
Інше
10.02.2026
Форс-мажор як договірна підстава звільнення від відповідальності
До початку пандемії 2020 року умови договорів, що регулювали форс-мажор, мали радше декларативний, ніж практичний характер. Однак після запровадження карантину, а тим більше після початку повномасштабного вторгнення росії, підхід до цих умов докорінно змінився: відповідному розділу договору приділяють особливу увагу, адже подекуди форс мажор є єдиним засобом захисту від потенційної відповідальності. Розглянемо, що таке форс-мажор, які існують його види та можливості застосування в договірних відносинах

- Щодо визначення форс-мажору
- Щодо договірної природи форс-мажору
- Щодо сфери застосування форс-мажору
- Щодо підтвердження форс-мажору
- Висновок
Щодо визначення форс-мажору
Цивільне законодавство України не містить визначення поняття «форс-мажор» та не розкриває його зміст. Натомість в абз. 1 ч. 1 ст. 617 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) законодавець унормував, що:
Особа, яка порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. |
Водночас судова практика свідчить, що «форс-мажор» та «непереборна сила», про яку йдеться в згаданій вище статті ЦК України, розглядаються судами як тотожні поняття. Див., наприклад, п. 37 постанови КГС ВС від 21.07.2021 у справі №912/3323/20.
Визначення та примірний перелік форс-мажорних обставин наведені в ч. 2 ст. 141 Закону України від 02.12.1997 №671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні» (далі – Закон №671/97-ВР), а саме:
Форс-мажорними обставинами […] є надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо) […], а саме: загроза війни, збройний конфлікт […], введення комендантської години, карантину […], експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту […]. |
Наведений у вказаній статті Закону №671/97-ВР перелік обставин не є вичерпним. У договорі сторони можуть передбачити практично будь-які життєві обставини як форс‑мажорні, головне, щоб вони відповідали ознакам «надзвичайності» та «невідворотності» й повністю унеможливлювали виконання зобов’язання.
Поряд з цим відповідно до висновків Верховного Суду (КАС ВС), викладених у постанові від 16.06.2023 у справі 462/3426/16-а, перелік обставин непереборної сили умовно можна розділити на такі групи:
- обставини, викликані винятковими погодними умовами та стихійними лихами;
- обставини, зумовлені неправомірними чи винятковими діями / бездіяльністю третіх осіб;
- обставини, які виникли з огляду на умови, регламентовані відповідними рішеннями та актами органів державної влади та місцевого самоврядування.
Натомість згідно з ч. 2 ст. 617 ЦК України, не є форс-мажорними обставини, пов’язані з:
- недодержанням своїх обов’язків контрагентом боржника;
- відсутністю на ринку товарів, потрібних для виконання зобов’язання;
- відсутністю в боржника необхідних коштів.
Також не вважаються такими обставинами: фінансова та економічна криза, дефолт, зростання офіційного та комерційного курсів іноземної валюти до національної валюти […] тощо. Відповідно до п. 3.2 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії ТПП України від 18.12.2014 №44(5).
Щодо договірної природи форс-мажору
Зі змісту усталеного висновку Верховного Суду (КЦС ВС), викладеного, зокрема, у постанові від 13.03.2024 у справі №686/16312/22, убачається, що:
… на рівні норм ЦК України законодавець не внормував застосування конструкції форс-мажору в цивільних відносинах. Традиційно в цивільних відносинах форс-мажор є договірною підставою звільнення від цивільно-правової відповідальності. Проте це не перешкоджає учасникам цивільного обороту врегулювати свої відносини з врахуванням принципу свободи договору. Очевидно, що за допомогою такого універсального регулятора приватних відносин як договір його сторони можуть регулювати, зокрема:
|
Наведений висновок указує, що саме в договорі його сторони можуть врегулювати (передбачити) всі умови та особливості застосування «форс-мажору» у своїх правовідносинах. Тобто сторони є вільними у вирішенні питань, пов’язаних зі звільненням одна одної від відповідальності внаслідок настання тих чи інших наперед обумовлених «форс-мажорних» обставин.
Утім, якщо в договорі сторони не погодять конкретні умови застосування форс-мажору або «пропишуть» їх досить абстрактно, це в жодному разі не позбавить «потерпілу» сторону права посилатися на такі обставини як на підставу звільнення від відповідальності в загальному порядку відповідно до ч. 1 ст. 617 ЦК України.
Основне на чому, на нашу думку, акцентує Верховний Суд, полягає в тому, що сторони договору можуть на власний розсуд визначити особливості та чіткий порядок застосування конструкції форс-мажору, що у разі настання спірної ситуації забезпечить передбачуваність дій та їхніх наслідків.
Щодо сфери застосування форс-мажору
Існування тих чи інших обставин форс-мажору може бути використане стороною, що позбавлена можливості виконувати договірні зобов’язання належним чином, для того, щоб уникнути застосування до неї негативних наслідків такого невиконання. Подібна правова позиція викладена в п. 71 постанови КГС ВС від 13.09.2023 у справі №910/7679/22.
Тобто, як уже зазначалося, традиційно форс-мажор розглядається як підстава звільнення від відповідальності. Утім, це не єдина його роль. У договорі сторони також можуть передбачити форс-мажор як підставу для продовження строку виконання зобов’язання (в такому разі термін виконання зобов’язань за договором може просто переноситися на строк, протягом якого діють такі обставини та їх наслідки) або навіть як підставу розірвання договору, що не потребує укладення додаткових угод чи внесення змін до нього.
Однак за жодних умов форс-мажор не є підставою для відмови від виконання зобов’язання «потерпілою» стороною, а лише забезпечує «законну відстрочку» його виконання на період дії відповідних обставин. Зазначена правова позиція, викладена, зокрема, в постанові КГС ВС від 12.10.2023 у справі №908/1620/22.
Щодо підтвердження форс-мажору
Знов-таки традиційною є позиція, що належним доказом підтвердження (засвідчення) форс-мажорних обставин є сертифікат, виданий Торгово-промисловою палатою України або уповноваженими нею регіональними палатами, що внормовано в ч. 1 ст. 141 Закону №671/97-ВР.
Але з огляду на договірну конструкцію форс-мажору сторони договору можуть самостійно визначити ті докази (документи), якими підтверджуватиметься настання форс-мажорних обставин та їхні наслідки в конкретних правовідносинах. Подібна позиція викладена, наприклад, у п. 9.41 постанови КГС ВС від 09.07.2024 у справі №910/11718/22.
Проте якщо інша сторона все ж таки заперечуватиме настання форс-мажорних обставин і спір потрапить до суду, варто врахувати, що суд не обмежиться дослідженням питання наявності або відсутності сертифіката (чи будь-якого іншого документа на підтвердження вказаних обставин) (подібна позиція наведена, зокрема, у п. 122 постанови КГС ВС від 20.06.2024 у справі №910/1779/23), а досліджуватиме весь ланцюг причинно-наслідкових зв’язків між подією форс-мажору та неможливістю виконання договірного зобов’язання. Питання доведення обставин форс-мажору в суді є доволі обширним й мінливим, тож потребує висвітлення цієї теми в окремому матеріалі.
Висновок
Нинішні турбулентні умови життя та діяльності змушують переглянути підхід до формулювання положень договору в частині форс-мажору. Чіткі й узгоджені умови щодо порядку дій у разі настання форс-мажору та його підтвердження дозволять сторонам договору уникнути непорозумінь і продовжити співпрацю незалежно від будь-яких «непередбачуваних» обставин.
Матеріали на сайті https://7eminar.ua можуть містити роз'яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.
Пільги
25.09.2026
Продаж майбутнього об’єкта нерухомості: коли дохід можна зменшити на витрати
Фізична особа – резидент при продажу протягом звітного року неподільного об’єкта незавершеного будівництва або майбутнього об’єкта нерухомості може зменшити оподатковуваний дохід на документально підтверджені витрати на його придбання. До таких витрат належать, зокрема, кошти за майнові права, витрати на будівництво та придбання об’єкта, реєстраційні платежі, а в окремих випадках – вартість нерухомості, отриманої у власність іншим способом. Для застосування зменшення необхідно задекларувати всі відповідні операції за рік та подати разом із декларацією копії документів, що підтверджують понесені витрати

