У випуску: спрощення адміністрування ПДВ для ФОПів, нові правила ПДВ-перевірок, зменшення податкового пресингу для постраждалого бізнесу, статус прифронтових для Києва та області, новий поділ підприємств і звітність, підвищення окладів, компенсації за працевлаштування людей з інвалідністю, податкові бонуси для пенсійних накопичень, лікарняні та новий Трудовий кодекс
Мільйон замість 100 тисяч для ПДВ-перевірки і 4 ПДВ-звіти замість 12 для ФОПів
ПДВ хочуть суттєво спростити: ФОПам обіцяють утричі менше звітів, часткове автозаповнення декларації та вищий поріг для перевірок. Кабмін 3 вересня підтримав законопроєкт Мінфіну про удосконалення адміністрування ПДВ (див. проєкт змін до Податкового кодексу).
Якщо його ухвалить Верховна Рада, для ФОПів – платників ПДВ місячну звітність замінять квартальною: замість 12 звітних періодів буде 4 на рік.
Ще одна новація – ДПС зможе попередньо заповнювати окремі показники декларації з ПДВ та податкової накладної на основі наявної інформації в електронних сервісах. Підприємцю залишиться лише перевірити дані й подати декларацію.
Водночас із 100 тис. до 1 млн грн піднімуть поріг для документальної позапланової перевірки щодо бюджетного відшкодування та/або від’ємного значення ПДВ.
Спрощення торкнеться і зведених податкових накладних: їх дозволять складати не пізніше останнього дня місяця також при постачанні неплатникам ПДВ та/або отриманні від них передоплати. Нині така можливість передбачена лише для постачання товарів чи послуг.
У Мінфіні кажуть, що зміни мають скоротити бюрократію, час на звітність і витрати бізнесу. Законопроєкт також пов’язаний із міжнародними зобов’язаннями України перед ЄС і МВФ; виконання зобов’язання перед ЄС є умовою для третього траншу макрофінансової допомоги на 1,45 млрд євро. Незабаром документ мають подати до Верховної Ради.
Розбомбили бізнес – не добивайте перевірками: ДПС готує нові правила для постраждалих
Постраждалий від російських атак бізнес хочуть вивести з-під автоматичного податкового пресингу: ДПС готує окремий режим адміністрування для підприємств, які зазнали пошкоджень або втратили майно, документи чи виробництво. Про це заявила в. о. голови ДПС Леся Карнаух під час зустрічі з понад 60 представниками бізнес-асоціацій та громадянського суспільства.
За її словами, у податковій створять окремий перелік підприємств, які документально підтвердили пошкодження, із відповідною позначкою в інформаційних системах. Дані братимуть, зокрема, від ДСНС, військових адміністрацій, місцевої влади, правоохоронців і з держреєстрів, щоб компаніям не доводилося по кілька разів носити одні й ті самі довідки на підтвердження втрат.
Падіння оборотів, прибутку чи податкового навантаження після обстрілів не має автоматично запускати запити або перевірки: спочатку податківці планують з’ясувати причини, а вже потім оцінювати ризики. Перевірки обіцяють проводити лише за наявності реальних ризиків і максимально звужувати їх предмет.
Основним каналом спілкування стане Електронний кабінет, без повторного витребування документів, які вже є в ДПС або можуть бути отримані міжвідомчо.
Податковий борг статус постраждалого не скасовуватиме, але ДПС обіцяє невідкладно повідомляти про нього бізнес, звичайні процедури його погашення залишаться.
Для найбільш зруйнованих підприємств планують персональний супровід і залучення Офісів податкових консультантів. Водночас статус постраждалого не означатиме повної недоторканності від податкового контролю.
А вже 9 вересня на вебінарі «Інтернет-магазин, товари і гроші під контролем ДПС: знищення, нестачі, IBAN, післяплата, ПРРО та податкові ризики» розберемо, де податкова найчастіше знаходить приводи для претензій до онлайн-торгівлі та як їх уникнути.
