- За який період можуть перевірити податки та ЄСВ
- Чи варто завжди подавати уточнюючу
- Чи є послаблення щодо штрафів у воєнний період
- Висновки
Податківці часто діють за принципом: «тут бачу, а тут не бачу». Там, де йдеться про донарахування – «бачу», а там, де можна було б застосувати пом’якшення або не застосовувати штрафи – «не бачу». Тому розберемо, за який період можуть перевірити та донарахувати податки за Податковим кодексом України (далі – ПКУ), окремо – як це працює щодо ЄСВ, адже це вже інше законодавство.
Також поговоримо про те, які штрафи у період воєнного стану не застосовують і про які послаблення податківці згадують не завжди. З’ясуємо, коли варто подавати уточнюючу декларацію, а коли таке рішення може створити додаткові ризики. І чому навіть «порожню» декларацію іноді доцільно подати.
Отже, ви знайшли помилку у минулих періодах. Що будете робити – виправляти або чекати: а може «пронесе»? Одразу зауважимо: правильної універсальної відповіді тут немає. Усе залежить від періоду, який слід уточнити, суми, виду податку та конкретної ситуації.
За який період можуть перевірити податки та ЄСВ
Загальний строк давності становить 1095 днів – 3 роки (ст. 102 ПКУ). В окремих випадках він може становити 2555 днів (приблизно 7 років) – якщо йдеться про контрольовані операції та окремі специфічні випадки відповідно до ст. 39 та 39-2 ПКУ.
Цей строк обчислюють від дати граничного терміну подання звітності. Наприклад, якщо декларація з податку на прибуток є річною, граничний строк її подання – протягом 60 календарних днів після закінчення року. Дедлайн орієнтовно 2 березня. Від цієї дати і починається відлік 1095 днів.
Увага! Якщо декларацію не подавали, перебіг строку давності не розпочався
Також варто врахувати, що у період дії мораторію на перевірки цей строк фактично «зупинявся». Адже якщо перевірки не проводили строк не міг спливати. У Податковому кодексі прямо передбачено, що перебіг строку давності зупиняється на період, коли контрольні заходи не здійснювали (п. 102.3 ПКУ).
Важливий момент: старт цієї зупинки для всіх однаковий – із 18 березня 2020 року. Але завершення мораторію відрізнялося залежно від виду діяльності платника. Для частини бізнесу перевірки відновлювали поступово, – у кілька хвиль. І кожного разу перелік тих, кого вже могли перевіряти, ставав ширшим. Наприклад, якщо це виробництво, торгівля підакцизними товарами, фінансові послуги або гральний бізнес, то для цих сфер мораторій на перевірки почали скасовувати ще у 2023 році. Для більшості платників фактично орієнтиром поновлення перевірок стало 1 січня 2025 року.
Отже, якщо узагальнити, у 2026 році податківці можуть перевіряти періоди:
- у ФОПів першої та другої групи – приблизно з 2018 року (враховуючи додаткове зупинення строків із 1 грудня 2023 року по 1 грудня 2024 року);
- у ФОПів третьої групи та ТОВ – орієнтовно з 2019 року (декларацію за 2019 рік можуть перевірити у першій половині 2026-го).
Утім реальна межа залежить від того, коли саме для конкретного платника відновився перебіг строків.
Чи варто завжди подавати уточнюючу
Коли виявили помилку минулих періодів, постає ключове запитання:
Чи варто її виправляти одразу?
Перед поданням уточнюючої декларації важливо зважити, що саме вигідніше у конкретній ситуації: виправити зараз чи залишити як є.
Іноді строк давності майже сплив, і після його завершення контролюючий орган уже не зможе перевірити цей період. Але подання уточнення обнуляє цей строк і запускає новий відлік 1095 днів із дати подання уточнення. Тобто період знову стає «відкритим» для перевірки.
Важливо! Якщо подали уточнення – обнулили строк, тоді знову відраховуйте три роки з дати подання уточненки
Тобто у деяких випадках подання уточнюючої може нести додатковий ризик – продовження періоду потенційної перевірки. Тому рішення «уточнювати чи ні» завжди потрібно приймати з урахуванням фактору часу, суми та потенційних ризиків.