Особи з інвалідністю
25.09.2026
З 1 жовтня роботодавці подаватимуть новий Звіт про внесок: ДПС
З 1 жовтня 2026 року роботодавці подаватимуть новий Звіт про нарахування, обчислення та сплату внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю. Звіти за І – ІІІ квартали 2026 року необхідно подати не пізніше 9 листопада 2026 року. Якщо визначено суми внеску – сплатити до 19 листопада

Податкова та фінзвітність
25.09.2026
До 9 листопада подаємо оновлену декларацію з прибутку: звітуємо за новими змінами за ІІІ квартал 2026 року
У другому кварталі 2026 року Мінфін двічі оновив форму декларації з податку на прибуток. Попри набрання чинності відповідними наказами, застосовувати нову форму платники почнуть лише зі звітності за ІІІ квартал 2026 року. ДПС уже підтвердила, що декларацію згідно оновленої форми потрібно подавати саме за ІІІ квартал

ФОП
25.09.2026
Перехід ФОП на 2 групу з 1 жовтня: чому в ЕК вже у вересні стоїть нова група
ФОП з 1 жовтня 2026 року переходить з 3 групи 5% на 2 групу ЄП, заяву подали до 15.09.2026. Але вже зараз в ЕК в облікових даних стоїть група 2, ставка 20. Це помилка? Як будуть оподатковуватись доходи вересня?

