Сьогодні говоримо про належну обачність у бізнесі. Регулює питання – стаття 112 ПКУ, за якою законодавець зобов'язав ДПС доводити вину платника, якщо він «діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності».
Якщо податківці не доведуть, що ви мали можливість, проте не вжили достатніх заходів для дотримання правил та норм ПКУ, вас не можуть притягнутий до відповідальності за таке порушення.
Податкова має доводити сукупність обставити, а саме: «нерозумно, недобросовісно та без належної обачності», оскільки законодавець у статті 112 ПКУ вживає сполучник «та». Усі три критерії є оціночними поняттями, зміст яких вивчатиме суд. І добре, якщо вони переконливі, а не навпаки.
Однак якщо дивитися на ситуацію з позиції практики, доводити свою обачність приходиться саме платнику податків. ДПС сформує всі свої бажання у акті податкової перевірки, а платник вже позовній заяві до суду намагається довести протилежне.
Аби не трапилося так, що аргументи потрібно збирати вже до суду, маєте відразу будувати свій бізнес виходячи з цих понять. І повірте, допомогти вам у цій ситуації можете лише самі, не покладайтеся на когось!
Доволі часто ці поняття спрацьовують при виборі контрагента на доброчесність. Це можна зробити за допомогою відкритих баз даних, зокрема, перевірити, чи не відкривалися кримінальні провадження щодо контрагента. Перевірка цієї інформації дозволить підтвердити, що ваше підприємство:
- вжило належних і достатніх заходів для встановлення податкової надійності контрагента;
- правомірно сформувало податковий облік за господарськими операціями з бізнес-партнером.
Тож нехтування обачністю суд може розцінити як недобросовісність. Якщо сторона не перевіряє дані про контрагента, доступні у публічних реєстрах, вона не просто приймає на себе ризик, а й створює ситуацію, де інтереси іншої сторони чи її засновників можуть бути порушені.
Підсумуємо! Виділимо п’ять тез, які ви маєте знати про належну обачність:
- перша – мають бути докази, що платник податків міг перевірити правдивість документів, а також мав достатні підстави, діючи з належною обачністю, для обґрунтованих сумнівів у їх змісті (постанова Верховного Суду від 29.10.2025 у справі №280/1304/20);
- друга − обов`язок доведення вини покладено на контролюючий орган, без виконання якого особу неможливо притягнути до фінансової відповідальності за податкове правопорушення (постанова Верховного Суду від 16.10.2025 у справі № 320/46342/23);
- третя − факт використання первинних документів з недостовірними даними для підтвердження обставин здійснення господарської операції не повинен автоматично вказувати на безпідставність даних податкового обліку (постанова Верховного Суду від 30.09.2025 у справі № 580/1082/22);
- четверта − сумлінним платникам податку необхідно подбати про підготовку доказової бази, яка б підтверджувала прояв належної обачності при виборі контрагента (рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 року у справі № 380/10103/25);
- п’ята − вжиті платником податків заходи є достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що під час вчинення протиправних діянь, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.
Законодавець застосував сполучник «та» між критеріями «достатності» вжитих суб`єктом заходів, а тому вказане положення має тлумачитись як необхідність доведення контролюючим органом наявності всіх трьох ознак в сукупності: нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.
Слід сказати, що вказані критерії є оцінними категоріями, тож виникає потреба подальшого встановлення їх змісту (рішення Київського окружного адміністративного суду від 25.08.2025 року у справі № 320/46227/24)
Тарас ШАРИЙ, експерт з обліку та оподаткування, сертифікований фахівець ACCA DipIFR
Читати більше:
Документальні податкові перевірки
Як ФОП успішно пройти фактичну податкову перевірку
Законні способи відтермінувати / затримати перевірку ДПС
Як проводять та що перевіряють під час фактичної перевірки
Віртуальний мораторій чи реальні перевірки: що чекатиме бізнес?!
Коментарів поки немає
Почніть розмову…