Строки давності для перевірок: що потрібно знати платникам після 1 серпня 2026 року

1. Строки давності для податкових перевірок
2. 01.08.2026 – чому ця дата є важливою
3. Для кого діють винятки
4. Які періоди можуть перевіряти
5. Вплив уточнюючої декларації на строк давності
6. Висновки

Строки давності для податкових перевірок

Строк давності – це період протягом якого податківці мають право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань (податків та штрафів) платнику податків.

Тобто, якщо строк давності минув – платник вважається «вільним» від порушень.

Строки давності та їхнє застосування передбачені:

1. ст. 102 Податкового кодексу України (далі – ПКУ);
2. ст. 25 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464).

Серед юристів точилися спори, чи йдеться лише про заборону донараховувати податки та збори, чи й перевіряти.

Верховний Суд (далі – ВС) у постанові від 19.12.2024 у справі №440/4414/18 (пізніше цю правову позицію також було застосовано і ВС у постанові від 17.06.2026 у справі №160/19604/25) вказав на таке:

Тобто, фактично й перевіряти податківці вже не можуть період, строк давності за яким закінчився.

Важливо! У п. 102.1 ПКУ передбачено, що строк давності починає обчислюватися від:

1. дня що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих податківцями;
2. якщо податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

ВС у постанові від 17.06.2026 у справі №160/19604/25 зауважив, що позивач (платник податків) звітував поквартально. Тому Суд дійшов висновку:

Тут потрібно врахувати особливості подання різних податкових декларацій. Скажімо, для місячних декларацій (наприклад, з ПДВ) строк давності може закінчитися в будь-який місяць року, а от для річних декларацій, він фактично спливає на початку відповідного року.

01.08.2026 – чому ця дата є важливою

В Україні діяли два мораторії на документальні перевірки:

1. «ковідний» (з 18.03.2020, згідно з п. 52-2 підрозділу 10 розділу XX ПКУ);
2. «воєнного стану» (з 24.02.2022 згідно з пп. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Законодавець хотів допомогти платникам податків у тяжкі часи і позбавити додаткового навантаження – документальних податкових перевірок.

Протягом 2020-2023 років правила постійно змінювалися, більше того: мораторії поширювалися не на всі перевірки і не на всіх без винятку платників.

І от, з 01.08.2023, для більшості платників податків, документальні перевірки відновилися.

А от якщо до 01.08.2023 додати 1095 днів (строк давності для більшості платників податків) то отримуємо саме 01.08.2026!

Тобто, з 01.08.2026 для більшості платників податків фактично припиняється вплив періоду, протягом якого перебіг строків давності був зупинений через дію мораторіїв. А отже, їх вже не можна «розширювати» на додаткові «1095+дія мораторіїв» днів.

Для кого діють винятки

Строки давності навіть з 01.08.2026 будуть іншими для:

1. ТЦО, КІК та щодо застосування п. 141.4 ПКУ. Для них строк давності встановлений у 7 років (2555 днів), тож 01.08.2026 для них – звичайний день, а строк мораторіїв ще довго нависатиме тінню документальної перевірки.
2. Тих, хто не подавав декларації. Саме тому податкові консультанти радили подавати декларації навіть з прочерками.
3. У випадку, коли посадову особу платника податків, або ФОП засуджено за ухилення від сплати зазначеного грошового зобов'язання або у кримінальному провадженні винесено рішення про його закриття з нереабілітуючих підстав, яке набрало законної сили.
4. Якщо стосовно платника податків або будь-якої особи, яка діяла від його імені та/або в його інтересах, набрав законної сили обвинувальний вирок суду за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтями 369, 369-2 Кримінального кодексу України, і наслідком таких діянь могло стати зменшення об’єкта оподаткування та/або заниження податкового зобов’язання.
5. Для платників щодо яких відлік строку давності зупиняється в силу дії п. 102.3 ПКУ.
6. Платників ЄСВ. Як було вказано вище, на ЄСВ строки давності не поширюються.