Стосовно ЄСВ – ситуація інша. Строку давності в тому вигляді, як у податковому законодавстві, тут немає, адже це регулює окремо Закон України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон про ЄСВ). Тому формально періоду, після якого перевіряти ЄСВ вже не можуть, немає.
На замітку! Щодо ЄСВ можуть перевіряти будь-який період
Утім це не означає, що під час планової перевірки податківці аналізуватимуть податки за останні 7 років, а ЄСВ – за 20 років, якщо перевірок раніше не було. На практиці це не працює. Зазвичай перевіряють один і той самий період діяльності підприємства за всіма напрямами контролю.
До речі, такий період не обов’язково починається з 1 січня. Ті, хто вже проходив перевірки, знають: досить часто контролери беруть період, що починається з 1 квітня, 1 липня або 1 жовтня.
Саме тому під час складання декларації з податку на прибуток, особливо якщо її подаєте поквартально, важливо правильно відображати витрати у тому періоді, коли виникло право на їх визнання. Наприклад, якщо витрати стосуються березня, але ви відобразили їх лише у вересні, то під час перевірки другого півріччя податківці побачать завищення витрат. Натомість те, що у першому кварталі вони були занижені, навряд чи стане аргументом на вашу користь. Саме на такі нюанси варто звертати особливу увагу.
Чи є послаблення щодо штрафів у воєнний період
Чи діють сьогодні послаблення щодо штрафів у період воєнного стану?
Відповідь на це запитання важлива ще й тому, що вона допомагає визначитися, чи варто подавати уточнюючу декларацію.
Для прийняття такого рішення потрібно оцінити щонайменше два сценарії:
- перший – що буде у разі подання уточнюючої декларації;
- другий – які наслідки виникнуть, якщо помилку не виправляти і її виявить податкова під час перевірки.
Фактично йдеться про порівняння ризиків та наслідків кожного варіанта. Лише після цього можна обрати найбільш вигідне та безпечне рішення.
Для цього варто врахувати шість важливих моментів, від яких залежить, чи буде застосовано штрафні санкції і пеню та в якому розмірі.
Є низка ситуацій, коли навіть у разі донарахування податків штрафи та пеню можуть не застосовувати.
1. Донарахування за результатами документальної перевірки (воєнна норма)
Якщо податковий орган самостійно виявляє заниження та донараховує зобов’язання за результатами документальної перевірки, у певних випадках застосовують воєнне звільнення від штрафів і пені згідно з п. 69.37 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ. Важливо: це саме документальні перевірки (планові чи позапланові), а не камеральні чи фактичні.
Для використання цієї пільги необхідно виконати ще одну умову: суму податкового зобов’язання, визначену за результатами документальної перевірки, потрібно сплатити протягом 30 календарних днів із дня отримання податкового повідомлення-рішення. Також є умова, що платник погоджується з донарахуванням і не оскаржуватиме його в адміністративному чи судовому порядку.
Протягом цих 30 календарних днів грошове зобов’язання вважається неузгодженим. Після його сплати право на подальше оскарження втрачається.
Аналогічний підхід діє і щодо ЄСВ відповідно до п. 9-24 розд. VII Закону про ЄСВ:
У разі сплати платником єдиного внеску протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем отримання вимоги про сплату недоїмки з єдиного внеску, суми єдиного внеску, нарахованого за результатами документальних перевірок, які були відновлені або розпочаті з 1 серпня 2023 року та завершені до дня припинення або скасування воєнного стану на території України <…>, суми штрафів, передбачених цим Законом, які застосовані на суму такого єдиного внеску, вважаються скасованими, а пеня не нараховується.
Cуми єдиного внеску разом із штрафом та пенею, визначені у вимозі про сплату недоїмки з єдиного внеску та/або рішенні податкового органу про нарахування пені та/або застосування штрафів, вважаються неузгодженими до моменту повної сплати таких сум, але не більше ніж протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем отримання вимоги (рішення).
Строки, визначені статтею 25 цього Закону, застосовуються з урахуванням строку, наданого платнику єдиного внеску для сплати суми єдиного внеску, нарахованого за результатами документальних перевірок.
Сума єдиного внеску, сплаченого у порядку, передбаченому цим пунктом, не підлягає оскарженню.
