7 квітня ВРУ розгляне законопроєкти про «вічний» військзбір, онлайн-доходи та посилки (є тексти!)

30 березня, КМУ схвалив пакет із трьох законопроєктів. Вони передбачають зміни до Податкового кодексу України та Закону України «Про банки і банківську діяльність» щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, оподаткування операцій електронної торгівлі, а також продовження сплати військового збору в діючих на сьогодні розмірах.

Як повідомляє нардеп Олексій Гончаренко, то вже 7 квітня на пленарному засіданні у Раді розглядатимуть ці три окремі законопроєкти

Основні положення законопроєктів

1. Міжнародний автоматичний обмін інформацією, що стосується цифрових платформ (директива ЄС про адміністративну співпрацю у сфері оподаткування – DAC7).

1. Законопроєкт №15111 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та Закону України «Про банки і банківську діяльність» щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, та оподаткування таких доходів» (текст вже на ВРУ).

Законопроєкт стосується українських та іноземних компаній, що надають цифрові послуги, які активно працюють на нашому ринку (таких як Bolt, Uklon, Airbnb, Globo, Uber та інші сервіси з надання послуг, продажу товарів, надання в оренду нерухомості чи транспорту тощо).

Зміни передбачають запровадження в Україні міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи відповідно до стандартів ОЕСР та Директиви ЄС DAC7.

Передбачено, що зміни почнуть діяти від початку 2027 року. Це дозволить всім учасникам ринку адаптувати свою діяльність і бізнес-процеси під нові умови.

Ключові зміни:

1. До ПКУ вводиться нова стаття щодо міжнародного автоматичного обміну інформацією;
2. Визначаються ключові поняття (платформа, оператор платформи, підзвітний продавець, виключений продавець тощо) відповідно до стандарту ОЕСР і Директиви DAC 7;
3. Встановлюються обов’язки для операторів платформ:
4. ідентифікувати підзвітних продавців;
5. щорічно подавати звітність до ДПС (до 31 січня);
6. ставати на облік у податкових органах;
7. Визначається перелік звітної діяльності (оренда нерухомості, надання послуг, продаж товарів, оренда транспорту);
8. Запроваджується відповідальність за порушення нових вимог.

Оподаткування доходів фізичних осіб, отриманих через цифрові платформи

Для врегулювання цього питання запропоновано умови оподаткування доходів фізосіб, отриманих через цифрові платформи:

1. Ставка ПДФО – 5% (замість діючої на сьогодні ставки 18%);
2. Податковим агентом виступає оператор платформи (тобто податки сплачуються платформою за фізособу);
3. Встановлюються чіткі критерії для застосування цього режиму для фізосіб:
4. здійснюють діяльність без найманих працівників;
5. не є самозайнятими особами (не ФОПи);
6. використовують окремий рахунок для діяльності;
7. мають річний дохід у межах встановленого ліміту (не може перевищувати 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (приблизно 7,2 мільйонів гривень станом на 01.01.2026);
8. не здійснюють продаж підакцизних товарів;
9. Не потрібно буде сплачувати податки за разові, некомерційні продажі особистих чи побутових речей (якщо дохід від таких продажів не перевищує 2 тисячі євро за рік). Такий підхід є аналогічним до норм, застосованих у ЄС;
10. Не потрібно відкривати окремий банківський рахунок, якщо загальна річна сума доходу від продажу товарів не перевищує 2 тис. євро.

Оподаткування міжнародних посилок (до 150 євро)

1. Законопроєкт №15112 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування операцій електронної торгівлі податком на додану вартість» (текст вже на сайті).

Запровадження оподаткування ПДВ при імпорті товарів, які ввозяться в Україну в поштових та експрес-відправленнях, починаючи з 0 євро.

Згідно з положеннями законопроєкту з 1 січня 2027 року пропонується застосування ПДВ до імпортованих товарів незалежно від їх вартості. Нарахування ПДВ буде здійснюватися автоматично, та включено у ціну ще на етапі купівлі товару на маркетплейсі.

