Земельний податок 2025

Платники земельного податку

Земельний податок є однією із форм плати за землю плата за землю (пп. 14.1.147 ПКУ). Це обов’язковий платіж, який справляють із власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (пп. 14.1.72, 269.1.1 ПКУ).

Власники земельних ділянок – це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які відповідно до закону набули права власності на землю в Україні, а також територіальні громади та держава щодо земель комунальної та державної власності відповідно (пп. 14.1.34 ПКУ).

Землекористувачі – це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які користуються земельними ділянками державної та комунальної власності:

1. на праві постійного користування;
2. на умовах оренди (пп. 14.1.73 ПКУ).

Об’єкт і база оподаткування земельним податком

Об’єктами оподаткування земельним податком є:

1. земельні ділянки, які перебувають у власності;
2. земельні частки (паї), які перебувають у власності;
3. земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування (п. 270.1 ПКУ).

Базою оподаткування земельним податком є:

1. нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації;
2. площа земельної ділянки, нормативну грошову оцінку якої не проведено (п. 271.1 ПКУ).

Для нарахування земельного податку відповідно до п. 286.1 ПКУ використовують дані:

1. Державного земельного кадастру;
2. Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
3. державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю);
4. сертифікатів на право на земельні частки (паї);
5. рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв);
6. інших правовстановлюючих документів, які посвідчують право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї);
7. Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Мінрозвитку від 28.02.2025 №376 (далі – Перелік ТОТ).

Пільги із сплати земельного податку

Податковий кодекс визначає окремо пільги для платників земельного податку – фізичних та юридичних осіб.

Фізичні особи

Серед фізичних осіб, які мають право на пільги із земельного податку, це:

1. особи з інвалідністю І і ІІ групи;
2. фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
3. пенсіонери (за віком);
4. ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 № 3551-XII;
5. фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (п. 281.1 ПКУ).

Увага! Наведені вище категорії фізичних осіб мають право на податкові пільги не щодо всієї площі земельної ділянки, а лише в межах граничних норм (п. 281.2 ПКУ)

Граничні норми площі земельних ділянок для застосування пільг залежать від категорій земельних ділянок:

1. для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;
2. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;
3. для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;
4. для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;
5. для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.

Фізособа, яка має право на пільгу зі сплати земельного податку, повинна подати до ДПС (за місцем знаходження земельної ділянки) заяву довільної форми та документи, що підтверджують її право на пільгу. Цими документами можуть бути, наприклад:

1. пенсійне посвідчення (за віком);
2. посвідчення особи з інвалідністю І або ІІ групи;
3. посвідчення багатодітної родини;
4. документи учасника ліквідації аварії на ЧАЕС;
5. посвідчення ветерана війни або постраждалого від Чорнобильської катастрофи;
6. договір оренди землі (якщо потрібно).

На замітку! Пільга починає діяти вже з того періоду, коли подано заяву, за умови, що документи подали до 1 травня. Але, якщо документи подали після 1 травня – пільга почне діяти з наступного податкового періоду (див. роз’яснення в ЗІР, категорія 111.04)

Якщо фізособа, яка має право на пільгу, володіє кількома земельними ділянками одного типу, і їх загальна площа більша за встановлену норму, вона повинна до 1 травня подати заяву до ДПС (за місцем знаходження земельної ділянки), де вказати, на які саме ділянки вона хоче отримати пільгу. Пільга починає діяти з того періоду, коли подано заяву, і діє доти, поки не подано нову заяву. Якщо така заява подана після 1 травня, пільга почне діяти вже з наступного податкового періоду (п. 281.4 ПКУ).

Окремо передбачено пільгу для фізичних осіб, які передали свою ділянку в оренду платнику єдиного податку четвертої групи (п. 281.3 ПКУ). Умови застосування цієї пільги:

1) фізична особа є власником земельної ділянки (земельної частки (паю)) або та землекористувачем;

2) пільга діє лише протягом періоду перебування орендаря на сплаті єдиного податку четвертої групи.