Отже, якщо податкова виявить, наприклад, заниження податку на прибуток на 100 тис. грн, то за дотримання зазначених умов доведеться сплатити лише суму самого податкового зобов’язання. Штрафні санкції та пеню в такому випадку не нараховуватимуть.
Такі суми потрібно сплатити, але без штрафних санкцій. Умовою також є своєчасна сплата та відсутність судового оскарження.
2. Помилкова сплата податку
Є ще один випадок, коли відповідальності можна уникнути. Це ситуація, коли податок або внесок фактично сплачено, але кошти пішли не за тими реквізитами – тобто на помилковий рахунок.
На сьогодні законодавство передбачає механізм, який дозволяє виправити таку помилку без штрафних наслідків (пп. 112.8.8-1, 129.9.8 ПКУ).
У такій ситуації можна скористатися процедурою перерахування коштів між рахунками. Тобто фактично гроші були сплачені, просто потрапили не туди. Після проведення відповідних дій кошти можна перекинути на правильний рахунок.
Тому, якщо проблема лише в помилкових реквізитах, не варто одразу вважати, що виникла недоїмка або заниження податкового зобов’язання. За наявності підтвердження своєчасної сплати та правильного оформлення процедури перенесення коштів штрафних наслідків можна уникнути.
3. Самостійне виправлення через уточнюючу
Третій варіант – коли помилку минулих періодів все ж таки виявили самостійно і прийняли рішення подати уточнюючу декларацію. Наприклад, йдеться про заниження податку на прибуток за 2025 рік, щодо якого податкову перевірку ще не проводили. У такому випадку також можна уникнути штрафів та пені. Водночас суму самого заниженого податкового зобов’язання сплатити доведеться в будь-якому разі.
Таку можливість передбачає п. 69.38 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ. За цією нормою з 01.08.2023 і до кінця воєнного стану можна подавати уточненку без самоштрафів та пені, передбачених п. 50.1 ПКУ.
Увага! До кінця воєнного стану не можна уточнитися з ПДВ зі зменшенням за періоди до лютого 2022 року (п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ)
Важливо правильно дотриматися послідовності дій. Спочатку необхідно сформувати уточнюючу декларацію та визначити суму заниження. Далі – сплатити цю суму до бюджету, а вже після цього подавати уточнюючу декларацію. Фактично варто залишити певний часовий проміжок для зарахування коштів, щоб на момент подання уточненки податкова вже бачила оплату.
За такого підходу не виникатиме ні штрафів, ні пені.
Якщо порівняти цей варіант із ситуацією, коли помилку виявляє податкова під час документальної перевірки, то в обох випадках фінансове навантаження фактично однакове – потрібно сплатити лише суму заниженого податку. Штрафні санкції та пеню не застосовують.
Однак між цими ситуаціями є суттєва різниця. Подання уточнюючої декларації означає, що платник самостійно визнає помилку, декларує суму заниження, сплачує її та виправляє звітність.
На замітку! Ключове – спочатку сплата заниженого зобов’язання, і лише потім подання уточнення
Якщо ж залишити це питання до можливої перевірки, гарантії, що порушення буде виявлено, немає. Відповідний період можуть взагалі не включити до перевірки, або ж під час перевірки можуть не встановити цю помилку. Варіантів розвитку подій може бути багато.
Саме тому перед поданням уточнюючої декларації варто щоразу оцінювати всі обставини та наслідки і зважувати, чи є таке рішення найбільш оптимальним у конкретній ситуації.
Є ще один важливий момент. Скільки б уточнюючих декларацій не було подано і скільки б податків не було самостійно донараховано та сплачено, це зовсім не означає, що під час перевірки контролюючий орган не знайде підстав для донарахувань. І навряд чи факт подання уточненок або добровільної сплати податків сам по собі стане аргументом, який зупинить перевіряльників від пошуку інших порушень.
Крім того, не завжди проблема обмежується лише заниженням податкового зобов’язання, за яке потенційно можуть бути нараховані штраф і пеня. Дуже часто помилка тягне за собою інші наслідки.
