
👆 Таке питання надійшло до сервісу «Особистий Консультант», наші експерти ретельно працювали над ним та надали вичерпну відповідь🕵️:
Фактичні обсяги викидів для заповнення декларації з екологічного податку платник визначає самостійно на основі таких документів:
- Дозвіл на викиди, який містить перелік забруднюючих речовин і дозволені обсяги. У разі відсутності дозволу, розрахунок здійснюється самостійно (ЗІР, категорія 117.03).
- Інвентаризація викидів, проведена відповідно до вимог Закону України від 16.10.1992 №2707-XII «Про охорону атмосферного повітря».
- Технічна документація, технічні паспорти обладнання або розрахункові методики.
Для викидів СО₂ обов’язково використовується Інструкція про вимоги до оформлення документів, в яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (наказ Міндовкілля від 27.06.2023 №448). Податок на CO₂ сплачується лише при перевищенні 500 тонн викидів на рік (п. 240.7 Податкового кодексу України, далі – ПКУ).
У випадку відсутності дозволу платник екологічного податку самостійно визначає обсяги викидів, використовуючи розрахункові методики. Наприклад, для твердопаливного котла обсяг викидів визначається за кількістю спаленого палива, а для газового котла – за даними лічильника газу.
Зверніть увагу, що до суб’єкта господарювання застосовуються штрафні (фінансові) санкції, визначені ст. 123 ПКУ, у разі коли дані перевірки свідчать про заниження податкового зобов’язання в результаті невірно застосованої суб’єктом господарювання ставки екологічного податку
Податок сплачується лише за викиди стаціонарними джерелами забруднення (наприклад, котельні, генератори). Викиди від мобільних джерел, таких як автотранспорт, не є об’єктом оподаткування (підпункт 14.1.230 ПКУ).
У разі зберігання пального у власних ємностях обсяг викидів визначається за даними інвентаризації та технічними характеристиками ємностей, а не за обсягом придбаного пального.
Правильність визначення обсягів викидів може перевірятись Державною екологічною інспекцією відповідно до п. 250.12 ПКУ.
Отже, якщо це все перевести в практичну площину, то:
якщо мова про стаціонарне джерело забруднення – слід однозначно отримати дозвіл на викиди, а до того здійснити інвентаризацію (за допомогою спеціалізованого фахівця) та у період до отримання дозволу – розраховувати самостійно. Для цього має бути облік сировини, що утворює викиди: наприклад, у разі застосування твердопаливного котла – обсяг спаленого палива, у разі газового – обсяг газу за лічильниками тощо. Інвентаризація вказує, скільки яких речовин викидається на одиницю конкретного палива, і далі простий розрахунок покаже обсяг викидів.
Джерело: 7еminar
Читайте більше:
З якого періоду сплачувати екоподаток за автономні котли
Використання дизельного генератора під час блекаутів: що з екоподатком
Екоподаток за викиди, що здійснюють генератори: чи є об'єкт оподаткування
Відпрацьовані батарейки на підприємстві: чи можна залишити у боксі торгового центру
Відходи на підприємстві: екологічний податок
Екологічний податок: ставки, порядок та строки сплати
Екоподаток під час ліквідації підприємства: коли подавати останню декларацію




















