У випуску: які податкові періоди остаточно закрилися для перевірок після спливу 1095 днів, як банки автоматично списуватимуть кошти в рахунок податкового боргу, які масштабні податкові зміни готує Мінфін із розширенням повноважень ДПС та 30% оподаткуванням, для кого ПДВ-звітність хочуть перевести на квартальний період, що зміниться у фіскальних чеках, чи друкуватимуть ІПН і повний номер картки у квитанціях, кого з 14 серпня зачеплять нові банківські ліміти на перекази, чому запуск еАкцизу можуть знову відкласти та як планують повністю перебудувати пенсійну систему вже з 2027 року.
1095 днів без «ковідно-воєнних» надбавок: старі роки більше не перевірять із 1 серпня
Із 1 серпня 2026 року старі податкові періоди почали остаточно «закриватися» для перевірок.
Минуло три роки з дня, коли для більшості платників відновили документальні перевірки – з 1 серпня 2023 року. Тож «ковідно-воєнне» подовження строків давності, яке роками дозволяло податківцям повертатися до давніх декларацій, більше не працює.
Для більшості перевірок знову діє звичайний строк давності – 1095 днів (ст. 102 Податкового кодексу України).
Це означає, що після 1 серпня податківці можуть перевіряти:
- для місячної звітності – періоди, починаючи з липня 2023 року;
- для квартальної – з ІІ кварталу 2023 року;
- для річної – декларації за 2023 рік.
Натомість декларації за 2022 рік, І квартал 2023 року та червень 2023 року для більшості платників уже виходять за межі строку давності. Після його спливу податківці не лише не можуть донараховувати податки, а й узагалі не мають права проводити перевірку за відповідний період. Такий підхід підтвердив і Верховний Суд.
Водночас правило 1095 днів діє не для всіх. Воно не поширюється на ЄСВ, де строків давності немає, а також на окремі категорії, зокрема ТЦО, КІК і випадки, передбачені Податковим кодексом, де застосовуються довші строки або вони взагалі не встановлені.
Є ще одна пастка – уточнююча декларація. Якщо її подати, відлік строку давності щодо виправлених показників починається заново з дати такого уточнення. Тож можливість перевірки може продовжитися ще на три роки (або сім років – для окремих категорій платників). Тому перед поданням уточненки варто оцінити не лише суму виправлення, а й те, чи не відкриє вона для перевірки вже майже «забуті» періоди. Докладніше про це читайте у статті.
Більше практичних роз’яснень, прикладів і важливих нюансів розберемо 14 серпня на вебінарі «Головні ризики роботодавця і бізнесу: відпускні та середня зарплата, дроблення бізнесу, перевірки ДПС і нові строки давності».
Нуль на рахунку? Банк дочекається грошей і спише їх у погашення податкового боргу
Із 1 серпня «порожній» рахунок уже не врятує від примусового списання податкового боргу.
Банки працюють за новими правилами і, якщо на рахунку бракує коштів, не відхилятимуть платіжну інструкцію, а виконають її після надходження грошей. Такі зміни запровадив Нацбанк на прохання ДПС через запуск механізму електронного стягнення податкового боргу на базі міжнародного стандарту ISO 20022 (постанова Правління НБУ від 30.07.2026 №83 «Про затвердження Змін до Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг»).
Головна новація полягає в тому, що якщо на момент отримання платіжної інструкції на рахунку немає потрібної суми або коштів недостатньо, банк на початку наступного операційного дня автоматично перевірить нові надходження і спише кошти в межах наявного залишку для погашення боргу.
Крім цього, НБУ посилив вимоги до оформлення бюджетних платежів: під час сплати податків, зборів та інших платежів до державного і місцевих бюджетів обов’язково потрібно правильно зазначати реквізит «Код платника / фактичного платника / платника за послугою з переказу коштів». Банки та інші надавачі платіжних послуг отримали один місяць, щоб адаптувати свої внутрішні процеси до нових вимог регулятора.
Новий податок «exit tax», обмеження витрат, 30% за «схему» і мінус пільги: реформа від Мінфіну
Податкова може отримати право самостійно визнавати «податкові зловживання», а бізнесу загрожують втрата пільг, обмеження на врахування кредитних витрат, exit tax і навіть 30% оподаткування окремих операцій. Саме такі масштабні зміни закладені в законопроєкті Мінфіну, який має наблизити українське податкове законодавство до європейських стандартів.
