Як юрособі безпечно працювати з ФОП у 2026 році

1. Мобілізація підприємців
2. Що робити у випадку мобілізації контрагента-ФОП
3. Визнання відносин із ФОП трудовими
4. Алгоритм взаємодії з ФОП: формуємо доказову базу

Мобілізація підприємців

Не рідкістю стали ситуації, коли підприємство укладає угоду з ФОП, вносить передоплату, а потім дізнається, що його мобілізовано до війська. Як результат:

1. зірвані строки поставки товарів чи виконання робіт;
2. неможливість оформлення первинних документів, що підтверджують здійснення господарської операції;
3. «заморозка» коштів, внесених як попередня оплата;
4. ризик визнання господарської операції недійсною, якщо угоду фактично нікому виконувати.

У даній ситуації залишається сподіватися виключно на порядність контрагента: звернення до суду з позовом про стягнення передоплати наштовхується на норму про обов’язок суду зупинити провадження, якщо сторона перебуває у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан. Аналогічна ситуація і з виконавчим провадженням: виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі проходження боржником військової служби під час мобілізації.

Частково знизити даний ризик можна шляхом:

1. використання підприємцем КЕП/ЕЦП, що дозволить здійснити оформлення таким ФОП документів щодо господарських операцій. Використання КЕП/ЕЦП варто прописати в умовах договору;
2. внесення до договору положення про можливість його розірвання замовником в односторонньому порядку у випадку мобілізації ФОП-виконавця, а також визнання такої обставини форс-мажором;
3. уникнення внесення підприємством повної попередньої оплати;
4. надання ФОП нотаріально засвідченої довіреності на іншу особу, яка у випадку його мобілізації матиме право продовжити вести бізнес від його імені.

Що робити у випадку мобілізації контрагента-ФОП

У випадку, якщо ваш контрагент-ФОП таки був мобілізований, варто отримати сертифікат Торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини.

Так, відповідно до ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Закон України від 02.12.1997 №671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні» визначає форс-мажорну обставину (обставину непереборної сили) як надзвичайну та невідворотну обставину, що об’єктивно унеможливлює виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами. До форс-мажорних обставин належать, у тому числі, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, введення комендантської години, карантину, встановленого КМУ тощо.

Визнання відносин із ФОП трудовими

Джерелом даного ризику виступають контролюючі органи – Держпраці і ДПС.

Так, Держпраці перевіряє фактичний зміст відносин між юрособою та ФОП і при виявленні ознак трудових відносин накладає штраф за ст. 265 Кодексу законів про працю (далі – КЗпП) – у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника. «Бонус» – припис про усунення порушення шляхом офіційного оформлення трудових відносин із виплатою всіх передбачених законом гарантій – відпускних, лікарняних, вихідної допомоги при звільненні тощо.

ДПС, у свою чергу, здійснює контроль правильності нарахування, утримання та сплати ПДФО, військового збору і ЄСВ, а також відповідність документації фактичному характеру взаємовідносин. Результатом перевірки ДПС може стати донарахування ПДФО та військового збору, що розраховуються від суми всіх виплат на ФОП за період, що перевіряється. Додатковим «бонусом» від ДПС може стати штраф у розмірі 25% від суми донарахованих ПДФО та військового збору на підставі п. 123.2 Податкового кодексу України (застосування штрафних санкцій, у тому числі підвищених, у разі доведення контролюючим органом умисного характеру порушення).

Більшість ситуацій щодо визнання господарських відносин із ФОП «трудовими» стають у подальшому предметом розгляду в судах. Аналіз судової практики дозволяє дійти висновку, що при вирішенні справи до уваги береться не просто документальне оформлення господарських відносин (яке, безперечно, важливе), але їх суть та економічна доцільність.

Так, у постанові від 21.11.2025 у справі №140/10379/24 Верховний Суд наголосив, що відсутність оформлених трудових відносин саме собою не свідчить про їх відсутність як таку, а навпаки, може свідчити про порушення частини третьої статті 24 КЗпП (допуск до роботи без укладення трудового договору та без повідомлення податкового органу).

У постанові від 29.04.2026 у справі №293/1073/24 Верховний Суд вказав, що у встановленні факту трудових відносин слід зважати на концепцію прихованого працевлаштування (deemed employment), яка знайшла своє втілення у Рекомендаціях Міжнародної організації праці 2006 року №198 «Про трудові відносини», у яких зазначено, що держави-члени вказаної організації повинні передбачити можливість визначення у своїх законодавчих та нормативно-правових актах або інших засобах конкретні ознаки існування трудових правовідносин.