Менше стопів, більше роботи: бізнес працюватиме під «жовту» тривогу, а Київ запишуть у прифронтові
Бізнесу в Україні хочуть дати змогу не зупиняти роботу через кожну тривогу, а для столиці й області паралельно готують ще й особливі умови як для можливого прифронтового регіону.
Уряд готує нову систему реагування на атаки. Планують розділити тривоги на два рівні:
- «жовтий» базово означатиме наліт дронів;
- «червоний» – ракетну, зокрема балістичну, або масовану атаку.
Для них будуть різні звукові сигнали, а самі тривоги хочуть точніше прив’язувати до території, де є реальна загроза. Генштаб і Повітряні сили разом з урядом, Міноборони, МВС та ДСНС щотижня визначатимуть показники для кожного рівня.
Головна практична новація для бізнесу – влада має встановити чіткі критерії, за яких підприємства, держструктури та визначені економічні й соціальні об’єкти зможуть працювати під час «жовтої» небезпеки. Паралельно переглянуть нормативи щодо укриттів, зокрема мобільних.
Окремі зміни готують для Києва: під час «жовтого» рівня має повністю працювати Сирецько-Печерська лінія метро, побільшає наземного транспорту для компенсації зупинок іншої гілки, а комендантську годину планують скоротити. Іншим містам також пропонують переглянути її тривалість з урахуванням безпеки та роботи бізнесу. Водночас правила роботи шкіл і дитсадків не змінюватимуться.
Ще одна потенційно масштабна зміна – Київ і Київську область можуть визнати прифронтовими. Рішення очікують у вересні. Якщо його ухвалять, для критично важливих підприємств можуть спростити умови бронювання працівників, для бізнесу в цілому – запровадити додаткові механізми підтримки, страхування воєнних ризиків, податкові та фінансові інструменти, а для зберігання товарів – дозволити використовувати вільні приміщення державних структур. Також можуть розширити доступ до грантів і компенсацій на відновлення.
Докладніше про це читайте в аналізі нашого експерта «Київ можуть визнати територією можливих бойових дій: що зміниться для бізнесу, ФОП і роботодавців у 2026 році».
Але поки це лише плани – нові правила та статус ще не запроваджені.
Щоб на тлі постійних змін не загубитися у звітних, податкових та кадрових нюансах, 8 вересня приєднуйтесь до вебінару «Підготовка до переходу на NACE 2.1-UA, Об’єднаний звіт, Додатки 1, 4ДФ та виправлення помилок & Критичність, бронювання і зарплата після 1 вересня».
«Два з трьох» проти «працівники плюс один»: як уряд пропонує ділити бізнес
Бізнесу приміряють одразу дві шкали – і цифри в них не сходяться. Уряд паралельно просуває два законопроєкти – №15538 і №15582. Обидва хочуть по-новому розкласти бізнес на мікро-, малий, середній та великий. Але рахувати пропонують по-різному.
За першим проєктом треба відповідати хоча б двом із трьох критеріїв: активи, чистий оборот і кількість працівників (див. Таблицю 1):
Таблиця 1
Критерії підприємств за законопроєктом №15538
|
Категорія |
Працівники |
Балансова вартість активів |
Чистий оборот / дохід |
|
Мікропідприємство |
до 10 |
до 450 тис. € |
до 900 тис. € |
|
Мале підприємство |
до 50 |
до 5 млн € |
до 10 млн € |
|
Середнє підприємство |
до 250 |
до 25 млн € |
до 50 млн € |
|
Велике підприємство |
понад 250 |
понад 25 млн € |
понад 50 млн € |
Натомість згідно з другим документом – спочатку рахуємо людей, а потім достатньо одного фінансового показника (див. Таблицю 2):
Таблиця 2
Критерії підприємств за законопроєктом №15582
|
Категорія |
Працівники |
Чистий дохід |
Балансова вартість активів |
|
Мікропідприємство |
до 9 |
до 2 млн € |
до 2 млн € |
|
Мале підприємство |
до 49 |
до 10 млн € |
до 10 млн € |
|
Середнє підприємство |
до 249 |
до 50 млн € |
до 43 млн € |
|
Велике підприємство |
понад 249 |
понад 50 млн € |
понад 43 млн € |
Тобто один законопроєкт каже «два з трьох», інший – «працівники плюс один із двох». І навіть межі 9 чи 10, 49 чи 50 працівників уже живуть у паралельних законодавчих реальностях.
