Податок на прибуток: платники, ставки, строки сплати, відповідальність

Платники податку на прибуток

Платниками податку на прибуток є резиденти та нерезиденти (ст. 133 Податкового кодексу України; далі – ПКУ).

Платники податку на прибуток – резиденти:

1) юридичні особи на загальній системі оподаткування;

2) юридичні особи, що обрали спрощену систему оподаткування:

1. в частині сплати податку на репатріацію при виплаті доходів нерезидентам за правилами п. 141.4 ПКУ;
2. у разі отримання скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, що оподатковують у порядку, визначеному ст. 39-2 ПКУ;
3. платники єдиного податку четвертої групи – в частині доходів (прибутків) від продажу/відчуження цінних паперів та доходів, отриманих від емітента корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, що засвідчують його право власності на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, та розрахованих за правилами бухгалтерського обліку.

3) управителі фонду операцій з нерухомістю щодо операцій і результатів діяльності із довірчого управління, що здійснює такий управитель через фонд;

4) фізичні особи – підприємці, у тому числі на спрощеній системі оподаткування, та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність – щодо сплати податку на репатріацію за правилами п. 141.4 ПКУ під час виплати нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України;

5) іноземні компанії, які мають місце ефективного управління на території України.

Платники податку – нерезиденти:

1) юридичні особи, що резидентами інших країн – у частині оподаткування їх доходів з джерелом походження з України податком на репатріацію, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичні привілеї або імунітет згідно з міжнародними договорами України.

2) нерезиденти, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво та/або отримують доходи із джерелом походження з України, та інші нерезиденти, на яких покладено обов’язок сплачувати податок на прибуток.

З моменту взяття на облік в органі ДПС за місцезнаходженням новоствореної юридичної особи така юридична особа автоматично вважається такою, що перебуває на загальній системі оподаткування (п. 3.10 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Мінфіну від 09.12.2011 №1588), тобто є платником податку на прибуток.

Винятки:

1. якщо юридична особа прийняла рішення про обрання спрощеної системи оподаткування з моменту державної реєстрації з дотриманням вимог ст. 298 ПКУ (подали заяву держреєстратору одночасно з реєстрацією юрособи, або подали заяву в ДПС протягом 10 календарних днів із дня держреєстрації);
2. юридична особа набула статус неприбуткової організації з моменту державної реєстрації з дотриманням вимог Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру, затвердженому постановою КМУ від 13.07.2016 №440 (заява подана держреєстратору одночасно з реєстрації юрособи, або подали заяву в ДПС протягом 10 днів з дня держреєстрації юрособи).

Такі юридичні особи можуть одразу з дати держреєстрації юрособи набути відповідний статус (платника єдиного податку або неприбуткової організації). Якщо ж цього не сталося з певних причин (пропустили строки подання заяви, інші причини), то з моменту держреєстрації і до дати набуття відповідного статусу юрособа перебуває на загальній системі як платник податку на прибуток з дотриманням всіх обов'язків платника податку щодо визначення об'єкта оподаткування, подання звітності та сплати податку.

Об’єкт та база оподаткуванняподатку на прибуток

В цій статті ми розглядаємо правила оподаткування для юридичних осіб – резидентів, які перебувають на загальній системі оподаткування, і не перебувають на особливих правилах оподаткування податком на прибуток як резиденти Дія-Сіті.

Правила визначення об’єкту оподаткування податком на прибуток закріплені в пп. 134.1.1 ПКУ.

Наведемо алгоритм визначення об'єкта оподаткування.

Крок 1. Визначаємо фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток) за даними фінансової звітності підприємства, складеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності:

1. рядок 2290 (прибуток) або ряд. 2295 (збиток) форми №2 «Звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід)»;
2. рядок 2290 (прибуток або збиток) форм №2-м та №2-мс.

В бухобліку це відповідає даним сальдо по рахунку 79 «Фінансові результати» до того, як зробили проведення з нарахування податку на прибуток (Дт 98 Кт 6413).

До декларації з податку на прибуток (далі – Декларація) до рядка 02 переносимо значення рядка 2290/2295 з форми №2 (2-м, 2-мс)

Крок 2. Визначаємо суми коригувань фінрезультату до оподаткування (на збільшення та на зменшення), які прописані в ст. 123-1, розд. ІІІ «Податок на прибуток», у підрозд. 4 «Податок на прибуток» розд. ХХ ПКУ.