Аналіз судових рішень дозволяє визначити досить значний перелік ознак, які, на переконання судів, свідчать про трудовий характер правовідносин:

1. Юридична несамостійність: робота виконується відповідно до вказівок і під безпосереднім контролем замовника; передбачає постійну взаємодію та підпорядкування або звітування персоналу замовника.
2. Підпорядкування: інтеграція працівника в організаційну структуру підприємства; встановлення замовником графіку роботи, тривалості робочого часу, часу відпочинку, посадових інструкцій, правил внутрішнього трудового розпорядку, визнання таких прав, як щотижневі вихідні дні, відпустка, лікарняний.
3. Фінансова залежність: компанія-замовник є єдиним замовником робіт/послуг виконавця або забезпечує переважну частку таких замовлень.
4. Особиста залученість: робота повинна виконуватися особисто працівником (без можливості залучення субпідрядників) та/або на робочому місці, що надається замовником.
5. Особливості винагороди: оплата процесу роботи, а не його результату; періодичність виплат; виплата рівними частинами; той факт, що винагорода є єдиним або основним джерелом доходів ФОП; здійснення оплати в натуральному виразі шляхом надання, приміром, житла або транспортних засобів.
6. Забезпечення засобами праці: надання замовником інструментів, матеріалів, механізмів, технічних засобів, комп’ютерних програм, користування корпоративною електронною поштою тощо, необхідних для виконання роботи.
7. Пряма цільова компенсація витрат ФОП: фінансування замовником поїздок, що здійснюються ФОП у цілях виконання роботи, навчання, закупки інструментів, матеріалів тощо.
8. Інші ознаки: укладення договору на невизначений час; відсутність фінансового ризику, що покладається на ФОП в рамках договірних відносин; встановлення для ФОП спеціальних умов матеріальної відповідальності; виконання роботи за професією (посадою), визначеною Національним класифікатором України ДК 003:2010 «Класифікатор професій», затвердженим наказом Держспоживстандарту від 28.07.2010 №327.

Алгоритм взаємодії з ФОП: формуємо доказову базу

З огляду на наведені вище ризики, юридичним особам слід серйозно ставитися до кожного етапу взаємодії з ФОП і почати формування власної доказової бази до, а не після отримання претензій від контролюючих органів.

Алгоритм взаємодії з ФОП має виглядати наступним чином:

1. Перевірка ФОП у ЄДР. Отримайте самостійно відповідні виписки, в яких буде зафіксовано статус підприємця, КВЕД, система оподаткування, група єдиного податку на момент укладення угоди. Зверніть особливу увагу на те, чи дозволяє група єдиного податку надавати послуги юридичним особам.
2. Перевірка відповідності КВЕД предмету договору. Вид діяльності ФОП за КВЕД має охоплювати саме ті послуги або роботи, що зазначені в договорі.
3. Укладення письмового договору з чітким визначенням результату робіт/послуг. Визначальною ознакою цивільно-правових відносин є саме результат, який має бути конкретним, вимірюваним і відображеним в актах приймання-передачі із зазначенням кількісних та якісних характеристик виконаних робіт чи наданих послуг. Уникайте включення у зміст договору ознак, наведених вище, які свідчать про трудовий характер відносин.
4. Уникнення випадків залучення ФОП, які дублюють функції штатних працівників. Якщо встановлюється, що функції ФОП фактично дублюють обов’язки штатного працівника, це підсилює позицію щодо наявності трудових відносин. У випадку необхідності залучення таких «дублюючих» виконавців, необхідно чітко обґрунтувати мету таких відносин. Наприклад, це може бути тимчасове (сезонне) збільшення обсягу робіт чи замовлень або ж одноразове велике замовлення, яке підприємство не може виконати повністю власними силами, у зв’язку з чим залучає до співпраці ФОП-підрядника.
5. Оформлення актів приймання-передачі виконаних робіт після кожного платежу. Акт повинен містити конкретний перелік наданих послуг, їх обсяг і вартість. Зберігайте документи не менше 1095–1825 днів залежно від виду операцій.
6. Збереження доказів реальності господарської операції. Підтвердженням виконання договору, окрім актів та накладних, можуть бути технічні завдання, звіти, листування, фотозображення, скріншоти, виписані перепустки, підтвердження проведення інструктажів на об’єкті, тобто будь-які докази, які підтверджують фактичне виконання роботи чи надання послуги.
7. Подбайте про наявність документів щодо операцій в місці здійснення господарської діяльності. У випадку інспекційного відвідування або проведення фактичної перевірки підприємство повинно мати можливість надати документи щодо господарських відносин із ФОП, у тому числі тих, які можуть перебувати на території такого підприємства.

Як бачимо, питання взаємодії з ФОП є багатоаспектним і комплексним. Така взаємодія потребує не лише коректного документального оформлення, але і дотримання низки умов, які убезпечать підприємство від претензій з боку контролюючих органів та допоможуть посилити власну позицію у випадку виникнення будь-яких спірних ситуацій.

Читайте більше:

ДПС масово надсилає запити про співпрацю з ФОП: коли можна законно не відповідати за п. 73.3 ПКУ

ФОП попросив не показувати його в 4ДФ: наслідки та ризики для підприємства

Запит ДПС щодо операцій із ФОП: чи вимагати акт про перевірку

Реальний ФОП чи приховані трудові відносини: на що звертають увагу банк і податкова

Відповідальність за невідображення ФОПів у 4ДФ: пояснює Мар’яна Кавин

Як дані з Інтернету допомагають ДПС накладати штрафи на платників