Позовну давність відновлено: як обчислювати строки з урахуванням призупинення на час карантину та воєнного стану

1. На підставі якого закону відновлюється позовна давність
2. Протягом якого періоду діяло призупинення строків позовної давності
3. Законодавчі основи обчислення строків позовної давності
4. Як обчислювати строки позовної давності з урахуванням періоду призупинення строків
5. Висновки

На підставі якого закону відновлюється позовна давність

Відновлення строків позовної давності передбачено Законом від 14.05.2025 №4434-IX «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» (далі – Закон №4434).

Закон №4434 передбачає виключення з Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) пункту 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення». Саме цей пункт передбачає зупинення перебігу позовної давності, передбаченої ЦКУ, на період дії воєнного стану.

Закон №4434 набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування. Закон був надрукований в офіційному виданні «Голос України» від 03.06.2025 №108. Тому, він набере чинності з 04.09.2025, саме із цієї дати відновлено обчислення строків позовної давності.

Отже, у суб’єктів господарювання є ще деякий час, щоб підготуватися до відновлення строків позовної давності. Далі ми розглянемо, протягом якого періоду строки позовної давності були зупинені, а також, як правильно їх рахувати у зв’язку з відновленням обчислення строків позовної давності.

Нагадаємо, що строки позовної давності мають значення не тільки для захисту своїх прав у судовому порядку, вони також впливають на оподаткування. Так, відповідно до пп. 14.1.11 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) однією з підстав визнання заборгованості безнадійною є сплив строку позовної давності. Тому правильне обчислення строку позовної давності важливе не тільки для юристів, а й для бухгалтерів.

Протягом якого періоду діяло призупинення строків позовної давності

Як ми вже вище згадували, строки позовної давності було призупинено ще у 2020 році у зв’язку з карантином. Потім у 2022 році додалось ще «воєнне» призупинення. Відповідні норми про це закріплені у «Прикінцевих та перехідних положеннях» ЦКУ.

Періоди призупинення наступні (див. таблицю).

Таблиця

Отже, хоча норми «Прикінцевих та перехідних положень» ЦКУ, якими призупинялися строки позовної давності на період карантину та воєнного стану, мають різні формулювання, але, фактично строки позовної давності були «на паузі» у період з 02.04.2020 по 03.09.2025 (тобто, більше 5 років). Принаймні, це стосується загального строку позовної давності 3 роки, передбаченого ст. 257 ЦКУ: цього строку стосуються всі періоди призупинення, які ми вказали у вищенаведеної таблиці. Та й для визнання заборгованості безнадійною для облікових цілій, частіш за все застосовується саме загальних строк позовної давності. Тому, саме цей період ми будемо використовувати далі, для розгляду порядку обчислення строків.

Але, зазначимо, що у деяких певних випадках різні формулювання вищезгаданих норм ЦКУ можуть мати вплив на обчислення строків позовної давності.

Законодавчі основи обчислення строків позовної давності

Перед тим, як розглянути, як на строки позовної давності вплинув період призупинення, нагадаємо найважливіші загальні правила розрахунку строків позовної давності.

Позовна давність – це встановлений законом строк, протягом якого особа має право звернутися до суду з вимогою про захист свого порушеного права або інтересу (ст. 256 ЦКУ).

Згідно законодавства відрізняють загальний строк позовної давності, який становить 3 роки (ст. 257 ЦКУ) та спеціальні строки (ст. 258 ЦКУ), які можуть бути або скорочені, або більш тривалі, ніж загальний строк позовної давності.

Так, наприклад, скорочена позовна давність в 1 рік застосовується, зокрема, до вимог (ч. 2 ст. 258 ЦКУ):

1. про стягнення неустойки (штрафу, пені);
2. про спростування недостовірної інформації, поміщеної у медіа;
3. про переведення на співвласника прав та обов'язків покупця у разі порушення переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності (ст. 362 ЦКУ);
4. у зв'язку з недоліками проданого товару (ст. 681 ЦКУ);
5. про розірвання договору дарування (ст. 728 ЦКУ);
6. у зв'язку з перевезенням вантажу, пошти (ст. 925 ЦКУ);
7. про оскарження дій виконавця заповіту (ст. 1293 ЦКУ);
8. про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства.

А більш тривалий спеціальний строк 4 роки, встановлений ч. 5 ст. 258 ЦКУ, який застосовується за вимогами про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.

Крім того, при обчисленні строку позовної давності потрібно враховувати, що в деяких випадках такий строк може:

1. призупинятися (перелік таких випадків наведено у ст. 263 ЦКУ);
2. перериватися (підстави для переривання строків наводяться у ст. 264 ЦКУ). Після переривання перебіг позовної давності починається заново, а час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується;
3. не поширюватися на деякі вимоги (ст. 268 ЦКУ).