Детальніше про зміни:

1. запровадити спеціальні правила оподаткування дистанційного продажу товарів (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро, з території іншої країни на митну територію України одержувачу – фізичній особі, яка придбала такі товари через електронний інтерфейс;
2. визначити електронні платформи відповідальними за нарахування та сплату ПДВ;
3. передбачити уникнення від подвійного оподаткування та запобігти ухиленню від сплати податків;
4. запровадити звільнення від ПДВ для некомерційних посилок вартістю до 45 євро (за умови, що такі товари надсилаються відправником одержувачу без будь-якої оплати, призначаються для особистого чи сімейного використання одержувачем, їх характеристики і кількість не вказують на те, що вони ввозяться з будь-якою комерційною метою).

Спеціальні правила оподаткування дистанційного продажу товарів передбачатимуть, що оператор електронної платформи (український чи іноземний) одразу при продажі товару включить до його вартості відповідну суму ПДВ і потім перерахує цю суму вже безпосередньо до українського бюджету. Для покупця товару механізм отримання відправлення не зміниться, цей товар буде доставлено логістичним оператором на його адресу. У разі відмови від отримання товару, наприклад через пошкодження в дорозі чи з інших причин, товар буде повертатись відправникові, а кошти, у тому числі і ПДВ, будуть повернуті покупцеві оператором електронної платформи.

Водночас залишаться і чинні на сьогодні механізми, де ПДВ в український бюджет може сплатити безпосередньо одержувач.

Якщо електронна платформа продала товари без ПДВ, логістичний оператор матиме можливість доставити такі товари одержувачу, взяти з нього відповідну суму ПДВ і перерахувати цю суму вже безпосередньо до бюджету.

Методи «відправника» та «одержувача», про які йшлося вище, повністю виключають контакт людини, яка купила товари на електронній платформі, з митницею, проте покладають на операторів електронних платформ і логістичних операторів певне додаткове адміністративне навантаження.

Уряд вже працює з дотичними до цього процесу операторами задля забезпечення впровадження максимально зручного для громадян сервісу.

Продовження сплати військового збору протягом трьох років після скасування воєнного стану для фінансування післявоєнного відновлення

1. Законопроєкт №15110 «Про внесення змін до пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо справляння військового збору» (текст вже на ВРУ).

Передбачено продовження на період протягом трьох років наступних за роком, в якому припинено або скасовано воєнний стан, дії норм щодо обов’язку сплати військового збору у діючих на сьогодні розмірах, які були запроваджені як тимчасові, на період дії воєнного стану на території України, а саме:

1. для фізичних осіб – 5%;
2. для ФОП 1-ї, 2-ї і 4-ї груп єдиного податку – 10% в розрахунку однієї мінімальної заробітної плати на перше число поточного місяця (у 2026 році – 865 грн);
3. для платників 3-ї групи єдиного податку (ФОП та юридичних осіб, крім електронних резидентів (е-резидентів)) – 1% від доходу.

Проєкти законів найближчим часом будуть подані до Верховної Ради України на реєстрацію.

Детальніше про оновлену програму МВФ:

1. Військовий збір 5% – назавжди, ПДВ для ФОП не відкладуть: меморандум підписано!

Джерело: Мінфін

Читати більше:

ФОП 3 групи і ПДВ з 2027: чи включаються пільгові перевезення до ліміту 4 млн і як звітувати

Як не потрапити під ПДВ ФОПу: чи законно ділити оренду між кількома ФОП

ПДВ для ФОП з 2027 року: вимога МВФ, позиція Мінфіну та спротив бізнесу

4 млн грн обороту за 12 місяців: ПДВ-реєстрація стосується ФОПів чи і ТОВ на ЄП

Як правильно рахувати 12 місяців для реєстрації платником ПДВ