РРО / ПРРО, фіскальні чеки
25.09.2026
Перереєстрація РРО у 2026 році: коли заяву подає платник, а коли ДПС проводить її автоматично
Якщо суб’єкт господарювання планує використовувати РРО в іншій господарській одиниці, його необхідно перереєструвати. Для цього подається заява за формою №1-РРО з позначкою «Перереєстрація» та реєстраційне посвідчення. Перереєстрація проводиться не пізніше двох робочих днів за відсутності підстав для відмови. Окремі зміни, зокрема перейменування вулиці або інших топонімів, також потребують перереєстрації, тоді як у разі зміни місцезнаходження платника чи контролюючого органу її проводить ДПС автоматично

Ліцензії та дозволи
25.09.2026
Як змінюється плата за ліцензію у 2026 році при збільшенні кількості РРО/ПРРО у точці продажу
У разі збільшення кількості РРО / ПРРО в місці торгівлі алкогольними напоями суб’єкт господарювання зобов’язаний здійснити доплату за ліцензію. Така доплата справляється щоквартально, рівними частинами, починаючи з кварталу, в якому було зареєстровано новий РРО/ПРРО. Плата за цей квартал нараховується у повному обсязі, незалежно від дати фактичного збільшення

Акцизний податок
25.09.2026
ФОП торгує алкоголем в іншій громаді: чи правомірний штраф, якщо акцизну декларацію подали «не туди»
ФОП зареєстровано за місцем проживання. Торгова точка знаходиться на території іншої громади. Має ліцензії на роздрібний продаж алкогольних напоїв та тютюну. Декларацію з акцизного податку подавав за місцем реєстрації ФОП, акцизний податок сплачував за місцем торгівлі. Чи правомірне застосування штрафних санкцій податковою службою за не подання декларації з акцизного податку?

Податок на майно
25.09.2026
Немає ставки для конкретного типу нерухомості: ДПС пояснила, як визначити податок
Якщо у рішенні органу місцевого самоврядування щодо податку на нерухоме майно не визначено ставку для конкретного типу або коду об’єкта, платнику не варто самостійно обирати ставку. Для уточнення застосовної ставки необхідно звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування. Якщо ставки визначені без кодів Класифікатора, застосовується ставка для об’єкта, який найбільше відповідає типу нерухомості у правовстановлюючих документах. При цьому під час розрахунку податкових зобов’язань слід використовувати ставку, зазначену у письмовій відповіді органу місцевого самоврядування, у тому числі ставку «0»

Лікарняні та декретні
25.09.2026
Чи може «лікар стаціонару» сформувати лікарняний: інформує МОЗ
Під час лікування у стаціонарі пацієнтам не потрібно чекати на сімейного лікаря для оформлення лікарняного. Медичний висновок про тимчасову непрацездатність (МВТН) має право сформувати лікуючий лікар стаціонару, якщо встановлено факт тимчасової непрацездатності. Це правило діє не лише під час госпіталізації, а й у низці інших випадків

Документообіг, первинні документи
25.09.2026
Бухгалтер-аутсорсер може підписувати податкову звітність: ДПС пояснила як
Податківці підтвердили, що юридична особа може делегувати право підпису електронної податкової звітності бухгалтеру, який працює на підставі цивільно-правового договору. Для оформлення таких повноважень керівник має подати до контролюючого органу відповідне Повідомлення із даними уповноваженої особи

ІТ, Дія Сіті, Дефенс Сіті
25.09.2026
Резидент Дія Сіті надав гіг-спеціалісту майно: що з ПДФО, ВЗ та ЄСВ
Резидент Дія Сіті передає гіг-спеціалісту обладнання для роботи – чи виникає в нього оподатковуваний дохід? Податківці роз’яснили: вартість користування таким майном може вважатися додатковим благом і оподатковуватися ПДФО та військовим збором. Водночас ЄСВ на таку вартість не нараховується. Розбираємо, чому не працює «трудове» звільнення та як визначати суму доходу

Військовий облік
25.09.2026
Як отримати військово-обліковий документ через Дія, якщо немає Резерв+
Нестабільна робота застосунку «Резерв+» не звільняє від обов’язку мати при собі військово-обліковий документ під час мобілізації. У разі технічних збоїв варто скористатися альтернативою – PDF-версією ВОД із QR-кодом або його паперовою копією. Відсутність документа може призвести до значних штрафів, тому важливо подбати про його наявність завчасно. Найзручніший спосіб – сформувати ВОД через портал Дія та зберегти його у доступному форматі

Відрядження, підзвітні кошти
25.09.2026
Відрядження у вихідний день: порядок оплати та компенсації
Працівник у відрядженні з 01 жовтня по 03 жовтня (субота) 2026. На підприємстві встановлено 5-денний робочий тиждень з 2 вихідними днями у суботу та неділю. 03 жовтня працівник не тільки повертався з відрядження, а й працює. Як в такому випадку правильно оплатити середньоденний заробіток та добові за відрядження?

Створення суб'єкта, зміни
25.09.2026
Повернення земельних ділянок учаснику при зменшенні статутного капіталу єдиноподатника: позиція ДПС
Податкова служба надала роз'яснення щодо податкових наслідків для ТОВ на єдиному податку третьої групи, яке планує зменшити статутний капітал шляхом повернення земельних ділянок своєму єдиному учаснику (фізичній особі – резиденту) за балансовою вартістю, попри те, що їхня ринкова вартість наразі є вищою








