Як захистити договір із ФОПом у разі мобілізації: гроші, строки, виконання зобов’язань

1. Чи є мобілізація ФОПа форс-мажором за договором
2. Чи може мобілізований ФОП передати виконання договору іншій особі
3. Що робити з доступами, документами та незавершеною роботою після мобілізації ФОПа
4. Як призупинити або розірвати договір із мобілізованим ФОП
5. Що робити з передоплатою, якщо ФОПа мобілізували
6. Що завчасно передбачити в договорі з ФОПом на випадок мобілізації
7. Висновки

Уявімо звичайну ситуацію. Підприємство укладає з фізичною особою – підприємцем договір на бухгалтерський супровід, програмування, технічне обслуговування, дизайн або регулярні поставки. Виконавець – одна конкретна людина. Усе добре, сторони працюють, акти підписують, оплата проходить. А потім ФОП отримує повістку, проходить необхідні процедури й вирушає на військову службу.

Для держави це передусім громадянин, який виконує військовий обов’язок. Для замовника – сторона, від якої залежить виконання конкретного договору. І тут виникає незручне питання:

Чи можна просто перестати виконувати договір, пославшись на мобілізацію?

Ні, автоматичного правила «мобілізували – договір припиняється» немає.

Цивільні зобов’язання загалом слід виконувати належним чином, а їх припинення, зміну або відповідальність за порушення визначають норми Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) та сам договір. Тому найкраща стратегія для замовника – не сподіватися, що проблему потім вирішить слово «форс-мажор», а заздалегідь передбачити в договорі, що робити, якщо ФОП фізично не зможе виконувати роботу.

Це особливо важливо там, де замовник купує не просто результат, а фактично роботу конкретного фахівця: наприклад, послуги адвоката, консультанта, програміста, дизайнера, інженера чи іншого спеціаліста, якщо договір передбачає особисте виконання.

І тут перша практична порада проста: не пишіть договір так, ніби виконавець житиме у вакуумі й наступні два роки нічого з ним не станеться.

Чи є мобілізація ФОПа форс-мажором за договором

Найпоширеніша помилка – записати в договорі: «Мобілізація є форс-мажором, тому ФОП не відповідає за невиконання договору». Здавалося б, питання закрите. Насправді – ні.

Закон України від 02.12.1997 №671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні» (далі – Закон про ТПП) прямо відносить загальну військову мобілізацію до обставин, які можуть бути форс-мажорними. При цьому форс-мажор Закон про ТПП визначає як надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань за договором або законом, тобто йдеться про конкретні зобов’язання.

І ключовим є тут слово – «конкретних».

Верховний Суд (ВС) неодноразово наголошував: самого факту війни, воєнного стану чи іншої обставини недостатньо. Потрібно довести причинно-наслідковий зв’язок між цією обставиною та неможливістю виконати саме те зобов’язання, про яке йдеться (постанова ВС від 30.05.2022 у справі №922/2475/21).

Цю позицію дуже чітко підтверджено й у постанові ВС від 06.02.2026 у справі №910/881/24. Суд зазначив, що сторона має довести не просто існування форс-мажору, а те, що він безпосередньо призвів до порушення зобов’язання. Причому сертифікат ТПП не є єдиним можливим доказом – суд оцінює всі докази в сукупності.

Тобто ситуація «ФОПа мобілізували» ще не відповідає ситуації «ФОП об’єктивно не міг виконати конкретне зобов’язання».

Наприклад, ФОП-програміст уклав договір на створення сайту особисто. Його мобілізували, він перебуває у військовій частині, не має можливості працювати над проєктом. Тут зв’язок між мобілізацією та невиконанням роботи очевидний.

А тепер інший варіант. ФОП має магазин, працівників і передав замовлення на відвантаження своєму менеджеру. Сам підприємець пішов служити, але його бізнес фактично продовжує працювати. Сказати, що будь-яке зобов’язання ФОПа стало неможливим лише через його мобілізацію, вже значно складніше.

Саме тому договір має відповідати реальній моделі роботи.

І ще важливіше: сертифікат не перетворює будь-яке невиконання на законне. Верховний Суд прямо наголошує, що навіть загальне визнання певних обставин форс-мажорними не означає автоматичного звільнення від виконання конкретного договору.

