають у гривнях без копійок з округленням за загальними правилами. Підсумки перерахунку (з рядка «Усього») таблиці 2 переносять до рядків 4.1.1, 4.2.1 та / або 4.3.1 декларації за грудень або останній звітний період перед анулюванням

Графи 2, 3

Зазначають обов’язкові реквізити зведеної податкової накладної (у графі 2 – дату складання, у графі 3 – реєстраційний номер), складеної відповідно до п. 199.1 ПКУ та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН). Незалежно від дати реєстрації в ЄРПН зведену податкову накладну відображайте в рядках 4.1, 4.2 та/або 4.3 (залежно від застосованої ставки ПДВ) декларації того звітного періоду, за результатами якого її склали

Графи 4, 5

Зазначають обов’язкові реквізити РК, складеного до зведеної податкової накладної через річний перерахунок ЧВн. РК також зареєструйте в ЄРПН. Хоча в річному перерахунку беруть участь і незареєстровані розрахунки коригування, у т. ч. й зі знаком «-» (ЗІР, категорія 101.24)

Графа 6

Зазначають обсяги постачань, що підлягають коригуванню за ставкою 20%. Значення кожного рядка графи 6 дорівнює значенню рядка IV розділу А табличної частини відповідного РК

Графа 7

Зазначають обсяги постачань, що підлягають коригуванню за ставкою 7%. Значення кожного рядка графи 7 дорівнює значенню рядка IV розділу А табличної частини відповідного РК

Графа 8

Зазначають обсяги постачань, що підлягають коригуванню за ставкою 14%. Значення кожного рядка графи 8 дорівнює значенню рядка IV розділу А табличної частини відповідного РК

Графи 9, 10 і 11

Залежно від ставки (20%, 7%,14% відповідно) тут зазначають суму ПДВ, яка збільшує або зменшує суму податкових зобов’язань. Значення кожного рядка графи 9, 10 і 11 дорівнює значенню рядків II, IIІ і IV розділу А табличної частини відповідного РК.

Увага! Якщо за результатами перерахунку зменшуєте суму компенсувальних ПДВ-зобов’язань, біля показників у графах 6-11 поставте знак «–»

Таблиця 3

Таблицю 3 заповнюють лише ті платники ПДВ, які застосовують одночасно касовий метод податкового обліку (визначений як окремими пунктами ст. 187 ПКУ, так і п. 44 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ) і загальні правила визначення податкових зобов’язань та податкового кредиту, тобто правило «першої події».

Касовий метод обліку ПДВ – це визначення податкових зобов’язань і податкового кредиту за фактом отримання оплати. Факт оплати — отримання коштів на рахунки в банках, органах казначейства, у касу або отримання інших видів компенсацій вартості товарів/послуг (пп. 14.1.266 ПКУ).

При цьому не вважаються касовим методом обліку ПДВ визначення податкових зобов’язань у разі постачання товарів (послуг) з оплатою за рахунок бюджетних коштів (п. 187.7 ПКУ).

Скористаємось роз’ясненням ГУ ДПС в Одеській області щодо заповнення Таблиці 3

Графа 1

Тут зазначають дані графи 13 таблиці за попередній період

Графа 2

Зазначають дані графи 14 таблиці за попередній період

Графи 3, 4

Зазначають обсяг та суми ПДВ по товарам / послугам, придбаним платником ПДВ та оплаченим в податковому (звітному) періоді, за який платник подає Додаток 5 до Декларації. При цьому, суми ПДВ з колонки 4 платник ПДВ включає до податкового кредиту за наявності належно складеної та зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної (далі – ПН)

Графи 5, 6

Зазначають обсяг придбаних товарів / послуг та суми ПДВ, неоплачених у податковому (звітному) періоді, за який подають Д5 до податкової декларації з ПДВ. Зазначені обсяги та суми ПДВ таких товарів / послуг розподіляють далі у графах 7, 8, 9, 10

Графи 7, 8

Зазначають частку обсягу та суми ПДВ неоплачених товарів/послуг (з граф 5 та 6 відповідно), придбаних платником податку для касового методу