№15582 також окремо визначає правила для тих, хто не веде бухоблік, і не зараховує до МСП юросіб, де держава або громада володіє 25% і більше.
Своєю чергою, №15538 додає зовсім іншу «родзинку» – звітність зі сталого розвитку для компаній, які одночасно перевищують 450 млн євро обороту та мають понад 1000 працівників, а для груп – за консолідованими показниками (див. Інфографіку 1).
Інфографіка 1

Наразі це лише законопроєкти. Тож остаточну відповідь на запитання, якою саме «лінійкою» мірятимуть український бізнес, має дати парламент.
Поки ж, що саме зміниться для компаній і які наслідки матимуть запропоновані підходи – дивіться у статті «Мале, середнє чи велике: уряд пропонує нові критерії для бізнесу».
Щоб цифри в документах не розходилися з реальністю та не коштували бізнесу фінансових втрат, 11 вересня приєднуйтесь до вебінару «Собівартість, первинка, е-документообіг, КЕП: де ховаються помилки, через які бізнес втрачає гроші»
+20% до окладу, але не всім: нові зарплати освітян – від 14,5 до 53 тисяч із вересня
Педагогам із 1 вересня додають ще 20% до посадових окладів, але для частини освітян усе залежатиме від рішення громади. Уряд переглянув умови оплати праці, тож зарплати рахуватимуть уже за новою системою (постанова КМУ від 31.08.2026 №1078).
Це друге підвищення у 2026 році: у січні оклади вже збільшили на 40%, тож загалом за рік вони зростуть на 50% порівняно з 2025-м. Причому йдеться саме про збільшення окладу, а не окрему надбавку, тому разом із ним зростуть і виплати, прив’язані до окладу. Водночас кінцева сума залежатиме від посади, кваліфікації, стажу, навантаження та доплат.
Головна новація – частина освітньої системи відходить від Єдиної тарифної сітки. Оклади рахуватимуть за коефіцієнтами від бази 28 885 грн – середньої зарплати по економіці за І квартал 2026 року.
Школи, заклади вищої освіти (ЗВО), профосвіта, фахова передвища освіта, інклюзивно-ресурсні центри (ІРЦ) та державні заклади переходять на нову модель із 1 вересня. А ось для дошкілля та позашкілля, а також частини закладів місцевого фінансування слово залишається за громадами: вони зможуть запровадити систему лише за власним рішенням і з огляду на гроші в бюджеті.
У школах зарплата на одну ставку з надбавками становитиме 16,6–37 тисяч гривень нарахованими, або 12,8–28,5 тисячі «чистими». Надбавка за престижність – щонайменше 20%. Доплату 2600 грн за несприятливі умови праці включать в оклад, а для очних працівників шкіл на прифронтових територіях окремі 2600 грн збережуть.
У профосвіті – 14,5–37 тисяч грн нарахованими, у ЗВО – 17–53 тисячі, в ІРЦ – 22,5–28 тисяч.
Для дошкілля та позашкілля за рішенням громади – 14,5–28 тисяч (див. Таблицю 3).
Таблиця 3
|
Заклад освіти |
ЗП нарахована, грн |
ЗП на руки, грн |
|
Школи |
16 600–37 000 |
12 800–28 500 |
|
Професійна і фахова передвища освіта |
14 500–37 000 |
11 200–28 500 |
|
Вища освіта |
17 000–53 000 |
13 000–41 000 |
|
Дошкільна та позашкільна освіта |
14 500–28 000 |
11 000–21 500 |
|
Інклюзивно-ресурсні центри |
22 500–28 000 |
17 300–21 500 |
При цьому педагогам закладів соціального захисту скасують коефіцієнт 2,5 за ЄТС, але гарантують доплату різниці, якщо новий розрахунок виявиться меншим.
