РРО / ПРРО у 2026 році: чи усім обов’язково застосовувати

1. Коли РРО / ПРРО та РК можна не застосовувати
2. Коли РРО / ПРРО можна не застосовувати, але потрібно оформлювати РК та КОРО
3. Висновки

Застосування РРО / ПРРО має бути обов’язковим при здійсненні розрахункових операцій.

Такими операціями є (ст. 2 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265):

1. приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг);
2. видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця;

Обов’язок застосовувати РРО / ПРРО у разі здійснення таких операцій мають усі суб’єкти господарювання (далі – СГ) – юрособи та ФОП. Щоправда, є певні виключення, які ми розглянемо.

Чи потрібно проводити через РРО / ПРРО розрахунки карткою через POS-термінал або додаток «Термінал» у смартфоні?

Так, потрібно, адже у даному випадку відбувається розрахункова операція – оплата карткою.

Чи потрібно застосовувати РРО / ПРРО у разі оплати карткою за товари в інтернеті?

Так, потрібно. Відповідно до пп. 9 п. 3 розд. І Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого постановою НБУ від 29.07.2022 №164:

Еквайринг платіжних інструментів (далі – еквайринг) – це платіжна послуга, що полягає у прийнятті платіжних інструментів, результатом якої є переказ коштів отримувачу та/або видача коштів у готівковій формі.

Просто кажучи, еквайринг, це коли покупець оплачує товар на сайті через веб-інтерфейс, вказавши реквізити власної картки. Тобто фактично відбувається оплата за реквізитами картки продавця.

Але є і певні виключення.

Коли РРО / ПРРО та РК можна не застосовувати

Нормами Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та ст. 9 Закону №265 встановлені певні виключення коли СГ можуть працювати без РРО / ПРРО, а також без розрахункових квитанцій (далі – РК) та КОРО.

ФОП-платники єдиного податку (далі – ЄП) 1 групи

Такі ФОП мають право не застосовувати РРО / ПРРО у тому числі і у 2026 році. Це передбачено п. 296.10 ПКУ, п. 6 ст. 9 Закону №265.

Чи може платник ЄП 1 групи застосовувати РРО / ПРРО за власним бажанням?

Так, може. Нормами законодавства йому дозволено працювати без РРО / ПРРО, але заборони для застосування РРО / ПРРО для нього не встановлено.

У разі здійснення операцій наведених у ст. 9 Закону №265

Розглянемо ці операції більш докладно:

1. Торгівля продукцією власного виробництва підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб’єкта господарювання (п. 1 ст. 9 Закону №265).

Зазначимо, що до продукції власного виробництва відноситься продукція, яка виробляється та реалізується самим підприємством в єдиному технологічному процесі з використанням власної або найманої робочої сили (ЗІР, категорія 109.03).

Ця норма не стосується:

1. підприємств торгівлі та громадського харчування;
2. операцій з продажу технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту (далі – ТСПТ), лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Також норма п. 1 ст. 9 Закону №265 не стосується ФОП, вона діє тільки для юросіб.

Виробниче підприємство передало переробному підприємству цукровий буряк для виробництва з нього на давальницьких умовах цукру. Отриману продукцію підприємство має намір реалізувати за готівку фізичним особам. Чи потрібно при цьому використовувати РРО/ПРРО?

Так, потрібно використовувати РРО/ПРРО.

Здійснення таких операцій регламентується загальними положеннями гл. 61 «Підряд» Цивільного кодексу України, далі – ЦКУ. Тобто переробка давальницької сировини є по суті договором підряду з виконанням робіт з матеріалу замовника (ст. 840 ЦКУ). Інакше кажучи, переробка продукції на давальницьких умовах є залученням сторонньої організації (підрядника) для надання послуг з виробництва певної продукції.

Оскільки за роз’ясненням податківців до продукції власного виробництва відноситься продукція, яка виробляється та реалізується самим підприємством в єдиному технологічному процесі з використанням власної або найманої робочої сили, продукція що отримана в результаті переробки сировини іншою особою не вважається продукцією власного виробництва для застосування п. 1 ст. 9 Закону №265.

2. При виконанні банківських операцій (п. 2 ст. 9 Закону №265). Податківці зазначають (Лист ДПС від 29.09.2025 №1057/2/99-00-21-01-01-02, далі – Лист №1057, ІПК від 07.12.2023 №4553/ІПК/99-00-07-04-01 ІПК), що до банківських операцій, на які розповсюджується пільга щодо застосування РРО / ПРРО, в розумінні п. 2 ст. 9 Закону №265 можуть бути віднесені лише:

1. перерахування коштів із поточного рахунку на поточний рахунок у форматі IBAN Registry:2009, NEQ, ДСТУ-Н 7167:2010;
2. внесення готівки через касу банку для подальшого перерахування на поточний рахунок;
3. внесення готівки через платіжний термінал та / або ПТКС, який належить банку.

