Оподаткування доходів з платформ: що пропонує законопроєкт №15111-д

Вже сьогодні Верховна Рада розглядає у першому читанні законопроєкт №15111-д, який фактично вводить нові правила оподаткування доходів українців від цифрових платформ (маркетплейсів, сервісів послуг тощо). Документ передбачає автоматичний обмін податковою інформацією з іншими країнами, визначає роль платформ як податкових агентів і встановлює нові підходи до звітності та сплати податків

1

48


Сьогодні у ВРУ розглядатимуть у І читанні законопроєкт №15111-д «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, та оподаткування таких доходів».


Метою проєкту є:


  1. запровадження в Україні міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи шляхом імплементації положень Модельних правил ОЕСР щодо звітності операторів цифрових платформ та положень Директиви Ради (ЄС) 2021/514 про внесення змін до Директиви 2011/16/ЄС про адміністративну співпрацю у сфері оподаткування;
  2. створення правових умов для прозорого оподаткування доходів фізичних осіб, які отримують доходи через цифрові платформи.


Законопроєкт враховує положення урядового законопроєкту та містить покращення:


1) враховує вимоги щодо обміну інформацією як щодо особистих послуг, так і щодо продажу товарів відповідно до Директиви Ради (ЄС) 2021/514 від 22 березня 2021 року про внесення змін до Директиви 2011/16/ЄС про адміністративну співпрацю у сфері оподаткування;


2) передбачає спрощення умов застосування пільгової ставки (5%) для оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи, а саме:


  1. передбачено можливість застосування пільгових умов оподаткування доходів від платформ для самозайнятих осіб за умови, що здійснювані через платформу види звітної діяльності є іншими, ніж зареєстровані види господарської діяльності фізичної особи-підприємця;
  2. виключено положення про відкриття спеціальних рахунків для продавців через платформи та про розкриття банківської таємниці;


3) уточнює вимоги до податкового агента – оператора платформи нерезидента, а також передбачає спрощення порядку подання звітності (раз на рік через спеціальне портальне рішення) та сплати податків (щомісяця в іноземній валюті);


4) спрощує процедури сплати податкових зобов’язань фізичними особами, які отримують доходи через платформи у випадках, якщо сума отриманого доходу перевищує 834 розміри заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або якщо дохід від продажу товарів перевищує суму неоподатковуваного доходу (замість подання декларації податкове зобов’язання визначатиметься контролюючим органом);


5) усуває ризик визнання трудовими відносин між оператором платформи та підзвітними продавцями щодо надання через платформу особистих послуг.


Джерело: ВРУ


Читайте більше:


Законопроєкт про онлайн-доходи – ВРУ голосує за альтернативу, посилки (№015112) – знято з порядку денного

Військовий збір ФОП та фізособи сплачуватимуть ще 3 роки після війни: ВРУ прийняла законопроєкт №15110 одразу та в цілому

✨ Новинка! Унікальний сервіс – АІ-Консультант для бухгалтера! Ознайомтесь із його можливостями вже зараз за посиланням
Матеріали на сайті https://7eminar.ua можуть містити роз’яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.
1

48

Отримуйте щодня свіжі новини та корисні подарунки 🎁👇

4

114

1

141

1

18

1

9

1

21

2648

3

34

4

6869

1

16

Зберігаємо Податкові розрахунки з ЄСВ, ПДФО та ВЗ: строки, оформлення та практичні вимоги

Експерт детально розібрав, як зміни до правил діловодства, запроваджені наказом Мін’юсту №667/5, вплинули на порядок зберігання персоніфікованих відомостей про заробітну плату працівників. У статті пояснено, які саме документи необхідно включати до відповідної справи, скільки їх зберігати та чому для об’єднаної звітності застосовується строк у 75 років. Окрему увагу приділено формату зберігання: чи достатньо електронних документів, коли обов’язково створювати паперові копії та як правильно організувати комбінований архів. Ви знайдете практичні рекомендації щодо формування паперових справ, структури електронного архіву, зберігання квитанцій ДПС і підготовки документів до перевірок або передачі в архів

основне зображення для Зберігаємо Податкові розрахунки з ЄСВ, ПДФО та ВЗ: строки, оформлення та практичні вимоги
3

136

3

3716

2

19

4

139

3

464

4

680

4

458

5

30

2

42

3

10