Суд не скасував борг за кредитом, оформленим через «Приват24»

Суд відмовив позивачці у вимозі визнати кредитний договір недійсним та скасувати заборгованість у понад 41 тис. грн. Жінка наполягала, що не укладала договору, однак суд дійшов висновку, що клієнтка сама розголосила дані, які дали змогу здійснити переказ коштів


Жителька Хмельницької області (позивачка) звернулася до суду з позовом про визнання недійсним кредитного договору та скасування нарахованої банком заборгованості у розмірі 41 391 грн.

За словами позивачки, 8 жовтня 2023 року невідома особа через термінал здійснила переказ з її карткового рахунку на суму 40 955 грн кредитних коштів. Того ж дня жінка заблокувала картку, а наступного – звернулася до поліції із заявою про шахрайські дії

У суді вона запевняла, що:


  1. не укладала кредитного договору;
  2. не отримувала кредиту;
  3. не здійснювала переказу;
  4. нікого не уповноважувала на такі дії;
  5. не передавала стороннім мобільний телефон чи пароль до застосунку «Приват24».


Посилаючись на те, що кредитний договір укладено всупереч її волі, позивачка вимагала визнати його недійсним і скасувати заборгованість – тіло кредиту та відсотки.


Дунаєвецький районний суд Хмельницької області рішенням від 30.05.2025 у справі №674/1461/24 відмовив у задоволенні позову. Позивачка подала апеляційну скаргу.


Колегія суддів Хмельницького апеляційного суду погодилася з висновками суду першої інстанції:

своїми діями клієнтка банку сприяла списанню коштів з її кредитного рахунку невстановленими особами, а тому на банк не може бути покладено зобов`язання скасувати нараховану заборгованість за кредитним договором. Підстав для визнання договору недійсним суд також не встановив.

Службова перевірка банку підтвердила, що 8 жовтня 2023 року було зафіксовано вхід в акаунт позивачки з нетипового пристрою з правильним введенням ПІН-коду, а авторизацію підтверджено дзвінком із банку (посилена автентифікація). До моменту блокування картки з рахунку було списано 40 955 грн, які переказали шляхом ручного введення реквізитів картки:


  1. номера;
  2. строку дії;
  3. CVV-коду.


Згідно із записами, у розмові з оператором контакт-центру клієнтка підтвердила свій вхід у мобільний застосунок із нового пристрою без зміни логіна та пароля. Слідчим вона пояснила, що невідома особа телефоном повідомила про спробу списання коштів з її рахунку, й вона розголосила їй всю запитувану інформацію.


Апеляційний суд констатував:

Отже, банк довів перед судом, що позивачка розголосила третім особам інформацію, що дала змогу останнім виконати платіжну операцію від її імені з використанням електронного платіжного засобу.

Відтак залишив рішення місцевого суду без змін, а апеляційну скаргу ­­­– без задоволення.


Джерело: Судова влада України


Читайте більше:


Позовна заява: як скласти правильно

Суд визнає трудові відносини навіть без офіційного договору

Неповага до суду карається штрафом: приклад судового рішення

Ініціація процедури банкрутства для фізособи: етапи, умови, наслідки

Земельні питання: НААУ проаналізувала ключові позиції Верховного Суду

ВС опублікував огляд судової практики у цивільних спорах за липень 2025 року

Водій-рецидивіст: кримінальне провадження за невиконання рішення суду про позбавлення прав

Матеріали на сайті https://7eminar.ua можуть містити роз’яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.

Отримуйте щодня свіжі новини та корисні подарунки 🎁👇