З 1 січня 2027 року нові фіскальні чеки: що зміниться для бізнесу

1. Як змінять реквізити чека та які вимоги будуть до назви й адреси господарської одиниці
2. Для яких товарів у чеках ФКЧ-1 та ФКЧ-2 з’явиться новий реквізит IMEI
3. Які уточнення пропонують щодо комісії еквайра
4. Що змінять у відображенні форм оплати
5. Що буде із підсумковими рядками чека
6. Що змінять у чеках ФКЧ-3 та які нові можливості для податкового контролю

Нещодавно на сайті Мінфіну був оприлюднений проєкт змін до Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затверджене наказом Мінфіну від 21.01.2016 №13 (далі – Положення №13). Усі підприємства, які працюють із РРО і ПРРО, дуже добре знають цей документ, тому що саме його вимоги стають найбільш дискусійними під час фактичних перевірок, коли податківці приходять перевіряти порядок здійснення розрахункових операцій.

Адже, якщо в розрахунковому документі відсутній принаймні один реквізит, передбачений Положенням №13, це може свідчити про порушення, яке коштуватиме 100–150% від суми операції. Тобто це те, про що думають і дбають абсолютно всі, хто використовує РРО і ПРРО.

Отже, що змінять у Положенні №13?

Насамперед звернемо увагу, що йдеться винятково про проєкт, який має запрацювати із 1 січня 2027 року. І зміни будуть стосуватися саме форми чеків ФКЧ-1, ФКЧ-2, ФКЧ-3 та розрахункових квитанцій.

Як змінять реквізити чека та які вимоги будуть до назви й адреси господарської одиниці

Перше, на що слід звернути увагу, – це визначення, які наведені у Положенні №13.

Мінфін вирішив трохи перетасувати заголовну частину чеку, яка стосується адреси господарської одиниці та назви господарської одиниці. І зробив він це саме у визначеннях.

Таке визначення, як «місцезнаходження», виключають із визначень Положення №13. Але це не означає, що тепер у чеку не доведеться зазначати місцезнаходження.

Місцезнаходження як реквізит залишається, адже залишається реквізит «адреса господарської одиниці». Саме адреса – це назва населеного пункту, вулиці, номер будинку, офісу, квартири, про які повідомили орган ДПС за формою №20-ОПП.

Тут не змінюється нічого, але наголошено на тому, що адреса – це те, що зазначено у формі №20-ОПП.

Мінфін також додає інформацію про те, що назва господарської одиниці – це те найменування, яке має відповідати довіднику типів об’єктів оподаткування та про яке суб’єкт господарювання також повідомив податковій службі за формою №20-ОПП.

Тобто можемо зробити висновок, що перший крок, пов’язаний із реєстрацією РРО або ПРРО, як був, так і залишається важливим. Ба більше, він стає ще більш важливим для того, щоб відповідні реквізити потрапляли до чеку.

Усе має бути чітко у відповідності з формою №20-ОПП:

1. адреса господарської одиниці;
2. назва господарської одиниці.

Варто ще раз підкреслити, що Мінфін пропонує, аби ця назва відповідала рекомендованому податковою довіднику типів об’єктів оподаткування.

І ми знаємо, що на практиці найбільшою проблемою є саме обрати ту позицію, яка буде відповідати типу об’єкта.

Отже, зміни торкнулися саме реквізитного складу фіскального чеку.

Попри те, що у реквізиті, який стосується назви господарської одиниці, зникло зауваження стосовно найменування і відповідності типам об’єктів оподаткування, це не означає відсутність цього значення. Просто цей акцент перенесено до першої частини Положення №13.

Повторимо, що такі реквізити, як:

1. найменування суб'єкта господарювання;
2. назва господарської одиниці;
3. адреса господарської одиниці,

– це ті реквізити, з яких починається реєстрація, тобто реквізити, які вносять за формою №20-ОПП.

