Недопуск до податкової перевірки: правила та ризики

1. Законодавчі основи та правила допуску до перевірок
2. Які документі слід оформити у разі недопуску до перевірки?
3. Що загрожує платнику податків у разі безпідставного недопуску до перевірки?
4. Судова практика щодо недопуску до податкових перевірок
5. Висновки

Законодавчі основи та правила допуску до перевірок

Умови та порядок допуску до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок визначені ст. 81 ПКУ.

Так, головна умова допуску до податкової перевірки, це пред’явлення посадовими особами податкового органу наступних документів:

1. Направлення на проведення перевірки. В направленні обов’язково повинні бути вказані наступні відомості:

1. дата видачі;
2. найменування контролюючого органу;
3. реквізити наказу про проведення відповідної перевірки;
4. найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізособи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться;
5. мета та вид перевірки (документальна планова / позапланова або фактична);
6. підстави для проведення перевірки;
7. дата початку та тривалість перевірки;
8. посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку.

Направлення на перевірку має бути підписано керівником (його заступником або уповноваженою особи) контролюючого органу та скріплено печаткою контролюючого органу.

2. Копії наказу на проведення перевірки. У наказі мають бути зазначені такі відомості:

1. дата видачі;
2. найменування контролюючого органу;
3. найменування та реквізити суб’єкта (прізвище, ім’я, по батькові фізособи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці – адреса об’єкта, перевірка якого проводиться;
4. мета та вид перевірки (документальна планова / позапланова або фактична перевірка);
5. підстави для проведення перевірки, визначені ПК;
6. дата початку і тривалість перевірки;
7. період діяльності, який буде перевірятися.

Наказ також, як і направлення на перевірку має бути підписаний керівником податкового органу (його заступником чи уповноваженою особою) та скріплений печаткою.

3. Службових посвідчень осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. Службові посвідчення мають бути належним чином оформлені. Вимоги щодо оформлення та зразки таких посвідчень затверджені наказом ДПС від 14.08.2019 №33 (у редакції наказу ДПС від 14.12.2022 №899).

Непред'явлення цих документів або пред'явлення зазначених документів, які оформлені з порушенням законодавчих вимог, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки, що прямо передбачено п. 81.1 ПКУ.

Отже, вам слід ретельно перевірити кожний з наданих вам документів, та звернути увагу на наступні моменти:

1. чи всі обов’язкові реквізити наведені у кожному з документів;
2. чи нема помилок у зазначенні найменування вашого підприємства (ПІБ фізособи);
3. чи дійсно для проведення перевірки мають місце обставини, які зазначені у якості підстав для проведення перевірки;
4. чи відповідає строк проведення перевірки вимогам ст. 82 ПКУ;
5. чи відповідає вимогам законодавства період, за який буде проводитися перевірка, з урахуванням строків давності, передбачених ст. 102 ПКУ, та з урахування періоду призупинення цих строків на період карантину та військового стану.

Детальніше про період, за який може бути проведена податкова перевірка можна почитати у статті «За які періоди ДПС може перевірити та донарахувати податки».

Крім того, якщо мова йде про допуск до планової перевірки, до її початку повинні бути виконані наступні умови:

1. платник податків має бути включений до плану перевірок (п. 77.1 ПКУ). Перевірити, чи включені ви до плану-графіку перевірок на 2025 рік можна на сайті ДПС за посиланням;
2. про проведення планової перевірки платника податків повинні повідомити за 10 календарних днів до її початку (п. 77.4 ПКУ). Платнику податків повинні надіслати (вручити) у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Після ознайомлення з наданими документами та перевірки їх на відповідність законодавству, платник податків приймає рішення про допуск чи недопуск перевіряльників до проведення перевірки.

Які документі слід оформити у разі недопуску до перевірки?

Якщо після перевірки наданих органом ДПС документів платник податків прийняв рішення не допускати представників податкового органу до перевірки, алгоритм дій буде наступним.

Крок 1. Повідомлення податкового органу про ваше рішення та його причини. На цьому етапі ви повідомляєте представників податкового органу в усній формі.

Крок 2. Складання органом ДПС акту про відмову в допуску до проведення перевірки (п. 81.2 ПКУ). Зразок такого акту наведено у додатку 9 до Методичних рекомендацій, затверджених наказом ДФС від 31.07.2014 №22 (у редакції наказу ДФС 23.03.2018 №398). Акт складається у 2 примірниках, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та / або уповноваженій особі платника податків.

Крок 3. Надання письмових пояснень до складеного акту. Платник податків має право надати свої письмові пояснення до складеного акту (п. 81.2 ПКУ). Це право, а не обов’язок платника податків, але радимо вам не нехтувати цим правом. Пояснення викладаються у довільній формі із зазначенням в них:

1. реквізитів акта, до якого вони подаються;
2. причин відмови від допуску до проведення перевірки;
3. посилань на відповідні норми законодавства, які були порушені податковим органом при призначенні перевірки.

В самому акті платнику податків в розділі «Підпис» слід зазначити, що до акту додаються письмові пояснення.

Що загрожує платнику податків у разі безпідставного недопуску до перевірки?

Якщо платник податків незаконно відмовив у допуску до проведення перевірки, його можуть очікувати наступні наслідки.

1. Адміністративний арешт майна на підставі пп. 94.2.3 ПКУ.

Арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у п. 94.5 ПКУ (п. 94.3 ПКУ). Тобто, при застосуванні арешту майна платник податків буде обмежений щодо реалізації прав власності на майно.

Арешт на майно накладається рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, але обґрунтованість застосування арешту має бути перевірена в судовому порядку протягом 96 годин з моменту його застосування (п. 94.10 ПКУ).

Також слід знати, що арешт коштів на рахунку / електронному гаманці платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду (п. 94.6 ПКУ).

2. Застосування адмінштрафу до посадових осіб підприємства на підставі ст. 188²³ КУпАП.

Ця стаття КУпАП передбачає, що адміністративний штраф застосовується до посадових осіб підприємств за перешкоджання уповноваженим особам податкових органів у проведенні перевірок. Штраф застосовується у розмірі від 8 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, далі – НМДГ (від 136 до 255 грн). А при вчиненні правопорушення повторно протягом року, застосовується штраф в розмірі від 10 до 20 НМДГ (від 170 до 340 грн).

Судова практика щодо недопуску до податкових перевірок

Розглянемо декілька прикладів з судової практики, які стосуються недопуску органів ДПС до проведення перевірок.

1. Якщо підприємство не включено в план-графік перевірок на відповідний рік, призначення планової перевірки є незаконним (Постанова Верховного Суду від 15.01.2025 у справі №460/1953/19).

Податковий орган намагався провести на підприємстві документальну планову перевірку, про що повідомив шляхом направлення рекомендованим листом повідомлення про проведення перевірки та копію наказу.

Але, підприємство не допустило перевіряючих до проведення планової перевірки, а наказ податкового органу про призначення перевірки оскаржило в судовому порядку. Підставою для таких дій підприємства був той факт, що підприємство не було включено в план-графік перевірок на відповідний рік, тому, наказ про проведення планової перевірки було винесено незаконно.

Верховний Суд виніс рішення на користь підприємства та визнав наказ про призначення перевірки незаконним.

2. Незазначення в наказі на перевірку найменування та реквізитів суб’єкта господарювання, який підлягає перевірці, є підставою для визнання такого наказу незаконним (Постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 19.02.2025 у справі №160/22604/24).

У цій справі податковий орган провів у ФОП фактичну перевірку, за результатами якої склав акт про виявлені порушення, на підставі якого виніс податкове повідомлення-рішення (далі – ППР), яким наклав на ФОП штрафні санкції.

ФОП оскаржив ППР в суді. Головними аргументами позовної заяви був факт незаконності проведення цієї перевірки. Так, наказ про проведення перевірки не містив найменування та реквізитів суб`єкта господарювання, який підлягає перевірці. В цьому випадку суд першої інстанції виніс рішення на користь ФОПа та відмінив ППР, яке було винесено на підставі акту перевірки, призначену протиправним наказом. З висновками суду першої інстанції погодився апеляційний суд. В цій постанові можна також знайти посилання на позицію Верховного Суду за аналогічними справами.

Отже, в цьому випадку, хоч перевіряльників було допущено до проведення перевірки, але результати такої перевірки були визнані незаконними. У цій справі суд зробив висновок, що наказ про призначення перевірки, який не містить найменування суб’єкта господарювання, що підлягає перевірці, є незаконним. Отже, варто звертати увагу на зміст таких наказів.

3. Адміністративний арешт не застосовується, якщо перевірку призначено незаконно (Постанова П’ятого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2025 у справі №420/9444/23).

Підприємство не допустило представників податкового органу до проведення фактичної перевірки. Наказ про призначення цієї перевірки підприємство оскаржило в суді. Рішенням окружного адміністративного суду визнано протиправним та скасовано цей наказ (рішення було залишено без змін постановою апеляційного суду).

В свою чергу, з метою забезпечення виконання платником податків його обов`язків щодо допуску посадових осіб податкового органу до проведення перевірки, орган ДПС звернувся до суду для накладення адміністративного арешту на майно платника податків, а саме на кошти, які перебувають на банківських рахунках. Але, суд відмовив в задоволенні цього позову податкового органу, апеляційний суд залишив це рішення без змін.

В постанові апеляційного суду зазначається, що однією з підстав звернення контролюючого органу до суду з відповідним позовом про накладення адмінарешту є відмова платника податків від проведення його документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення. Тобто, арешт коштів на рахунки платника податків може бути накладено лише за наявності законних підстав для проведення його фактичної перевірки та наявності факту недопуску посадових осіб контролюючого органу до проведення такої перевірки.

Отже, платнику податків важливо довести факт незаконності призначення податкової перевірки, що й було зроблено в розглянутому випадку.

Висновки

1. Перед початком будь-якої податкової перевірки платнику податків варто ретельно перевірити документи, надані органом ДПС. Перелік таких документів, та вимоги щодо їх оформлення наведено у ст. 81 ПКУ.
2. Ненадання перевіряльниками зазначених документів, або оформлення цих документів з порушеннями, дає платнику податків право на недопуск до проведення перевірки.
3. Незаконний недопуск до перевірки може стати підставою для застосування до платника податків адміністративного арешту, в тому числі – коштів на банківських рахунках.

Оксана КОВАЛЬЧУК, консультант з юридичних питань

Статті на тему:

За які періоди ДПС може перевірити та донарахувати податки

Довідник на тему:

План документальних планових перевірок ДПС на 2025 рік