
Звільнення, скорочення
24.09.2026
Звільнення за власним бажанням чи за угодою сторін: що обрати працівнику і роботодавцю
Працівник хоче звільнитися: оформлювати звільнення за власним бажанням чи за угодою сторін? Розбираємо ключові відмінності між цими підставами, коли потрібне попередження за 2 тижні, чи можна звільнитися без відпрацювання, чи має право працівник відкликати заяву та які документи потрібно оформити роботодавцю. Окремо розглянемо особливості для строкових трудових договорів і практичні нюанси, які допоможуть уникнути помилок під час звільнення

- Звільнення за власним бажанням у 2026 році: правила, строки та документи
- Звільнення за угодою сторін: порядок оформлення та ключові нюанси
- Звільнення за власним бажанням чи за угодою сторін: що вигідніше
- Висновки
Звільнення за власним бажанням у 2026 році: правила, строки та документи
Звільнення працівника за власним бажанням здійснюється на підставі наступних норм, в залежності від виду укладеного трудового договору:
- ст. 38 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП), якщо трудовий договір з працівником безстроковий (укладений на невизначений строк);
- ст. 39 КЗпП, якщо з працівником укладений строковий трудовий договір.
При звільненні за власним бажанням необхідно дотримуватися таких правил:
Правило 1. Про звільнення працівник має попередити роботодавця письмово за два тижні. Таке попередження здійснюється шляхом подання працівником роботодавцю заяви на звільнення.
Зразок Заяви про звільнення за власним бажанням з виплатою грошової компенсації

Завантажуйте шаблон та зразок Заява про звільнення за власним бажанням з виплатою грошової компенсації
Правило 2. Звільнення без попередження за 2 тижні можливо, тільки якщо бажання працівника зумовлене неможливістю продовжувати роботу (ч. 1 ст. 38 КЗпП), тобто у працівника є поважні причини для звільнення, наприклад:
- переїзд на нове місце проживання;
- переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість;
- вступ до закладу освіти;
- неможливість проживання у цій місцевості, підтверджена медичним висновком;
- вагітність;
- догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю;
- догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи;
- вихід на пенсію;
- прийняття на роботу за конкурсом;
- інші поважні причини.
Увага! Вищезазначений перелік не є вичерпним, у ч. 1 ст. 38 КЗпП також вказано «інші поважні причини»
Врахуйте, що у зв’язку з веденням бойових дій у районах, в яких розташоване підприємство, установа, організація, та існування загрози для життя і здоров’я працівника, він може розірвати трудовий договір за власною ініціативою у строк, зазначений у його заяві (крім випадків примусового залучення до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, залучення до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури) (ч. 1 ст. 4 Закону України від 15.03.2022 №2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», далі – Закон №2136).
Про наявність поважних причин працівник має попередити роботодавця, вказавши на них у заяві на звільнення, а також додавши до заяви відповідні документи. А роботодавець має розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник (строк теж потрібно зазначити в заяві на звільнення).
Правило 3. Можливість звільнення працівника за власним бажанням без «двотижневого відпрацювання» також передбачена для випадків, коли роботодавець порушує трудове законодавство (ч. 3 ст. 38 КЗпП), а саме:
- Не дотримується законодавства про працю, умов колективного або трудового договору.
- Чинив мобінг (цькування) стосовно працівника або не вживав заходів щодо припинення цього, що підтверджено судовим рішенням, яке набрало законної сили.
При звільненні за такими підставами працівник теж має вказати в заяві на звільнення підстави, бажану дату звільнення і має додати підтвердні документи (за наявності).
Зразок Заяви про звільнення за власним бажанням (ч. 3 ст. 38 КЗпП)