Тож не варто перетворювати мобілізацію на універсальну індульгенцію за формулою: «мобілізували = нічого не винен». Такий підхід може зіграти проти обох сторін.

Для ФОПа ризик у тому, що мобілізація не завжди означає неможливість виконати договір. Якщо бізнес продовжує працювати, є працівники або договір дозволяє залучати інших виконавців, зобов’язання в окремих випадках можна виконати й без особистої участі підприємця.

Для замовника ризик протилежний: вимагати штраф або відшкодування лише через те, що ФОП мобілізували, теж неправильно. Якщо конкретно виконати зобов’язання справді було об’єктивно неможливо, це потрібно враховувати.

Тому вирішальними є не сам факт мобілізації, а конкретні обставини та характер зобов’язання. Наприклад:

1. ФОП – дизайнер, який мав особисто доробити логотип. Після мобілізації він перебуває у військовій частині й фізично не може продовжити роботу. Тут зв’язок між мобілізацією та неможливістю виконання конкретного зобов’язання очевидний.
2. ФОП – власник агентства, де працюють ще п’ять дизайнерів. Договором дозволено залучати інших виконавців, а саме агентство продовжує працювати. У такій ситуації сама мобілізація власника ще не означає, що виконати договір неможливо.
3. ФОП отримав аванс, але не передав замовнику жодного результату. Тут потрібно окремо з’ясувати, що саме передбачав договір, які роботи були виконані та чи справді мобілізація унеможливила виконання решти зобов’язань.
4. До мобілізації ФОП виконав 90% роботи, але замовник її не прийняв, а після мобілізації вимагає повернути всю суму. Тут уже важливими стають фактично виконаний обсяг робіт, умови договору та порядок приймання результату.

Отже, одна фраза «мобілізація є форс-мажором» не може однаково працювати для всіх ситуацій. Хороший договір передбачає, що робити в різних сценаріях: коли ФОП має виконати роботу особисто, коли може залучити інших осіб, коли частину роботи вже виконано, а коли результат узагалі не передано.

Чи може мобілізований ФОП передати виконання договору іншій особі

Це один із ключових пунктів, який варто перевірити ще до підписання договору.

Ст. 528 ЦКУ дозволяє боржнику покласти виконання обов’язку на іншу особу, якщо з договору, закону, інших актів або суті зобов’язання не випливає обов’язок виконати його особисто.

Отже, якщо підприємство замовляє у ФОПа конкретний результат, а не особисту працю конкретної людини, логічно закласти можливість залучення заміни.

Наприклад, підприємець отримав замовлення на розроблення інтернет-магазину. У договорі можна передбачити, що він має право залучати працівників, субпідрядників або інших фахівців, залишаючись відповідальним перед замовником за кінцевий результат.

У такому разі мобілізація самого ФОПа не обов’язково означає зупинку проєкту. Якщо залучення іншої особи допустиме за договором і фактично можливе, роботу може продовжити інший спеціаліст.

Але тут є нюанс. Якщо замовник обирав саме цього самозайнятого фахівця через його особисті професійні якості, репутацію, авторський стиль або спеціальну кваліфікацію, автоматично «підсунути» заміну не можна. Для таких договорів питання особистого виконання потрібно вирішувати прямо.

Тому формулювання «ФОП надає послуги» і «ФОП особисто надає послуги» – це не просто стилістична різниця.

Для замовника найбезпечніша конструкція – не залишати право заміни взагалі без правил.

У договорі можна передбачити, що в разі тимчасової неможливості особистого виконання ФОП має право залучити іншу особу за умови попереднього повідомлення замовника, а якщо характер роботи цього потребує – за його погодженням.

Наприклад:

Виконавець має право залучати до виконання договору третіх осіб, у тому числі у разі тимчасової неможливості особистого виконання зобов’язань, за умови збереження відповідальності перед Замовником за результат виконання.

Для замовника можна посилити конструкцію:

У разі неможливості виконання робіт особисто Виконавець зобов’язаний невідкладно повідомити Замовника та запропонувати особу, яка забезпечить подальше виконання зобов’язань, якщо залучення такої особи не суперечить характеру послуг.

Це вже не просто юридична «страховка». Це сценарій дій.

