Поділ майна подружжя потребує аналізу фактів, завдяки чому можна визначити юридичну долю тієї чи іншої речі.
Яке майно не підлягає поділу?
У власності подружжя може бути майно, яке підлягає поділу. До нього належить все, що чоловік та дружина нажили спільно, навіть якщо один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку.
Разом з тим, у кожного із пари може бути й приватна власність, яка не підлягає розподілу, до неї належить:
- майно, набуте нею, ним до шлюбу, а також за час шлюбу, але на підставі договору дарування, в порядку спадкування, чи за кошти, які належали їй, йому особисто;
- житло або земельна ділянка, набуті нею, ним за час шлюбу внаслідок його приватизації;
- речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть тоді, коли вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя;
- премії, нагороди, які вона, він одержали за особисті заслуги (Суд може визнати за другим з подружжя право на частку цієї премії, нагороди, якщо буде встановлено, що він своїми діями (ведення домашнього господарства, виховання дітей тощо) сприяв її одержанню.);
- кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, котра їй, йому належала, а також як відшкодування завданої їй, йому моральної шкоди;
- виплати, одержані за договорами страхування життя та здоров’я;
- частка майна, в яку були вкладені її, його особисті кошти.
Крім цього, суд може визнати особистою приватною власністю дружини, чоловіка майно, набуте нею, ним за час їхнього окремого проживання у зв’язку з фактичним припиненням шлюбних відносин.
У який спосіб подружжя може поділити майно?
Просто та швидко поділити майно можливо:
за наявності взаємної згоди між подружжям.
Пара вправі в усній формі визначити кому дістануться рухомі речі, проте поділ житлового будинку, квартири, іншого нерухомого майна, а також його виділ має бути прописаний в договорі, який нотаріально посвідчується.
Якщо взаєморозуміння не вдалося досягти у цьому питанні, то вирішення спору переноситься до зали суду.
Частки майна у спільній сумісній власності є рівними, за умови, що інше не визначено домовленістю між парою або шлюбним договором. Також суд може відступити від засад рівності та зменшити частку того із подружжя, хто:
- не дбав про матеріальне забезпечення сім’ї;
- ухилявся від участі в утриманні дитини;
- приховав, знищив чи пошкодив спільне майно або витрачав його на шкоду інтересам сім’ї.
Якщо ж з кимось залишаються проживати неповнолітні діти, а також і повнолітні, які є непрацездатними, а розмір аліментів недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування, то його частка навпаки збільшується.
Варто зазначити, що для захисту своїх майнових прав громадяни мають певний строк – 3 роки. Відлік цього часу починається з моменту, коли один з власників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права на власність.
Чи існує порядок поділу майна?
Інтереси дружини, чоловіка, дитини, а також інші обставини мають важливе значення для суду під час поділу майна, яке ділиться між ними в натурі.
Неподільні речі присуджуються комусь одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. У цьому разі інший має право за власною згодою отримати грошову компенсацію вартості його частки.
Присудження грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідних коштів на депозитний рахунок суду.
Отже, поділ майна після розлучення – це не лише питання емоцій чи особистих амбіцій, а перш за все – чітко врегульована законом процедура, яка враховує інтереси обох сторін та дітей.
Знання своїх прав і вчасне звернення за юридичною допомогою дає змоги уникнути зайвих конфліктів, зберегти майнові інтереси та досягти справедливого вирішення спору, навіть якщо згоди між колишнім подружжям немає.
Джерело: Мін’юст
Читайте більше:
Розлучитися через Дію можна буде вже восени
Повторні свідоцтва та витяги з ДРАЦС – замовляйте знову онлайн в Дії