Завантажуйте шаблон та зразок Заява про звільнення за власним бажанням (ч. 3 ст. 38 КЗпП)
Увага! Звільнення працівника за власним бажанням, яке обумовлене вищеназваними порушеннями роботодавця, здійснюється з виплатою вихідної допомоги на підставі ст. 44 КЗпП у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку
Правило 4. Працівник, який подав заяву на звільнення за власним бажанням, має право протягом двотижневого строку відкликати свою заяву, і звільнення в цьому випадку не проводиться. Але є виняток, коли працівник не може відкликати свою заяву: якщо на його місце вже запрошений новий співробітник у порядку переведення з іншого підприємства (ч. 4 ст. 24, ч. 2 ст. 38 КЗпП). На цей момент звертає увагу Верховний Суд в п. 12 Постанови від 06.11.992 №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів».
Таке відкликання зазвичай оформлюється відповідною заявою працівника про відкликання заяви на звільнення.
Зразок Заяви про відкликання заяви про звільнення

Завантажуйте шаблон та зразок Заява про відкликання заяви про звільнення
Крім того, якщо після закінчення строку попередження трудовий договір не був розірваний і працівник не наполягає на звільненні, дія трудового договору вважається продовженою.
Правило 5. Якщо з працівником укладено строковий трудовий договір (відповідно до п. 2, 3 ч. 1 ст. 23 КЗпП), то розірвати такий договір достроково на вимогу працівника можливо тільки в разі:
- хвороби або інвалідності працівника, які перешкоджають виконанню роботи за договором;
- порушення роботодавцем законодавства про працю, колективного або трудового договору;
- у випадках, передбачених ч. 1 ст. 38 КЗпП.
Підсумовуючи все вищевказане, у разі звільнення за власним бажанням слід оформити наступні документи:
- заяву працівника на звільнення за власним бажанням. У разі наявності поважних причин для звільнення в заяві вказуються ці причини та бажана дата звільнення;

- наказ про звільнення, який укладено або за типовою формою №П-4, затвердженою наказом Держкомстату від 05.12.2008 №489, або у довільній формі із зазначенням усіх необхідних реквізитів, що вказані у типовій формі;

- внести запис про звільнення працівника (якщо трудова книжка зберігається у роботодавця, або за бажанням працівника).
В залежності від конкретних обставин запис про звільнення може бути таким (див. лист Мінсоцполітики від 29.08.2012 №311/13/116-12).:
Звільнений за власним бажанням, ст. 38 КЗпП.
А у разі звільнення за власним бажанням з поважної причини робиться, наприклад, такий запис:
Звільнений за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію за інвалідністю, ст. 38 КЗпП.
Звільнення за угодою сторін: порядок оформлення та ключові нюанси
Звільнення за угодою сторін здійснюється на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП. У законодавстві не прописано ані порядок оформлення, ані строки такого звільнення. Отже, при звільненні за цією підставою слід виходити із бажання сторін трудового договору та досягнення ними угоди щодо умов звільнення.
Роз’яснення Мінсоцполітики щодо порядку звільнення за угодою сторін можна знайти у листі від 04.04.2014 №60/06/186-14, де зазначено, що порядок і строки припинення трудового договору за угодою сторін визначаються працівником і власником (або уповноваженим ним органом) у кожному конкретному випадку.
Звільнення за угодою сторін означає, що роботодавець і найманий працівник досягнули спільної згоди щодо припинення трудового договору у визначений строк.
Законодавство не передбачає обов’язкового оформлення письмового документа, що ініціює звільнення (заяви працівника або повідомлення роботодавця), тому ініціатива щодо звільнення фактично може бути висловлена працівником або роботодавцем іншій стороні усно. Проте, звісно, краще і безпечніше зафіксувати усі домовленості про звільнення за угодою сторін письмово – у заяві працівника та/або угоді між працівником та роботодавцем.
Зразок Заяви про звільнення за угодою сторін

Завантажуйте шаблон та зразок Заява про звільнення за угодою сторін
У наказі (розпорядженні) про звільнення за згодою сторін, зокрема, зазначаються:
- підстава звільнення за угодою сторін з посиланням на п. 1 ст. 36 КЗпП;
- дата звільнення, про яку домовлялися сторони.
Зразок Наказу про звільнення за угодою сторін

