ТОП-3 РРО/ПРРО-рішення на користь платників податків

1. Післяплата через Нова Пей – без ПРРО. Суд на боці платника
2. Чи потрібно вести товарний облік, якщо торгуєш через РРО-ПРРО
3. Документи про походження товару – слід надавати до, під час чи після перевірки
4. Висновки

Післяплата через Нова Пей – без ПРРО. Суд на боці платника

Сума штрафу в цій справі була достатньо значною, тому платнику справді було за що боротися в суді.

Насамперед слід з’ясувати головне: чи мав підприємець у цій ситуації застосовувати РРО? На думку автора, ні.

Закон України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265) визначає, що розрахунковою операцією є, зокрема, приймання готівки або платіжних карток за місцем реалізації товару. Відповідальність за незастосування РРО також настає саме у разі проведення розрахункової операції.

У цій ситуації підприємець не отримував від покупця ані готівку, ані платіжну картку. На момент відправлення товару підстав для фіскалізації не було, оскільки розрахункова операція ще не відбулася.

Навіть отримання товару покупцем саме по собі не означає отримання коштів продавцем. Коли ж кошти фактично сплачувалися, їх приймав не підприємець, а NovaPay. Отже, якщо розрахункова операція і відбувалася, то саме у NovaPay.

Важливо, що суд підтримав позицію платника. Йдеться вже про рішення Верховного Суду від 03.06.2026 у справі №520/27700/25. Справа свіжа й заслуговує на увагу, тому розглянемо аргументи ФОПа, позицію податкової та мотиви, з яких суд став на бік підприємця.

ФОП наголошував, що застосовувати РРО повинні суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій або безготівковій формі із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо (ст. 3 Закону №265).

Саме слово «тощо», наведене у Законі №265, податкова використала як один зі своїх ключових аргументів. На думку контролюючого органу, воно охоплювало і цю ситуацію, а отже, операцію слід було вважати розрахунковою.

Тепер розглянемо аргументи представників податкової в суді. Контролюючий орган стверджував, що законодавець використав у визначенні розрахункової операції слово «тощо», щоб охопити будь-які надходження продавцю від покупця як оплату за товари, роботи або послуги у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Такий підхід фактично означав би, що розрахунковою операцією потрібно визнавати будь-яке безготівкове надходження, зокрема переказ коштів з одного IBAN-рахунку на інший. На думку податкової, такі платежі також охоплюються словом «тощо».

Проте суди всіх трьох інстанцій, включно з касаційною, підтримали позицію ФОПа.

Якщо у платника вже виникла аналогічна ситуація, це рішення може стати важливим аргументом для захисту. Водночас можливість його використання у конкретній справі варто оцінювати разом із юристами, оскільки висновки суду не застосовуються автоматично до всіх платників. Необхідно довести, що обставини конкретної справи є подібними.

Для тих, у кого такі операції вже проводилися, але ще не стали предметом перевірки, рішення Верховного Суду також може бути вагомим аргументом. Чи почне податкова застосовувати цю позицію під час майбутніх перевірок інших платників, наразі сказати складно.

Тому платник має самостійно оцінити ризики та обрати один із варіантів:

1. не застосовувати РРО/ПРРО під час продажу товарів із післяплатою через «Нову пошту», посилаючись на позицію Верховного Суду;
2. продовжувати фіскалізувати такі операції, якщо платник не готовий до можливого спору з податковою та судового оскарження.

Верховний Суд зазначив: якщо товар замовлено на сайті без передоплати та доставлено службою доставки, отримання продавцем коштів, які небанківська фінансова установа перерахувала на його рахунок як оплату за товар, не відповідає ознакам розрахункової операції

Щоб уникнути різного тлумачення, суд окремо наголосив, що висновки у цій справі стосуються сукупності таких умов:

1. Товар реалізується дистанційно через Інтернет.
2. Доставку здійснює «Нова пошта».
3. Покупець сплачує повну вартість товару під час його отримання через систему NovaPay.
4. Сплачені покупцем кошти надходять безпосередньо на розрахунковий рахунок продавця.