Аби швидко зорієнтуватися в нових окладах, – тримайте під рукою статтю і довідники:
- Нові оклади педагогів з 1 вересня 2026 року: що змінюється в оплаті праці
- Схема посадових окладів (ставок заробітної плати) педагогічних працівників
- Схема посадових окладів (ставок заробітної плати) педагогів закладів вищої освіти
- Розміри підвищень посадових окладів (ставок заробітної плати) працівників освіти
- Ставки погодинної оплати праці за проведення навчальних занять
Старі «інвалідні» санкції, новий «лічильник»: за прострочку хочуть рахувати пеню за ставкою 120% НБУ
Старі борги роботодавців за невиконання нормативу робочих місць для осіб з інвалідністю можуть почати стягувати за новими правилами – із пенею, перевірками та навіть судами. Причому прострочення здатне суттєво здорожчати: за кожен день несплати пропонують нараховувати пеню у розмірі 120% річної облікової ставки НБУ, що діяла в період боргу.
Йдеться про адміністративно-господарські санкції та пеню, які були нараховані, але залишилися несплаченими до 1 січня 2026 року (див. проєкт постанови КМУ).
Адмініструватиме такі борги Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю. Він щокварталу формуватиме єдиний облік заборгованості щодо кожного роботодавця та звітного року, окремо показуючи суму санкцій і пені, а потім надсилатиме повідомлення-рішення поштою або в електронній формі.
Нові правила стосуватимуться юридичних осіб усіх форм власності, крім бюджетних установ, а також ФОПів, які до 1 січня 2026 року мали найманих працівників і були зобов’язані виконувати норматив.
Пеню рахуватимуть від наступного дня після граничного строку сплати до фактичного погашення, але пеню на пеню не нараховуватимуть.
Якщо борг добровільно не сплатять, Фонд зможе звертатися до суду, взаємодіяти з виконавчою службою та заявляти вимоги у справах про банкрутство. Водночас роботодавець матиме право звірити розрахунки, повернути переплату та оскаржити повідомлення-рішення адміністративно або в суді.
Якщо маєте запитання з бухобліку, оподаткування й оплати праці, а також складання звітності та виправлення помилок в обліку, звертайтеся на наш унікальний сервіс «Особистий консультант» і отримаєте відповідь від 15 хвилин до 24 годин.
50% витрат на 6 місяців – компенсація за працівника з інвалідністю: але є умови
Роботодавцям можуть компенсувати половину витрат на зарплату працівника з інвалідністю, але максимум у межах мінімальної зарплати і лише протягом шести місяців – новація вже викликала бурхливий інтерес, адже разом із грошима держава виставляє роботодавцям чіткі умови (див. проєкт постанови КМУ).
Компенсацію пропонують давати за працевлаштування людини з інвалідністю, яка не досягла пенсійного віку і напередодні роботи не мала статусу безробітного. Договір із нею має бути укладений щонайменше на рік.
А роботодавець не повинен мати боргів із податків, ЄСВ чи зарплати, заборгованості за внесками на підтримку працевлаштування людей з інвалідністю та штрафами. Також не можна перебувати у процедурі банкрутства чи ліквідації, а податкову звітність потрібно подавати вчасно.
Заяву на гроші треба подати протягом двох місяців після працевлаштування до територіального відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю. Зробити це можна на папері або онлайн через Дію чи електронний кабінет роботодавця з КЕП або «Дія.Підписом».
Рішення про виплату або відмову Фонд має ухвалити протягом трьох робочих днів після отримання підтверджених даних.
Є й запобіжник від маніпуляцій: якщо працівник звільняється, роботодавець має повідомити Фонд протягом п’яти робочих днів, після чого компенсацію припинять. Але якщо протягом 60 днів на його місце взяти іншу людину з інвалідністю, виплати продовжать до завершення загального шестимісячного строку.
Сумісник стає основним: Мінекономіки проти переведення, хоча закон не забороняє, а Д5 уже дозволяє
Сумісника, який хоче стати основним працівником, Мінекономіки все ж рекомендує звільнити й прийняти заново, хоча робити саме так закон прямо не вимагає. Відповідну позицію міністерство повторило у свіжому листі від 27.08.2026 №4701-05/90130-09.