Увага! У ПКУ визначений вичерпний перелік коригувань фінрезультату до оподаткування, які чітко відповідають рядкам додатку РІ до декларації з податку на прибуток

У Декларації всі суми коригувань згорнуто (як підсумок по додатку РІ) переносять до рядка 03 РІ.

Крок 3. Визначаємо об'єкт оподаткування податком на прибуток (ряд. 04 Декларації) як арифметична сума: ряд. 02 +/- ряд. 03 РІ.

Малодохідники

За пп. 134.1.1 ПКУ платник податку річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням ПДВ та акцизного податку) якого не перевищує 40 мільйонів гривень, об’єкт оподаткування може визначати без коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці, крім коригувань на суму:

1. від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років;
2. доходів та витрат в межах отриманих бюджетних грантів (пп. 140.4.8 та 140.5.16 ПКУ);
3. наданої неправомірної вигоди (п. 140.6 ПКУ);
4. за договором добровільного медичного страхування працівників за ст. 123-1 ПКУ, якщо недотримано вимоги пп. 14.1.52-1 ПКУ щодо договору;
5. коригування при переході з єдиного податку на загальну систему оподаткування згідно з підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ.

Річний дохід для порівняння з критерієм 40 млн грн визначають за даними фінансової звітності:

1. ф. №2 – сума всіх рядків зі словом «дохід» (ряд. 2000, 2120, 2200, 2220, 2240);
2. ф. №2-м та №2-мс – ряд. 2280 «Разом доходи).

На замітку! Якщо дохід платника податку на прибуток за рік менший за 40 млн грн, це не означає, що коригування фінрезультату не проводять автоматично. Для цього треба прийняти відповідне рішення, оформивши його наказом керівника та вказати номер та дату цього наказу в декларації з податку на прибуток у спеціальному полі внизу декларації «Наявність рішення» (ЗІР, категорія 102.20.02)

Наказ про незастосування податкових різниць зазвичай видають останнім днем року, за підсумками якого «вклалися» в критерій 40 млн грн, і підприємство бажає не проводити коригування фінрезультату починаючи з такого звітного року. В наказі можна передбачити:

У пригоді вам можуть стати шаблон та зразок:

1. Наказ про незастосування податкових різниць (відмова за підсумками 20_ року)
2. Наказ про незастосування податкових різниць (прийняття рішення після закінчення звітного року)

Надалі в наступних роках, якщо доходи підприємства за рік не перевищують граничну суму 40 млн грн, новий наказ щороку не видають, але в декларації з податку на прибуток слід кожен рік зазначати дані про раніше прийнятий наказ про непроведення коригувань (див. ЗІР, категорію 102.20.02).

Якщо рішення прийняли, але чомусь не зафіксували його в Декларації, можна виправити цю помилку шляхом подання уточнюючої Декларації – всі дані заповнити як у звітній Декларації нічого не змінюючи, але в полі «наявність рішення» проставити позначку «+» та дані про дату і номер наказу (ЗІР, категорія 102.20.02).

Якщо протягом звітного року платник подавав «квартальні» Декларації і проводив коригування, а за підсумками року виявилося, що його загальний дохід менше 40 млн грн і такий платник приймає рішення про непроведення коригувань, то з річною Декларацією додаток РІ (і всі додатки до нього – АМ, ТЦ, ЦП) уже не подає, всі коригування за підсумками року анулюються.

У більшості випадків «малодохідник» (якщо не переносить збиток минулого року) сплачує податок з прибутку, визначений за даними бухобліку та зафіксований у фінзвітності (ряд. 2290 ф. №2, 2-м, 2-мс). Йому достатньо бухгалтерський прибуток помножити на ставку податку (18%).

Скористайтеся також матеріалами:

1. Що потрібно знати про податкові різниці з податку на прибуток
2. Податкові різниці з податку на прибуток
3. Негосподарські витрати, податкові різниці, витрати загальника і відмінність ремонту від модернізації: 5 кейсів

Ставки податку на прибуток

Базова ставка податку становить 18% від об'єкта оподаткування (п. 136.1 ПКУ).

Інші ставки податку для резидентів для зручності наведемо у Таблиці.

