Безкоштовні модулі ТОПових професій доступні!

Пальне для стороннього перевізника за договором – це реалізація: позиція суду та наслідки для бізнесу

Суд підтвердив правомірність штрафу 680 тис. грн за передачу пального перевізникам без відповідної ліцензії. П’ятий апеляційний адміністративний суд дійшов висновку, що заправка автомобілів, які належать стороннім ФОП, є передачею пального іншому суб’єкту господарювання та кваліфікується як його реалізація. При цьому використання пального для перевезення власного врожаю не змінює правової оцінки операції, якщо транспорт залишається у власності перевізника. Суд також визнав достатнім обґрунтування наказу про фактичну перевірку за посиланням на відповідні норми ПКУ та податкову інформацію про можливі порушення

Експерт:Аліна Лакіс
2

13

Подобаються наші матеріали? Додайте нас в улюблені джерела Google, щоб частіше бачити наші новини в пошуку та ШІ-оглядах в Google.

Додати


Головне управління ДПС в Одеській області інформує, що П’ятий апеляційний адміністративний суд у справі №420/24162/25 постановою від 25.08.2026 апеляційну скаргу Товариства (далі також – ТОВ, платник, позивач) залишив без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05.06.2026 – без змін.


Обставини справи


ГУ ДПС проведено фактичну перевірку ТОВ та складено акт, яким встановлена, у т.ч., оптова торгівля пальним або зберігання пального без наявності ліцензії, відповідальність за порушення передбачена п. 15 ч. 2 ст. 73 Закону України від 18.06.2024 №3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».


На підставі акту перевірки ГУ ДПС винесено оскаржене повідомлення-рішення про застосування штрафної фінансової санкції у сумі 680 тис. грн.


В обґрунтування позову ТОВ вказувало: ГУ ДПС жодним чином не обґрунтувало, що саме зумовило необхідність проведення фактичної перевірки; ТОВ не здійснювало реалізацію пального, пальне використовувалося виключно для власного споживання.


Чому суд не скасував наказ на проведення перевірки


У випадку наявності обґрунтованих підстав для призначення фактичної перевірки, не можна вважати протиправним наказ про її призначення, у якому наявне покликання на вимоги п.п. 80.2.2 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), але не розкрито зміст наявної / отриманої інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування про можливі порушення податкового законодавства, не конкретизовано норми права, які ймовірно порушив платник, із зазначенням доказів такого порушення.


Покликання у наказі на п.п. 80.2.2 ПКУ, що утримує в собі весь спектр необхідних елементів для визначення підстави для призначення перевірки (як правової, так і фактичної), можна вважати мінімально допустимим обсягом інформації в розумінні абз. 3 п. 81.1 ПКУ. Тому відсутні підстави вважати, що такий наказ породжує його неоднозначне трактування та / або невизначеність із фактичною підставою перевірки.


ГУ ДПС на підставі пп. 19-1.4, ст. 20, пп. 80.2.5 ПКУ, а саме:


  1. здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу пального, з урахуванням попередньо проведеного аналізу податкової інформації, яка свідчить про можливі порушення законодавства у сфері зберігання та обігу пального, винесено наказ про проведення фактичної перевірки ТОВ.
Наказ не має істотних недоліків, а отже відсутні підстави стверджувати, що контролюючим органом неправомірно проведено перевірку у спірному випадку

Що саме порушив ТОВ


Згідно обставин справи, між ФОП1 (виконавець) та ТОВ (замовник) укладено договір на надання послуг по перевезенню вантажу (зернових культур) автотранспортом виконавця; встановлено обов`язок замовника, зокрема здійснювати за власний рахунок заправку техніки пальним, але в будь-якому випадку це не буде означати передачу (відпуск, реалізацію, відвантаження) пального виконавцю та не потягне за собою переходу до останнього, права власності на пальне, або право розпорядження пальним.