Зокрема, планують позбавляти права на податкові пільги, якщо вони стали результатом штучних операцій або податкового зловживання. Однією з найрезонансніших новацій є право податкової самостійно визначати такі зловживання та застосовувати до окремих операцій підвищене оподаткування. Зокрема, це може стосуватися схем приховування трудових відносин, наприклад використання «зарплатних ФОПів», коли до таких операцій пропонують застосовувати ставку 30%.
Поряд із цим запроваджують податок на виведення активів за кордон (exit tax). Якщо компанія переведе виробничу лінію, обладнання чи інші активи до свого представництва або дочірньої компанії в іншій державі, такі дії можуть прирівняти до продажу майна. Причому податкові наслідки виникатимуть не лише під час фактичного переміщення активів, а й у разі зміни податкової резидентності компанії, передання частини бізнесу чи навіть окремих змін у структурі власності (див. пояснювальну записку до законопроєкту).
Ще одна важлива новація – обмеження на врахування витрат за кредитами. До податкових витрат дозволять відносити їх лише в межах 30% EBITDA. Усе, що перевищує цей показник, не зменшуватиме базу оподаткування, хоча такі суми можна буде перенести на наступний рік зі зменшенням на 5%.
Законопроєкт також запроваджує правила боротьби з «гібридними» схемами міжнародних компаній, коли одна й та сама операція по-різному трактується в різних країнах для мінімізації податків, та змінює підходи до визначення податкової резидентності громадян і компаній (див. Інфографіку).
У Мінфіні вже визнають, що документ виявився надто масштабним для швидкого ухвалення, тому його планують розділити на кілька окремих законопроєктів і подавати до Верховної Ради поетапно. Це передбачено домовленостями з МВФ, а запрацювати нові правила, за нинішнім задумом, мають із 1 січня 2028 року.
Масштабна реформа ще попереду, а з актуальними практичними питаннями допоможемо розібратися 12 серпня на вебінарі «Нові правила серпня: е-ТТН, Податковий розрахунок за липень, критичність і бронювання працівників».
Квартал замість місяця: для частини платників ПДВ готують нові правила і послаблення
ФОПам-платникам ПДВ можуть дозволити звітувати лише раз на квартал, а правила складання податкових накладних і перевірок бюджетного відшкодування суттєво змінити. Саме такі масштабні новації пропонує Мінфін у законопроєкті про вдосконалення адміністрування ПДВ.
Документ покликаний спростити адміністрування податку, розширити електронну взаємодію платників із податковою, удосконалити складання ПДВ-звітності та податкових накладних, а також виконати міжнародні зобов’язання України. Найбільше нововведення – запровадження для підприємців, зареєстрованих платниками ПДВ, квартального звітного періоду замість місячного.
Крім того, ФОПам планують надати можливість автоматичного попереднього заповнення окремих показників декларації з ПДВ та податкових накладних.
Ще одна важлива зміна – поріг, після якого можливе проведення документальної позапланової перевірки щодо бюджетного відшкодування або від’ємного значення ПДВ, хочуть підвищити одразу у десять разів: зі 100 тис. грн до 1 млн грн.
Також платникам ПДВ дозволять складати до останнього дня місяця зведені податкові накладні за операціями з неплатниками ПДВ, у тому числі у разі отримання від них попередньої оплати.
Якщо закон ухвалять, більшість змін запрацює вже з дня, наступного після офіційного опублікування, а квартальний звітний період для ФОП почне діяти з першого дня кварталу, що настане після місяця опублікування закону.
Окремо варто звернути увагу, що ці зміни з’явилися на тлі нових зобов’язань України перед МВФ. Згідно з оновленим Меморандумом, уже у другому півріччі 2026 року ДПС має реєструвати щонайменше 85% заблокованих податкових накладних протягом п’яти днів після подання підтвердних документів, покращити якість рішень про блокування з урахуванням практики Верховного Суду, скоротити кількість судових спорів із платниками, виконувати всі судові рішення на користь бізнесу не пізніше трьох днів після набрання ними законної сили та щомісяця оприлюднювати результати виконання цих показників на своєму офіційному сайті.
А вже 10 серпня на вебінарі «Бухгалтерський аудит і ПДВ у серпні: як підготуватися до перевірки ДПС, зберегти податковий кредит і розблокувати ПН» зосередимося на тому, що важливо вже сьогодні, незалежно від майбутніх законодавчих новацій.