Сплата податку на прибуток

Звітні періоди для обчислення та сплати податку на прибуток (п. 137.4 ПКУ) – квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому у Декларації розрахунки проводять наростаючим підсумком.

Річну Декларацію (без подання декларацій за поміжні періоди) подають (п. 137.5 ПКУ):

1. новостворені (зареєстровані) протягом звітного (податкового) року – за період діяльності у звітному (податковому) році;

На замітку! До новостворених платників податку на прибуток прирівнюють і осіб, які з початку року, або в середині року перейшли з єдиного податку на загальну систему оподаткування. Тобто, вони також подають тільки річну Декларацію за період з дати переходу на загальну систему до 31 грудня звітного року (ЗІР, категорія 102.20.02)

1. виробники сільськогосподарської продукції. Якщо дохід від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва за попередній податковий (звітний) рік перевищує 50% загальної суми доходу, такі особи можуть обрати звітний рік із 1 липня минулого року по 30 червня звітного року;
2. платники з річним доходом від будь-якої діяльності, визначеним за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний період, не перевищує 40 млн грн;
3. фізичні особи – підприємці (в т. ч. на єдиному податку) та особи, які провадять незалежну професійну діяльність – у разі виплати нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України, що оподатковують згідно з п. 141.4 ПКУ;
4. юридичні особи на єдиному податку – у разу виплати нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України, що оподатковують згідно з п. 141.4 ПКУ;
5. юридичні особи на єдиному податку, які є контролерами КІК – щодо отриманого скоригованого прибутку КІК;
6. юридичні особи – платники єдиного податку 4 групи – щодо доходів (прибутків), отриманих у разі здійснення операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів, та доходів, отриманих від емітента корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, що засвідчують його право власності на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, та розрахованих за правилами бухгалтерського обліку.

Строки подання декларації з податку на прибуток:

1. Декларації за І квартал, півріччя, три квартали – подають протягом 40 календарних днів після завершення відповідного звітного періоду;
2. Декларація за рік – подають протягом 60 календарних днів після завершення року (п. 49.18 ПКУ).

Якщо останній день строку подання Декларації припадає на вихідний або святковий день, останнім днем вважається операційний день, що настає за таким вихідним/святковим днем (п. 49.20 ПКУ).

Порада! Докладніше читайте у статті «Декларація з податку на прибуток: хто, коли і які додатки подає»

Строк сплати податку на прибуток – протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку для подання Декларації. Платник зобов’язаний самостійно сплатити суму податку, вказаного ним у Декларації.

Якщо граничний строк сплати припадає на вихідний або святковий день, останнім днем вважається операційний день, що настає за таким вихідним/святковим днем.

Граничний строк сплати, на думку ДПС, слід відлічувати від «планового» граничного строку подання Декларації. Наприклад, граничний строк подання річної Декларації за 2025 рік (60 к. дн.) припадав на 01.03.2026 (неділя) та переносився на 02.03.2026. При цьому граничний строк сплати (10 к. дн. після останнього дня граничного строку подання Декларації) був 11.03.2026 – тобто, відлічували його не з 03.03.2026 (з перенесеного строку подання декларації), а з 02.03.2026 (перший день після «планового» граничного строку подання декларації). Це випливає з даних «Податкового календаря» на сайті ДПС. Тобто, на сьогодні ДПС фактично ігнорує висновки ВСУ у постанові від 09.06.2015 у справі № 21-18а15, який постановив відраховувати 10 днів для сплати податку від перенесеного строку подання Декларації.

Важливо! Не пропустити жоден дедлайн та уникнути штрафів за прострочки допоможе наш зручний сервіс «Календар бухгалтера». З ним отримаєте усю звітність та платежі в одному місці: на тиждень, місяць і навіть рік!

Розрахунок податку на прибуток

Розрахунок об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємства, яке проводить коригування фінрезультату на визначені в ПКУ різниці, та самого податку на прибуток розглянемо на Прикладі торгового підприємства. При цьому рекомендуємо використовувати дані такого регістру бухобліку як «Аналіз рахунку 79».

Приклад розрахунку податку на прибуток для торгового підприємства. Підприємство за 2025 рік має наступні попередні дані бухгалтерського обліку по рах. 79 – до проведення коригувань на різниці, визначені ПКУ та до нарахування суми податку на прибуток – фінансовий результат до оподаткування склав 9 387 816,62 грн (прибуток) (сальдо по Кт 79):

В фінансовій звітності малого підприємства сальдо Кт 79 до оподаткування відповідає даним рядка 2290 форми №2-м «Звіт про фінансові результати».