Аналогічний за змістом договір про надання послуг по перевезенню вантажу укладено між ФОП2 (виконавець) та ТОВ (замовник).


Сторонами у справі не заперечується, що у червні-липні 2024 в межах договорів ТОВ заправлялися пальним автомобілі, які належить на праві власності ФОП1 та ФОП2.


Платник вказував, що послуги з перевезення врожаю 2024 надавалися ФОП з полів (паїв)/ власних земель ТОВ та перевозились ним у тік ТОВ. Тобто ТОВ використовувало найманий транспорт та його заправку для власних сільськогосподарських потреб та не реалізовувало пальне.


Між позивачем та третіми особами (перевізниками) укладалися договори про надання послуг по перевезенню вантажу за типовою формою позивача, яка передбачає ідентичні умови, у т.ч. і саме забезпечення перевізника пальним під час надання останнім послуг перевезення.


Здійснення передачі (відпуску) пального від замовника до виконавця послуг, є операцією з реалізації пального у розумінні пп. 14.1.212 ПКУ, у зв`язку з чим товариство (замовник) зобов`язане зареєструватися платником акцизного податку та виписувати акцизну накладу при здійсненні операції із заправки паливом автомобільного транспорту перевізника.


Так, ТОВ уклало договори про надання послуг з перевезення, а не договори оренди транспортних засобів, а маршрут руху вантажу (з поля на тік) не змінює юридичного статусу операції з відпуску пального, оскільки дизельне пальне було фізично заправлене в бак автомобіля стороннього суб`єкта.


Доводи ТОВ про «змішаний характер» договору є юридично необґрунтованими, оскільки жодної реальної ознаки договору оренди (передача майна, нарахування орендної плати) судом не виявлено.

Заправка паливного бака автомобіля, який належить іншому суб`єкту господарювання (ФОП), навіть якщо цей суб`єкт виконує роботу в інтересах ТОВ, виходить за межі поняття «власне виробниче споживання». У момент переміщення пального з паливозаправника ТОВ до баку ФОП відбувається фізичний відпуск (передача) пального сторонній особі. Відповідно така дія кваліфікується виключно як реалізація пального

ТОВ чітко зазначило в поясненнях, що автомобілі не передавалися в користування, тобто залишалися стороннім майном стороннього суб`єкта господарювання.


В свою чергу, відпуск здійснювався за лімітно-забірними картками, які за своєю правовою природою є документами для внутрішнього переміщення матеріальних цінностей або їх відпуску. Використання лімітно-забірної картки на водія ФОПа фіксує операцію передачі майна від однієї особи до іншої.


Твердження ТОВ, що пальне використано для власних потреб, не заслуговують на увагу, оскільки ТОВ отримувало від ФОПів послугу перевезення, яка є кінцевим продуктом підприємницької діяльності цих ФОПів. Заправляючи техніку, ФОП1 та ФОП2 використовували дизельне пальне для забезпечення їх роботи (експлуатації автомобілів); пальне споживалося у виробничому процесі ФОПів.


За таких обставин контролюючий орган правомірно застосував до позивача фінансову санкцію.


Джерело: ДПС


Читайте більше:


Помилки в наказі на перевірку ДПС: як перетворити промах інспекторів на захист бізнесу

Як юрособі безпечно працювати з ФОП у 2026 році

Фактична перевірка ДПС: 6 порушень податківців, які можуть стати підставою для скасування перевірки

Коли подавати та як оформити заперечення до акта податкової перевірки

Позапланові перевірки 2026

Аліна Лакіс

Експерт

Аліна Лакіс

Редакторка Бухгалтерської платформи 7eminar

Матеріали на сайті https://7eminar.ua можуть містити роз'яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.
2

13

4

118

2

6

4

11

5

27

4

42

2

13

4

41

6

476

55

22417

4

13

1

80

6

275

1

60

4

23

2

22

3

184

5

1036

5

40

4

61