Резерв сумнівних боргів

Практично кожне підприємство в Україні працює з поняттям дебіторської заборгованості. Дебіторська заборгованість по своїй суті містить в собі дві економічні характеристики – наявність доходу підприємства від реалізації товарів, робіт, послуг та ліквідний актив. Що це означає, на що впливає, а також , яке це має відношення до дій бухгалтера ми розглянемо у даній статті


  1. Поняття та характеристика дебіторської заборгованості
  2. Правила відображення дебіторської заборгованості у балансі
  3. Сумнівні борги: визначення, методи оцінки та створення резерву
  4. Податкові аспекти обліку резервів сумнівних та безнадійних боргів
  5. Безнадійні борги: критерії визнання та порядок списання
  6. Висновки


Поняття та характеристика дебіторської заборгованості


При визнанні доходу, тобто під час здійснення реалізації товарів, робіт чи послуг, в обліку бухгалтер відображає:


  1. Дт 36 або 37 та Кт 70, 71.


Тобто виникнення дебіторської заборгованості відбувається одночасно з визнанням доходу. Це перша складова характеристики саме такої заборгованості.


Крім того, кожне підприємство, займаючись певним видом діяльності, планує здійснювати реалізацію таким чином, аби вона вчасно оплачувалась замовниками та не було протермінувань оплати чи взагалі несплати по боргах. Дебіторська заборгованість є ліквідним активом, оскільки припускається, що кошти за такими боргами оплачуватимуться досить швидко. Більш ліквідними є лише гроші.


Звідси безпосередньо виникає розуміння того, що відображення дебіторської заборгованості у фінансовій звітності підприємства є досить важливим моментом. І повне розуміння правил відображення стану дебіторської заборгованості у такій звітності дозволяє управлінському персоналу приймати виважені рішення щодо розвитку компанії загалом.


Правила відображення дебіторської заборгованості у балансі

Які ж правила діють при відображенні дебіторської заборгованості у балансі?

НП(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість», затверджене наказом Мінфіну від 08.10.1999 №237 (далі – НП(С)БО 10), визначає, що дебіторська заборгованість підприємства визнається активом в тому випадку, коли є ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигід та така заборгованість може бути достовірно оцінена.

Економічна вигода тут – це потенційна можливість отримання підприємством коштів від використання активів (Закон України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).
Достовірність оцінки – це наявність підтвердних первинних документів на операцію.

У господарському житті підприємств часто трапляються несплати боргів з різних причин. А в сьогоднішніх умовах ризики зростають, адже деякі контрагенти перебувають на тимчасово окупованих територіях, на територіях, де тривають бойові дії, майно та інші активи підприємств можуть бути пошкоджені або знищені внаслідок бойових дій, що призводить до неможливості погашення дебіторської заборгованості.


До звичайних причин несплати боргу слід віднести:


  1. банкрутство,
  2. ліквідацію,
  3. спад економічного розвитку,
  4. простій тощо.


П. 7 НПСБО 10 нам говорить, що поточна дебіторська заборгованість, що є фінансовим активом (тобто за неї прийдуть гроші), повинна включатись до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю.


Щоб визначити чисту реалізаційну вартість потрібно:


  1. оцінити всю поточну заборгованість на предмет сумніву щодо сплати;
  2. створити на сумнівні борги резерв;
  3. відобразити це належним чином в обліку.


Самим важливим моментом у виконанні цих кроків є те, що положення НПСБО 10 поширюється на усіх суб’єктів господарювання, крім бюджетників та тих, хто звітує за МСФЗ. Тобто розуміти й виконувати дані вимоги ведення бухгалтерського обліку повинні практично усі підприємства.


Сумнівні борги: визначення, методи оцінки та створення резерву

Сумнівний борг це поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником.

Причому, важливим є те, що правил, коли виникає цей сумнів і яким чином його фіксувати, немає. Кожне підприємство має право прописати у власній Обліковій політиці періодичність перегляду дебіторської заборгованості, але не рідше ніж на дату балансу, та процедури, які засвідчать наявність сумніву та його документальне оформлення.


З практики це може виглядати наступним чином. Підприємство з періодичністю раз на тиждень перевіряє поточну заборгованість на можливість протермінувань. У випадку останніх, відповідальні працівники роблять обдзвон клієнтів, або листуються електронними засобами зв’язку, з’ясовуючи причину таких несплат та можливості подальшої оплати боргу. У випадку критичних ситуацій, як-от зміна директора, головного бухгалтера, відсутність зв’язку тощо, слід негайно зреагувати та написати відповідну вимогу або претензію про необхідність погашення боргу. І саме цей момент свідчить про те, що борг може бути не погашено і він по суті вже є сумнівним. Що дає, своєю чергою, бухгалтеру підставу створити на такий борг резерв сумнівних боргів.


Бухгалтерські проведення такого резерву:


  1. Дт 944, Кт 38.


Фактично таке проведення збільшує поточні витрати підприємства, зменшуючи прибуток. Але саме така операція дає можливість зреалізувати принцип обачності: це застосування в бухгалтерському обліку таких методів оцінки, які повинні запобігати заниженню оцінки зобов’язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства.


При автоматичному формуванні фінансового звіту, а саме балансу, Дт 36 та Кт 38 будуть згортатись, відображаючи таким чином чисту реалізаційну вартість дебіторської заборгованості. Бо саме на таку суму коштів від погашення боргів реально може очікувати підприємство.