Графи 9, 10

Зазначають частку обсягу та суми ПДВ неоплачених товарів/послуг (із граф 5 та 6 відповідно), придбаних платником ПДВ не для касового методу та податковий кредит щодо яких формується за першою з подій. При цьому, суми ПДВ з графи 10 платник ПДВ включає до податкового кредиту за наявності належно складеної та зареєстрованої ПН в ЄРПН

Графи 11, 12

Зазначають оплату із залишку з попереднього(іх) періоду(ів) неоплачених товарів/послуг для касового методу (з граф 1 та 2 відповідно). При цьому, суми ПДВ з графи 12 платник ПДВ включає до податкового кредиту за наявності належно складеної та зареєстрованої ПН в ЄРПН

Графи 13, 14

Вказують залишок неоплачених товарів / послуг для застосування касового методу, що переносять до граф 1 та 2 відповідно таблиці розрахунку за наступний звітний (податковий) період. При цьому:

1. суму обсягу, яку зазначають у графі 13, розраховують за формулою: значення графи 1 – значення графи 11 + значення графи 7;
2. суму ПДВ, яку зазначають у графі 14, розраховують за формулою: значення графи 2 – значення графи 12 + значення графи 8.

Увага! Придбання товарів (послуг), НА тільки для операцій, за якими податкові зобов’язання визначаєте лише за загальним правилом першої події або тільки за касовим методом у таблиці 3 не відображайте

Номер рядка

Пояснення

Графа 2

Зазначте назву одного з документів («податкова накладна» або «розрахунок коригування»), за яким не маєте права відобразити податковий кредит, збільшити суму податкового кредиту або зменшити податкові зобов’язання. Збільшити суму податкового кредиту можна лише після того, як постачальник зареєстрував РК в ЄРПН, а зменшити суму податкових зобов’язань — коли РК зареєстрував в ЄРПН покупець (п. 192.1 ПКУ)

Графи 3, 4

Тут вкажіть назву та ІПН платника ПДВ, на якого скаржитеся. Ним може бути як продавець, так і покупець (якщо він не дотримав граничного строку реєстрації РК на зменшення). Зазначайте повну або скорочену назву юрособи згідно з її статутними документами або повністю прізвище, ім’я, по батькові фізособи

Графи 5, 6

У цих графах проставте дату складання та номер ПН/РК. Якщо не маєте ПН/РК, зазначте дату події, на яку постачальник мав скласти цей документ. Її знайдете у первинних документах. Якщо немає інформації про номер ПН / РК, графу 6 не заповнюйте

Графа 7

Вкажіть обсяг постачання. Зазначайте реальний обсяг постачання товарів чи послуг (без ПДВ). Тобто переносьте дані з первинних документів, що підтверджують факт проведення господарської операції

Графа 8

Вкажіть суму ПДВ. Наведіть реальну суму ПДВ, нараховану на зазначений у графі 7 обсяг поставки:

гр. 8 = гр. 7 × 20% (7% або 14%)

Сума ПДВ у графі 8 може бути як зі знаком «+», так і зі знаком «–» (у разі зменшення обсягу постачання на підставі зменшувального РК)

Графа 9

Тут стисло опишіть вчинені порушення. Наприклад: «Неправильно вказано код товару згідно з УКТЗЕД». Якщо скаргу подаєте через несвоєчасну реєстрацію ПН / РК в ЄРПН, тоді тут наведіть граничний строк їх реєстрації.

За результатами подання покупцем скарги за формою Д6 на постачальника-порушника чекає документальна позапланова перевірка.

Таку перевірку контролюючий орган повинен провести протягом 90 календарних днів із дня отримання скарги на підставі пп. 78.1.9 ПКУ.

Утім, спочатку податковий орган надсилає порушнику письмовий запит із пропозицією виправити помилки. І якщо постачальник не відповість на цей запит, тоді перевірка неминуча. Строк підготовки відповіді на запит – 15 робочих днів із дня отримання запиту. У відповіді платник податків повинен надати пояснення та документально їх підтвердити (пп. 78.1.9 ПКУ)