Законні способи відтермінувати / затримати перевірку ДПС

1. Документальна планова перевірка
2. Документальна позапланова перевірка
3. Затримка у проведенні перевірки
4. Оскарження наказу про проведення податкової перевірки при недопуску контролюючого органу (для інформації)

Документальна планова перевірка

Тож, відтермінувати можна лише документальні перевірки:

1. планові

та

1. позапланові.

Для того, щоб їх відтермінувати «законно» потрібно знати нюанси їх проведення

Так, відповідно до ст. 77 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок. План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті ДПС України до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

Забороняється проведення документальної планової перевірки за окремими видами зобов’язань перед бюджетами, крім правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати митних платежів, податків, зборів та єдиного внеску при виплаті (нарахуванні) доходів фізичним особам, податку з доходів фізичних осіб та зобов’язань за бюджетними позиками і кредитами, що гарантовані бюджетними коштами.

Про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом. Тож, проведення документальної планової перевірки за окремими видами зобов’язань є підставою для оскарження як вказаного наказу на проведення перевірки, так і її результатів.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано (вручено) у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із ст. 81 ПКУ. Посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення перевірки за наявності підстав для їх проведення та за умови пред’явлення або надіслання таких документів:

1. направлення на проведення такої перевірки з відповідними реквізитами. Направлення на перевірку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
2. копії наказу про проведення перевірки з відповідними реквізитами. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
3. службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки. У цьому разі варто звернути увагу на реквізити такого посвідчення, оскільки, як показує практика, у зв’язку з періодичною реорганізацією центрального фіскального відомства, посвідчення можуть бути «застарілими», а тому в деяких випадках можна стверджувати про їх відсутність.

Отже, законним способом відтермінувати початок проведення планової документальної перевірки є:

1. детальна та прискіплива перевірка кожного з перелічених документів, кожного слова та кожного розділового знака в них, виявлення недоліків в таких документах, що можна використати як підставу недопущення представників контролюючого органу до перевірки.

Документальна позапланова перевірка

Згідно зі ст. 78 ПКУ позапланова перевірка має свої підстави, відмінні від підстави для планової перевірки (плану). Так, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з підстав, перелічених у п. 78.1. ст. 78 ПКУ, зокрема, але не виключно:

1) отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків:

1. валютного,
2. податкового законодавства,
3. законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та
4. іншого не врегульованого ПКУ законодавства,

контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, за умови якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого ПКУ законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (пп. 78.1.1 ПКУ).

Отже, своєчасне надання відповіді на запит податкового органу може не лише відтермінувати початок документальної позапланової перевірки, а й взагалі створити умову для її уникнення;

2) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (пп. 78.1.4 ПКУ). У цьому разі слід скористатися порадою вище;

3) розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків;

4) платником податків не подано протягом 20 робочих днів після дати складення довідки про проведення електронної перевірки, якою встановлено порушення податкового законодавства, уточнюючий розрахунок для виправлення помилок, виявлених за результатами електронної перевірки, проведеної за заявою платника податків;

5) платником податків не надано для проведення зустрічної звірки інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту. Така перевірка проводиться виключно з питань, зазначених у запиті контролюючого органу;

6) та ін…

Контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені пп. 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8 ПКУ, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків. Отже, «спроба» контролюючого органу здійснити «переперевірку» вже раніше перевіреного питання може бути попереджена (заборонена) з посиланням на пункт 78.2 ст. 78 ПКУ.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із ст. 81 ПКУ, про що вже було зазначено раніше.

Затримка у проведенні перевірки

Затримати можна як початок проведення перевірки, відтермінувати його, так і документальне оформлення її результатів.

Відповідно до ст. 82 ПКУ тривалість планових перевірок не повинна перевищувати 30 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – 10 робочих днів, інших платників податків – 20 робочих днів.

Продовження вказаних строків проведення перевірок можливе за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – не більш як на 5 робочих днів, інших платників податків – не більш як на 10 робочих днів.

Тривалість позапланових перевірок не повинна перевищувати:

1. 15 робочих днів для великих платників податків,
2. щодо суб’єктів малого підприємництва – 5 робочих днів,
3. для фізичних осіб - підприємців, які не мають найманих працівників, за наявності певних умов – 3 робочі дні,
4. інших платників податків – 10 робочих днів.

Продовження цих строків проведення перевірок можливе за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – не більш як на 2 робочих дні, інших платників податків – не більш як на 5 робочих днів.