Чек-апгрейд: новий реквізит, інша нумерація і зміни щодо форми оплати та QR-коду
Мінфін готує оновлення розрахункових документів, яке змінить не лише їх форму, а й порядок формування та заповнення.
Ключовий нюанс – поява у чеках нового реквізиту – міжнародного ідентифікатора мобільного обладнання (ІМЕІ). Його планують додати до фіскального касового чека на товари (форма №ФКЧ-1) та чека видачі коштів (форма №ФКЧ-2), а для розрахункової квитанції (форма №РК-1) передбачити зазначення таких даних у корінці та відривній частині. Однак новий реквізит стосуватиметься не всіх операцій, а лише продажу товарів за кодами УКТ ЗЕД 8517130000 та 8517140000 – тобто мобільних телефонів та відповідного обладнання.
Через появу нового поля зміниться нумерація рядків у фіскальних чеках. Крім цього, із форми оплати приберуть варіант «ІНШЕ», оновлять формат QR-коду у фіскальному чеку (без зазначення секунд у часі операції) та уточнять реквізит щодо комісійної винагороди еквайра.
\Окремі зміни торкнуться чека за операціями з приймання коштів для подальшого переказу – у ньому врахують не лише банки, а й небанківських надавачів платіжних послуг. Також оновлять спрощену розрахункову квитанцію (форма №РК-2) у частині операцій із металобрухтом.
Якщо наказ затвердять, нові правила почнуть діяти з 1 січня 2027 року. У Мінфіні пояснюють, що зміни мають технічний характер і спрямовані на узгодження правил оформлення документів, однак для бізнесу це означає чергове оновлення програмного забезпечення РРО/ПРРО та переналаштування касових процесів.
Детально про всі майбутні новації, їх практичне застосування, особливості для інтернет-торгівлі та користувачів РРО/ПРРО розповідає експерт у відеостатті «З 1 січня 2027 року нові фіскальні чеки: що зміниться для бізнесу».
Якщо маєте запитання з бухобліку, оподаткування й оплати праці, а також складання звітності та виправлення помилок в обліку, звертайтеся на наш унікальний сервіс «Особистий консультант» і отримаєте відповідь від 15 хвилин до 24 годин.
Повний номер картки та ІПН у квитанціях? НБУ розвіяв чутки про «нові правила»
НБУ спростував гучні заяви про «нові вимоги» щодо зазначення у квитанціях ІПН та номеру банківської картки.
Регулятор офіційно заявив, що жодних нових правил щодо обов’язкового зазначення податкового номера, повного номера банківської картки чи інших персональних даних у квитанціях за комунальні послуги не запроваджував. Роз’яснення з’явилося після поширення інформації АТ «Укрпошта» про нібито нові вимоги НБУ. У Нацбанку нагадали, що чинні правила діють ще з 2022 року, а зміни до Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою НБУ від 29.07.2022 №163, які набрали чинності у березні 2026 року, навпаки спростили оформлення документів.
Під час безготівкової оплати комунальних послуг ані ПІБ, ані податковий номер не є обов’язковими реквізитами платіжної інструкції чи квитанції. За готівкової оплати зазначають лише прізвище, ім’я та по батькові платника.
Також НБУ наголосив, що не вимагає друкувати повний номер банківської картки: він може відображатися лише у маскованому вигляді відповідно до вимог безпеки.
Окремих правил саме для Укрпошти не існує – вони однакові для всіх надавачів платіжних послуг. Крім того, закон не зобов’язує видавати саме паперову квитанцію – вона може бути й електронною. Після інформаційного резонансу Нацбанк повідомив, що перевірить, чи відповідає практика оформлення платіжних документів Укрпошти вимогам законодавства.
Нові ліміти й перевірки переказів із 14 серпня: банки посилюють контроль за бізнесом
Нові ФОПи, «сплячі» підприємці та окремі компанії вже з 14 серпня потраплять під нові банківські ліміти на перекази, а восени ці обмеження стануть ще жорсткішими.
Такі правила банки запроваджують на виконання оновленого Меморандуму про забезпечення прозорості функціонування ринку платіжних послуг (підписаний 14 травня 2026 року).
Зміни торкнуться не всіх, а лише новостворених або тих ФОПів і юросіб, які тривалий час не працювали та яких банк віднесе до категорії клієнтів із підвищеним рівнем ризику (див. Таблицю).