Крім того, податківці можуть проводити перевірки з питань дотримання вимог ст. 39-3 ПКУ фінансовими агентами та власниками рахунків та визначати суму штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) у випадках та розмірах, визначених ПКУ не пізніше 1825 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання звіту про підзвітні рахунки, а якщо відповідний звіт був поданий пізніше – за днем його фактичного подання. Наведений строк давності не застосовується щодо перевірки фінансового агента, який не подав звіт про підзвітні рахунки за звітний період у визначеному ПКУ порядку.

Які періоди можуть перевіряти

Давайте разом проаналізуємо податкові декларації, останній день граничного строку подання яких припадає після 01.08.2023. Тоді ми зможемо визначити які періоди є «останніми доступними для податківців».

Отже, платників податків, на яких поширюється загальний строк давності у 1095 років, при документальній перевірці з 01.08.2026 можуть перевірити:

І тут варто зазначити, що «квартальна» декларація це про ті звіти, які подаються за квартал і не впливають на річний обрахунок податків. Скажімо, для обчислення податку на прибуток підприємств, чи єдиного податку, діє правило «річної декларації».

У мене були випадки, коли податківці зменшували витрати, які платники податків відображали в декларації за 2 квартал відповідного року, але податківці не перераховували ПДФО за той же звітний 2 квартал. Суди вважали такі дії – правильними (ну, тобто, не нарахування податків та штрафів, а сам факт перевірки).

Отже, 2022 рік і «давніші» періоди податківці перевіряти вже не можуть, так само, як декларацію за 1 квартал 2023 року і за червень 2023 року.

Вплив уточнюючої декларації на строк давності

В силу п. 102.1 ПКУ, у разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації або уточнюючої декларації, податківці мають право визначити суму податкових зобов’язань, в межах поданих уточнень, за такою податковою декларацією протягом 1095, або 2555 днів (залежно від типу платника) з дня подання уточнюючого розрахунку (декларації).

Тобто, виявили помилку за січень 2023 року і подали уточнюючий розрахунок 10.07.2025 – строк давності для цієї помилки починається обчислюватися саме з 10.07.2025, тобто – аж до липня 2028 року (за чинного законодавства).

З логіки конструкції п. 102.1 ПКУ вбачається, що строк давності поширюється саме на той факт, який був змінений у податковій декларації. Скажімо, якщо був змінений розмір податкового кредиту з ПДВ, або доходу, то податківці мають перевіряти саме правильність нарахування податкового кредиту та суми доходів. Інші питання, що були відображені у декларації вони не можуть перевіряти.

Висновки

1. Платникам потрібно зважати на строки давності, адже якщо вони минули, то платник вважається «вільним» від відповідальності за порушення.
2. Загальні строки давності становлять 1095 днів (три роки), але є певні винятки про які треба пам’ятати.
3. На ЄСВ строки давності не поширюються. Тож податківці можуть перевіряти навіть за останні 15 років.
4. З 01.08.2026 все повертається до 1095 днів для перевірок. Строки давності, що були продовжені мораторіями вже не діють.
5. Декларації за 2022 рік і «давніші» періоди податківці перевіряти вже не можуть, так само, як декларацію за 1 квартал 2023 року і за червень 2023 року.
6. Уточнююча декларація (розрахунок) подовжує строки давності.

Катерина ЧУЧАЛІНА, експерт, адвокатка зі спорів з органами контролю

Читайте більше:

Перевірки після 1095 днів: що дозволено податківцям під час війни

Продовження та зупинення податкових перевірок: роз’яснення ДПС

Позапланова перевірка за заявою платника: коли ДПС має право її провести

Заперечення на акт перевірки ДПС: коли вони працюють, а коли лише марнують час

Помилки в наказі на перевірку ДПС: як перетворити промах інспекторів на захист бізнесу