Завантажуйте шаблон та зразок Наказ про звільнення за угодою сторін
Працівник фіксує свою згоду шляхом проставляння свого підпису під час ознайомлення з наказом.
Ще раз підкреслимо: зважаючи на вищенаведене роз’яснення Мінсоцполітики, для звільнення за цією підставою не обов’язково оформлювати заяву працівника на звільнення. Але якщо ініціатором звільнення виступає працівник, ми радимо все ж таки цей документ оформити, щоб уникнути у майбутньому можливих суперечок між роботодавцем і працівником.
Чи потрібно працівнику попереджати роботодавця про звільнення за угодою сторін за 2 тижні?
Ні, не потрібно. На відміну від ст. 38 КЗпП, п. 1 ст. 36 КЗпП не передбачає такого обов’язку. Це і є одна з відмінностей звільнення за власним бажанням та за угодою сторін.
Але, як ми вже вказали вище, дата звільнення погоджується між працівником та роботодавцем, та цілком ймовірно, що такою датою буде дата, яка наступає після спливу 2 тижнів з моменту ініціювання звільнення. Але в такому випадку це право сторін, а не обов’язок.
Чи може працівник відкликати свою заяву на звільнення за угодою сторін?
В КЗпП цей момент не прописаний. Тож, якщо сторони трудового договору домовилися про певну дату звільнення, то працівник не має права відкликати заяву на звільнення.
Але, якщо роботодавець не заперечує та згоден на таке відкликання, то воно не буде порушенням. На цей момент Верховний Суд звертає увагу в Постанові №9 (п. 8), в якій зазначається, що у випадку досягнення домовленості між працівником і роботодавцем про припинення трудового договору згідно з п. 1 ст. 36 КЗпП (за угодою сторін) договір припиняється в строк, визначений сторонами.
Анулювання такої домовленості можливе тільки за взаємної згоди на це власника або уповноваженого ним органу і працівника. Отже, щоб працівник міг відкликати свою заяву про звільнення, необхідно дістати згоду другої сторони – роботодавця.
Чи має право працівник, з яким укладено строковий трудовий договір, звільнитися за угодою сторін? Чи стосується ця підстава тільки працівників, що працюють на безстрокових умовах?
Так, такий працівник, має право звільнитися за угодою сторін.
Стаття 36 КЗпП, що передбачає цей вид припинення трудового договору, не конкретизує, на яких саме найманих працівників поширюється її дія. Тому її можна застосовувати як до працівників, прийнятих за безстроковим трудовим договором, так і до тих, хто працює на умовах строкового трудового договору. У цьому випадку визначальним є досягнення згоди сторін щодо звільнення, а вид трудового договору не має значення.
Звільнення за власним бажанням чи за угодою сторін: що вигідніше
Як бачимо, звільнення за власним бажанням і за угодою сторін дуже схожі. Але головна відмінність – необхідність працівника попереджати роботодавця за 2 тижні про звільнення за власним бажанням.
На наш погляд, працівнику вигідніше саме звільнення за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП. Адже після подання заяви та спливу 2 тижнів, роботодавець не має права більше затримувати працівника, а має видати наказ про звільнення та здійснити остаточний розрахунок з працівником, інакше такий роботодавець може мати серйозні проблеми. Крім того, протягом двотижневого відпрацювання у працівника є право передумати та відкликати свою заяву на звільнення
Зовсім інша річ зі звільненням за угодою сторін на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП. Ця підстава для звільнення більш вигідна роботодавцю, оскільки він має право, як і працівник, висувати свої вимоги щодо дати звільнення і не погоджуватися з датою, на якій наполягає працівник. Крім того, працівник не має права відкликати свою заяву на звільнення за цією підставою без згоди на це роботодавця. І головна перевага звільнення за угодою сторін: припинити трудові відносини допустимо у будь-яку дату, узгоджену між працівником і роботодавцем (навіть день у день).
Але, якщо мова йде про звільнення за власним бажанням працівника, з яким укладено строковий трудовий договір, та у працівника немає поважних підстав для дострокового розірвання цього договору, передбачених ст. 39 КЗпП, то для такого працівника звільнення за угодою сторін буде виходом з ситуації.
Висновки
- Головна відмінність звільнення за угодою сторін від звільнення за власним бажанням – це відсутність необхідності працівника попереджати про звільнення за 2 тижні, але дату звільнення сторони обов’язково мусять узгодити.
- Переваги та недоліки є у кожної з розглянутих підстав, тому обираючи підставу для звільнення, слід ураховувати конкретні обставини кожної ситуації.
Джерело: kadroland
Шаблони та зразки документів:
Заява про звільнення за угодою сторін
Наказ про звільнення за угодою сторін
Заява про звільнення за власним бажанням
Заява про відкликання заяви про звільнення
Заява про звільнення за власним бажанням (ч. 3 ст. 38 КЗпП)
Заява про звільнення за власним бажанням у 2026 році з виплатою грошової компенсації
Читайте більше:
Звільнення працівника: алгоритм від А до Я
Звільнення за власним бажанням: основні правила
Трудова книжка в обліку: коли і як видати працівнику
Вихідна допомога у разі звільнення працівника: кому та скільки виплачувати
Бронювання, критичність
13.10.2026
Нові правила бронювання відклали: що буде з квотами та статусом критично важливих підприємств
Уряд поки не виносить на затвердження зміни до правил бронювання військовозобов’язаних, які передбачають скорочення квот для окремих підприємств. За повідомленням нардепа Ярослава Железняка, проєкт доопрацюють, а потім повторно спробують подати на розгляд Кабміну. Водночас від ідеї створити Координаційний центр, який впливатиме на надання та збереження статусу критично важливого підприємства, влада не відмовляється

