Хто може стати е-резидентом України: умови отримання статусу та обмеження

Статус електронного резидента (е-резидента) відкриває іноземцям можливість дистанційно працювати з українською податковою системою. Водночас законодавство встановлює чіткі умови набуття такого статусу та визначає перелік осіб, які не можуть скористатися цією можливістю

3

41

Електронний резидент (е-резидент) – іноземець, який досяг 18-річного віку, не є податковим резидентом України, отримав відповідні кваліфіковані електронні довірчі послуги та інформація про якого внесена до інформаційної системи «Е-резидент» (пп. 14.1.56-6 Податкового кодексу України, далі – ПКУ)

Іноземець має право набути статус електронного резидента (е-резидента) після подання ним через інформаційну систему «Е-резидент» заяви про набуття статусу електронного резидента (е-резидента), його ідентифікації та надання кваліфікованих електронних довірчих послуг (п. 70-1.1 ПКУ).


Не можуть бути електронними резидентами (е-резидентами):


  1. громадяни України;
  2. іноземці, які мають право на постійне проживання в Україні чи є податковими резидентами України;
  3. особи без громадянства;
  4. особи, які отримують доходи з джерелом походження з України за товари, роботи, послуги (крім пасивних доходів);
  5. особи, які є громадянами (підданими), резидентами або особами, місцем постійного проживання (перебування, реєстрації) яких є держави (юрисдикції), не включені до Переліку держав, громадяни або резиденти яких можуть набути статус електронного резидента (е-резидента) (п. 70-1.2 ПКУ).


Джерело: ДПС

✨ Новинка! Унікальний сервіс – АІ-Консультант для бухгалтера! Ознайомтесь із його можливостями вже зараз за посиланням
Матеріали на сайті https://7eminar.ua можуть містити роз’яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.
3

41

4

1330

3

21

Стаття
Витрати діяльності
17.06.2026

Негосподарські витрати: чи є обмеження та як їх обліковувати

«Негосподарські витрати не можна враховувати при визначенні податку на прибуток» – саме таке переконання досі зустрічається серед багатьох бухгалтерів. Через це підприємства нерідко намагаються не показувати окремі витрати у фінансовому результаті або штучно відносять їх на спеціальні рахунки, аби уникнути претензій податківців. То чи справді існують обмеження щодо негосподарських витрат? Чи потрібно виключати їх із витрат підприємства? Чи можуть податківці зняти такі суми лише через відсутність зв'язку з господарською діяльністю? І чи правильно накопичувати всі подібні витрати на субрахунках 949 або 977? У цьому мінікурсі розберемося, як сьогодні працюють правила обліку негосподарських витрат у бухгалтерському та податковому обліку, які винятки встановлює ПКУ та яких помилок варто уникати, щоб не створювати собі податкових ризиків там, де їх насправді немає

основне зображення для Негосподарські витрати: чи є обмеження та як їх обліковувати
1

1

1

1

11

10503

4

8

3

21

10

10285

4

15

1

23

4

23395

4

13

4

193

3

17

3

14

5

12725

3

10

3

184

3

13

4

99