Далі відкладаємо в сторону бухоблік і переходимо до заповнення додатка РІ «Різниці».

Додатково відомо, що за минулий рік (2024) підприємство задекларувало збитки в рядку 04 декларації з податку на прибуток у сумі 1 350 785 грн.

У підприємства за 2025 рік були такі коригування:

Дані рядка 03 в додатку РІ (загальна сума коригування» переносять до рядка 03 РІ Декларації з відповідним знаком (+/-).

Після цього в рядку 04 Декларації визначають об'єкт оподаткування податком на прибуток як арифметичну суму рядків 02 та 03 РІ.

Коментар до коригувань:

1. На коригування, вказані в додатку РІ не роблять проведень в обліку! Проте під час заповнення цього додатка використовують дані бухобліку за тими операціями, які вже проведені до моменту складання Декларації з додатком РІ.

2. Амортизація основних засобів (ОЗ) та нематеріальних активів (НА).

Важливо! За даними бухобліку не беріть амортизацію об'єктів, первісна вартість яких не перевищує 20 000 грн, такі об'єкти не є ОЗ за визначенням пп. 14.1.138 ПКУ. Такі необоротні активи зазвичай обліковують як МНМА (рах. 112), тому бухпроведення за Дт 92, 93 Кт 132 (амортизація МНМА) в рядках 1.1.1 та 1.2.1 АМ додатка РІ не беруть (ЗІР, категорія 102.05)

Дебіторська заборгованість:

Суми рядків 2.1.2 (нарахування РСБ) та 2.1.3 (пряме списання заборгованості на витрати періоду) сукупно дають суму обороту за рахунком Дт 944 (856 420 + 534 956 = 1 391 376), який закривають потім Дт 79 Кт 944 (видно в «Аналізі рахунку 79»).

На зменшення (ряд. 2.2.3) ПКУ «допускає» списання дебіторської заборгованості за рахунок резерву сумнівних боргів (РСБ) та прямого списання на Дт 944 тільки, якщо дотримані критерії визнання заборгованості безнадійною за правилами пп. 14.1.11 ПКУ, зокрема, якщо сплив строк позовної давності по відповідному дебітору або він ліквідувався як юрособа саме в цьому звітному періоді.

3. Перенесення податкових збитків минулих років.

До рядка 3.2.4 додатка РІ включають тільки задекларовану суму збитків з рядка 04 Декларації за попередній звітний рік. Тому якщо платник із певних причин задекларував за попередній рік прибуток в рядку 04 Декларації, то щоб врахувати реальні збитки їх треба перш за все їх відновити в Декларації – подати уточнюючу декларацію з податку на прибуток, або виправити через додаток ВП у звітній Декларації.

Для більшості платників податку на прибуток немає обмежень в перенесенні задекларованих збитків – ані в сумі перенесення (переносите до ряд. 3.2.4 звітного періоду всю суму з ряд. 04 Декларації попереднього року), ані в строках перенесення (збитки можна накопичувати 2, 5 чи більше років – до повного погашення).

Особливості перенесення збитків у зменшення об'єкта оподаткування звітного року мають тільки великі платники податків (визначені за правилами пп. 14.1.24 ПКУ і Реєстр яких щорічно затверджує своїм наказом ДПС). Для таких платників правила перенесення збитків рекомендуємо дивитися в Інформаційному листі ДПСУ №1/2022.

4. Коригування «+30%».

Якщо платник податку на прибуток придбаває, або експортує товари/послуги/необоротні активи в операціях з нерезидентами, які підпадають під Перелік, затверджений постановою КМУ від 04.07.2017 №480 (далі – Перелік №480), або Перелік, затверджений постановою КМУ від 27.12.2017 №1045, і при цьому ці операції є не контрольованими за правилами ст. 39 ПКУ, то такий платник має на виконання вимог пп. 140.5.4 ПКУ (імпорт) та/або пп. 140.5.5-1 ПКУ (експорт):

1. збільшити фінрезультат до оподаткування на 30% вартості імпортованих/експортованих товарів/послуг/необоротних активів,

або

1. або провести обґрунтування ціни договору на предмет відповідності її ціні за принципом «витягнутої руки» за правилами ст. 39 ПКУ.