Основні засоби, МНМА
13.10.2026
Як зберігати пальне для генератора без ліцензії: ліміти, декларація та вимоги
Під час воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування діють спеціальні правила: до 2000 літрів на кожному об’єкті – без дозвільних документів, понад цей обсяг – на підставі декларації. Розповідаємо, які відомості потрібно зазначити в декларації, як її подати та з якого моменту виникає право на зберігання пального

Податкова та фінзвітність
13.10.2026
Довідка та звіт про використання пільгових товарів: як подати до ДПС у 2026 році
Довідку про факт оприбуткування та звіт про цільове використання товарів, ввезених із звільненням від оподаткування для оборонного виробництва, можна подати до ДПС на папері разом із супровідним листом або електронно через меню «Листування з ДПС» в Електронному кабінеті

Е-сервіс
13.10.2026
З 13 жовтня бронювання в Дії (не)доступне: портал був на технічних роботах
Увечері 10 жовтня 2026 року портал Дія став тимчасово недоступним через технічні роботи, тоді як мобільний застосунок продовжив працювати у звичайному режимі. Команда сервісу повідомила, що працює над відновленням порталу. Станом на 13 жовтня портал досі не працює коректно, проте окремі користувачі можуть вже авторизуватись у послузі, але та недоступна, водночас фахівці Дія в коментарях вказують, що послуги відновлено. До офіційного повідомлення про відновлення роботи Порталу радимо ним не користуватись

Е-сервіс
13.10.2026
Пошкоджене майно та податкові зобов’язання: які онлайн-сервіси доступні бізнесу
ДПС і Мінцифри передбачили електронні сервіси, які допомагають бізнесу, що постраждав унаслідок російської агресії, дистанційно вирішувати податкові питання та фіксувати завдані збитки. Через Електронний кабінет можна подати заяву про неможливість виконання податкових обов’язків і повідомити про пошкодження чи втрату майна, а через портал Дія – заявити про збитки до Міжнародного реєстру збитків для України. Розбираємо, який сервіс обрати залежно від ситуації та які документи підготувати