Окремо договірним сторонам варто подумати не лише про те, хто виконуватиме роботу, а й про те, хто представлятиме підприємця у відносинах із замовником, якщо сам підприємець тимчасово не зможе це робити, у т. ч. через мобілізацію.

Ці питання не варто змішувати. Інша особа може фактично виконувати роботи, але для ведення переговорів, передання й отримання документів, підписання актів чи вчинення інших юридично значущих дій потрібні належні повноваження.

За ст. 244 ЦКУ представництво може виникати, зокрема, на підставі довіреності або договору. Тому ще на етапі укладення договору замовнику доцільно перевірити, чи передбачена можливість представництва ФОПа та який документ підтверджуватиме повноваження представника.

Наприклад, у договорі з ФОП можна одразу передбачити:

Виконавець має право уповноважити іншу особу на представництво своїх інтересів у відносинах із Замовником, у тому числі на ведення переговорів, передачу та отримання документів, підписання актів приймання-передачі та інших документів у межах наданих повноважень. Повноваження представника підтверджуються довіреністю або іншим документом, передбаченим законодавством.

За потреби сторони можуть окремо врегулювати й договір доручення. Згідно зі ст. 1000 ЦКУ за таким договором повірений зобов’язується вчинити від імені та за рахунок довірителя певні юридичні дії.

Можна прописати щось на кшталт:

У разі тимчасової неможливості Виконавця особисто здійснювати юридично значущі дії за цим договором він має право доручити їх вчинення іншій особі на підставі договору доручення та/або виданої в установленому законом порядку довіреності. Обсяг повноважень повіреного визначається відповідним договором та/або довіреністю.

Але для замовника тут важливо не переплутати дві різні речі: представництво та виконання договору. Представник може підписати акт або передати документи від імені ФОПа, але сама довіреність не означає, що ця особа автоматично зобов’язана виконувати роботи замість нього, якщо, звісно, виконання тієї чи іншої роботи прямо не передбачено цією довіреністю.

Тому, якщо замовник хоче заздалегідь передбачити безперервність роботи на випадок мобілізації ФОПа, у договорі краще врегулювати два питання: хто може продовжити виконання робіт і хто має право представляти підприємця перед замовником.

Так замовник не опиниться в ситуації, коли роботу ще можна продовжувати, але через відсутність уповноваженої особи неможливо нормально погоджувати документи, приймати результат чи оформлювати наступні етапи.

Що робити з доступами, документами та незавершеною роботою після мобілізації ФОПа

На практиці найбільша проблема після раптового зникнення виконавця часто виникає навіть не через сам договір.

Наприклад, ФОП-програміст веде сайт компанії. Усі паролі – у нього. ФОП-бухгалтер працює в сервісі, де саме він має адміністративний доступ. ФОП-маркетолог зберігає рекламні кабінети та вихідні файли на власному комп’ютері.

Підприємця мобілізували – і разом із ним для підприємства «мобілізувалися» доступи.

Тому в договорі варто визначити порядок передання замовнику результатів, вихідних матеріалів, документів, логінів, доступів та іншої інформації, необхідної для продовження роботи. Особливо це важливо для довгострокових проєктів.

Корисно передбачити, що результати, створені або передані замовнику до моменту припинення чи призупинення договору, передають за актом або іншим погодженим способом. Для цифрових проєктів варто окремо визначити, де і в якому форматі зберігаються вихідні файли.

Бо договір, у якому є чудовий пункт про форс-мажор, але немає жодного слова про доступ до CRM, сайту чи хмарного сховища, – це юридично красивий, але операційно слабкий документ.

Як призупинити або розірвати договір із мобілізованим ФОП

ЦКУ дозволяє сторонам за домовленістю змінювати або розривати договір. Тому сторони можуть заздалегідь визначити, що робити, якщо обставини тривають певний строк.

Наприклад, можна встановити: якщо виконання договору стало неможливим через мобілізацію ФОП і така неможливість триває понад 30 календарних днів, кожна сторона має право ініціювати розірвання договору з письмовим повідомленням.

Але якщо сторони хочуть саме одностороннього розірвання, це краще прописати максимально чітко. За ст. 651 ЦКУ договір може бути розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Тобто сам договір може передбачити право однієї зі сторін відмовитися від нього в односторонньому порядку за визначених умов.