При цьому Мінфін в УПК від 14.05.2021 №266 (запитання 8) зазначає, що достатньо обґрунтувати вибір методу визначення ціни за принципом «витягнутої руки» і саму ціну за обраним методом. Зазвичай, такі обґрунтування замовляють спеціалістам аудиторських фірм.

Для нерезидентів, що потрапили до Переліку №480 також можна уникнути коригування, якщо нерезидент надасть довідку податкового органу країни його реєстрації, що він сплатив податок на прибуток саме в цій країні (запитання 6 УПК №266).

На ці визначені коригування жодних додаткових бухпроведень на зменшення витрат чи збільшення доходів в обліку не роблять.

5. Благодійна допомога

У бухобліку благодійну допомогу списують на витрати періоду у всіх (Дт 977 або Дт 949) і вона не обмежена за сумою.

Податковий облік обмежує за сумою витрати, які можна врахувати до об'єкта оподаткування, граничними сумами залежно від категорії отримувачів:

1. неприбутковим організаціям, зареєстрованим у Реєстрі неприбуткових організацій – не більше 4% позитивного значення від рядка 04 Декларації за попередній рік (пп. 140.5.9 ПКУ). Якщо за попередній рік були збитки, то на збільшення фінрезультату піде вся сума благодійної допомоги, як у нашому прикладі;
2. неприбутковим організаціям, у т. ч. благодійним – не більше 8% позитивного значення від рядка 04 Декларації за попередній рік, за умови, що благодійним організаціям надано допомоги не менше 4% від рядка 04 Декларації попереднього року (п. 72 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ). Норма тимчасова і діє з 2025 року до кінця року в якому буде завершений режим воєнного стану;
3. неприбутковим організаціям сфери спорту – не більше 8% від рядка 04 Декларації попереднього року (пп. 140.5.14 ПКУ);
4. без обмежень по сумі, якщо благодійна допомога надається отримувачам із п. 69.6 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ (ЗСУ, НГУ, СБУ та інші). Норма тимчасова і діє на період режиму воєнного стану.

У разі надання благодійної допомоги платник податку на прибуток має подати додаток БД до Декларації, а у випадках застосування п. 69.6 підрозд. 10 розд. ХХ та п. 72 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ – ще й додаток ПП (пільги), якщо сума благодійної допомоги перевищила граничну суму з пп. 140.5.9 ПКУ, код пільги відповідно:

1. за п. 69.6 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ – 11020399;
2. за п. 72 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ – 11020408.

6. Штрафи

Коригування на суму штрафів за пп. 140.5.11 ПКУ проводять тільки у разі, якщо штрафи нараховують на користь:

1. неплатників податку на прибуток (платників єдиного податку, в т. ч. ФОПів, нерезидентів, якщо з цих штрафів не сплачують податок на репатріацію). Додатково за нерезидентами – ЗІР, категорія 102.16;
2. контролюючих органів та інших органів державної влади, причому штрафи такі органи мають нараховувати на підставі їх рішень. Якщо платник податку самостійно нараховує собі штрафи чи платежі до бюджету, відповідних органів – коригування не буде. Зокрема, не буде коригування на суму внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю, які платники податку нараховують починаючи з І-го кварталу 2026 року на підставі ст. 18-2 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 №875-XII (ЗІР, категорія 102.12).

Продовжуємо наш приклад.

Коли порахований об'єкт оподаткування податком на прибуток, платник визначає сам податок (ряд. 06 Декларації).

При застосуванні базової ставки податку на прибуток 18% маємо:

(9 387 817 + 956 361) × 18% = 1 861 952 грн.

Декларація з податку на прибуток за 2025 рік буде виглядати так (за відсутності сум, що зменшують суму податку на прибуток у додатку ЗП):

Увага! Декларація з податку на прибуток заповнюють у цілих гривнях. Тому рекомендуємо в бухобліку проводити нарахування теж у цілих гривнях та перераховувати до бюджету суму податку також у цілих гривнях, щоб не було розбіжностей між бухобліком та даними особового рахунку в електронному кабінеті платника податку

Після того, як заповнили Декларацію та визначили суму податку за рік, повертаємось до бухобліку та допроводимо суму податку на прибуток:

Дт 98 Кт 6413 – 616 340 грн. – дані рядка 19 з річної Декларації.

