Сезонна заміна транспортних шин: практика і облік

1. Коли треба міняти шини: температурний режим та законодавчі норми
2. Порядок оформлення заміни шин: документи та процедури
3. Бухгалтерський облік заміни шин: два підходи до списання витрат
4. Варіанти обліку заміни шин на підприємстві
5. Відповідальність за порушення правил використання шин

Коли треба міняти шини: температурний режим та законодавчі норми

Сезонна заміна шин визначається не лише вимогами безпеки, а й технічними нормами їх експлуатації. У чинному законодавстві України немає чітко встановлених строків чи обов’язкових вказівок щодо моменту переходу з літньої гуми на зимову і навпаки. Тому під час такої заміни слід орієнтуватися на технічні характеристики шин та рекомендації заводів-виробників.

Згідно з їхніми порадами, зимову гуму варто встановлювати, коли середньодобова температура знижується до +5–7 °C і така погода тримається щонайменше тиждень.

Відповідно до Правил експлуатації колісних транспортних засобів, затверджених наказом Мінінфраструктури від 26.07.2013 №550 (пп. 11 п. 6, абз. 1 п. 5 додатка 7), зимовий сезон триває:

1. від моменту, коли температура протягом семи днів поспіль нижча за +5 °C, але не пізніше 30 листопада. За такої температури літня гума втрачає еластичність, зчеплення з дорогою погіршується, а гальмівний шлях збільшується;
2. до часу, коли температура сім днів поспіль перевищує +5 °C, але не пізніше 31 березня, адже зимова гума при використанні в теплих температурах швидше зношується і втрачає ефективність.

Саме за таких умов слід переходити на зимові шини. Підставою для цього є наказ керівника установи про підготовку транспорту до зимового сезону.

Згідно з Положенням про технічне обслуговування, затвердженим наказом Мінтрансу від 30.03.1998 №102 (далі – Положення №102):

Технічне обслуговування – це комплекс робіт, спрямованих на підтримання справності чи робочого стану транспортного засобу під час його використання, зберігання або перевезення.

Сезонне технічне обслуговування, своєю чергою, передбачає підготовку автомобіля до експлуатації в осінньо-зимових або весняно-літніх умовах. Таким чином, сезонна заміна шин повністю відповідає цим визначенням.

До того ж у додатку В до Положення №102 наведено орієнтовний перелік робіт із сезонного техобслуговування, який може бути доповнений підприємством. Таким чином, перехід із літніх на зимові шини або навпаки має бути не формальністю, а частиною регулярного технічного обслуговування, оскільки забезпечує готовність автомобіля до зміни умов експлуатації.

Порядок оформлення заміни шин: документи та процедури

Якщо водій на підприємстві виконує заміну шин самостійно, то це потрібно зробити в присутності комісії. У цьому випадку бажано скласти Акт сезонної заміни шин у довільній формі. Після встановлення коліс обов’язково слід провести регулювання розвалу-сходження та балансування, оскільки некоректне налаштування призводить до прискореного зносу шин.

Якщо заміну шин проводять на СТО, то надання таких послуг оформлюють через договір на технічне обслуговування та ремонт, наряд-замовлення, рахунок-фактуру, акт приймання-надання послуг або гарантійний талон (пп. 3, 4 розд. ІІІ Правил надання послуг з технічного обслуговування і ремонту колісних транспортних засобів, затверджених наказом Мінінфраструктури від 28.11.2014 №615; далі – Правила №615).

Якщо автомобіль і його складові залишаються на СТО, для проведення заміни шин, то виконавець зобов’язаний забезпечити їх відповідальне зберігання під час надання послуг (п. 7 розд. ІІІ Правил №615). Приймання та повернення транспорту оформлюють Актом передавання-приймання (додатки 2, 3 до Правил №615).

Факт заміни шин слід обов’язково відобразити в Картках обліку пробігу шин.

Бухгалтерський облік заміни шин: два підходи до списання витрат

Розглянемо правила експлуатації та заміни шин, у тому числі й сезонної. Витрати на технічне обслуговування автомобіля, включно із заміною шин, відносять до витрат періоду відповідно до призначення транспортного засобу. Зняті шини під час переходу з літніх на зимові або навпаки списувати не потрібно, оскільки вони залишаються придатними до експлуатації.

Строк служби шин визначається Експлуатаційними нормами середнього ресурсу пневматичних шин колісних транспортних засобів і спеціальних машин, виконаних на колісних шасі, затвердженими наказом Мінтрансзв'язку України від 20.05.2006 №488 (далі – Норми №488), а якщо виробник у договорі або експлуатаційній документації передбачив інші гарантії чи ресурси, застосовують їх (п. 3.8 Норм №488).

На кожну шину заводять картку обліку пробігу (додаток 5 до Норм №488), де щомісячно фіксують пробіг наростаючим підсумком до списання. Після заміни шин у картці обов’язково зазначають дату, пробіг і стан шини на момент монтажу.