Наприклад:

Якщо внаслідок мобілізації Виконавця виконання ним зобов’язань за цим договором стало неможливим та така неможливість триває понад 30 календарних днів, Замовник має право в односторонньому порядку розірвати цей договір, письмово повідомивши про це Виконавця не менш як за 5 календарних днів. Договір вважається розірваним після закінчення зазначеного строку з дати отримання повідомлення, якщо інше не зазначено в повідомленні.

Можна передбачити і взаємне право:

Кожна зі Сторін має право в односторонньому порядку розірвати цей договір, якщо внаслідок мобілізації Виконавця виконання зобов’язань за договором є неможливим понад 30 календарних днів. Про розірвання Сторона повідомляє іншу Сторону в письмовій формі не менш як за 5 календарних днів.

Таке формулювання краще, ніж просто написати «договір може бути розірваний у разі мобілізації фізичної особи – підприємця». Адже варто визначити умову, строк неможливості виконання, хто саме має право на розірвання, спосіб повідомлення та момент припинення договору.

При цьому потрібно окремо врегулювати розрахунки: що відбувається з уже виконаною частиною роботи, авансом, переданими матеріалами, документами та іншими невиконаними зобов’язаннями.

Але важливо не змішувати два різні поняття: звільнення від відповідальності та припинення самого зобов’язання.

Якщо розглядати мобілізацію як форс-мажор, то він за загальним правилом звільняє від відповідальності за порушення зобов’язання, але сам по собі не припиняє і не скасовує це зобов’язання. Верховний Суд у постанові від 13.03.2024 у справі №686/16312/22 чітко зауважив: ст. 617 ЦКУ звільняє від відповідальності за порушення зобов’язання, а не від самого обов’язку його виконати. Водночас сторони можуть заздалегідь визначити в договорі, як форс-мажор впливає на строки, виконання, зміну чи розірвання договору.

Тому для договору важливо прописати не лише, що вважається форс-мажором, а й конкретні наслідки: чи переноситься строк виконання, чи може сторона вимагати зміни або розірвання договору та як саме підтверджують такі обставини.

Що робити з передоплатою, якщо ФОПа мобілізували

Уявімо: замовник перерахував підприємцю 100 000 грн авансу за тримісячний проєкт. Через два тижні цього ФОПа мобілізували. Робота виконана на 20%. Що відбувається з рештою 80 000 грн?

Якщо договір цього не врегульовує, сторони можуть отримати вже не теоретичний, а цілком реальний конфлікт.

Тому в договорі треба передбачити порядок остаточного розрахунку у випадку його дострокового припинення: яку суму сплачувати за фактично прийнятий результат, що відбувається з невикористаним авансом, у який строк повертають залишок коштів, кому передають результати незавершеної роботи.

Наприклад, можна встановити, що у разі припинення договору сторони складають акт про фактично виконану частину робіт, після чого здійснюють остаточний розрахунок, а невикористаний аванс виконавець повертає протягом визначеного строку.

Це значно краще, ніж універсальне «у разі форс-мажору сторони звільняються від відповідальності».

Ще один спосіб зменшити ризики – не передавати всю суму наперед.

Якщо йдеться про тривалий або дорогий проєкт, замовнику доцільно передбачити поетапну оплату. Тобто розділити роботи чи постачання на окремі етапи й оплачувати кожен після фактичного виконання та його підтвердження, наприклад актом або накладною.

Для масштабних проєктів такий порядок краще закласти ще в договорі: визначити етапи, результат кожного з них, його вартість і момент оплати.

Тоді у разі мобілізації ФОПа не доведеться окремо вирішувати долю всієї суми авансу. Сторони зможуть провести розрахунок за тим, що фактично виконано й прийнято, а подальші відносини – припинити або продовжити за погодженим механізмом.

Що завчасно передбачити в договорі з ФОПом на випадок мобілізації

Ще до підписання договору варто пройтися по простому чеклісту:

1. Чи може ФОП залучити іншу особу, якщо не зможе виконати роботу особисто?
2. Хто і як продовжить проєкт?
3. Коли та в який спосіб потрібно повідомити про мобілізацію?
4. Як підтверджують обставини?
5. Що відбувається зі строками, авансом і вже виконаною роботою?
6. Хто отримує результати та доступи?
7. Коли і за яких умов договір можна припинити?
8. Як проводити остаточний розрахунок?