Разом з тим така пільга не діє у разі укладення договору емфітевзису. Фізичні, які надають земельні ділянки у користування платнику єдиного податку четвертої групи за договором емфітевзису, не звільняються від сплати земельного податку та сплачують податкові зобов’язання із земельного податку на загальних підставах (див. роз’яснення в ЗІР, категорія 111.04).

Юридичні особи

Для юридичних осіб – платників земельного податку пільги передбачені у п. 282.1 ПКУ. Так від сплати податку звільняють:

1. санаторно-курортні та оздоровчі заклади громадських об’єднань осіб з інвалідністю, реабілітаційні заклади громадських об’єднань осіб з інвалідністю (пп. 282.1.1 ПКУ);
2. громадські об’єднання осіб з інвалідністю України, підприємства та організації, які засновані громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю та спілками громадських об’єднань осіб з інвалідністю і є їх повною власністю, за умови відповідності ознакам, вказаним у пп. 282.1.2 ПКУ;
3. бази олімпійської та паралімпійської підготовки, перелік яких затверджує Кабмін (пп. 282.1.3 ПКУ);
4. дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади незалежно від форми власності і джерел фінансування, заклади культури, науки (крім національних та державних дендрологічних парків) (за умови використання за цільовим призначенням), освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, фізичної культури та спорту, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів (пп. 282.1.4 ПКУ);
5. державні та комунальні дитячі санаторно-курортні заклади та заклади оздоровлення і відпочинку, а також дитячі санаторно-курортні та оздоровчі заклади України, які знаходяться на балансі підприємств, установ та організацій, які є неприбутковими і внесені контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій (пп. 282.1.5 ПКУ);
6. державні та комунальні центри олімпійської підготовки, школи вищої спортивної майстерності, центри фізичного здоров’я населення, центри з розвитку фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю, дитячо-юнацькі спортивні школи, а також центри олімпійської підготовки, школи вищої спортивної майстерності, дитячо-юнацькі спортивні школи і спортивні споруди всеукраїнських фізкультурно-спортивних товариств, їх місцевих осередків та відокремлених підрозділів, що є неприбутковими та включені до Реєстру неприбуткових установ та організацій, за земельні ділянки, на яких розміщені їх спортивні споруди (пп. 282.1.6 ПКУ).

Окремо у ст. 283 ПКУ наведено земельні ділянки, за які не потрібно сплачувати земельний податок:

1. сільськогосподарські землі, що розташовані в зонах радіоактивного або хімічного забруднення (наприклад, після аварії на ЧАЕС), якщо на них заборонено вести господарську діяльність;
2. землі, що законсервовані або лише готуються до використання в сільському господарстві;
3. землі сортовипробувальних станцій, де тестують нові сорти сільськогосподарських культур;
4. землі під дорогами загального користування і всіма пов’язаними з ними об’єктами (узбіччя, мости, тунелі, з’їзди, зони відпочинку, очисні споруди тощо), якщо вони є державною власністю;
5. землі під молодими садами, ягідниками та виноградниками, які ще не плодоносять, а також під гібридними та колекційними насадженнями;
6. землі кладовищ, крематоріїв та колумбаріїв;
7. землі, які використовують посольства та дипломатичні представництва, якщо це передбачено міжнародними угодами;
8. землі, на яких розміщено культові споруди (наприклад, церкви), якщо ці споруди належать зареєстрованим релігійним організаціям;
9. землі, забруднені вибухонебезпечними предметами. У п. 283-1.2 ПКУ визначено порядок звільнення від сплати земельного податку за такі землі.

Важливо! Земельний податок не сплачують за землі, які небезпечно використовувати через загрозу вибухів, якщо відповідне рішення прийняла місцева влада

Також власники та користувачі земельних ділянок не нараховують і не сплачують земельний податок на територіях активних бойових дій або тимчасово окупованих рф (пп. 69.14 підрозд. 10 розд. XX ПКУ). Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначають відповідно до інформації у Переліку ТОТ.