Підставами для подовження строку перевірки є:

1. заява суб’єкта господарювання (у разі необхідності подання ним документів, які стосуються питань перевірки);
2. змінний режим роботи або підсумований облік робочого часу суб’єкта господарювання та / або його господарських об’єктів.

Окрім подовження строку перевірки затримка в її завершенні може бути спричинена зупиненням перевірки. Так, згідно з п. 82.4 ПКУ проведення документальної планової та позапланової перевірки платника податків, крім платника податків - суб’єкта малого підприємництва, може бути зупинено за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що оформляється наказом, копія якого не пізніше наступного робочого дня вручається платнику податків чи його уповноваженому представнику під розписку або надсилається платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, з подальшим поновленням її проведення на невикористаний строк. Тобто строк проведення перевірки не зникає. Його перебіг призупиняється, і коли підстава такого призупинення усувається, такий строк поновлює свій перебіг.

Зупинення документальної планової, позапланової перевірки перериває перебіг строку проведення перевірки в разі вручення платнику податків або його уповноваженому представнику в порядку, визначеному абзацом першим цього пункту, наказу про зупинення такої перевірки.

При цьому перевірка може бути зупинена на загальний строк, що не перевищує 30 робочих днів, а в разі необхідності проведення експертизи, отримання інформації від іноземних державних органів щодо діяльності платника податків, завершення розгляду судом позовів з питань, пов’язаних з предметом перевірки, відновлення платником податків втрачених документів перевірка може бути зупинена на строк, необхідний для завершення таких процедур.

Так, згідно зі ст. 83 ПКУ для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є, зокрема і наприклад, експертні висновки, надані відповідно до ст. 84 ПКУ та інших законів України. А відповідно до ст. 84 ПКУ експертиза проводиться у разі, коли для вирішення питань, що мають значення для здійснення податкового контролю, необхідні спеціальні знання у галузі науки, мистецтва, техніки, економіки та в інших галузях.

Залучення експерта здійснюється на договірних засадах та за рахунок коштів сторони, що є ініціатором залучення експерта. Ініціатором залучення експерта може як контролюючий орган, так і платник податків. Тож, ініціювання залучення експерта можна використати не лише для обґрунтування своєї позиції платником податків, а й як підставу для зупинення перебігу строку проведення перевірки.

Окрім наведених вище підстав для відтермінування початку чи закінчення перевірки, платник податків може скористатися процедурою відновлення документів, необхідних для проведення перевірки. Так, згідно з п. 44.5. ПКУ у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів обліку платник податків зобов’язаний у п’ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити (із наданням оформлених відповідно до законодавства документів, підтверджуючих настання події, що призвела до такої втрати, пошкодження або дострокового знищення документів) контролюючий орган за місцем обліку.

У такому разі платник податків зобов’язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, наступних за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

У разі надання платником податків у порядку та строки, визначені вище, повідомлення та неможливості проведення перевірки платника податків у зв’язку з втратою, пошкодженням або достроковим знищенням платником податків документів строки проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків, але на строк не більше ніж 120 днів.

Оскарження наказу про проведення податкової перевірки при недопуску контролюючого органу (для інформації)

Деякі платники податків не допускають перевіряючих до перевірки, ризикуючи отримати арешт майна. Зазвичай, оскарження наказу про призначення перевірки в суді допомагало потім зняти цей арешт. Суб’єкти господарювання, одразу після недопуску податківців до перевірки, звертаються до суду з позовом про оскарження наказу про призначення перевірки. Якщо ж і податківці водночас звертаються до суду задля накладення арешту, платник податків надає ухвалу про відкриття провадження у справі щодо незаконності наказу про проведення перевірки.

Однак 23 лютого 2023 року Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду прийняв постанову (справа №640/17091/21), в якій зазначив, що оскарження наказу не є спором про право, тому арешт майна платника податків можливий навіть при оскарженні наказу про перевірку.

Олександр ЄФІМОВ, Старший Партнер Адвокатського об’єднання «Адвокатська фірма «Єфімов, Брожко та партнери», доцент кафедри приватного права Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана, доктор філософії права, член Науково-консультативної ради при Верховному Суді, адвокат, аудитор

Статті на тему:

Недопуск до податкової перевірки: правила та ризики

За які періоди ДПС може перевірити та донарахувати податки

Довідник на тему:

План документальних планових перевірок ДПС на 2025 рік