З цього випливає, що операції по перерахуванню коштів з платіжних рахунків небанківських фінустанов не підпадають під п. 2 ст. 9 Закону №265 і тому на думку ДПС при отриманні оплати через небанківські фінустанови потрібно застосовувати РРО / ПРРО. Це також стосується і оплати через ПТКС, що належать небанківським фінустановам.

Тобто продавцям потрібно перевіряти з яких рахунків надійшли кошти. Так у Листі №1057 податківці прямо кажуть що незалежно від способу оплати, запропонованого покупцю, з кінця листопада 2023 року, продавець має визначати джерело безготівкових надходжень та здійснювати фіскалізацію всіх розрахунків, що не підпадають під право не застосовувати РРО/ПРРО, встановлене ст. 9 Закону №265.

Також РРО / ПРРО застосовується при виконанні операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, якщо такі операції виконуються не в касах банків.

Чи зобов’язаний застосовувати СГ РРО / ПРРО у разі реалізації товарів, робіт (послуг), оплата за які здійснюється за допомогою QR-коду?

Залежить від того яка інформація закодована у QR-коді.

Так, СГ (продавець) не зобов’язаний застосовувати РРО / ПРРО у разі реалізації товарів, робіт (послуг), оплата за які здійснюється за допомогою QR-коду, в якому закодовані повні банківські реквізити рахунку у форматі ІВАN такого СГ (ЗІР, категорія 109.02).

А от у разі здійснення розрахунків за допомогою QR-коду, в якому закодовані реквізити для оплати, будь-якого іншого електронного платіжного засобу, відмінного від реквізитів рахунку у форматі ІВАN (наприклад номер картки), – застосування РРО / ПРРО є обов’язковим.

Чи застосовує СГ РРО / ПРРО у разі реалізації товарів (послуг), оплата за які здійснюється за допомогою сервісу «Інтернет-банкінг»?

Банківський сервіс «інтернет-банкінг» – це сучасний програмний комплекс, що дає змогу контролювати стан своїх рахунків та здійснювати банківські операції без відвідування установи банку в режимі 24 години на добу з будь-якої точки світу, де є доступ до мережі Інтернет.

Інтернет-банкінг, на відміну від платіжного застосунку, робить тільки пряме перерахування коштів з рахунку платника на рахунок отримувача на основі розпоряджень, які клієнт передає банку на відстані, і для цього клієнт самостійно повинен обрати в інтерфейсі Інтернет-банкінгу свій рахунок, з якого він бажає сплатити, та вказати платіжні реквізити отримувача – код отримувача та його IBAN.

Таким чином СГ (продавець) не застосовує РРО / ПРРО у разі реалізації товарів (послуг), оплата за які здійснюється за допомогою сервісу «Інтернет-банкінг», якщо оплата здійснюється виключно за реквізитами його рахунку у форматі ІВАN (ЗІР, категорія 109.02).

3. При продажу проїзних документів, білетів державних лотерей, квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів (п. 4 ст. 9 Закону №265).

Слід зазначити, що РРО / ПРРО не застосовується за умови продажу проїзних і перевізних документів на:

1. залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті з оформленням розрахункових і звітних документів;
2. автомобільному транспорті з видачею талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю;

Нагадаємо, що форми проїзних документів на проїзд пасажирів на маршрутах загального користування затверджені наказом Мінінфраструктури від 31.05.2024 №502.

При продажу білетів державних лотерей РРО / ПРРО не застосовується, якщо такий продаж здійснюється через електронну систему прийняття ставок, що контролюється у режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

4. При здійсненні фізсобами торгівлі продуктовими або промисловими товарами за готівкові кошти на ринках (п. 9 ст. 9 Закону №265).

Це виключення не стосується продажу таких товарів як ТСПТ, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

5. При продажу у кіосках, з лотків та розносок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати а також при продажу жетонів та проїзних квитків у касах метрополітену (п. 10 ст. 9 Закону №265).

Але є певна умова – РРО / ПРРО не застосовується якщо питома вага зазначених товарів становить понад 50% від загального товарообігу і за відсутності продажу підакцизних товарів, ТСПТ, лікарських засобів, виробів медичного призначення.

6. При продажу (п. 11 ст. 9 Закону №265):

1. води, молока, квасу, олії та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок та бідонів;
2. страв та безалкогольних напоїв у їдальнях і буфетах загальноосвітніх навчальних закладів і професійно-технічних навчальних закладів під час навчального процесу.

7. Якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (склади, місця зберігання товарів, оптова торгівля тощо) (п. 12 ст. 9 Закону №265).

8. При здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів (п. 14 ст. 9 Закону №265)

Що вважається банківськими системами дистанційного обслуговування та сервісом переказу коштів?