Отже, висновок суду стосується саме післяплати. На операції з передоплатою він не поширюється.

Раніше Верховний Суд уже формулював правову позицію від 16.04.2021 у справі №520/7835/19, однак у ній ішлося про попередню оплату через платіжні системи та інтернет-еквайринг. Це інша модель розрахунків, ніж отримання післяплати від NovaPay за товар, доставлений поштою.

Чи потрібно вести товарний облік, якщо торгуєш через РРО-ПРРО

Автор вважає, що якщо суб’єкт господарювання не проводить розрахункових операцій, для яких потрібно застосовувати РРО/ПРРО, обов’язку вести товарний облік немає. Такий висновок випливає з положень Закону №265:

Постає запитання:

Якщо розрахункових операцій немає, то чому ми взагалі маємо звертатися до Закону №265 і шукати в ньому вимоги, які нібито повинні виконувати?

Це приблизно те саме, якби суб’єкт господарювання, який не здійснює зовнішньоекономічної діяльності, відкривав Закон про зовнішньоекономічну діяльність і намагався знайти в ньому вимоги, що стосуються саме його. Навіть не здійснюючи ЗЕД-операцій, нікому не спаде на думку застосовувати до себе закон, сфера регулювання якого не пов’язана з його діяльністю.

Так само, на думку автора, має бути й у цій ситуації: якщо суб’єкт господарювання не здійснює розрахункових операцій, то вимоги Закону №265 щодо обліку товарних запасів не повинні до нього застосовуватися.

Однак податківці вважають інакше. На сьогодні у ЗІР, категорія 109.02 є роз’яснення, а також видано вже не одну індивідуальну податкову консультацію на цю тему (див. лист ДПС від 27.12.2024 №5936/ІПК/99-00-07-03-01 ІПК).

У них податкова зазначає, що отримання коштів виключно в безготівковій формі на IBAN-рахунок не звільняє суб’єкта господарювання від обов’язку вести облік товарних запасів.

Автор категорично не погоджується з такою позицією. Можливо, з часом у нас з’явиться позитивний судовий прецедент і рішення буде ухвалено на користь платника.

Принаймні, якщо у вас виникне така ситуація – товарний облік не вівся, усі платежі надходили виключно з рахунку на рахунок, але ви торгуєте, наприклад, технічно складними побутовими товарами, ювелірними виробами, лікарськими засобами або медичними виробами, – варто відстоювати свою позицію. Захищаючи таку позицію в суді, ви можете допомогти не лише собі, а й іншим платникам, які опинилися в аналогічній ситуації. Автор переконана, що в такій справі суд має достатньо аргументів, щоб стати на бік платника.

Документи про походження товару – слід надавати до, під час чи після перевірки

Переходимо до третьої ситуації. Вона виникає під час фактичної перевірки. Нагадуємо, що фактична перевірка проводиться без попередження платника та передбачає вихід податківців безпосередньо на місце здійснення торгівлі.

ДПС наголошує:

Стаття 20 Закону №265 передбачає: відсутність документів або неналежне ведення товарного обліку може коштувати 100% вартості проданих товарів. Погодьтеся, розмір штрафної санкції більш ніж суттєвий.

Але давайте розберемося, чому податкова не може врахувати документи, які підприємець надасть після початку перевірки або, наприклад, наступного дня. Що робити, якщо всі накладні є в бухгалтерії, а бухгалтерія розташована не в торговій точці? І взагалі, наскільки правомірною є вимога, щоб усі документи були на місці вже на початок перевірки?

Позиція податкової така: суб’єкти господарювання зобов’язані на початок перевірки надати контролюючим органам документи, які підтверджують облік і походження товарних запасів. І саме такий підхід підтримав Верховний Суд. У цій справі суд став на бік податкової.