Відсутність ведення таких карток створює ризик, що податківці не визнають використання шин і акумуляторів у господарській діяльності, що може спричинити нарахування компенсуючих ПДВ-зобов’язань за п. 198.5 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)

Якщо шини купували разом з автомобілем, їх вартість включають до первісної вартості авто. Однак через «оборотний» характер шин доцільно враховувати їх як запаси на субрахунку 207 «Запасні частини» відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Мінфіну від 30.11.1999 №291.

Хоч шини експлуатуються понад рік, їх не слід відносити до необоротних активів, оскільки, згідно з абз. 9 п. 4 НП(С)БО 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Мінфіну від 27.04.2000 №92 (далі – НП(С)БО 7), основні засоби – це об’єкти, які здатні виконувати самостійні функції або роботу в складі комплексу. Шини ж самостійно функцій не виконують, тож їх облік ведуть як запаси, а не як основні засоби чи малоцінні необоротні матеріальні активи.

Варіанти обліку заміни шин на підприємстві

Щодо обліку заміни шин можливі два підходи.

Перший – обережний варіант, який підтримують податківці. Вести аналітичний облік у межах субрахунку 207, розділяючи шини на складі та в експлуатації. При сезонній заміні шини переміщують між рахунками, а списання відбувається при виведенні з експлуатації. У цьому випадку вартість шин списують на витрати лише після того, як вони стають непридатними для експлуатації.

Для обліку шини ведуть на окремих аналітичних рахунках субрахунку 207: зняті шини при заміні обліковують на рахунку 207/1 «Шини на складі», а встановлені на автомобіль – на 207/2 «Шини в експлуатації».

Під час повернення літніх шин на склад роблять проводку Дебет 207/1 – Кредит 207/2, а при встановленні зимових шин – Дебет 207/2 – Кредит 207/1.

За цим підходом шини можна списувати на витрати лише після того, як вони виведені з експлуатації через непридатність до подальшого використання проводкою Дебет 23, 91, 92, 93, 94 – Кредит 207/2.

Якщо шина списується раніше закінчення нормативного пробігу, податківці можуть вважати, що вона не використовувалася в операціях, оподатковуваних ПДВ у межах господарської діяльності підприємства. У такому випадку виникає ризик необхідності нарахування компенсуючих податкових зобов’язань за пунктом 198.5 ПКУ.

Другий варіант, який застосовують сміливі платники податку, передбачає списання вартості шин на витрати відразу під час їх встановлення на автомобіль (передання в експлуатацію). Відповідно до п. 3.19 Положення №102, заміна шин не вважається операцією з поліпшення авто, отже, це витрати на технічне обслуговування та ремонт, які відповідно до п. 15 НП(С)БО 7 відносяться до складу витрат. При цьому ведеться лише аналітичний облік у первинних документах, а списання з експлуатації фіксується документально без відображення бухгалтерських проводок.

У бухгалтерському обліку установлення шин на автомобіль відображається проводкою Дт 23, 91, 92, 93, 94 – Кт 207 склад. І відноситься на рахунок витрат відповідно до напряму використання автомобіля. Після цього ведуть лише аналітичний облік за кількістю та місцем зберігання. При сезонній заміні зимових шин на літні або навпаки зимові шини не оприбутковують і дохід не відображають, а лише фіксують їх переміщення в кількісному обліку. Якщо вирішили скористатися цим варіантом, то варто прописати це в наказі про облікову політику.

Крім того, якщо вартість літньої шини входила до первісної вартості автомобіля, її надходження на склад відображають лише в оперативному обліку. Повернення шин на склад ведеться тільки в оперативному обліку без додаткових бухгалтерських проводок.

Нагадаємо, що вартість шин впливає на об’єкт оподаткування податком на прибуток залежно від того, як їх списують на витрати у бухгалтерському обліку. Саме тому податківців під час документальної перевірки звертають увагу на порядок ведення бухгалтерського обліку автомобільних шин

Відповідальність за порушення правил використання шин

У Правилах дорожнього руху немає прямої заборони на використання зимових шин улітку чи літніх узимку. Однак, якщо гума має значне зношення або втратила потрібні властивості, перевіряючі можуть розцінити це як порушення технічного регламенту.

Станом на 2026 рік стаття 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає штраф за експлуатацію транспортного засобу з несправними або такими, що не відповідають вимогам ПДР, шинами. Розмір штрафу становить 20 нмдг – 340 грн, а за повторне чи небезпечне порушення – 680 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців або адміністративний арешт на строк від п’яти до десяти діб.

Шаблони та зразки документів:

Акт сезонної заміни шин

Наказ про встановлення норм списання шин

Картка обліку пробігу (наробітку) пневматичної шини

Акт передавання-приймання колісного транспортного засобу, його складових частин (систем) для надання послуг з технічного обслуговування і ремонту

Читайте більше:

Бухоблік заміни автомобільних шин

Облік шин на підприємстві: від придбання до списання