Якщо договір не дає відповідей на ці запитання, сторони фактично залишають порядок дій на момент, коли проблема вже виникла. А тоді домовитися значно складніше.

Особливо чітко варто прописати порядок повідомлення про мобілізацію, якщо вона впливає на виконання договору. Фрази на кшталт «ФОП повідомляє іншу сторону» недостатньо: у разі спору може постати запитання, коли саме було повідомлено, яким каналом і чи взагалі контрагент отримав повідомлення.

Тому в договорі краще заздалегідь визначити конкретний канал зв’язку – електронну пошту, електронний документообіг, месенджер або інший спосіб, яким сторони реально користуються, – а також строк для такого повідомлення.

Доцільно передбачити й зміст повідомлення: коли виникли обставини, які саме зобов’язання вони зачіпають, як впливають на їх виконання, скільки орієнтовно триватиме неможливість виконання та який варіант подальших дій пропонує ФОП.

Такий підхід відповідає і судовій практиці. У постанові від 06.02.2026 у справі № 910/881/24 Верховний Суд звернув увагу на договірну умову, яка зобов’язувала сторону оперативно повідомити контрагента про форс-мажор, зазначивши його природу, час виникнення та вплив на можливість виконання договору.

А далі в договорі варто закласти зрозумілий «план Б». Наприклад: ФОП повідомляє про обставини, що впливають на виконання; сторони з’ясовують, чи можна продовжити роботу через іншого виконавця; якщо так – погоджують заміну та строки; якщо виконання тимчасово неможливе – визначають порядок призупинення зобов’язань; якщо ситуація триває довше встановленого строку – передбачають можливість припинення договору. Одночасно варто визначити, як оформлювати фактично виконану частину, передавати результати й доступи, повертати невикористаний аванс та проводити остаточний розрахунок.

Тобто форс-мажорна умова не має замінювати цей механізм. Вона має працювати разом із ним.

І не варто намагатися вирішити всі ризики лише штрафами. Якщо ФОП справді не може виконати особисте зобов’язання через обставини, які відповідають ознакам непереборної сили, сам штраф не допоможе виконати роботу. До того ж судова практика вимагає доводити зв’язок між форс-мажорною обставиною та неможливістю виконання конкретного зобов’язання.

Тому в договорі практичніше передбачити не лише відповідальність за порушення, а й резервний сценарій: порядок заміни виконавця, передачу матеріалів і доступів, строки повідомлення, правила щодо авансу та чіткий механізм призупинення або припинення договору.

Тоді договір працює не лише за планом «А», а й пояснює сторонам, що робити, якщо через мобілізацію ФОПа цей план раптом перестав працювати.

Висновки

1. Мобілізація ФОП сама по собі не ставить хрест на договорі. Спочатку потрібно з’ясувати, чи може ФОП виконати зобов’язання через іншу особу, чи роботу він має виконувати особисто та що саме передбачено договором на випадок неможливості виконання.
2. Не покладайтеся на магічне слово «форс-мажор». Загальна військова мобілізація законодавчо віднесена до обставин непереборної сили, але для звільнення від відповідальності потрібно довести її реальний вплив на конкретне зобов’язання.
3. Найкращий захист – не жорсткіша штрафна умова, а продуманий «план Б»: повідомлення про мобілізацію, можливість заміни, порядок призупинення, передача результатів і доступів, доля авансу, остаточний розрахунок та умови розірвання. Тоді навіть непередбачувана подія не обов’язково перетворює звичайний господарський договір на судовий серіал.

Читайте більше:

Роль бухгалтера при укладанні договорів

Податкові ризики договорів: що бухгалтеру перевірити до підписання

Укладення договорів: типові помилки

Безпечна робота бухгалтера з договорами ЦПХ

Недоліки первинних документів як підстава для ухилення від виконання договору

Неустойка, застава, гарантія: як працюють способи забезпечення зобов’язань у договорах

Співпраця бізнеса з ФОПами для заниження витрат

Форс-мажор як договірна підстава звільнення від відповідальності

Як довести форс-мажор для уникнення відповідальності за невиконання податкових обов’язків