Податкова виходить із того, що продавати можна лише ті товари, які належним чином відображені в товарному обліку. Відповідно, бізнес повинен надати підтвердні документи одразу після початку перевірки – у паперовій або електронній формі.

У постанові від 03.03.2026 у справі №140/6980/24 Верховний Суд звернув увагу на важливу зміну:

Подібний підхід уже був викладений і в низці попередніх висновків суду.

Тепер з’ясуємо, де саме зазначено, що документи потрібно надати на початок перевірки.

У пункті 12 статті 3 Закону №265 зазначено: «При цьому суб’єкт господарювання зобов’язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи…»

Проте, відповідно до статті 20 Закону №265, за реалізацію товарів, не облікованих у встановленому порядку, або за ненадання під час перевірки документів, які підтверджують їх облік, застосовується фінансова санкція в розмірі вартості таких товарів, але не менше встановленого законом мінімуму.

Зверніть увагу: відповідальність може наставати як за продаж необлікованих товарів, так і окремо за ненадання документів, які підтверджують їх облік і походження

Водночас ця вимога стосується не всіх ФОПів – платників єдиного податку, а лише тих, хто торгує окремими категоріями товарів. Зокрема, йдеться про технічно складні побутові товари, лікарські засоби, медичні вироби та ювелірні вироби. Ця вимога також стосується ФОПів на загальній системі і ФОПів на спрощеній, що є платниками ПДВ.

Що ж маємо на практиці?

Після внесення змін до ст. 20 Закону №265 та з урахуванням нової практики Верховного Суду документи, які підтверджують облік і походження товарних запасів, повинні бути готові вже на момент початку фактичної перевірки. Якщо надати їх через кілька днів, навіть до завершення перевірки, це вже не усуне допущеного порушення.

Ви можете запитати:

А що робити, якщо оригінали документів зберігаються в бухгалтерії?

У такому випадку законодавство допускає надання на початку перевірки копій або електронних документів із подальшим пред’явленням оригіналів, якщо в цьому виникне потреба.

Тобто якщо оригінали накладних зберігаються в бухгалтерії, у магазині варто мати їх копії. Якщо ж склад і магазин розташовані окремо, потрібно належним чином оформити переміщення товарів. У такій ситуації може використовуватися акт приймання-передачі або накладна-вимога за формою М-11. Саме цей документ підтверджуватиме, на якій підставі товар був переданий зі складу до конкретного магазину.

ДПС також роз’яснює: якщо оригінали документів відсутні безпосередньо в місці продажу, платник може надати на початку перевірки копії первинних документів, а оригінали – пред’явити до її завершення, якщо контролюючий орган цього вимагатиме.

Водночас прямо в Законі №265 такого уточнення немає – це вже позиція податкової, викладена в її роз’ясненнях.

Отже, вперше надати документи через кілька днів після початку перевірки не можна. На початку перевірки потрібно передати хоча б копії або електронні документи, а потім, за потреби, показати оригінали. Саме про це йдеться в роз’ясненні податкової, що наведено вище.

Тепер звернімося безпосередньо до статті 20 Закону №265. У ній йдеться про відповідальність суб’єктів господарювання, які реалізують товари, не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час перевірки документи, що підтверджують облік таких товарів. За це передбачено фінансову санкцію в розмірі вартості товарів, які не були обліковані у встановленому порядку, але не менше 10 нмдг, тобто не менше 170 грн.

Однак на практиці основним орієнтиром є саме вартість необлікованих товарів. А це означає, що сума штрафу може бути дуже значною.

Але якщо у статті 20 Закону №265 зазначено, що документи потрібно надати під час проведення перевірки, то чому податківці стверджують, що вони мають бути надані саме на її початку? І чому суди підтримують позицію податкової?

Річ у тім, що в пункті 12 статті 3 Закону №265: суб’єкт господарювання зобов’язаний надати контролюючим органам документи на початок проведення перевірки.

Саме це формулювання свого часу було змінено. Раніше тут також йшлося про надання документів «під час проведення перевірки», однак згодом ці слова замінили на «на початок проведення перевірки».

