За які періоди ДПС може перевірити та донарахувати податки

1. Базові строки давності відповідно до ПКУ
2. Зміни в обчисленні строків у зв’язку з надзвичайними подіями
3. Вплив строків на право ДПС проводити перевірки
4. Строки зберігання документів
5. Строки визначення суми грошових зобов'язань та застосування штрафних санкцій

Базові строки давності відповідно до ПКУ

В Податковому кодексі України (далі – ПКУ) відведена ціла ст. 102, що регулює строки давності та їх застосування.

Відповідно вимог цієї статті проведення перевірок та визначення сум грошових зобов’язань платника податків, мають здійснюватися не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня – у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації. А якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання.

Зміни в обчисленні строків у зв’язку з надзвичайними подіями

І саме правила, вказані вище, застосовувалися довгий час і є звичайними. Але незвичайним є те, що відбувається в Україні протягом останніх вже 6 років, тому норми ПКУ законотворці вимушені підлаштовувати під вимоги зовнішніх факторів та обставин. Так:

1. згідно з абз. 11 п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених ст. 102 ПКУ;
2. дію п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ зупинено на період дії воєнного, надзвичайного стану згідно із Законом України від 15.03.2022 №2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану»;
3. відповідно до пп. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, тимчасово, до 01 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених пп. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Отже, відповідно до пп. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ з 18 березня 2020 року по 01 серпня 2023 року час зупинився більшості податкових термінів. Крім:

1. дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування (ПН /РК) до них в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), подання звітності та / або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 та 39 прим. 2, п. 46.2 ПКУ, сплати податків та зборів платниками податків;
2. строків проведення камеральних перевірок, оформлення їх результатів у порядку, визначеному статтею 86 ПКУ, подання скарги на податкове повідомлення-рішення (ППР) за результатами камеральної перевірки, прийняття рішення за результатом її розгляду, нарахування пені;
3. строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок, оформлення їх результатів у порядку, визначеному статтею 86 ПКУ, подання скарги на ППР, рішення про застосування фінансових санкцій за результатами документальної позапланової перевірки або фактичної перевірки та прийняття рішення за результатами їх розгляду, адміністративного арешту майна за результатами документальної позапланової перевірки або фактичної перевірки;
4. строків здійснення заходів з погашення податкового боргу платників податків – суб’єктів господарювання, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов’язки, передбачені ст.ст. 59 – 60, 87-101 ПКУ, та / або визначення грошових зобов’язань згідно із ст. 116 ПКУ;
5. строків подання та розгляду скарг на рішення про відмову у реєстрації ПН / РК в ЄРПН, передбачених пп. 56.23.3 ПКУ.

Вплив строків на право ДПС проводити перевірки

Для перевірок ПДВ, у яких місячний термін подання звітності, провести перевірку показників, що відображені в декларації за березень 2025 року, можна лише після 20 квітня 2025 року.

У разі перевірки платника декларації з податку на прибуток для платників з річним терміном звітування сьогодні ДПС може розпочинати перевірку за 2024 рік, а для платників з квартальним терміном подання декларації з податку на прибуток перевіряти перший квартал ДПС може лише після 12 травня 2025 року. Таким же правилом податківці користуються для обрахунку терміну давності для проведення перевірок.

Розрахунок граничного терміну давності для річної звітності

Розрахунок граничного терміну давності для квартальної звітності

Строки зберігання документів

Наказом від 12.04.2012 №578/5 Міністерства юстиції України затверджено Перелік типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів. Відповідно до вимог вказаного Переліку термін зберігання 5 років встановлено для наступних документів:

1. документи, пов'язані з предметом податкової перевірки, інспектування (ревізії) органу державного фінансового контролю та / або адміністративним чи судовим оскарженням прийнятого за її (його) результатами рішення, зберігаються не менше встановленого мінімального строку та протягом одного року після закінчення передбаченого законом строку для судового оскарження такого рішення. А у разі такого оскарження – протягом одного року з дня набрання законної сили судовим рішенням, яким закінчено розгляд справи. А у разі оскарження такого судового рішення – протягом трьох місяців з дня набрання законної сили остаточним судовим рішенням, подальше оскарження якого неможливе;
2. документи, щодо яких сплинув мінімальний строк зберігання, що стосуються звітних періодів, за які більше не може проводитись податкова перевірка, інспектування (ревізія), підлягають знищенню (крім тих, що можуть бути використані для документального забезпечення процесу відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок збройної агресії російської федерації та тимчасової окупації).

Документи та інформація, на які поширюються вимоги статей 39 і 39-2 ПКУ, зберігаються не менше 7 років.

Строки визначення суми грошових зобов'язань та застосування штрафних санкцій

Відповідно вимог п. 113.1 ПКУ – граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування грошових зобов’язань, визначеним ст. 102 ПКУ.

Період для проведення перевірки та визначення суму грошових зобов’язань платника податків контролюючим органом має відповідати вимогам абзаців першого, другого і четвертого п. 102.1 ПКУ, а саме не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня – у разі проведення перевірки відповідно до ст. 39 і 39 прим. 2, застосування вимог п. 141.4 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання, зокрема, податкової декларації, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання.

Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник вважається вільним від такого грошового зобов’язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та / або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації або уточнюючої декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов’язань в межах поданих уточнень, за такою податковою декларацією протягом 1095 днів (2555 дня – у разі проведення перевірки відповідно до ст.ст. 39 і 39 прим. 2, застосування вимог п. 141.4 ПКУ) з дня подання уточнюючого розрахунку (декларації).

З місцевих податків та / або зборів, за якими передбачено подання річної податкової декларації, контролюючий орган, крім випадків за п. 102.2 ПКУ, має право за результатами перевірки самостійно визначити суму грошових зобов’язань, у разі виявлення ним за результатами перевірки заниження суми визначеного платником податків податкового зобов’язання з цих податків, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати цих податків, визначених відповідними розділами ПКУ.

Як ми встановили раніше, податкові строки були зупинені з 18 березня 2020 року по 01 серпня 2023 року. І така зупинка також впливає на терміни застосування штрафних санкцій.

Контролюючий орган у разі виявлення заниження податкових зобов’язань, за результатами документальної перевірки (планової або позапланової) юридичної особи за період, що перевищує 1095 днів (2555 дня – у разі проведення перевірки відповідно до ст.ст. 39 і 39 прим. 2, застосування вимог п. 141.4 ПКУ), на суму такого заниження за цей період нараховує штрафні (фінансові) санкції відповідно до п. 123.1 ПКУ та пеню згідно зі ст. 129 ПКУ.

Проте у разі сплати платником податків протягом 30 к. дн. з дня, наступного за днем отримання ППР, суми податкового зобов’язання, нарахованого за результатами документальних перевірок, які були відновлені або розпочаті з 01 серпня 2023 року та завершені до дня припинення або скасування воєнного стану на території України штрафні (фінансові) санкції (штрафи), нараховані на суму такого податкового зобов’язання, вважаються скасованими, а пеня не нараховується.

Таке право надано платнику відповідно пп. 69.37 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ. Але оскаржити такі сплачені суми платник податків не може.