На підставі аналізу поточної дебіторської заборгованості також може складатись певна відомість сумнівних боргів з підписами відповідальних працівників. Такі дії свідчать про застосування методу абсолютної суми сумнівної заборгованості. Тобто сумнівним визнається конкретний борг конкретного контрагента.


Всього методів визначення резерву сумнівних боргів є два. Перший ми розглянули – це метод застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості.


Другий метод – метод застосування коефіцієнта сумнівності. Коефіцієнт сумнівності розраховується:


  1. через визначення питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході за певні попередні періоди;

або

  1. за допомогою класифікації дебіторської заборгованості за строками непогашення.


Підприємство повинно обрати метод визнання сумнівних боргів для створення резерву, прописати дані положення в Обліковій політиці та застосовувати на кожну дату балансу.


Податкові аспекти обліку резервів сумнівних та безнадійних боргів


Також слід зазначити, що в податковому розумінні, зокрема для високодохідників (дохід за рік більше 40 млн грн), створення резервів сумнівних боргів буде виступати збільшуючою податковою різницею для оподатковуваного податку на прибуток.


Економічно це виглядатиме так, що у податковому обліку витратами визнаються лише безнадійні борги – тобто момент списання боргу за рахунок попередньо створеного резерву, оскільки шансів на повернення такого боргу немає.


Крім того, досить вдалою практикою попередніх років донарахування податку на прибуток фіскальними органами було невикористання підприємством правила створення резерву сумнівних боргів, а одразу списання на витрати періоду безнадійних боргів. Податківці виходили з того, що підприємством не дотримувалась методологія списання безнадійних боргів. В першу чергу це стосувалось підприємств високодохідників, оскільки у них є обов’язок застосовувати податкові різниці. Для малодохідників питання так гостро не стоїть, проте у випадку переходу з категорії в категорії можуть виникати питання.


Безнадійні борги: критерії визнання та порядок списання


Щодо списання безнадійних боргів, то тут слід розуміти, що безнадійним є борг, щодо якого існує впевненість про його неповернення боржником або за яким минув строк позовної давності.


З практики часто причиною визнання боргу безнадійним є:


  1. ліквідація підприємства;
  2. визнання підприємства банкрутом;
  3. смерть дебітора фізичної особи або визнання безвісти зниклою.


Друга причина – сплив строків позовної давності.


Станом на зараз, з цим питанням слід бути акуратним і не забувати, що у зв’язку із початком карантинних заходів, пов’язаних із захворюванням COVID, та введенням воєнного стану, строки перебігу позовної давності зупинялися.


Бухгалтерські проведення списання безнадійного боргу мають бути здійснені за рахунок попередньо створених резервів:


  1. Дт 38 Кт 36, 37.


У випадку, якщо підприємство застосовувало метод коефіцієнта створення резерву сумнівних боргів, і фактична сума списання перевищує створений резерв, то слід зробити на різницю наступні проведення:


  1. Дт 944 Кт 36, 37.


Використання позабалансового рахунку для обліку списаної дебіторської заборгованості теж передбачено чинними нормативними документами. На рахунку 071 обліковується списаний безнадійний борг для того, аби у випадку його оплати, підприємство могло ідентифікувати цей попередньо списаний борг і визнати дохід:


  1. Дт 30, 31 Кт 716.


У податковому обліку визнання боргу безнадійним дає можливість створення зменшуючої податкової різниці – фактично визнати податкові витрати у даному періоді.


Висновки


  1. Створення резерву сумнівних боргів є обов’язком підприємства.
  2. Методи створення резервів прописуються в Обліковій політиці.
  3. На кожну дату балансу підприємство переглядає поточну дебіторську заборгованість на предмет наявності сумнівних боргів, а також на предмет наявності безнадійних боргів.
  4. Обов’язковим є коректне застосування бухгалтерських проведень та розшифровка таких проведень з усіма підтвердними документами (доповідна записка, бухгалтерська довідка, витяг з реєстру підприємств банкрутів чи підприємств, що перебувають у процесі ліквідації тощо).
  5. Перебіг строків позовної давності перевіряється з юристами.
  6. У податковому обліку використовується правило податкових різниць: спершу на створення резерву, потім на списання безнадійних боргів.


Резерви сумнівних боргів є тією категорією бухгалтерської роботи, яка свідчить як про високу кваліфікацію бухгалтера, так і про його відповідальність за відображення реального стану справ на підприємстві, а також є способом запобігання податкових претензій з приводу некоректного списання безнадійних боргів та відображення витрат саме для визначення бази оподаткування податком на прибуток.


Тетяна КРУПА, головний бухгалтер в компанії BOSCH SERVICE з понад 20-річним досвідом роботи в галузях виробництва, оптової торгівлі, послуг і будівництва


Читайте більше:


Облікова політика підприємства: 7 порад для ідеальності

Списуємо дебіторську заборгованість за новими правилами

Як облікова політика може захистити платника під час перевірки

Стягуємо дебіторську заборгованість швидко і без участі юриста

Списання копійкових боргів без резерву: правила та поради для бухгалтера

Дисконтування дебіторської і кредиторської заборгованостей: формула, ставка, період

Облікова політика – сукупність принципів, методів і процедур, які використовує підприємство для ведення бухгалтерського обліку, складання та подання фінансової звітності. Пропонуємо Вам безкоштовне рішення для полегшення завдання з підготовки документа та мінімізації податкових ризиків – Конструктор Облікова політика

Матеріали на сайті https://7eminar.ua можуть містити роз’яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.

Отримуйте щодня свіжі новини та корисні подарунки 🎁👇