Податкова та фінзвітність
13.10.2026
Зовнішній сумісник у 4ДФ: «101» чи «102»: відповідає ДПС
Зовнішній сумісник, оформлений саме за трудовим договором, не змінює ознаку доходу через те, що це не основне місце роботи. Для його зарплати у 4ДФ застосовують «101», тоді як «102» призначена для виплат за цивільно-правовими договорами

Судова практика
13.10.2026
Інвалідність не означає автоматичне право на дистанційну роботу: позиція ВС
Сам факт встановлення працівникові інвалідності не означає, що роботодавець зобов’язаний автоматично перевести його на дистанційну роботу. Верховний Суд у постанові від 08.07.2026 у справі №753/9267/25 зазначив, що для застосування дистанційної роботи як форми розумного пристосування має бути підтверджена відповідна потреба працівника, зокрема медичними рекомендаціями. Водночас роботодавець має розглянути можливі варіанти адаптації умов праці та обґрунтувати відмову, якщо характер роботи не дозволяє працювати дистанційно

Податок на прибуток
13.10.2026
Чи враховуються штрафи, нараховані контролюючими органами, у складі витрат у 2026 році
Суми штрафних (фінансових) санкцій та пені, нараховані за наслідками перевірок контролюючими органами та іншими органами державної влади, визнаються витратами згідно з правилами бухгалтерського обліку при визначенні фінансового результату до оподаткування

Військовий облік
13.10.2026
Працівник без військово-облікового документа: чи загрожує ФОПу штраф за прийняття на роботу
ФОП прийняв 01 жовтня працівника. Так як військовий облік не веде, ВОД не вимагав. Працівник вже працює і немає паперового ВОД, а Резерв+ не завантажує, тому мабуть у розшуку. Які дії ФОПА? Якщо без ВОД працівник, які штрафи чи наслідки саме ФОПУ будуть?

Готівкові кошти, розрахунки
13.10.2026
Кому закриють доступ до банківської таємниці? Рада підтримала законопроєкт №15555
Верховна Рада прийняла в першому читанні законопроєкт, який пропонує суттєво обмежити можливості судів отримувати певну категорію банківської інформації. Але чи стосується це звичайного бізнесу та ФОП? Розбираємо, що насправді передбачає документ і чого від нього не слід очікувати

ПДВ
13.10.2026
Продаж власної сільгосппродукції, нижчої за собівартість: як нараховувати ПДВ – роз’яснення ДПС
Державна податкова служба України надала індивідуальну податкову консультацію щодо визначення бази оподаткування ПДВ під час реалізації власноруч вирощеної сільськогосподарської продукції за ціною, нижчою за її собівартість. Приводом для роз’яснення стало звернення агропідприємства, яке через погодні умови та низьку якість урожаю минулого року опинилося у ситуації, коли ринкова ціна реалізації продукції виявилася нижчою за її собівартість

Відпустка, відпускні
13.10.2026
До 30 жовтня – подаємо до ПФУ документи на компенсацію «чорнобильських» відпусток
Із 1 липня 2025 року ПФУ офіційно здійснює виплату 39 видів державних соціальних допомог, серед яких – фінансування відпускних для працівників, постраждалих від аварії на ЧАЕС. Щоб отримати кошти з бюджету на такі виплати у 2027 році, підприємствам потрібно вчасно поновити реєстрацію в ПФУ та подати комплект документів до 30 жовтня

Е-сервіс
13.10.2026
Помилка «Відсутня позначка часу» при накладенні КЕП: що радить ДПС
Якщо при накладенні КЕП на електронний документ у програмі «ІІТ Користувач ЦСК-1» виникає помилка «Відсутня позначка часу», користувач може самостійно змінити налаштування програми. ДПС пояснила, як увімкнути отримання позначки часу та обрати актуальний сертифікат TSP-сервера