Разом за рік оборот за Дт 98 Кт 6413 складає 1 861 952 грн (дані ряд. 06 річної Декларації), раніше нарахований податок на прибуток (за 3 квартали 2025) склав 1 245 612 грн.

Для малих та мікропідприємств витрати з податку на прибуток (Дт 98) дорівнюють поточному податку на прибуток за даними декларації (п. 5 НП(С)БО 17). Для середніх та великих підприємств на витрати з податку на прибуток можуть впливати тимчасові податкові різниці, визначені за правилами НП(С)БО 17.

Після чого остаточно закриваємо рах. 79 (попереднє сальдо було Кт 79 – 9 387 816,62):

1. Дт 79 Кт 98 – 1 861 952 – закрили витрати по податку на прибуток на фінрезультат;
2. Дт 79 Кт 441 – 7 525 864,62 – закрили чистий прибуток на нерозподілені прибутки.

Після чого остаточно форма №2-м за 2025 рік буде мати такий вигляд (у т. ч. витрати з податку на прибуток у ряд. 2300 – 1 862,0 тис. грн):

Відповідальність за несплату чи несвоєчасну сплату податку на прибуток

За несплату чи несвоєчасну сплату податку на прибуток до платника застосовують штраф у розмірі:

1. 5% погашеної суми податкового боргу – у разі затримки до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми податку;
2. 10% погашеної суми податкового боргу – у разі затримки понад 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми податку (ст. 124 ПКУ).

Якщо орган ДПС визнає такі діяння умисними, тоді сума штрафу складе 25% (п. 124.2 ПКУ).

Якщо діяння, передбачені п. 124.2 ПКУ, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів або які призвели до прострочення сплати грошового зобов’язання на строк більше 90 календарних днів, то штраф вже складе 50% від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов’язання (п. 124.3 ПКУ).

Також ст. 129 ПКУ передбачає нарахування пені контролюючим органом у разі несвоєчасної сплати узгодженої в декларації суми податку. Пеня нараховується починаючи з 91 дня прострочки оплати виходячи з 100% від облікової ставки НБУ, діючої на кожен день прострочки (ЗІР, категорія 132.02).

Крім того, за неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов’язкових платежів) передбачена адміністративна відповідальність згідно зі ст. 163-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме – штраф:

1. від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85 грн – 170 грн.)
2. від 10 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170 грн. – 255 грн), якщо порушення вчинене повторно протягом року від попереднього притягнення до відповідальності

Додатково – ЗІР, категорія 132.01.

Висновки

Платники податку на прибуток для обчислення податку на прибуток використовуються дані бухобліку (фінрезультат до оподаткування) та коригування на збільшення/зменшення фінрезультату на різниці, вичерпний перелік яких наведений у ПКУ.

Платники з обсягом річного доходу не більше 40 млн грн можуть прийняти рішення про непроведення коригувань і, відповідно, в більшості випадків нараховувати податок на прибуток повністю за даними бухобліку.

Валентина ВЕРХОГЛЯД, податковий консультант, САР, автор публікацій у спеціалізованих бухгалтерських виданнях

Матеріали за темою:

Декларація з податку на прибуток із додатками: інструкція зі складання

Декларація з податку на прибуток: хто, коли і які додатки подає

Що потрібно знати про податкові різниці з податку на прибуток

Чи може директор сплатити податок на прибуток за підприємство зі своєї карти

«Штрафне» коригування із пп. 140.5.11 ПКУ: хто і коли його має застосовувати

Як показати прибуток при збитках: три варіанти дій

Податок на прибуток: як діяти, якщо податковій не сподобався показник

Легальна оптимізація прибутку: як правильно застосовувати амортизацію, резерви та інші податкові інструменти

Благодійність під час війни: зміни до ПКУ щодо ПДФО та податку на прибуток

Довідники за темою:

Податкові різниці з податку на прибуток

Види фінансової звітності та строки подання

Повний і скорочений склад фінзвітності: хто який подає

Класифікація підприємств за критеріями

Шаблони та зразки документів:

Податкова декларація з податку на прибуток

Наказ про незастосування податкових різниць (прийняття рішення після закінчення звітного року)