І якщо раніше про співвідношення із цією формою ми могли прочитати тоді, коли читали про реквізити чеку, то зараз про це маємо дізнаватися вже тоді, коли визначаємо і адресу, і назву господарської одиниці.

Тобто форма №20-ОПП залишається важливим елементом під час реєстрації і визначення важливих реквізитів самого чеку.

Для яких товарів у чеках ФКЧ-1 та ФКЧ-2 з’явиться новий реквізит IMEI

Окрім цього, до чеків, зокрема ФКЧ-1 і ФКЧ-2, додадуть новий реквізит – міжнародний ідентифікатор мобільного обладнання (IMEI). Його зазначатимуть за умови реалізації товарів за кодами 8517130000, 8517140000 згідно з УКТ ЗЕД.

Для того, щоб більш детально відстежувати рух відповідних товарів, і вводять цей рядок.

Оскільки цьому рядку надають новий номер 11, тобто новий рядок стає рядком №11, далі змінюється нумерація всіх інших рядків. І якщо уважно передивитися проєкт, можна побачити, що наведено абсолютно всі рядки вже з новою нумерацією реквізитів. Але це не означає, що змінюються інші реквізити рядків. Водночас окремі уточнення все ж таки є.

Які уточнення пропонують щодо комісії еквайра

Серед інших уточнень слід звернути увагу на такий реквізит, як сума комісійної винагороди еквайра, яка утримана із держателя електронного платіжного засобу.

Коли впроваджували новації у 2025 році, дуже багато дискусій було саме щодо цього рядка 14. Зараз він 14-й, але планують, що він буде 15-м, тому що зараз він сформульований як «сума комісійної винагороди еквайра у разі наявності».

Багато хто із торговців постійно запитував: навіщо друкувати цю інформацію, навіщо вона потрібна покупцеві і так далі. Було незрозуміло, яку саме комісію тут слід відображати.

Але зараз, коли зміни затвердять і вони набудуть чинності, усе стане на свої місця. Ідеться саме про ту винагороду еквайра, яку утримують із держателя електронного платіжного засобу.

Якщо ваш держатель електронного платіжного засобу не платить нічого еквайру, а в принципі на практиці так і передбачено, що всі ці комісії сплачує торговець, то, відповідно, цей рядок у нас залишатиметься без позначок.

Що змінять у відображенні форм оплати

І ще, що варто презентувати, це два рядки, які свого часу наробили дуже багато галасу. Це рядки 18 і 19 у сучасній інтерпретації. Згідно з проєктом це будуть рядки 19 і 20.

Зокрема, у рядку 18 ми мали і маємо зараз позначати форму оплати: «ГОТІВКА», «БЕЗГОТІВКА» та «ІНШЕ», суму коштів за цією формою оплати і валюту операції.

Саме питання щодо того, як визначати готівку, безготівку, у яких випадках та що може відноситися до «іншого», наскільки це важливі реквізити, – про це було сказано і написано дуже-дуже багато.

Загалом доходили висновку, що форм оплати за розрахункову операцію може бути лише дві:

1. готівка;
2. безготівка.

І до цього, напевно, дослухався Мінфін, тому що для рядка 18, який стане рядком 19 через появу нового рядка, пропонують залишити позначення форми оплати лише у двох інтерпретаціях – «ГОТІВКА», «БЕЗГОТІВКА», без згадки про «ІНШЕ».

Тобто форма оплати може бути або готівковою, або безготівковою.

Нагадаємо, що і післяплата, і всі інші форми інтернет-оплати, оплата через NovaPay і так далі – усе те, що є на практиці, зводиться до двох форм: готівка і безготівка.

І тепер ми з вами не будемо ламати голову, якщо, звісно, ці зміни будуть затверджені: чи треба нам позначати відповідний рядок як «інше», чи обирати безготівку. Позаяк усе, що не потрапляє під готівку, буде класифіковано як безготівка.

Що буде із підсумковими рядками чека

Що стосується рядків 19 і 20, то в цьому випадку йдеться про загальну суму коштів, які отримують і видають, та інформацію про суму, яка друкують у чеку. Тобто «СУМА», «ВСЬОГО».