Аргумент простий: КЗпП не містить механізму переведення з основного місця роботи на сумісництво і навпаки, тому доцільно спочатку припинити трудовий договір за сумісництвом, а потім укласти новий – уже за основним місцем роботи та подати повідомлення про прийняття.
Але тут і виникає головна колізія: основне місце роботи працівник визначає сам заявою, а прямої норми про обов’язкове звільнення перед такою зміною статусу немає. Ба більше, у новому Д5, який застосовують із 1 серпня, уже передбачено, як показувати переведення із сумісництва на основне місце роботи і навпаки. Раніше саме відсутність такого механізму була одним з аргументів держорганів на користь звільнення–прийняття.
Тож обережним роботодавцям варто йти рекомендованим Мінекономіки шляхом – припинити трудові відносини за сумісництвом і оформити працівника заново як основного. У пригоді вам може стати стаття «З сумісництва на основне місце роботи чи навпаки: як заповнити Податковий розрахунок»
Водночас можна спробувати оформити все як переведення: закон прямо цього не забороняє, а новий Д5 уже дає змогу таку зміну відобразити. Але це варіант із більшим юридичним ризиком: за потреби свою позицію доведеться обґрунтовувати й відстоювати перед контролюючими органами або в суді.
Не пропустити жоден дедлайн та уникнути штрафів за прострочки допоможе наш зручний сервіс «Календар бухгалтера». З ним отримаєте усю звітність та платежі в одному місці: на тиждень, місяць і навіть рік!
Відклали на пенсію – отримайте податкову знижку: що готують українцям з 2028 року
Українцям хочуть дати більше контролю над власною пенсією: з 2028 року можуть запрацювати нові правила добровільних пенсійних накопичень, а внески до таких фондів пропонують зробити привабливішими через податкову знижку.
Відповідні законопроєкти №15570 та №15571 просуває народний депутат Данило Гетманцев як один з елементів великої пенсійної реформи. Йдеться про нову систему добровільних пенсійних фондів, куди люди зможуть самостійно робити внески, щоб сформувати додаткові кошти на майбутню пенсію.
Для вкладників головна новація – посилення правил захисту накопичень. Пенсійні гроші пропонують інвестувати за принципом «розсудливої особи», тобто з урахуванням безпеки накопичень і довгострокової вигоди для вкладників. Останні мають отримувати повну й актуальну інформацію про свої накопичення та управління ними.
Також планують посилити нагляд за фондами та централізовано зберігати інформацію про учасників, активи й інші дані, важливі для захисту їхніх прав. Але найцікавіше для фізосіб – податки.
Окремо законопроєкт №15571 пропонує дозволити включати внески за договорами з добровільними пенсійними фондами до податкової знижки. Тобто частину сплаченого податку можна буде фактично повернути через власні пенсійні внески. При цьому планують чітко визначити правила оподаткування виплат із таких фондів і хто саме має бути податковим агентом.
Потреба в змінах не випадкова: на кінець першого кварталу 2026 року учасниками недержавних пенсійних фондів були 889,2 тисячі людей, а їхні активи становили близько 7,6 млрд грн. Водночас значна частина зареєстрованих фондів фактично не працює. Тож нові правила мають зробити систему прозорішою та посилити захист вкладників.
Законопроєкт №15570 пропонує ввести їх у дію з 1 січня 2028 року. Якщо парламент підтримає ініціативу, українці отримають ще один спосіб накопичувати на майбутню пенсію – із можливістю отримати податковий бонус.
ПФУ виставить рахунок за «липовий» лікарняний: компенсація + 0,1% за кожен день прострочення
Необґрунтований лікарняний може обернутися для медзакладу або ФОПа не просто перевіркою, а вимогою повернути гроші ПФУ – ще й із пенею за прострочення.
Пенсійний фонд затвердив порядок, який запускає чіткий механізм реагування на випадки, коли страховий лікарняний сформували на підставі медичного висновку без достатніх підстав (постанова правління ПФУ від 04.08.2026 №31-1).