Щодо переривання строку позовної давності зверніть увагу на такий нюанс. Однією з підстав для переривання строку позовної давності є вчинення особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку (ч. 1 ст. 264 ЦКУ). У ЦКУ нема пояснень, які саме це можуть бути дії, тому на практиці ця норма викликає багато запитань. В цьому випадку слід звернути увагу на роз’ясненнями, наведене в пп. 4.4.1 постанови Пленуму ВГСУ від 29.05.2013 №10. Згідно цього роз’яснення, такими діями можуть бути:

1. визнання боржником пред’явленої претензії;
2. зміна договору, з якого випливає, що боржник визнає існування боргу, а також прохання боржника про таку зміну договору;
3. письмове прохання боржника відстрочити сплату боргу;
4. підписання боржником (уповноваженим на це посадовою особою боржника) разом із кредитором акта звіряння взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, за якою виник спір;
5. письмове звернення боржника до кредитора з гарантією сплати боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або суми санкцій та ін.

Також варто врахувати, що за домовленістю сторін договору, позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена (ст. 259 ЦКУ). Така домовленість повинна бути закріплена у письмовій формі (наприклад, окремою умовою договору). Але, позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін. Тож, перед тим, як обчислювати строк позовної давності, варто ретельно ознайомитися з умовами договору.

З якого моменту слід починати рахувати строк позовної давності: з дати укладення договору, з дати його закінчення, чи з якоїсь іншою дати?

За загальним правилом, встановленим ст. 261 ЦКУ перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Що ця норма означає при розрахунку строку давності на практиці? Пояснимо на прикладі.

Приклад. Згідно умов договору поставки, покупець повинен розрахуватися за отриманий товар не пізніше 31.12.2025. Якщо він не оплатить товар до цієї дати, то з 01.01.2026 почнеться перебіг строку позовної давності, який закінчиться 01.01.2029.

Отже, визначальним для початку розрахунку строку позовної давності є не дата укладання договору, або дата закінчення строку його дії, а дата, до якої боржник повинен виконати своє зобов’язання за договором.

Також зверніть увагу, що ми навели загальне правило для початку обчислення строку позовної давності, але, з нього є ряд винятків, коли обчислення строку починається з іншої дати (вони наведені у ч. 2 - 8 ст. 261 ЦКУ).

Як обчислювати строки позовної давності з урахуванням періоду призупинення строків

Розрахунок строків позовної давності з урахуванням періоду призупинення розглянемо на прикладі двох ситуацій, найбільш характерних для всіх суб’єктів господарювання, яким зараз доводиться мати справи із заборгованістю.

Ситуація 1. Заборгованість виникла до дати призупинення строків

Згідно умов договору поставки покупець зобов’язаний був оплатити отриманий від постачальника товар не пізніше 01.04.2019. Але, на даний час оплата за товар постачальнику так і не поступила.

В цій ситуації ми починаємо розраховувати строк позовної давності з 02.04.2019. Строк позовної давності загальний, та складає 3 роки. З 02.04.2020 строк позовної давності було призупинено, та відновлення строку відбудеться з 04.09.2025. Отже, розраховувати строк будемо за періодами:

1. Період з 02.04.2019 по 02.04.2020 складає 1 рік. Отже, до спливу строку давності залишилося ще 2 роки.
2. Продовжуємо розраховувати строк (його залишок в 2 роки), починаючи з 04.09.2025.

В нашої ситуації строк позовної давності закінчиться 04.09.2027. До цієї дати постачальнику варто встигнути подати до суду позов про стягнення заборгованості.

Отже, якщо заборгованість виникла до 02.04.2020, алгоритм розрахунку такий:

1. розраховуємо строк з моменту виникнення заборгованості до 02.04.2020;
2. залишок строку давності продовжуємо розраховувати починаючи з 04.09.2025.

Тобто, період з 02.04.2020 по 03.09.2025 у строк позовної давності не враховується.

Ситуація 2. Заборгованість виникла після дати призупинення строків

Строк сплати за отримані послуги згідно договору – не пізніше 01.05.2022. Але, в цей період вже діяло як «карантинне», так й «воєнне» призупинення строків позовної давності. Тому, в цій ситуації строк позовної давності ще не почав обчислюватися. Його необхідно буде почати обчислювати тільки з 04.09.2025.

Отже, 3-річний строк позовної давності у цій ситуації спливає 04.09.2028.

Таким чином, для заборгованостей, яки виникли у період з 02.04.2020 по 03.09.2025, строк позовної давності ще не почався, його слід почати розраховувати з 04.09.2025.

Висновки

1. Відновлення строків позовної давності відбудеться з 04.09.2025 на підставі Закону №4434.
2. Строки позовної давності було призупинено, для більшості випадків, на період з 02.04.2020 по 03.09.2025.
3. Механізм розрахунку строків залежить від того, коли виникла заборгованість: до дати призупинення строків, або вже після цієї дати.
4. Хоч на сьогодні строки позовної давності ще не відновилися, суб’єктам господарювання варто вже зараз провести роботу по аналізу кредиторської та дебіторської заборгованості, та розробити стратегію стягнення, або погашення заборгованості, щоб не пропустити строки позовної давності.

Читайте більше:

Строки позовної давності поновлюються: як підготуватися

Строк позовної давності – перебіг поновлено: що з обліком і оподаткуванням