Охорона праці
13.10.2026
Новий Закон про безпеку та здоров’я працівників: що перевірити кадровику й фахівцю з охорони праці
12 жовтня 2026 року Верховна Рада прийняла в другому читанні та в цілому Закон №10147 про безпеку та охорону здоров’я працівників на роботі. Реформа передбачає перехід від формального виконання вимог охорони праці до системного управління професійними ризиками. Що зміниться для роботодавців, кадровиків і фахівців з охорони праці? Розбираємо ключові новації, що перевірити вже зараз і чому не варто поспішати переписувати всі внутрішні документи до набрання Законом чинності

Бронювання, критичність
13.10.2026
ФРУ та СУП закликають призупинити зміни до правил бронювання та звернути увагу на незадекларованих робітників
Федерація роботодавців України закликала уряд призупинити ухвалення проєкту постанови, який передбачає посилення правил бронювання військовозобов’язаних. У ФРУ попереджають, що скорочення лімітів бронювання для окремих підприємств ОПК і комунальної сфери, а також можливий перегляд статусу критично важливих підприємств можуть призвести до дефіциту кадрів і зупинення виробництв. Натомість Федерація пропонує зосередитися на боротьбі з незадекларованою працею та провести консультації з бізнесом перед запровадженням нових правил. Водночас СУП повідомила, що звернеться до профільного міністерства, щоб з’ясувати, чи дійсно готуються відповідні зміни та що саме вони передбачатимуть

Єдиний податок
13.10.2026
Спонсорство для платників єдиного податку 3 групи: роз’яснення ДПС
Державна податкова служба України надала індивідуальну податкову консультацію щодо права юридичних осіб – платників єдиного податку 3 групи (за ставкою 5 %, без ПДВ) укладати договори про спонсорство, розміщувати інформацію про спонсора та отримувати за це грошові кошти

Готівкові кошти, розрахунки
13.10.2026
Граничні строки розрахунків за експортом у 2026 році: правила НБУ та штрафні санкції
Українські експортери мають дотримуватися граничних строків розрахунків із нерезидентами, установлених НБУ. Загальний строк становить 180 календарних днів, але для окремих товарів діють спеціальні строки – від 120 до 270 днів залежно від коду УКТ ЗЕД і дати здійснення операції. За прострочення валютних розрахунків передбачено пеню в розмірі 0,3% суми заборгованості за кожен день, але не більше суми боргу. Розглянемо, як визначити граничний строк розрахунків, коли банк завершує валютний нагляд і яка відповідальність загрожує за порушення

ПДВ
13.10.2026
ФОП – платники ПДВ зможуть обирати звітний період: Рада підтримала законопроєкт у І читанні
Верховна Рада прийняла в першому читанні законопроєкт №16037-д, який має спростити адміністрування ПДВ. Документ пропонує автоматичне заповнення податкової звітності та накладних на основі даних ДПС, а також дозволяє ФОП – платникам ПДВ самостійно обирати місячний або квартальний звітний період. Крім того, планують підвищити з 100 тис. грн до 1 млн грн поріг від’ємного значення ПДВ або бюджетного відшкодування, що може стати підставою для позапланової документальної перевірки

ФОП
13.10.2026
Скільки платитимуть ФОП у 2027 році: нові розміри єдиного податку, військового збору, ЄСВ та ліміти
Уряд подав та зареєстрував законопроєкт №16000 «Про Державний бюджет України на 2027 рік», де розміри мінімальної зарплати, прожиткового мінімуму та базових соціальних стандартів повністю співпадають із раніше затвердженою Бюджетною декларацією. Відповідно передбачено підвищення мінімальної заробітної плати до 9546 грн та прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 3691 грн уже з 1 січня 2027 року. Ці показники безпосередньо вплинуть на розмір єдиного податку, військового збору, ЄСВ та граничних лімітів доходу для ФОП. Розрахували, скільки сплачуватимуть підприємці різних груп у 2027 році та наскільки зросте податкове навантаження порівняно з 2026 роком




