Строк позовної давності – перебіг поновлено: що з обліком і оподаткуванням

1. Зупинка строку позовної давності
2. Що означає строк позовної давності для підприємства-платника податків
3. Відновлення перебігу строку позовної давності Законом №4434

Зупинка строку позовної давності

Юридичні та фізичні особи (суб`єкти підприємництва та звичайні громадяни) вже понад п'ять років живуть в ситуації, коли строк позовної давності, встановлений ст. 257 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ), був зупинений.

Спочатку строк позовної давності зупинив Закон України від 30.03.2020 №540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» на час карантину по COVID-19 – з 02.04.2020 (був доданий п. 12 в розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦКУ).

А потім на час воєнного стану – зупинка дії ст. 257 ЦКУ була закріплена п. 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦКУ (Закон України від 15.03.2022 № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану»).

Правила встановлення та застосування позовної давності визначені главою 19 ЦКУ:

Позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦКУ).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦКУ).

Спеціальна позовна давність для окремих видів вимог може встановлюватися законом (ст. 258 ЦКУ). Наприклад, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог:

1. про стягнення неустойки (штрафу, пені);
2. про спростування недостовірної інформації, поміщеної у медіа. У цьому разі позовна давність обчислюється від дня поміщення цих відомостей у медіа або від дня, коли особа довідалася чи могла довідатися про ці відомості;
3. про переведення на співвласника прав та обов'язків покупця у разі порушення переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності (ст. 362 ЦКУ);
4. у зв'язку з недоліками проданого товару (ст. 681 ЦКУ);
5. про розірвання договору дарування (ст. 728 ЦКУ);
6. у зв'язку з перевезенням вантажу, пошти (ст. 925 ЦКУ);
7. про оскарження дій виконавця заповіту (ст. 1293 ЦКУ);
8. про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства.

Що означає строк позовної давності для підприємства-платника податків

Для підприємства сплив строку позовної давності є підставою для визнання дебіторської чи кредиторської заборгованості безнадійною та списання її з балансу.

Так, НПСБО 10 (п. 4) дає таке визначення:

Безнадійна дебіторська заборгованість – поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позивної давності.

Виключення безнадійної дебіторської заборгованості з активів здійснюється з одночасним зменшенням величини резерву сумнівних боргів. У разі недостатності суми нарахованого резерву сумнівних боргів безнадійна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги списується з активів на інші операційні витрати.

Поточна дебіторська заборгованість, щодо якої створення резерву сумнівних боргів не передбачено, у разі визнання її безнадійною списується з балансу з відображенням у складі інших операційних витрат.

НПСБО 11 (п. 5) вказує наступне:

Якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

Отже, безнадійна заборгованість при списанні збільшує або витрати (дебіторська) або доходи (кредиторська).

Тобто, маємо прямий вплив на бухгалтерський та податковий облік платника податків.

Податок на прибуток

Якщо Ви – «малодоходник», то витрати та доходи від списання безнадійної заборгованості з бухобліку повністю приймаються в податковому обліку з податку на прибуток.

Але навіть «малодохідники» мають списувати борги не коли заманеться, а коли для цього настали будь-які законні підстави, зокрема, сплив строк позовної давності.

Якщо Ви – «великодоходник» (проводите коригування фінрезультату до оподаткування на різниці з Податкового кодексу України, далі – ПКУ), то:

1. доходи від списання кредиторської заборгованості приймаються в податковому обліку без будь-яких коригувань,
2. витрати від списання дебіторської заборгованості підлягають коригуванню за п. 139.2 ПКУ: на збільшення йдуть витрати на формування резерву сумнівних боргів та пряме списання на витрати періоду безнадійної заборгованості (Дт 38, 944 Кт 36,37,63,685), а от на зменшення фінрезультату йде тільки безнадійна заборгованість, яка відповідає вимогам пп. 14.1.11 ПКУ, серед таких вимог є і така, як сплив строку позовної давності (пп. 14.1.11 «а» ПКУ).