Наприклад, візьмемо ситуацію – придбання електронних послуг у нерезидента. Припустимо, податкові зобов’язання визначали не на ту дату, на яку вони фактично мали виникнути. Відповідно, і податкові накладні були складені на неправильну дату. У такому випадку податкова може вважати, що на правильну дату податкова накладна взагалі не була складена та зареєстрована. А це вже окреме порушення, яке тягне за собою ризики відповідальності за несвоєчасну реєстрацію або відсутність податкової накладної.
Саме тому в кожній конкретній ситуації потрібно оцінювати всі можливі наслідки, а не лише штрафи за заниження податкових зобов’язань. Якщо йдеться про ПДВ, то помилка часто впливає ще й на податкові накладні та податковий кредит.
У випадку з послугами нерезидента за умови своєчасного оформлення документів усе доволі просто: якщо місце постачання послуг знаходиться на митній території України, одночасно виникають і податкові зобов’язання, і право на податковий кредит. Але це працює лише тоді, коли податкова накладна складена та зареєстрована правильно і вчасно.
Якщо ж з’ясується, що протягом двох років податкові накладні складали на неправильну дату, ситуація суттєво ускладнюється. Виходить, що на дату, коли зобов’язання фактично мало виникнути, його не було належно відображено. При цьому розрахунок коригування не завжди допоможе виправити проблему. У багатьох випадках доведеться анулювати помилкову податкову накладну та складати нову – вже на правильну дату. Тоді виникає ще один наслідок: податкові зобов’язання стосуватимуться минулих періодів, а право на податковий кредит може виникнути лише після реєстрації правильно оформленої податкової накладної. Плюс у цій ситуації ще буде штраф за несвоєчасно зареєстровано податкову накладну. Тобто наслідки для податкового обліку можуть бути значно ширшими, ніж просто донарахування податку.
Саме тому універсальних рішень тут немає. Кожна ситуація потребує окремого аналізу, а оптимальний варіант дій залежить від усіх супутніх обставин. І навіть щодо електронних послуг нерезидентів можуть існувати різні способи вирішення проблеми залежно від конкретних фактів.
4. Платник залучений до воєнних дій
Окремо діють норми щодо платників, які були безпосередньо залучені до воєнних дій. Насамперед ідеться про фізичних осіб – підприємців, які через мобілізацію або військову службу не мали можливості своєчасно виконувати свої податкові обов’язки.
Тож якщо в таких умовах було порушено строки сплати податків, подання звітності чи виконання інших податкових обов’язків, діють спеціальні воєнні норми, які дозволяють звільнитися від відповідальності (п. 69.3 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).
Такі підприємці на період мобілізації чи проходження військової служби за контрактом звільнені від обов’язку сплачувати ПДФО, військовий збір, єдиний податок та ЄСВ (п. 25 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ; п. 9-2, 91-18 розд. VIII Закону про ЄСВ). Це відносно новий механізм, який фактично запрацював після змін, що набули чинності з 5 липня 2025 року, і поширюється на відносини, які виникли раніше.
Практика вже показує, що ці норми реально працюють. Є успішні випадки, коли підприємцям вдавалося не лише підтвердити право на звільнення від податкових обов’язків за період служби, а й повернути кошти, які були сплачені до бюджету без урахування цих пільг. Щоправда, інколи для цього доводиться використовувати додаткові механізми захисту своїх прав – подавати скарги та відстоювати свою позицію.
Тому мобілізованим підприємцям і тим, хто проходить військову службу за контрактом, варто уважно перевірити, чи не мають вони права на перегляд (мінусування) раніше задекларованих і сплачених податкових зобов’язань. Про такі можливості контролюючі органи зазвичай не нагадують, однак відповідні норми законодавства діють і ними можна скористатися.
5. Неможливість виконувати податкові обов’язки
Ще одна підстава для звільнення від відповідальності – неможливість виконання податкових обов’язків (п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Це одна з перших воєнних норм, яка почала діяти після запровадження воєнного стану і залишається актуальною до сьогодні.
Водночас сам факт неможливості виконувати податкові обов’язки потрібно підтвердити документально. Порядок такого підтвердження визначений наказом Мінфіну від 29.07.2022 №225. Саме цей документ містить перелік доказів, які необхідно подати до контролюючого органу. При цьому для ФОПів і для юридичних осіб передбачені окремі переліки документів.