Раніше суди звертали увагу переважно на статтю 20 Закону №265, де залишилося формулювання «під час проведення перевірки». Тепер же суди змінили підхід і враховують також пункт 12 статті 3 Закону №265, у якому прямо зазначено: документи потрібно надати на початку перевірки

Так чи інакше, з огляду на зміну судової практики, насамперед автор рекомендує визначити, чи поширюється саме на вас обов’язок вести товарний облік. Товарний облік є обов’язковим, якщо ви:

1. ФОП на загальній системі оподаткування;
2. ФОП – платник єдиного податку, зареєстрований платником ПДВ;
3. ФОП-спрощенець, який торгує технічно складними побутовими товарами, включеними до відповідного переліку; здійснюєте торгівлю лікарськими засобами; реалізуєте медичні вироби; торгуєте ювелірними та побутовими виробами з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння.

Відповідно до Закону №265, обов’язок вести товарний облік пов’язаний зі здійсненням розрахункових операцій. Проте податкова трактує цю вимогу значно ширше. На її думку, спосіб оплати не має вирішального значення. Головне – чи належить підприємець до однієї з категорій, для яких установлено обов’язок вести товарний облік.

Тому, за позицією податкової, якщо ви належите до однієї із зазначених категорій, документи повинні бути готові та надані саме на початку фактичної перевірки.

Що це за документи? Це документи, які підтверджують облік і походження товару:

1. Якщо товар від постачальника надійшов безпосередньо до торгової точки, то накладна на цей товар також має бути в цій торговій точці.
2. Якщо оригінал накладної ви передали бухгалтеру, необхідно зробити її копію та залишити в місці здійснення торгівлі.
3. Якщо ж товар від постачальника спочатку надійшов на склад, а вже потім зі складу був розподілений між магазинами, переміщення товару потрібно підтвердити окремим документом. Зокрема, це може бути накладна-вимога за формою М-11. У такому разі саме цей документ буде оригіналом, який підтверджує надходження товару до конкретного місця реалізації.

З огляду на таку тенденцію в позиції податкової та судовій практиці автор не рекомендує грати з контролюючими органами в «кота й мишку». Якщо обов’язок вести товарний облік на вас поширюється, краще заздалегідь забезпечити наявність підтвердних документів у торговій точці.

Висновки

1. З’явилася позитивна судова практика, відповідно до якої РРО/ПРРО не потрібен під час торгівлі через «Нову пошту», але лише за умови, що йдеться про стовідсоткову післяплату.
2. Ми розглянули обов’язок вести товарний облік. Податківці трактують його досить широко: на їхню думку, неважливо, здійснює підприємець розрахункову операцію чи отримує оплату виключно на IBAN-рахунок. Вирішальне значення має те, чи належить він до однієї з категорій, на які поширюється обов’язок вести товарний облік. Це: ФОП на загальній системі оподаткування; ФОП-спрощенець – платник ПДВ; ФОП-спрощенець, який торгує окремими специфічними товарами, зокрема, технічно складними побутовими товарами, лікарськими засобами, медичними виробами або ювелірними виробами.
3. Чи повинні документи з товарного обліку бути в наявності на початку фактичної перевірки та чи зобов’язаний підприємець надати їх одразу? Відповідь – так. Водночас формулювання статті 20 Закону №265, у якій досі зазначено про ненадання документів «під час проведення перевірки», може бути використане як аргумент для захисту позиції платника в суді. Законодавчу зачіпку автор надала. Нехай вона допоможе, якщо така необхідність виникне.

Читайте більше:

РРО без помилок: що підприємці повинні формувати і зберігати щодня

Торгівля на ринку без РРО: коли це дозволено, а коли касова техніка обов'язкова

Платіжній рахунок Nova Pay: чи потрібен РРО / ПРРО

РРО / ПРРО у 2026 році: чи усім обов’язково застосовувати

ТОП-7 найпідступніших помилок РРО / ПРРО