
Суть спору
Працівниця, яка працювала бухгалтером у комунальному закладі, після звільнення вимагала:
- компенсацію за 40 днів невикористаної додаткової соціальної відпустки як одинокій матері;
- середній заробіток за затримку розрахунку;
- моральну шкоду.
Роботодавець відмовив, аргументуючи тим, що:
- працівниця не надала належних документів;
- не зверталася із заявою про надання такої відпустки;
- її статус одинокої матері не підтверджений.
Суди першої та апеляційної інстанцій підтримали роботодавця.
Ключова правова проблема
У центрі спору опинилося питання:
Чи має працівник право на компенсацію невикористаної соціальної відпустки при звільненні, якщо він не подавав заяву на її надання під час роботи?
Раніше судова практика схилялася до відповіді «ні». Зокрема, у рішенні Верховного Суду від 21.12.2020 (справа №520/2226/19) зазначалося:
якщо працівник не підтвердив свій статус і не звертався за відпусткою, підстав для компенсації немає.
Новий підхід Верховного Суду
У цій справі Верховний Суд дійшов іншого попереднього висновку. Суд прямо вказав, що є підстави відступити від старої позиції.
Сформульовано ключовий правовий орієнтир:
Працівник має право на компенсацію за невикористану соціальну відпустку при звільненні, якщо він підтвердить відповідний статус, незалежно від того, чи подавав заяву під час роботи.
Це принципово змінює підхід, адже:
- право на відпустку гарантується законом;
- компенсація виплачується за всі невикористані дні при звільненні;
- реалізація права не повинна залежати від факту подання заяви.
Статус «одинокої матері»: що важливо
Суд також звернув увагу на правильне розуміння статусу одинокої матері:
- ключовим є факт виховання дитини без батька, а не отримання аліментів;
- сплата аліментів не позбавляє цього статусу;
- закон не встановлює вичерпного переліку підтвердних документів.
Підійдуть будь-які офіційні документи, які підтверджують відсутність участі батька у вихованні: рішення суду, довідки, акти, інформація з реєстрів тощо.
Чому справу передано до Великої Палати
Передача справи означає, що:
- існує різна судова практика;
- необхідно сформувати єдиний підхід;
- очікується відступ від попереднього висновку Верховного Суду.
Фактично Велика Палата має остаточно визначити: чи є обов’язковою умовою для компенсації факт звернення працівника за відпусткою.
Як це вплине на роботодавців
Поки що рішення не є остаточним, але вже зараз варто врахувати ризики:
- Зростає ймовірність обов’язкової виплати компенсації навіть без заяви працівника.
- Ключове значення матиме підтвердження статусу, а не кадрові формальності.
- Внутрішні процедури слід переглянути:
- фіксувати статус працівників (одинокі матері, батьки тощо);
- збирати підтвердні документи завчасно;
- контролювати надання соціальних відпусток.
Висновок
Ця справа може стати переломною для практики. Верховний Суд фактично визнав: право на соціальну відпустку та її компенсацію є гарантією, а не формальністю.
Якщо Велика Палата підтримає новий підхід, роботодавці більше не зможуть відмовляти у компенсації лише через відсутність заяви. А для бухгалтерів це означатиме нові ризики донарахувань при звільненні працівників.
Джерело: Ухвала ВС від 13.03.2026 №755/16704/24
Читайте більше:
Виплата відпускних після початку відпустки: зразок наказу
Виплата відпускних після початку відпустки: зразок заяви
Зайві відпускні при звільненні працівника: як визначити суму та відобразити в звітності
Відпустка та відпускні – 2026: спецвипуск від редакції 7eminar
Відпустка по вагітності та пологах: чи обов’язково видавати наказ
Щорічна відпустка «авансом»: умови надання та можливі наслідки
Бухгалтерська довідка щодо розрахунку суму резерву відпусток на місяць
Відпустка по догляду за дитиною до 3 років




