Фонд та його територіальні органи перевірятимуть обґрунтованість видачі та продовження листків непрацездатності за даними електронних систем і реєстрів.
Якщо порушення підтвердять, медзаклад або ФОП отримає повідомлення протягом 3 робочих днів. А якщо за таким лікарняним уже виплатили страхові кошти – протягом 5 календарних днів надійде вимога про компенсацію.
Далі є лише 10 календарних днів від отримання вимоги, щоб повернути гроші або оскаржити її в ПФУ чи суді. Не зробили ні того, ні іншого – вимогу передадуть державним виконавцям для примусового стягнення.
За прострочення нарахують пеню – 0,1% суми компенсації за кожен день.
Причому електронний документ вважається доведеним до відома з дня його відкриття в е-кабінеті. Паперовий – з дня вручення, а якщо отримання не зафіксували, то вже на п’ятий день після відправлення, якщо немає доказів, що лист не надійшов або надійшов пізніше.
Оскаржити повідомлення можна протягом 30 календарних днів.
Нова версія ТКУ: 60 днів на звільнення, 32 години оплати без роботи і 4 місяці відпустки батькам
Трудовий кодекс знову на порядку денному – цього разу Кабмін подав до Верховної Ради законопроєкт №16010. Мета незмінна – дерадянізувати правила праці, наблизити їх до міжнародних стандартів і зібрати в одному документі правила для працівників та роботодавців.
У проєкті – не лише нові вимоги до оформлення трудових відносин, а й конкретні зміни щодо зарплати, відпусток, робочого часу та звільнення. Зокрема, для скорочення, ліквідації та інших визначених проєктом підстав роботодавець має попереджати працівника про звільнення за 60 днів. За меншого строку попередження роботодавець має компенсувати працівнику кожен «зекономлений» день.
А якщо працівник без пояснення причин не виходить на роботу понад 120 днів поспіль, трудовий договір можна буде розірвати.
Якщо зарплата за повністю виконану місячну норму виявиться нижчою за мінімальну, роботодавець має провести доплату до мінімалки. Причому у розрахунку мінімальної зарплати пропонують не враховувати, зокрема, оплату нічних, надурочних, за роботу у вихідні та святкові дні, індексацію, доплати за суміщення та компенсацію за затримку зарплати.
Для працівників із нефіксованим робочим часом пропонують гарантію оплати не менше ніж за 32 години на місяць, навіть якщо фактично роботи було менше.
А дистанційники отримають право на відключення – у час відпочинку вони зможуть не відповідати роботодавцю та не підтримувати електронний зв’язок. Періоди такого відключення визначатиме трудовий договір. Сама ж віддаленка не має впливати на стаж, кар’єрне зростання чи інші трудові права.
Змінять і правила відпусток: частину щорічної оплачуваної відпустки можна буде компенсувати грошима, але якщо працівник відгуляв щонайменше 28 днів.
Для батьків передбачають до 4 місяців оплачуваної відпустки для догляду за дитиною до 8 років, причому кожному з батьків належить по два місяці, які не можна передати іншому.
Відпустку без збереження зарплати за домовленістю з роботодавцем можна буде брати до 30 календарних днів на рік, якщо колдоговір не передбачає більше. А на період пандемії, самоізоляції, збройної агресії та інших надзвичайних обставин за проханням працівника строк такої відпустки пропонують не обмежувати лише 30 днями.
Окремо врегульовують закордонні відрядження і матеріальну відповідальність – із можливістю укладати договір про матвідповідальність не лише з окремим працівником, а й із групою працівників.
У разі скарги на дискримінацію, мобінг чи харасмент саме на роботодавця покладено обов’язок довести відсутність таких.
Проєкт також закріплює електронний кадровий документообіг та детальніші правила інформування працівника про умови роботи (див. Інфографіку 2).
Інфографіка 2

Втім, поки це лише законопроєкт, а не нові правила. Чи дійде цього разу справа до фінішу, покаже парламент – адже історія з Трудовим кодексом, який має замінити КЗпП, уже давно нагадує серіал із безліччю сезонів.
Коментарів поки немає
Почніть розмову…