Ставки земельного податку

Максимальні ставки земельного податку визначені у ст. 274 ПКУ в залежності від категорії земель, їх місцезнаходження та проведення нормативної грошової оцінки землі (див. Таблицю).

Ставки земельного податку

Конкретні ставки земельного податку встановлюють органи місцевого самоврядування (ОМС) за місцезнаходженням земельних ділянок (п. 284.1 ПКУ). Рішення про розмір ставок і надані щодо податку пільги місцеві ради подають органу ДПС за місцем розташування земельної ділянки до 25 грудня року, що передує звітному.

Увага! Якщо у визначений строк ОМС не прийняв рішення про розмір ставок земельного податку, у поточному році застосовують ставки, що діяли до 31 грудня попереднього року (пп. 12.3.5 ПКУ)

Інформацію щодо НГО земельної ділянки платник податку може отримати на сайті Державного земельного кадастру. Дані про НГО окремої земельної ділянки оформлюють як витяг із технічної документації про НГО земельної ділянки (ст. 20 Закону України «Про оцінку земель» від 11.12.2003 №1378-IV ).

Якщо НГО земельної ділянки не проведено, то для розрахунку суми податку беруть дані про середній розмір НГО ріллі по області (навіть якщо земельна ділянка не є ріллею). Розміри НГО ріллі по областях наведено в додатку 15 до Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої постановою КМУ від 03.11.2021 №1147.

Строки сплати земельного податку

Фізособа повинна сплатити податок протягом 60 днів з моменту отримання від ДПС податкового повідомлення-рішення з розрахунком податку за минулий рік (п. 287.5 ПКУ).

Порада! Скористайтеся статтею «Платіжна інструкція на сплату податків і ЄСВ: приклади заповнення»

Юридична особа сплачує земельний податок, задекларований у податковій декларації на поточний рік, рівними частками щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.3 ПКУ).

Не пропустити жоден дедлайн та уникнути штрафів за прострочки допоможе наш зручний сервіс «Календар бухгалтера». З ним отримаєте усю звітність та платежі в одному місці: на тиждень, місяць і навіть рік!

Розрахунок земельного податку

Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік (п. 285.1 ПКУ).

Для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців

На замітку! Для фізичних та юридичних осіб передбачено різні правила визначення зобов’язань із земельного податку

Фізичним особам земельний податок нараховує орган ДПС за місцем знаходження земельної ділянки. До 1 липня кожного року податкова надсилає платнику податкове повідомлення-рішення з розрахунком податку за минулий рік (п. 286.5 ПКУ). У цьому повідомленні вказують:

1. кадастровий номер ділянки;
2. площа;
3. ставка податку;
4. сума пільги (якщо є).

Юридичні особи самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають органу ДПС за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік (п. 286.2 ПКУ).

Докладніше про це читайте у матеріалі «Податкова декларація з плати за землю: порядок подання і заповнення».

Відповідальність за несплату земельного податку

У разі несплати податку до платників земельного податку (фізичних та юридичних осіб) застосовують штрафи у розмірі:

1. 5% погашеної суми податкового боргу – при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання;
2. 10% погашеної суми податкового боргу – при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання (п. 124.1 ПКУ).

На замітку! Фізособа звільняється від штрафів, якщо податковий орган не надіслав (не вручив) їй податкове повідомлення-рішення до 1 липня поточного року (п. 287.9 ПКУ; ЗІР, категорія 111.07)

Джерело: 7eminar

Статті за темою:

Податкова декларація з плати за землю: порядок подання і заповнення

Коефіцієнт індексації НГО земельної ділянки: практика застосування

Податок за землю і нерухомість у 2025 році: зміни, платники, звітність

Платіжна інструкція на сплату податків і ЄСВ: приклади заповнення