РРО / ПРРО у 2025 році: чи усім обов’язково застосовувати

Застосування РРО / ПРРО має бути обов’язковим при здійсненні розрахункових операцій.

Такими операціями є (ст. 2 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265):

1. приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг);
2. видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця;

Обов’язок застосовувати РРО / ПРРО у разі здійснення таких операцій мають усі суб’єкти господарювання (далі – СГ) – юрособи та ФОП.

Чи потрібно проводити через РРО / ПРРО розрахунки карткою через POS-термінал?

Так, потрібно, адже у даному випадку відбувається розрахункова операція – оплата карткою.

Чи потрібно застосовувати РРО / ПРРО у разі оплати карткою за товари в інтернеті?

Так, потрібно. Відповідно до пп. 9 п. 3 розд. І Положення «Про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів», затвердженого постановою НБУ від 29.07.2022 №164, еквайринг платіжних інструментів (далі – еквайринг) – це платіжна послуга, що полягає у прийнятті платіжних інструментів, результатом якої є переказ коштів отримувачу та/або видача коштів у готівковій формі.

Просто кажучи, еквайринг, це коли покупець оплачує товар на сайті через веб-інтерфейс, вказавши реквізити власної картки. Тобто фактично відбувається оплата за реквізитами картки продавця.

Але є і певні виключення.

Коли РРО / ПРРО та РК можна не застосовувати

Нормами ПКУ та ст. 9 Закону №265 встановлені певні виключення коли СГ можуть працювати без РРО / ПРРО, а також без розрахункових квитанцій (далі – РК) та КОРО.

ФОП – платники єдиного податку (далі – ЄП) 1 групи

Такі ФОП мають право не застосовувати РРО / ПРРО у тому числі і у 2025 році. Це передбачено п. 296.10 ПКУ, п. 6 ст. 9 Закону №265.

Чи може платник ЄП 1 групи застосовувати РРО / ПРРО за власним бажанням?

Так, може. Нормами законодавства йому дозволено працювати без РРО / ПРРО, але заборони для застосування РРО / ПРРО для нього не встановлено.

У разі здійснення операцій наведених у ст. 9 Закону №265

Розглянемо ці операції більш докладно:

1. Торгівля продукцією власного виробництва підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб’єкта господарювання (п. 1 ст. 9 Закону №265).

Зазначимо, що до продукції власного виробництва відноситься продукція, яка виробляється та реалізується самим підприємством в єдиному технологічному процесі з використанням власної або найманої робочої сили (ЗІР, категорія 109.03).

Ця норма не стосується:

1. підприємств торгівлі та громадського харчування,
2. операцій з продажу технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту (далі – ТСПТ), лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

2. При виконанні банківських операцій (п. 2 ст. 9 Закону №265). Податківці зазначають (ІПК від 07.12.2023 4553/ІПК/99-00-07-04-01 ІПК), що до банківських операцій, на які розповсюджується пільга щодо застосування РРО / ПРРО, в розумінні п. 2 ст. 9 Закону №265 можуть бути віднесені лише:

1. перерахування коштів із поточного рахунку на поточний рахунок у форматі IBAN Registry:2009, NEQ, ДСТУ-Н 7167:2010;
2. внесення готівки через касу банку для подальшого перерахування на поточний рахунок;
3. внесення готівки через платіжний термінал та / або ПТКС, який належить банку.

З цього випливає, що операції по перерахуванню коштів з платіжних рахунків небанківських фінустанов (зокрема з рахунку «Nova Pay») не підпадають під п. 2 ст. 9 Закону №265 і на думку ДПС при отриманні оплати через небанківські фінустанови потрібно застосовувати РРО / ПРРО. Це також стосується і оплати через ПТКС, що належать небанківським фінустановам.

Також РРО / ПРРО застосовується при виконанні операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, якщо такі операції виконуються не в касах банків.

Чи зобов’язаний застосовувати СГ РРО / ПРРО у разі реалізації товарів, робіт (послуг), оплата за які здійснюється за допомогою QR-коду?

Залежить від того яка інформація закодована у QR-коді.

Так, СГ (продавець) не зобов’язаний застосовувати РРО / ПРРО у разі реалізації товарів, робіт (послуг), оплата за які здійснюється за допомогою QR-коду, в якому закодовані повні банківські реквізити рахунку у форматі ІВАN такого СГ (ЗІР, категорія 109.02).

А от у разі здійснення розрахунків за допомогою QR-коду, в якому закодовані реквізити для оплати, будь-якого іншого електронного платіжного засобу, відмінного від реквізитів рахунку у форматі ІВАN (наприклад номер картки), – застосування РРО / ПРРО є обов’язковим.

Чи застосовує СГ РРО / ПРРО у разі реалізації товарів (послуг), оплата за які здійснюється за допомогою сервісу «Інтернет-банкінг»?