Механізм працює за заявницьким принципом. Платник подає заяву разом із підтвердними документами, після чого податкова розглядає подані матеріали. У результаті можна отримати або підтвердження неможливості виконання податкових обов’язків, або повідомлення про недостатність наданих доказів.
Однак тут є важливий нюанс, про який часто забувають. Якщо після отримання такого статусу платник у майбутньому здійснить хоча б одну податкову оплату – навіть на незначну суму, – це може бути розцінено як відновлення можливості виконувати податкові обов’язки.
З цього моменту починає відраховуватися спеціальний строк – 60 календарних днів після місяця, в якому така можливість відновилася. Протягом цього періоду потрібно подати всю неподану звітність, сплатити всі несплачені податки та виконати інші податкові обов’язки, які раніше не могли бути виконані.
Саме тому користуватися цією нормою потрібно виважено. Будь-яка дія, яка свідчить про відновлення можливості виконувати податкові обов’язки, може запустити механізм відліку строків для повного виконання всіх накопичених податкових зобов’язань.
6. Форс-мажор, підтверджений індивідуально
Не варто забувати і про ще одну підставу для звільнення від відповідальності – форс-мажорні обставини, передбачені п. 112.8 ПКУ.
Важливо розуміти, що форс-мажор у податкових правовідносинах має бути підтверджений індивідуально для конкретного платника, з урахуванням його обставин та документів. Для цього необхідно звернутися до Торгово-промислової палати України та отримати відповідне підтвердження.
Норма п. 112.8 ПКУ продовжує діяти й сьогодні. Вона передбачає, що платник не може бути притягнутий до відповідальності за несвоєчасну сплату податків, неподання звітності або невиконання інших податкових обов’язків, якщо це сталося саме внаслідок форс-мажорних обставин.
При цьому сам факт запровадження воєнного стану або початок повномасштабної війни у лютому 2022 року автоматично не підтверджує форс-мажор для всіх платників податків. Для застосування цієї норми необхідно довести, що саме конкретні обставини у діяльності конкретного платника унеможливили виконання податкових обов’язків.
Важливо! Сам факт воєнного стану не є автоматичним форс-мажором для всіх випадків – його слід підтверджувати індивідуально
Тобто йдеться не про загальний воєнний форс-мажор, а про індивідуально підтверджений форс-мажор, який безпосередньо вплинув на можливість своєчасно виконувати вимоги податкового законодавства.
Висновки
- Головна ідея проста: у кожному випадку потрібно не просто дивитися на норму закону, а зважувати наслідки – що буде, якщо виправити, і що буде, якщо не виправляти.
- Податкові рішення в умовах воєнного стану завжди мають кілька сценаріїв, і універсально «правильного» варіанту не існує.
- Уточнюючі декларації, строки давності, штрафи та воєнні послаблення – це завжди про баланс ризиків і вигоди, а не про автоматичні рішення.
Мар’яна КАВИН, власник проєкту Податковий блог Мар'яни Кавин, практикуючий бухгалтер і незалежний податковий консультант CAP, СІРА, АССА DipIFR, IFA внутрішній аудит
Матеріали за темою:
Документальні податкові перевірки
Невчасне подання звітності через відключення електроенергії: як довести форс-мажор
Мобілізований ФОП: податки та звітність
Пільги для мобілізованих ФОП згідно Закону №4505: як не платити податки та ЄСВ
Звільнення ФОП від сплати ЄСВ: хто отримає пільги з жовтня 2025 року
Мобілізовані ФОП: реальні пільги та алгоритми дій від ДПС
Збиток, уточненка і нуль на рахунку: тонкощі декларування податку на прибуток
Строки позовної давності поновлюються: як підготуватися
Строк позовної давності – перебіг поновлено: що з обліком і оподаткуванням
Довідники за темою:
Фінансові штрафи за порушення податкового законодавства
Підстави неможливості виконання платником податкових обов’язків
Документи для підтвердження неможливості фізособою, ФОП виконувати податкові обов’язки
Документи для підтвердження неможливості юрособою виконувати податкові обов’язки
Шаблони та зразки:
Заява про неможливість подання податкової звітності