Утім, коли йдеться про чеки, які слід друкувати для передоплати або часткової оплати, та проблематика, яка зараз також турбує бізнес, на жаль, у проєкті змін не вирішена.

Тож, якщо друкуватимемо чеки на часткову оплату або передоплату, то відповідно загальні підсумкові рядки також відображатимемо.

Що змінять у чеках ФКЧ-3 та які нові можливості для податкового контролю

Оновлення згідно з проєктом про, які згадували вище в контексті чеків ФКЧ-1 і ФКЧ-2, також торкаються і форми чеку ФКЧ-3.

Зміни, які планують до форми ФКЧ-3, також є важливими, особливо для тих суб’єктів господарювання, які здійснюють інтернет-торгівлю і отримують свої кошти переказом від відповідних структур – надавачів платіжних послуг, які їм ці кошти перераховують.

Реквізити, які зазначають у чеку ФКЧ-3, стають дуже-дуже важливим інструментом для податкового контролю. Адже, коли податківці приходять на перевірку до тих суб’єктів, які саме є отримувачами відповідних коштів за переказами, вони починають дивитися, звідки ці кошти прийшли.

Нагадаємо, що наразі у нас є такий цікавий тренд: якщо кошти прийшли від надавача платіжних послуг, тобто ви отримали цей безготівковий переказ, то у вас має місце розрахункова операція.

Так само, як і зараз, у чеку ФКЧ-3 слід друкувати інформацію про отримувача коштів, тобто кому надавач платіжних послуг або банк буде здійснювати перерахування.

Зазначають інформацію про ідентифікацію такого отримувача, зокрема про номер облікової картки платника податків. Також наводять банк отримувача, номер рахунку, тобто всі реквізити, куди далі будуть спрямовувати ці кошти.

І в оновленому форматі, у проєкті змін до Положення №13, бачимо, що таку інформацію слід надавати не тільки щодо банку, а й щодо будь-якого надавача платіжних послуг.

Відповідно, слово «банк» у рядку 8 і підрядках 8.1, 8.2, 8.3 замінено на «надавач платіжних послуг».

Тобто, якщо ви у разі продажу своїх товарів за післяплатою, плануєте отримати кошти на рахунок, наприклад, у NovaPay, то у чеку ФКЧ-3 також зазначатимете інформацію щодо цього платіжного рахунку, на який ви будете отримувати кошти.

Якщо вважаєте, що ці кошти можна приховати в декларації, то не радимо цього робити, тому що ця інформація буде доступна податківцям.

Вони будуть відстежувати:

1. скільки коштів ви отримали на свій банківський рахунок;
2. скільки коштів ви отримали через надавачів платіжних послуг саме за ФКЧ-3;
3. скільки коштів ви показали у декларації.

Ну а для тих підприємств і підприємців, до яких буде приходити податкова, на жаль, проблематика фіскалізації таких безготівкових переказів продовжуватиме мати місце, тому що ці ідентифікації будуть фігурувати і в банківських виписках.

Отже, у податківців буде ще один додатковий інструмент для того, щоб наполягати на необхідності фіскалізації коштів, які отримують безготівковим переказом.

Але, як-то кажуть, це вже зовсім інша історія, до якої ми, напевно, повернемося тоді, коли коментовані зміни набудуть чинності.

Ірина ГУБІНА, експерт з податкового та бухгалтерського обліку

Читайте більше:

Фіскальний чек без помилок: чому підприємцям варто перевірити свої РРО вже сьогодні

ТОП-3 РРО/ПРРО-рішення на користь платників податків

КЕП і ПРРО-2026: нові можливості, помилки та безпечна робота касира

Штрафи за РРО: який код використовувати для сплати

З 1 січня 2027 року змінять форму фіскального чека: Мінфін оприлюднив проєкт наказу

Форма № 20-ОПП: алгоритм заповнення та зразки