Банківський сервіс «інтернет-банкінг» – це сучасний програмний комплекс, що дає змогу контролювати стан своїх рахунків та здійснювати банківські операції без відвідування установи банку в режимі 24 години на добу з будь-якої точки світу, де є доступ до мережі Інтернет.

Інтернет-банкінг, на відміну від платіжного застосунку, робить тільки пряме перерахування коштів з рахунку платника на рахунок отримувача на основі розпоряджень, які клієнт передає банку на відстані, і для цього клієнт самостійно повинен обрати в інтерфейсі Інтернет-банкінгу свій рахунок, з якого він бажає сплатити, та вказати платіжні реквізити отримувача – код отримувача та його IBAN.

Таким чином СГ (продавець) не застосовує РРО / ПРРО у разі реалізації товарів (послуг), оплата за які здійснюється за допомогою сервісу «Інтернет-банкінг», якщо оплата здійснюється виключно за реквізитами його рахунку у форматі ІВАN (ЗІР, категорія 109.02).

3. При продажу проїзних документів, білетів державних лотерей, квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів (п. 4 ст. 9 Закону №265).

Слід зазначити, що РРО / ПРРО не застосовується за умови  продажу проїзних і перевізних документів на:

1. залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті з оформленням розрахункових і звітних документів;
2. автомобільному транспорті з видачею талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю;

Нагадаємо, що форми проїзних документів на проїзд пасажирів на маршрутах загального користування затверджені наказом Мінінфраструктури від 31.05.2024 №502.

При продажу білетів державних лотерей РРО / ПРРО не застосовується, якщо такий продаж здійснюється через електронну систему прийняття ставок, що контролюється у режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

4. При здійсненні фізсобами торгівлі продуктовими або промисловими товарами за готівкові кошти на ринках (п. 9 ст. 9 Закону №265)

Це виключення не стосується продажу таких товарів як ТСПТ, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

5. При продажу у кіосках, з лотків та розносок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати а також при продажу жетонів та проїзних квитків у касах метрополітену (п. 10 ст. 9 Закону №265)

Але є певна умова – РРО / ПРРО не застосовується якщо питома вага зазначених товарів становить понад 50% від загального товарообігу і за відсутності продажу підакцизних товарів, ТСПТ, лікарських засобів, виробів медичного призначення.

6. При продажу (п. 11 ст. 9 Закону №265):

1. води, молока, квасу, олії та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок та бідонів;
2. страв та безалкогольних напоїв у їдальнях і буфетах загальноосвітніх навчальних закладів і професійно-технічних навчальних закладів під час навчального процесу.

7. Якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (склади, місця зберігання товарів, оптова торгівля тощо) (п. 12 ст. 9 Закону №265)

8. При здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

Що вважається банківськими системами дистанційного обслуговування та сервісом переказу коштів?

НБУ у листі  від 15.01.2021 N 57-0010/3184 зазначає, що законодавство України не містить визначень термінів / понять «сервіс переказу коштів» та «банківські системи дистанційного обслуговування».

На думку НБУ:

1. до систем дистанційного обслуговування відносяться, зокрема, Приват24, Ощад24/7 тощо;
2. до «сервісів переказу коштів» можна віднести сервіси Liqpay, Portmone, iPay, Wayforpay та інші, які надають можливість споживачам здійснити оплату товарів (послуг), зокрема дистанційно.

На цей лист НБУ посилається також і ДПС.

Коли РРО / ПРРО можна не застосовувати, але потрібно оформлювати РК та КОРО

У разі здійснення операцій, що наведені у Переліку, затвердженому Постановою КМУ від 23.08.2000 №1336 (далі – Перелік №1336). РРО / ПРРО можна не застосовувати, але обов’язково потрібно оформлювати РК та вести КОРО, що зареєстрована на господарську одиницю де здійснюється продаж товарів (надання послуг). Також ще одною умовою є дотримання встановлених для окремих операцій обсягів річного доходу.

Розглянемо в таблиці деякі найбільш поширені операції з Переліку №1336.

Висновки

1. Застосування РРО / ПРРО має бути обов’язковим при здійсненні розрахункових операцій.
2. Застосування РРО / ПРРО регулює Закон України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
3. Нормами ПКУ та ст. 9 Закону №265 встановлені певні виключення, коли суб'єкти господарювання можуть працювати без РРО / ПРРО, а також без розрахункових квитанцій (далі – РК) та КОРО.

Надія КОВАЛЬ, експерт з обліку та оподаткування

Відео на тему:

ФОП і «безготівка»: термінали, обов’язкове РРО, тотальний податковий контроль і облікові тонкощі

Як застосовувати РРО при різних способах оплати: коди платежів і фіскалізація