Етапи впровадження лімітів на місячні перекази
|
Клієнт |
Обмеження, грн |
|
|
з 14.08.2026 |
з 14.11.2026 |
|
|
ФОПи 1 групи (нові та «сплячі») |
до 600 000 |
до 400 000 |
|
ФОПи 2, 3 груп (нові та «сплячі») |
до 3 000 000 |
до 1 000 000 |
|
Компанії-оболонки (ризикові юрособи) |
до 5 000 000 |
до 2 000 000 |
Водночас це не означає повної заборони більших переказів: якщо сума перевищить ліміт, банк вимагатиме пройти фінансовий моніторинг і документально підтвердити походження коштів.
Під особливу увагу також потраплять підприємці з нетиповими оборотами, різким зростанням платежів, «нульовими» залишками на рахунках, дробленням переказів та ознаками роботи через пов’язані ФОПи.
На замітку!
Для клієнтів із підтвердженими доходами, зарплатних клієнтів і офіційно ідентифікованих волонтерів нові обмеження не застосовуватимуть.
Крім того, банки планують активніше використовувати дані з «Дії», посилити контроль за операціями, зокрема нічними.
А для клієнтів без підтверджених доходів залишаються чинними ліміти 50 тис. грн (високий ризик) та 100 тис. грн (низький і середній ризик) на місяць, а також обмеження не більше трьох поточних рахунків в одній валюті.
еАкциз знову «пригальмував»: запуск електронної акцизної марки можуть перенести ще на рік
еАкциз можуть знову відкласти – цього разу до 1 липня 2027 року, бо система цифрового контролю за підакцизними товарами не встигає вийти на повноцінний старт із 1 листопада цього року.
Мінцифри після звернень бізнесу та через затримку з готовністю програмного забезпечення планує запропонувати Кабміну перенести обов’язкове впровадження електронної акцизної марки ще на рік. Тож саму реформу не скасовують.
Мінцифри разом із Мінфіном, ДПС, Держмитслужбою та представниками бізнесу вже готує новий план запуску еАкцизу: від реєстрації користувачів і тестування до повноцінної роботи системи.
Тестування триває: з 1 серпня працює середовище для інтеграції облікових систем, запущено CRM-підтримку для учасників, проходить другий етап тестів із виробниками та торговельними мережами, а також перевіряють механізм погашення акцизного податку.
Не пропустити жоден дедлайн та уникнути штрафів за прострочки допоможе наш зручний сервіс «Календар бухгалтера». З ним отримаєте усю звітність та платежі в одному місці: на тиждень, місяць і навіть рік!
3000, 6000, 10 000 грн: пенсіям переписують цінник – хто отримає більше, а хто без доплат
3000 грн базової виплати, мінімум 6000 грн пенсії та можливе зняття державної доплати після 10 тисяч – такі правила можуть з’явитися в Україні вже з 2027 року.
Мінсоцполітики готує масштабну реформу пенсійної системи та планує восени подати відповідний законопроєкт до Верховної Ради.
Нова модель передбачає перехід до трирівневої системи: солідарної, професійної та накопичувальної.
Головна зміна – замість численних доплат пенсію хочуть будувати навколо базової та страхової частин. Страхова виплата напряму залежатиме від суми сплачених внесків ЄСВ.
На старті реформи базову виплату планують встановити на рівні 3000 грн, а загальна мінімальна пенсія має становити не менше 6000 грн. Якщо базова і страхова частини не дотягуватимуть до цієї суми, різницю компенсуватиме бюджет. Утім, базова частина матиме свої обмеження. Якщо страхова пенсія перевищить базову більш ніж на 50%, базову виплату почнуть поступово зменшувати. А якщо загальний розмір пенсії перевищить 10 000 грн, доплату у 3000 грн можуть повністю прибрати – виплата залишиться лише за рахунок страхової частини.
Окремий блок змін стосується спеціальних пенсій для прокурорів, суддів та представників силових органів. Для них пропонують створити професійну пенсійну систему: працівникам відкриватимуть індивідуальні рахунки, а роботодавці сплачуватимуть додаткові професійні внески понад ЄСВ. Ці кошти планують інвестувати у фінансові інструменти.
Ще одна новація – накопичувальна система. Вона не буде примусовою: працівників планують автоматично включати до неї, але кожен матиме право відмовитися.
Якщо законопроєкт ухвалять, реформа стартує з 1 січня 2027 року. Перші дев’ять місяців відведуть на створення необхідної інфраструктури, а автоматичне зарахування внесків до накопичувальної системи має початися з 2028 року.
Коментарів поки немає
Почніть розмову…