НБУ у листі від 15.01.2021 №57-0010/3184 зазначає, що законодавство України не містить визначень термінів / понять «сервіс переказу коштів» та «банківські системи дистанційного обслуговування».

На думку НБУ:

1. до систем дистанційного обслуговування відносяться, зокрема, Приват24, Ощад24/7 тощо;
2. до «сервісів переказу коштів» можна віднести сервіси Liqpay, Portmone, iPay, Wayforpay та інші, які надають можливість споживачам здійснити оплату товарів (послуг), зокрема дистанційно.

На цей лист НБУ посилається також і ДПС.

Суб’єкт господарювання планує надавати посередницькі послуги з бронювання та продажу електронних квитків на пасажирські перевезення на основі агентського договору. Оплату за квитки фізособи покупці здійснюють виключно дистанційно з використанням мережі Інтернет через сервіси переказу коштів, що надають послуги з інтернет еквайрингу (зокрема, Ірау https://www.ipay.ua/ua, WayForPay htts://wayforpay.com/uk та інші), при цьому, поставка електронних квитків фізичній особі – покупцю відбуватиметься виключно із використанням мережі Інтернет. Чи вважається продаж квитків через інтернет продажом електронної послуги? Чи потрібно продавцю оформлювати фіскальні чеки?

Продаж квитків у даному випадку не є електронною послугою і продавцю потрібно оформлювати фіскальний чек.

Така позиція була озвучена податківцями в ІПК від 04.02.2026 №672/ІПК/99-00-07-03-01 (далі – ІПК №672).

Згідно з пп. 14.1.56⁵ ПКУ:

Електронні послуги – це послуги, які постачаються через мережу Інтернет, автоматизовано, за допомогою інформаційних технологій та переважно без втручання людини, у тому числі шляхом встановлення спеціального застосунку або додатка на смартфонах, планшетах, телевізійних приймачах чи інших цифрових пристроях. зображень, відеоматеріалів.

Не відносяться до електронних послуг, зокрема, операції з постачання товарів / послуг, замовлення (бронювання) яких здійснюється через мережу Інтернет, за допомогою мобільних додатків та інших електронних ресурсів, а фактичне постачання здійснюється без використання мережі Інтернет (зокрема, послуги з розміщення, винаймання автомобілів, послуги закладів харчування з постачання продукції, послуги пасажирського транспорту та інші подібні послуги).

Таким чином, послуги, замовлення або бронювання яких здійснюється через інтернет, однак фактичне постачання (в даному випадку перевезення пасажирів) відбувається без використання мережі, – не є електронними.

Також за висновком ДПС в ІПК №672, електронний квиток не є розрахунковим документом у розумінні ст. 2 Закону №265, він, по суті, є аналогом талону на пальне або сертифіката. Тобто є документом, який лише засвідчує право скористатися послугою в майбутньому. Тож його продаж не є продажом самої послуги перевезення, а продаж права на її отримання.

Тому у разі отримання оплати через сервіси переказу коштів продавцю потрібно оформлювати фіскальний чек, п. 14 ст. 9 Закону №265 в цьому випадку не застосовується.

Коли РРО / ПРРО можна не застосовувати, але потрібно оформлювати РК та КОРО

У разі здійснення операцій, що наведені у Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженому постановою Кабміну від 23.08.2000 №1336 (далі – Перелік №1336). РРО / ПРРО можна не застосовувати, але обов’язково потрібно оформлювати РК та вести КОРО, що зареєстрована на господарську одиницю де здійснюється продаж товарів (надання послуг). Також ще одною умовою є дотримання встановлених для окремих операцій обсягів річного доходу.

Зверніть увагу! Постановою КМУ від 17.06.2026 №773, яка набрала чинності з 19.06.2026 року, були внесені зміни до Переліку №1336

Зміни не є суттєвими і мають мету приведення у відповідність до чинного законодавства України певних нормативних документів (зокрема Переліку №1336), адаптуючись до сучасних реалій українського ринку та європейських стандартів.

Розглянемо в таблиці деякі найбільш поширені операції з Переліку №1336, з урахуванням внесених змін.

Висновки

1. Застосування РРО / ПРРО має бути обов’язковим при здійсненні розрахункових операцій.
2. Застосування РРО / ПРРО регулює Закон №265.
3. Нормами ПКУ та ст. 9 Закону №265 встановлені певні виключення, коли суб'єкти господарювання можуть працювати без РРО / ПРРО, а також без розрахункових квитанцій та КОРО.

Читайте більше:

Звільнення від РРО/ПРРО: чи можна не фіскалізувати чеки та уникнути подвійного обліку доходу

Обов’язковий РРО/ПРРО: чого чекати у 2026 році

Чи потрібен РРО/ПРРО ФОПу – 1 групи у 2026 році

Як податкова «ловить» бізнес на невидачі чека

Касові документи: як заповнити (зі зразками)

Додатковий РРО/ПРРО: чи потрібна нова ліцензія і скільки це коштує