Отже, платники податку на прибуток вже понад 5 років (!) не могли при списанні безнадійної дебіторської заборгованості посилатися на таку причину як «сплив строк позовної давності» та використовувати коригування на зменшення фінрезультату.

Про це нагадувала і ДПС в ІПК від 27.03.2025 №1686/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК, від 15.03.2024 №1398/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК, та інші.

Також нагадаємо про Узагальнюючу податкову консультацію, затверджену наказом Мінфіну від 03.04.2018 №400, яка вказує, що для визнання заборгованості безнадійною з причини спливу позовної давності (пп. 14.1.11 «а» ПКУ) платнику не треба нічого додатково робити – просто дочекайтеся спливу такого строку, і не треба подавати позовів до суду чи робити інші дії щодо стягнення заборгованості з боржника.

Зараз, коли вже відновлені документальні перевірки платників, очікуємо, що питання заниження об'єкта оподаткування податком на прибуток саме за рахунок списання такої «безнадійної» заборгованості буде перевірятися особливо ретельно.

Єдиний податок (група 3, платники ПДВ)

До суми доходу платника єдиного податку 3-ї групи, який є платником ПДВ, також включається сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності (п. 292.3 ПКУ).

Отже, як бачимо, строк позовної давності відіграє суттєву роль в оподаткуванні платників податків.

Відновлення перебігу строку позовної давності Законом №4434

Закон України від 14.05.2025 №4434-ІХ (далі – Закон №4434) «Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» відновлює перебіг строку позовної давності:

Пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 40-44, ст. 356) виключити.

Цей Закон набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування.

Це означає, що з моменту набуття чинності цим Законом №4434 стане вже можливим списання заборгованостей з причини «сплив строк позовної давності».

Наведемо приклади:

Приклад 1. Заборгованість покупця стала простроченою 24.03.2018 р. До зупинки строку позовної давності з причини карантину по COVID-19 пройшло 748 днів.

З 02.04.2020 по день набуття чинності Закону №4434 – 0 днів.

З дати набуття чинності Закону №4434 має пройти ще 347 днів, щоб можна було списати цей борг. Тобто списання відбудеться десь в 2026 році.

Приклад 2. Заборгованість стала простроченою 02.05.2020 р. під час карантину по COVID-19.

З 02.05.2020 по день набуття чинності Закону №4434 – 0 днів.

З дати набуття чинності Закону №4434 має пройти ще 3 роки, щоб можна було списати цей борг. Тобто списання відбудеться десь в 2028 році.

Приклад 3. Заборгованість стала простроченою 09.06.2025 р. під час воєнного стану.

З 09.06.2025 по день набуття чинності Закону №4434 – 0 днів.

З дати набуття чинності Закону №4434 має пройти ще 3 роки, щоб можна було списати цей борг. Тобто списання відбудеться десь в 2028 році.

Як бачимо – за боргами, які стали простроченими в період зупинки строку позовної давності на час карантину по COVID-19 та воєнного стану строк списання настане практично одночасно – через 3 роки з моменту набуття чинності Законом №4434.

Такі правила застосування строку позовної давності застосовуються за цивільно–правовими договорами між резидентами (юридичними та фізичними особами).

За договорами з нерезидентами застосовують норми того законодавства, яке сторони вказали в договорі. І лише якщо сторони передбачити застосовувати законодавство України, то застосовуються норми ЦКУ з урахуванням зупинення строку позовної давності на період карантину по COVID-19 та на строк воєнного стану.

Тож очікуємо набуття чинності Закону №4434 та готуємось до списання «старих» боргів.

Висновки

1. Закон №4434 відновлює перебіг строку позовної давності, який був зупинений на час карантину по COVID-19 та на воєнний стан з 02.04.2020 до дня набуття чинності цим законом.
2. Платникам рекомендується проаналізувати дебіторську та кредиторську заборгованість після відновлення перебігу строку позовної давності, щоб не пропустити строк її списання. Це важливо для бухгалтерського та податкового обліку.

Валентина Верхогляд, консультант з податків та зборів, САР

Стаття на тему:

Позовну давність відновлено: як обчислювати строки з урахуванням призупинення на час карантину та воєнного стану