Безкоштовний вебінар: Зміни правил бронювання працівників, ризики податкових перевірок та зарплатні питання листопада

З 17 вересня 200 тис. грн на місяць і перекази з-за кордону: які можливості отримали користувачі ННПП

Національний банк розширив перелік валютних операцій, які можуть здійснюватися через платіжні рахунки небанківських надавачів платіжних послуг. Фізособи зможуть оплачувати товари та послуги за кордоном у межах 200 тис. грн в еквіваленті на календарний місяць, а також отримувати на гривневі рахунки перекази з-за кордону після конвертації. Нові можливості передбачені і для українського бізнесу – він зможе отримувати через ННПП кошти від фізосіб-нерезидентів за товари та послуги

Експерт:Аліна Лакіс
4

282

Подобаються наші матеріали? Додайте нас в улюблені джерела Google, щоб частіше бачити наші новини в пошуку та ШІ-оглядах в Google.

Додати


Національний банк вживає заходів для подальшого розвитку ринку платіжних послуг, зокрема через стимулювання розширення небанківськими надавачами платіжних послуг (далі – ННПП) спектру своїх послуг в Україні, функціональності платіжних рахунків їх користувачів, а також створення рівних умов діяльності для ННПП та банків.


Із цією метою Національний банк дозволив здійснювати окремі валютні операції за платіжними рахунками в національній валюті користувачів ННПП.


Фізособи можуть оплачувати товари та послуги за кордоном з лімітом 200 тис. / місяць


Розрахунки фізичними особами-резидентами та нерезидентами за товари, роботи, послуги за кордоном з використанням особистих електронних платіжних засобів, що випущені до їх платіжних рахунків, в межах ліміту 200 000 гривень (в еквіваленті) на календарний місяць.


Це сприятиме розширенню ННПП спектру їх послуг, розширенню функціональності платіжних рахунків, а також створенню рівних умов для фізичних осіб – користувачів ННПП та клієнтів банків.


На рахунки ННПП можна отримувати перекази з-за кордону


Зарахування гривні на платіжні рахунки фізичних осіб-резидентів та нерезидентів користувачів ННПП за переказами, ініційованими за межами України в іноземній валюті, з попередньою конвертацією таких коштів відповідно до вимог валютного законодавства.


Йдеться про перекази, що ініціюються як з використанням міжнародних карткових платіжних систем, так і про прямі перекази з рахунків, відкритих за межами України (наприклад, за допомогою системи SWIFT). Це сприятиме розширенню можливостей ННПП щодо завершення транскордонних приватних переказів в безготівковій формі та відповідно створенню рівних умов для фізичних осіб – користувачів ННПП та клієнтів банків.


Бізнес зможе отримувати кошти від фізосіб-нерезидентів через ННПП


Зарахування на платіжні рахунки в гривні суб’єктів господарювання України коштів за продані ними товари, роботи та послуги в Україні від фізичних осіб-нерезидентів, які здійснюють розрахунки за придбані товари, роботи, послуги з використанням карток та прямих переказів з рахунку на рахунок в межах України, а також від фізичних осіб-нерезидентів та резидентів, що здійснюють розрахунки із-за меж України з використанням карток, що випущенні до закордонних рахунків.


Зазначене сприятиме розширенню можливостей для суб’єктів господарювання, що є користувачами ННПП, зокрема через створення рівних умов для суб’єктів, які є користувачами послуг ННПП та тих, що є клієнтами банків.


Зазначені зміни затверджені постановами Правління Національного банку від 15 вересня 2026 року:


  1. №104 «Про затвердження Змін до Положення про порядок видачі ліцензій на здійснення валютних операцій»;
  2. №105 «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18»;
  3. №106 «Про внесення змін до Положення про здійснення операцій із валютними цінностями»,


які набирають чинності 17 вересня 2026 року.


Джерело: НБУ


Читайте більше:


НБУ збільшив до 270 днів строки розрахунків за імпорт обладнання: які товари охоплено

До 31 серпня 2027 року – 150 днів: ДПС нагадала про строки розрахунків за експортом агропродукції

Валютна лібералізація НБУ: які обмеження пом’якшили з 25 квітня 2026 року


Аліна Лакіс

Експерт

Аліна Лакіс

Редакторка Бухгалтерської платформи 7eminar

Матеріали на сайті https://7eminar.ua можуть містити роз'яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.
4

282

1

2

2

14

1

13

2

50

2

24

5

7980

6

10804

6

1213

4

2562

2

51

2

34

3

11971

3

1357

6

747

3

35

Оновлено
Стаття
Пенсія, соцпільги
03.11.2026

Державна допомога за програмою «Точка опори»: бухоблік, оподаткування, відображення в звітності

Державна допомога за програмою «Точка опори» виплачується підприємствам, які постраждали від ворожих обстрілів у 2026 році, але прагнуть зберегти бізнес та не допустити звільнення працівників, на підставі постанови КМУ від 01.04.2026 №449 «Деякі питання надання роботодавцям державної підтримки у період простою працівника або призупинення з працівником дії трудового договору «Точка опори». Кабмін постановою від 28.10.2026 №1340 вніс зміни до Порядку надання підтримки. Ми розберемо наступні питання: чи оподатковувати ПДФО та ВЗ допомогу працівника, чи буде ЄСВ, як відобразити в Розрахунку. Як відобразити в бухобліку роботодавця, та чи нараховувати податок на прибуток або єдиний податок, ПДВ

основне зображення для Державна допомога за програмою «Точка опори»: бухоблік, оподаткування, відображення в звітності
6

550

Консультація
ФОП
03.11.2026

Територію виключили і знову включили до Переліку: за які місяці ФОП сплачує податки

ФОП 2 групи зареєстрований у населеному пункті, який був включений до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії. У зв’язку з цим підприємець не сплачував єдиний податок та військовий збір за відповідний період. 01.04 зазначений населений пункт було виключено з відповідного переліку, а 14.05 – повторно включено. Водночас оновлений перелік було офіційно опубліковано лише 24.06. Під час звернення на гарячу лінію ДПС було надано роз’яснення, що за травень сплачувати податки не потрібно. Проте під час телефонної консультації з інспектором відповідного територіального органу ДПС було повідомлено, що ФОП повинен сплатити єдиний податок та військовий збір за квітень, травень і червень, оскільки оновлений перелік було опубліковано лише в червні. Чи повинен ФОП у цій ситуації сплачувати єдиний податок та військовий збір і за які місяці?

основне зображення для Територію виключили і знову включили до Переліку: за які місяці ФОП сплачує податки
5

24

3

37

12

18531

4

78